Постанова

від 19.07.2023 по справі 712/5034/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року

м. Черкаси

справа № 712/5034/23 провадження № 22-ц/821/1032/22 категорія на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Бородійчука В.Г.,

суддів:Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретар: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача адвокат Олененко Олександр Володимирович

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні роздрібні системи»

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Олененка Олександра Володимировича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні роздрібні системи» про визнання незаконними та скасування рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

22травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Глобальні роздрібні системи» про визнання незаконними та скасування рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2023 року у відкриті провадження у вищевказаній справі відмовлено.

Ухвала суду обгрунтована тим, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що правовідносини, які виникли між учасниками справи є господарсько-правовими, оскільки існує спір з приводу рішень, прийнятих зборами співвласників багатоквартирного будинку. Тому, оскільки спір, є спором, що пов`язаний з діяльністю юридичної особи, а тому повинен розглядати його за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Олененко О.В. просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2023 року та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу суду про відмову у відкритті провадження у справі не врахував, що оскільки об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не існує, то позивачем визначено коло відповідачів ініціативну групу у складі чотирьох фізичних осіб. Позивач також є фізичною особою.

Оскільки ОСББ не створено, то збори співвласників фізичних осіб керувались нормами Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За таких обставин, суд першої інстанції помилково застосував норму матеріального права у виниклих правовідносинах, а саме ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка не підлягає застосуванню у даному випадку. У зв`язку з чим, висновок суду про те, що спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу положень ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 04 травня 2022 року щодо підтвердження незаконного встановлення (монтажу) Вентиляційного каналу та створення ініціативної групи для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством для демонтажу Вентиляційного каналу та відновлення порушених прав співвласників будинку, а також скасувати протокольне рішення співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 13 червня 2022 року щодо демонтажу Вентиляційного каналу із фасаду житлового будинку та компенсації витрат на залучення відповідних фахівців та спецтехніки по демонтажу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, районний суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір з господарсько-правовими правовідносинами, тому такий спір повинен розглядатися в порядку господарського судочинства, в зв`язку з чим у відкритті провадження у справі було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Олененко О.В. мотивував свої доводи тим, що у будинку АДРЕСА_1 не створене ОСББ. Позивачем визначено коло осіб відповідачів ініціативну групу, яка складається з фізичних осіб. Позивач також є фізичною особою, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в зв`язку з чим ухвалу суду першої інстанції вважає помилково. Крім того, зазначив, що доводи позовної заяви він обгрунтовує положеннями ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а не ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», тому ще й на цій підставі спір підвідомчий суду загальної юрисдикції.

Перевіривши мотиви судової ухвали та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 04 травня 2022 року щодо підтвердження незаконного встановлення (монтажу) Вентиляційного каналу та створення ініціативної групи для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством для демонтажу Вентиляційного каналу та відновлення порушених прав співвласників будинку, а також скасування протокольного рішення співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 13 червня 2022 року щодо демонтажу Вентиляційного каналу із фасаду житлового будинку та компенсації витрат на залучення відповідних фахівців та спецтехніки по демонтажу.

Частиною першою статті 4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зістаттею 124 Конституції Україниюрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2статті 15 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) абоГПК України(статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Положеннями частини першої статті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 20 ГПК Українивизначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Під час постановлення ухвали суду, районний суд керувався тими положеннями, що ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає об`єднання співвласників як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Крім того, в своїй ухвалі суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року за наслідками розгляду справи № 509/577/18 згідно яких кооператив, який утворюється шляхом обєднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності є обслуговуючим кооперативом.

Оскільки обслуговуючий кооператив незалежно від напрямку його діяльності є господарською організацією юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону чи статуту, тому спір, що виник між сторонами підсудний господарському суду.

Колегія суддів враховує, що під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно дійсно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 ГК України.

Згідно з частиною 3 статті 167 ГК Українипід корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 ГК Українивизначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 ГК Україникорпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч.1 ст. 9ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Суд апеляційної інстанції враховує, що в будинку АДРЕСА_1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено, тому збори співвласників фізичних осіб керувалися нормами Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають в процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Відповідно до ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішень співвласників.

Частиною 2 статті 6 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачає, що реалізація співвласниками своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Позивач ОСОБА_1 є фізичною особою та власником нежитлового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться в будинку АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними відомостями з державного реєстру речових прав, отже в розумінні ст. 382 ЦК України є також співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідачі є фізичними особами (ініціативна група) і також являються співвласниками спільного майна у вказаному будинку.

Таким чином і позивач і відповідачі не є носіями корпоративних прав, а відносини між ними, навіть з приводу оскарження відповідних рішень у розумінні положень статті 20 ГПК України не є корпоративними.

У постановіВерховного Судувід 23січня 2018року занаслідками розглядусправи №925/1321/16 суд дійшов висновку, що співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку про визнання недійсним рішення установчих і загальних зборів об`єднання, установчих документів об`єднання, скасування державної реєстрації об`єднання не є корпоративними.Закриваючи провадження у справі своєю постановою, суд касаційної інстанції виходив з того, що спір у даній справі не є корпоративним, а відтак не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а виник з цивільних правовідносин між фізичними особами співвласниками багатоквартирного будинку.

У справі, що є предметом перегляду апеляційного суду, позивач та відповідачі є фізичними особами та не є суб`єктами господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб`єктний склад учасників відповідає положенням частини 1 статті 4 ЦПК України, оскільки отже розгляд даного спору віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції помилково застосував положення ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартного будинку», не врахував, що ОСББ у будинку АДРЕСА_1 не створене, позивач мотивував свої вимоги саме ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а не Законом, який регулює діяльність ОСББ, а відтак не врахував, що у суб`єктного складу позивача та відповідачів, які є фізичними особами не виникли корпоративні відносини, регулювання яких передбачено нормами ГК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Беллет» проти Франції» ЄСПЛ вказав, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звернутись до суду (рішення ЄСП від 28 жовтня 1998 року у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» та від 12 листопада 2022 року у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є помилковою, постановленою з порушенням норм процесуального законодавства, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.367,368,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Олененка Олександра Володимировича задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобальні роздрібні системи» про визнання незаконними та скасування рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.В. Нерушак