Ухвала

від 19.07.2023 по справі 280/6238/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 280/6238/19

адміністративне провадження № К/990/25232/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року

у справі №280/6238/19

за позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №280/6238/19, предметом спору в якій є визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень відповідача від 21 травня 2019 року №0006621416, від 21 травня 2019 року №0006631416, від 21 травня 2019 року № 0006651416, від 21 травня 2019 року №0006641416, від 21 травня 2019 року №0011041306, від 21 травня 2019 року № 0011031306, від 21 травня 2019 року №0011021306, від 21 травня 2019 року №0010991306.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позовну заяву Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№8)» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21 травня 2019 року, а саме: №0006651416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 3 923 945,75 гривень, з яких основний платіж - 3 139 156,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції - 784 789,75 гривень; №0006621416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 3 531 550,00 гривень , з яких основний платіж - 2 825 240,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції - 706 310,00 гривень; №0006631416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу)» в розмірі 11 771 835, 00 гривень, з яких основний платіж складає 11 771 835, 00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №115» - залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізький області - задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №115» - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 5 квітня 2023 року касаційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)» задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2019 року №0006621416, №0006631416, №0006651416, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)" задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2019 року, а саме: №0006651416, №0006621416, №0006631416 та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області від 21 травня 2019 року №0006651416, №0006621416, №0006631416. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року залишено без змін.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається зокрема на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду про застосування норм пункту 44.6, статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункт 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у подібних правовідносинах викладену у постановах від 5 травня 2023 року у справі № 1340/5998/18, від 12 травня 2023 року у справі № 816/1583/15, від 22 червня 2022 року у справі № 805/4449/16-а тощо. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права в частині не дослідження зібраних у справі доказів.

При цьому посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України взагалі не обґрунтований. Скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також не наведено подібності правовідносин, висновки щодо яких викладені у постановах Верховного Суду, що на думку скаржника, не були враховані в оскаржуваному судовому рішенні.

Верховний Суд у постановах, зазначених скаржником застосував норми права до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин. Тобто, судами попередніх інстанцій у зазначеній справі, були досліджені певні докази, надано їх оцінку та застосовані відповідні норми Податкового законодавства.

Вказані висновки Верховного Суду сформовані на підставі встановлених фактичних обставин конкретній справі і наявних в матеріалах справи доказів що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що надана позивачем первинна документація, товарно- транспортні накладні на підтвердження настання реальних наслідків за правочинами з контрагентом ТОВ «Пост-Тайм» підписана ОСОБА_1 , який вироком Херсонського міського суду Херсонської області визнаний винуватим та засуджений за частиною першою статті 205, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Пославшись на порушення процесуального права, скаржник не вказав норму статті 353 КАС України.

В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.

Також, в касаційній скарзі не доведено підстави касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №280/6238/19 за позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№115)" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова