Ухвала

від 19.07.2023 по справі 160/18704/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2023 року

м. Київ

справа №160/18704/22

адміністративне провадження № К/990/24852/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №160/18704/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (відсутність достатнього бюджетного фінансування для сплати судового збору та повернення первинної, своєчасно поданої апеляційної скарги з цієї причини, що, у свою чергу, не позбавляло заявника права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції; вдруге апеляційна скарга подана в найкоротший строк після отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛОГІСТИК» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.12.2021 №2360, від 21.01.2022 №61 і від 30.05.2022 №830 про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків; зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 15.02.2023.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 16.03.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою від 04.04.2023 Третій апеляційний адміністративний суд залишив таку апеляційну скаргу без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

В подальшому, апеляційний суд ухвалою від 25.04.2023, відмовивши скаржнику у відстроченні сплати судового збору, повернув апеляційну скаргу заявнику з причини несплати останнім судового збору.

09.05.2023 контролюючий орган повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши перед судом апеляційної інстанції й питання поновлення строку апеляційного оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.05.2023, визнавши необгрунтованими наведені скаржником пояснення щодо підстав пропуску строку апеляційного оскарження, та водночас встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині її оформлення, залишив останню без руху та запропонував заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою, із зазначенням в ній інших підстав поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору в розмірі 3 721,50 грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частин другої і третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, та подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржник подав клопотання, в якому, посилаючись на введення воєнного стану на території України, відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору та звільнення працівників податкового органу, просив відстрочити йому сплату судового збору за подання апеляційної скарги або продовжити строк на усунення недоліків такої скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане клопотання, визнав неповажними наведені у ній підстави як для відстрочення сплати судового збору, так й для продовження строку на усунення недоліків, та відмовив скаржнику у задоволенні останнього, а також, констатувавши неподання скаржником всупереч вимог ухвали суду від 30.05.2023 заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, - відмовив у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 12.06.2023.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо пропущення строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при зверненні із апеляційною скаргою 29.05.2023 скаржник так само не сплатив судовий збір. При цьому саме по собі посилання на обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та відсутність коштів на рахунках такої установи, не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Водночас обгрунтованих підстав для поновлення строку апеляційного оскарження заявник в апеляційній скарзі та у клопотанні не навів. Що ж до вказівки податкового органу на введення воєнного стану, то така є неприйнятною, оскільки скаржник не пояснив, яким саме чином воєнний стан став перешкодою для виконання суб`єктом владних повноважень, який працює у штатному режимі, вимог ухвали суду від 30.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Третій апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 12.06.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №160/18704/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає., є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова