Постанова

від 18.07.2023 по справі 826/13605/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13605/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «Київське автотранспортне підприємство №2737» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач та/або Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київське автотранспортне підприємство №2737» (далі - відповідач, КП «АТП №2737»), в якому просив зобов`язати відповідача знести металевий ангар площею 444,8 кв. м. та металевий павільйон площею 100 кв. м. на вул. Стеценка, 20 а в Подільському районі м. Києва.

Позов обґрунтовано тим, що під час проведення позапланової перевірки відповідача виявлено порушення пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 вересня 2017 року. Відповідачем в установлений термін не було виконано вимоги, встановленні у приписі, про усунення порушень законодавства. Таким чином, Департаментом подано позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо вчинення позивачем законодавчо встановлених дій, які передують зверненню до суду з даним позовом, зокрема, винесення припису відносно замовника будівництва спірних об`єктів, оскільки судом встановлено, що відповідач таким замовником не являється, а також враховуючи, що станом на момент фіксації факту існування таких об`єктів у 2000 та 2006 році законодавчо не встановлено обов`язок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та не було передбачено відповідальність за не прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про передчасність звернення Департаменту із позовними вимогами про зобов`язання відповідача знести спірні об`єкти.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що металевий павільйон площею 100 кв. м. та металевий ангар площею 444,8 кв. м. по вул, Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва були передані в користування КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» на праві господарського відання.

Апелянт стверджує, що вказані об`єкти є об`єктами самочинного будівництва, які розташовані на земельній ділянці, яка передана у постійне користування КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737», та саме відповідач, як користувач земельної ділянки, зобов`язаний знести розташовані на ній об`єкти самочинного будівництва.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Департаменту від 21 серпня 2017 року №546 на підставі звернення ГО «Стоп корупції» призначено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єктах будівництва за адресою: вул. Стеценка, 20-А у Подільському районі м. Києва, на підставі якого видано направлення від 21 серпня 2017 року та від 08 вересня 2017 року.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт 11 вересня 2017 року був складений акт №б/н (далі по тексту - акт перевірки №1), в якому зафіксовано, що земельна ділянка площею 4,5695 га на вул. Стеценка, 20-А у Подільському районі м. Києва надана у постійне користування відповідачу для експлуатації та обслуговування гаража для спецавтомашин (катафалків) на праві Державного акту постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 21 березня 2012 року за №03-9-00061. Під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані документи встановлено, що за вказаною вище адресою на території КП «АТП №2737» побудовані нежитлові будівлі, а саме: металевий павільйон площею 100 кв. м. та металевий ангар площею 444,8 кв. м. без документів, які надають право на виконання будівельних робіт та експлуатуються без прийняття в експлуатацію, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

11 вересня 2017 року Департаментом видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від відповідача вимагається з метою усунення виявлених порушень з 11 вересня 2017 року заборонити експлуатацію будівлі металевого павільйону площею 100 кв. м та будівлі ангару металевого площею 444,8 кв. м. до усунення виявлених порушень у відповідності до вимог законодавства.

11 вересня 2017 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою від 21 вересня 2017 року №56/17/079-8616 на відповідача накладено штраф у розмірі 60624,00 грн за порушення пункту 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Наказом Департаменту від 08 грудня 2017 року №806 призначено позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єктів будівництва за адресою м. Київ, вул. Стеценка, 20-А та видано направлення від 08 грудня 2017 року.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт 08 грудня 2017 року був складений акт №б/н (далі по тексту - акт перевірки №2), в якому зафіксовано, що станом на час проведення перевірки відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою. Отже, замовником будівництва відповідачем в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 вересня 2017 року, що є підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В акті зазначено, що відповідач заперечує проти висновків, оскільки він ніколи не був ні замовником, ні забудовником спірних об`єктів; спірні об`єкти зведені їх власником - Київською міською радою та надані відповідачу у користування, введення їх в експлуатацію не визначалось діючим на той час законодавством, а тому до спірних об`єктів не має застосовуватись пункт 8 статті 39 Закону №3038 щодо заборони експлуатації тому що таке прийняття спірних об`єктів в експлуатацію законом не передбачено; ОСОБА_1 не вказав, згідно яких законів спірні об`єкти мали бути введені в експлуатацію в 1992 та 2006 роках, відповідно, а тому відповідачем і не надані витребувані документи. Вимоги припису виконано.

Також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 грудня 2017 року та за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову від 11 січня 2018 року №3/17/073-303, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 26430,00 грн за порушення підпункту «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 4 пункту 14 Порядку №553.

Посилаючись на невиконання відповідачем припису у добровільному порядку, позивач просить суд зобов`язати КП «Київське автотранспортне підприємство №2737» знести самочинно збудовані об`єкти будівництва у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно - будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі-Закон) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно - будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 16 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини, як на встановлені та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову Департаменту виходив з того, що станом на момент фіксації факту існування спірних об`єктів у 2000 та 2006 році законодавчо не встановлено обов`язку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та не було передбачено відповідальність за не прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що наявні в матеріалах справи копія наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 05 жовтня 2000 року №95 та викладені в акті перевірки №1 обставини вказують, що спірні об`єкти будівництва існували станом на 2000 та 2006 рік та були закріплені з 05 жовтня 2000 року за державним комунальним підприємством по переробці нерудних будівельних матеріалів на праві повного господарського відання з метою раціонального використання основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 11 жовтня 2007 року №042/15/28-7070 повідомлено, що будівлі за адресою вул. Стеценка, 20-а належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, враховуються на балансі відповідача.

Однак, позивач в апеляційній скарзі зауважує, що предметом спору у даній справі є знесення самочинно збудованих об`єктів у порядку визначеному ч. 1 ст. 38 Закону, а саме у зв`язку з невиконанням у добровільному порядку обов`язкового до виконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю, а не притягнення КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» до відповідальності за експлуатацію неприйнятого в експлуатацію об`єкта будівництва. Тобто, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно посилається на Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та, як наслідок, дійшов до помилкового висновку про передчасність звернення Департаменту із позовними вимогами про зобов`язання відповідача знести спірні об`єкти.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, погоджується з твердженням апелянта, з огляду на таке.

Відповідно до документів, наданих КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» посадовій особі Департаменту під час здійснення перевірки, зокрема, «Акта государственной приемочной комисии о приемке законченного строительством объекта в експлуатацию гаража спецавтохозяйства по Гостомельскому шосе от 30.12.1986», металевий ангар площею 444.8 кв. м. та металевий павільйон площею 100 кв. м не значаться.

Дослідивши наказ Головного управління з питань майна від 05 жовтня 2000 року № 95 та додаток з переліком об`єктів, що розташовані за адресою: вул. Стеценка, 20 вбачається, що у вказаному переліку, а ні металевий павільйон, а ні металевий ангар не значаться.

Слід зауважити, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» засновано 17 лютого 2000 року, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Стеценка, 20-а.

При цьому, як стверджує позивач, під час перевірки КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» не було надано Департаменту документів щодо закріплення на праві господарського відання за ним основних фондів розташованих по вул. Стеценка, 20-а у Подільському районі м. Києва.

Так, зі змісту листа Головного управління комунальної власності м. Києва від 11 жовтня 2007 року вбачається, що металевий павільйон площею 100 кв. м. та металевий ангар площею 444,8 кв. м. по вул. Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва станом на дату складання вказаного листа не враховувались на балансі КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737».

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що металевий павільйон площею 100 кв. м. та металевий ангар площею 444,8 кв. м. по вул. Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва були передані в користування КП «Київського комунального автотранспортного підприємства № 2737» на праві господарського відання.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що перша згадка про нежитлову будівлю павільйону загальною площею 100 кв. м.» за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 20-а, міститься у звіті про оцінку майна, складеному 13 липня 2006 року підприємцем - суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 .

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували, коли фактично був збудований металевий ангар площею 444.8 кв. м. по вул. Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва.

Між тим, станом на 2006 рік діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 (далі - Порядок № 1243), який визначав основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

Пунктом 29 Порядку № 1243 було визначено, що датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об`єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Однак, на виконання вимог припису №1 відповідачем не було надано Департаменту затверджених актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію металевого павільйону площею 100 кв. м., та металевого ангару площею 444,8 кв. м. по вул. Стеценка, 20-а, у Подільському районі міста Києва.

При цьому, станом на час проведення Департаментом позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Стеценка, 20-а у Подільському районі м. Києва та видання КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» обов`язкового до виконання припису від 11 вересня 2017 року діяв Порядок прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 квітня 2015 рок у№ 79 (далі - Порядок № 79).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 79 визначено, що цей Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження, зокрема збудованих у період до 12 березня 2011 року:

- громадських будинків І і II категорій складності;

- будівель і споруд сільськогосподарського призначення І і II категорій складності (далі - об`єкти).

Відповідно до п. 2 Порядку № 79 замовник - особа, що має право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт, та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно статті 26 Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Таким чином, виходячи зі змісту поняття «замовник», КП «Київське комунальне автотранспортне підприємство №2737», як користувач земельної ділянки, має законні підстави для вчинення дій щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, які розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, відповідачу на виконання вимог припису та для подальшої експлуатації спірних об`єктів необхідно було подати до органу державного архітектурно- будівельного контролю заяву про прийняття об`єктів у експлуатацію в порядку, визначеному Порядком № 79.

Однак, у встановлений строк для добровільного виконання вимог припису до Департаменту від КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737» не надійшло доказів про виконання вимог припису №1 від 11 вересня 2017 року.

Не були надані такі документи і під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису, і під час розгляду цієї справи судом.

Аналіз наведених положень ч.1 статті 38 Закону №3038-VI у взаємозв`язку з нормами ч.1 статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ч.1 статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Положеннями ч.1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) під час позапланової перевірки, складання актів, видання припису діяв у відповідності до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. Відповідач вказаного не заперечує.

Правом на оскарження припису відповідач не скористався. Разом з тим, відповідач не

виконав вимоги припису, які є обов`язковими до виконання в силу положень законодавства України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 24 листопада 2020 року у справі №2040/7134/18.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем вимог припису, винесеного позивачем, суд дійшов висновку, що металевий ангар площею 444,8 кв. м. та металевий павільйон площею 100 кв. м. на вул. Стеценка, 20 а в Подільському районі м. Києва є об`єктами самочинного будівництва, які розташовані на земельній ділянці, яка передана у постійне користування КП «Київського комунального автотранспортного підприємства №2737». Отже, відповідач, як користувач земельної ділянки, зобов`язаний знести розташовані на ній об`єкти самочинного будівництва.

Враховуючи зазначене, протиправним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції обставини справи було з`ясовані неповно, та, як наслідок, було прийняте необґрунтоване судове рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «Київське автотранспортне підприємство №2737» про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Київське автотранспортне підприємство №2737» знести металевий ангар площею 444,8 кв. м. та металевий павільйон площею 100 кв. м. на вулиці Стеценка, 20 а в Подільському районі міста Києва

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 18 липня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І.Мєзєнцев

Я.М. Собків