Справа № 522/2903/23
н/п 2/522/3057/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
05.07.2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Багнюк А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормандіка» про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач у лютому 2022 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ТОВ «Нормандіка» в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача помилково перераховані кошти від 19.08.2022 року в розмірі 78860,00 грн та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2022 року о 13:45 годин позивачем було перераховано помилково кошти на рахунок відповідача в сумі 78860,00 грн через касу АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується квитанцією. У зв`язку з цим 11.01.2023 року та повторно 27.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся з претензією до ТОВ «Нормандіка» щодо повернення помилково перерахованих коштів позивачем відповідачу, на яку відповіді від останнього не отримав. Позивач зазначив, що будь-яких договірних відносин між ним та відповідачем не було. Отже, оскільки відповідач безпідставно користується грошовими коштами, що були помилково йому перераховані та не повернув їх, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.02.2023 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача надіслала на електронну пошту суду заяву про підтримання позовних вимоги та просила проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку предметом спору є визначена позивачем вимога про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Як вбачається з копії квитанції, наданої позивачем, 19.08.2022 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ «Нормандіка» грошові кошти у розмірі 78860,00 гривень, в призначенні платежу зазначено: «сплата послуг логістики за договором ПЛ ОСОБА_1 платіж за власні кошти».
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із претензіями до відповідача у якій зазначено, що у ОСОБА_1 з ТОВ «Нормандіка» не було укладено жодного договору відповідно до якого він мав би сплатити відповідну суму, у зв`язку з цим просив відповідача повернути отримані кошти. Зазначені претензії були направлені відповідачу на юридичну адресу 11.01.2023 року та 27.01.2023 року.
В матеріалах справи відсутні відомості про те чи надходила відповідь від відповідача на вищезазначені претензії, а також відсутні будь-які заперечення чи пояснення з боку відповідача стосовно позовних вимог.
Як зазначає позивач у позовній заяві договір між ОСОБА_1 з ТОВ «Нормандіка» не укладався.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок про те, що предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).
Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положеньст. 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова частини першоїстатті 1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставістатті 1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 759/1206/17.
Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Системний аналіз вищезазначених положень дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другоюстатті 11 ЦК України.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,статтю 1212 ЦК Україниможна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 6-100цс15.
Таким чином, з урахуванням наявної в матеріалах справи копії квитанції на підтвердження переведення позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в загальному розмірі 78860,00 гривень, враховуючи також те, що матеріали справи не містять доказів укладення договору між сторонами, позивач заперечує проти наявності такого договору, а відповідачем не доведено протилежне, а отже договір між сторонами не укладався, тобто договір відсутній взагалі, відтак суд дійшов висновку, про те що відсутні правові підстави набуття відповідачем зазначених грошових коштів.
Відповідно доч.1,ч.5,ч.6 ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.7ст.81 ЦПК Українисуд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, отже судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.11,83,177,202,509,526,1212ЦК України, ст.4,12,13,81,141,247,258,259,263-265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормандіка» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормандіка» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі78860 (сімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормандіка» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нормандіка», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Толстого Льва, буд. 13, кв.12, ЄДРПОУ 43664319.
Повний текст рішення складено 05.07.2023 року
Суддя Я.В. Шестакова
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2023 |
Оприлюднено | 21.07.2023 |
Номер документу | 112302351 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Шестакова Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні