Рішення

від 02.09.2010 по справі 2-3453/10

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-3453/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2010 року Саксага нський районний суд м. Кривог о Рогу Дніпропетровської обл асті в складі:

головуючого судді - П расолова В.М.

при секретарі - Горбу новій Л.С.

за участю представни ка позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Кривому Розі цивільну сп раву за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про в изнання договору недійсним, суд, -

ВС ТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом д о ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в як ому просить: визнати недійсн им Договір купівлі-продажу ж итлового будинку з вбудовани м нежитловим приміщенням, го сподарчими побудовами та зем ельною ділянкою (Надалі - Дого вір), посвідчений приватним н отаріусом Криворізького міс ького нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстр ованої в реєстрі за № 2045; в поря дку реституції визнати за ни м, позивачем, право власності на нерухоме майно - житловий б удинок загальною площею 37,9 кв .м. з нежитловим приміщенням № 2 - магазин, загальною площею 22,6 кв.м. та господарчими споруда ми - гараж Д, вбиральня Г, який р озташований за адресою: АДР ЕСА_1; в порядку реституції в изнати за ним, позивачем, прав о власності на нерухоме майн о - земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер земель ної ділянки 1211000000:06:184:0008, яка розташ ована в АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_3 в порядку рестит уції на користь ОСОБА_4 гр ошову суму в розмірі 1102766 грн. 00 к оп.

В обґрунтування позо ву наводить наступне. Він, поз ивач до 10 травня 2010 року являвс я власником житлового будинк у, загальною площею 37,9 кв.м. з не житловим приміщенням №2 - мага зин, загальною площею 22,6 кв.м. т а господарчими спорудами (га раж Д, вбиральня Г), який розта шований за адресою: АДРЕСА_ 1. Житловий будинок розташо ваний на земельній ділянці (к адастровий номер земельної д ілянки 1211000000:06:184:0008) загальною площ ею 0,1000га. В березні 2010 року, в зв'я зку з потребою родини (дружин а, неповнолітній син та батьк и-пенсіонери) в матеріальних коштах, прийняв рішення здій снити зазначених відчуження житлового будинку і земельн ої ділянки. Відчуження цього майна довірив особам ОСОБА _3 (далі за текстом - “Відпов ідач-1”) та ОСОБА_4 (далі за т екстом - “Відповідач-2”) дові реністю від 25 березня 2010 року, п освідченою приватним нотарі усом Криворізького міського нотаріального округу Пахо мовою Н.І. та зареєстровано ї в реєстрі за № 1625. Необхідніст ь довіряти вищезазначеним ос обам розпоряджатися майном б ула викликана тим, що вони зав ірили в наявності зацікавлен ої особи щодо придбання за су му 3000000,00 гривень. 10 квітня 2010 року, скориставшись довірою, пере вищивши повноваження довіре них осіб та не довівши до його , позивача, відома про свої нез аконні дії, Відповідач-1 здійс нив неправомірне і незаконне відчуження вказаного мана В ідповідачу-2, уклавши між собо ю договір купівлі-продажу жи тлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, гос подарчими побудовами та земе льною ділянкою (далі за текст ом - “Договір”), посвідчений приватним нотаріусом Кривор ізького міського нотаріальн ого округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 2045. Про настання правочину, що стався 10 квітня 2010 року дізнався лише 17 вересн я 2010 року, коли Відповідач-2, кор истуючись послугами невідом ої приватної охоронної служб и, зайняв житловий будинок та земельну ділянку. Такі дії Ві дповідача-1 та Відповідача-2, п орушили право власності на ж итловий будинок та земельну ділянку. Відповідно до п.1. Дог овору Відповідач-1 "діючи" від його, позивача, імені продав В ідповідачу-2 вказані житлови й будинок та земельну ділянк у. В абзаці 1 пункту 3 Договору з азначено, що ін, позивач, отрим ав від Відповідача-2 всю грошо ву суму в розмірі 1102766,00 гривень. Цей факт не відповідає дійсн ості, оскільки ці гроші від Ві дповідача-2 не отримував і та ку інформацію в договорі вик лали, керуючись показаннями Відповідача-1, який і підписув ав Договір. Права свідчити пр о отримання ним, позивачем, бу дь-яких коштів від продажу ма йна Відповідачу-1 не давав. Так ож очевидно, що даний правочи н, виражений у формі Договору , не виражав і не підтверджува в його, позивача, волевиявлен ня, зокрема, ціну відчужених о б' єктів Відповідач-1 мав узг одити зі ним, позивачем, оскіл ьки в довіреності не зазначе на сума, за яку він може здійсн ити відчуження житлового буд инку та земельної ділянки. Ок рім того, правочин не відпові дає його, позивача, внутрішні й волі, оскільки за своїми пер еконаннями не збирався прода вати зазначені житловий буди нок та земельну ділянку за та ку низьку ціну. При відчуженн і майна Відповідачем-1, як пред ставником у Договорі, були пе ревищені повноваження. Зокре ма, при укладанні та підписан ні Договору, Відповідач-1 не по годжував з ним, позивачем, а ві н, позивач, відповідно, не ухва лив ціну, за яку Відповідач-1 з дійснив відчуження. Також, і Відповідачем-2 були перевищені повноваження пре дставника, оскільки надана д овіреність не надавала остан ньому права купувати (придба вати) вказані житловий будин ок та земельну ділянку. Відпо відно до частини 1 статті 202 ЦК У країни. правочином є дія особ и, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частина 1 с татті 215 ЦК України роз'яснює, щ о підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою-треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. В частині 4 статті 203 ЦК України зазначено, що вол евиявлення учасника правочи ну має бути вільним і відпові дати його внутрішній волі. Ві дповідно до частини 1 статті 23 7 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому о дна сторона (представник) зоб ов'язана або має право вчинит и правочин від імені другої с торони, яку вона представляє . У частині 1 статті 238 ЦК Україн и вказано, що представник мож е бути уповноважений на вчин ення лише тих правочинів, пра во на вчинення яких має особа , яку він представляє. В части ні 1 статті 241 ЦК України зазнач ено, що правочин, вчинений пре дставником з перевищенням по вноважень, створює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у раз і наступного схвалення прав очину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокре ма, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Жодної такої ді ї з моменту здійснення право чину до сьогоднішнього дня н е вчинив. Частина 1 ст. 216 ЦК Укра їни встановлює, що разі недій сності правочину кожна із ст орін зобов'язана повернути д ругій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання ц ього право чину. В частині 2 ст атті 216 ЦК України вказано, що я кщо у зв'язку із вчиненням н едійсного правочину другій с тороні або третій особі завд ано збитків та моральної шко ди, вони підлягають відшкоду ванню винною стороною.

Представник позив ачки у судовому засіданні по зов підтримав повністю та на дав пояснення, в яких підтвер див зміст позову. Крім того по яснив, що домовленість між ни м та відповідачами про прода ж майна за 3000000 грн. була досягну та в березні 2010 року, до видачі довіреності. Чому таку суму п родажу не було зазначено в до віреності пояснити точно не може. На даний час договір не р озірвано, гроші за майно пози вачу не передані. На даний час майно належить ОСОБА_4 Ви моги ст.ст.10,11 ЦПК України рпоня тні, змінювати, уточнювати, до повнювати позов, подавати до даткові докази не бажає.

Відповідачі у судове засі дання не прибули, про час та мі сце слухання справи повідомл ені належним чином, про що в сп раві мається розписка, заяв с уду про причини неявки або пр о розгляд справи за їх відсут ності не подали. Тому справу, з а згодою представника позива ча розглянуто у відповідност і до ст. 224 ЦПК України у заочном у порядку.

У судовому засіданні безпо середньо досліджені наступн і письмові докази: витяг(а.с.7), д овіреність(а.с.8), договір(а.с.9), а кт(а.с.10)

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об' єктивно та безпос ередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у суд овому засіданні на підставі належних, допустимих, достов ірних, взаємопов' язаних між собою у сукупності доказів, в становлені наступні факти та обставини.

Житловий будинок з вбудова ним нежитловим приміщенням, господарчими побудовами на п ідставі договору від 4 листоп ада 2008 року, та земельна ділянк а площею 0,1000 га., кадастровий но мер земельної ділянки 1211000000:06:184:000 8 на підставі договору від 4 ли стопада 2008 року, які розташова ні за адресою: АДРЕСА_1 нал ежали ОСОБА_2 Вказані обст авини встановлені судом на п ідставі пояснень представни ка позивача, витягу(а.с.7), акту(а .с.10), договору(а.с.9).

В березні 2010 року позивач дом овився з відповідачами про т е, що останні продадуть за 3000000 г рн. вказане майно, що встановл ено судом на підставі поясне нь представника позивача. Пр и цьому суд виходить, що ціна п родажу майна є істотною умов ою укладання договору купівл і-продажу, обговорення цієї о бставини при наданні довірен остей є загальновідомим факт ом і не потребує, відповідно д о ч.2 ст.61 ЦК України доказуванн я. Тому відсутність у тексті д овіреності ціни, за яку доруч алося вчинити продаж майна н е спростовує, на переконання суду, твердження представни ка позивача про те, що між О СОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА _4 була обговорена ціна за як у належить вчинити продаж ма йна, а саме за 3000000 грн.

Після досягнення домовлен ості про продаж за зазначену ціну вказаного вище майна, по зивач 25 березня 2010 року видав н а ім' я відповідачів довірен ість, не зазначивши ціну, про дажу, яка була обумовлена ран іше - 3000000 грн. Вказані обстави ни встановлені поясненнями п редставника позивача, довіре ністю(а.с.8).

10 квітня 2010 року ОСОБА_3 пр одав, а ОСОБА_4 купила вказ ане нерухоме майно за 1102766 грн. 00 коп.

Про укладення вказаного до говору позивач дізнався 17 вер есня 2010 року, грошові кошти за п родане нерухоме майно позива ч від ОСОБА_3 не отримував , що встановлено поясненнями представника позивача.

Суд відкидає твердження пр едставника позивача про те, щ о ОСОБА_2 не надавав права ОСОБА_3 свідчити про отри мання будь-яких коштів від пр одажу майна, оскільки це твер дження спростовується зміст ом довіреності.

Взаємини між сторонами р егулюються нормами ЦК Україн и.

Відповідно до частини 1 стат ті 215 ЦК України , підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою-третьою, п'ятою та шо стою статті 203 цього Кодексу. Ч астині 4 статті 203 ЦК України за значає, що волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі. Судом встановле но, що продаж житлового будин ку та земельної ділянки здій снений за ціну, нижчу, чим було волевиявлення ОСОБА_2, то му маються підстави для визн ання договору купівля - про дажу недійсним.

У відповідності до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність пр аво чину прямо не встановлен а законом, але одна із сторін а бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених зако ном, такий право чин може бути визнаний судом недійсним. Зг ідно ч. 1 статті 237 ЦК України, пр едставництвом є правовіднош ення, в якому одна сторона (пр едставник) зобов'язана або ма є право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вон а представляє. У частині 1 стат ті 238 ЦК України визначено, що п редставник може бути уповнов ажений на вчинення лише тих п равочинів, право на вчинення яких має особа, яку він предст авляє. У частині 1 статті 241 ЦК У країни зазначено, що правочи н, вчинений представником з п еревищенням повноважень, ств орює цивільні права та обов'я зки особи, яку він представля є, лише у разі наступного с хвалення правочину цією осо бою. Правочин вважається сх валеним, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, в чинила дії, що свідчать про пр ийняття його до виконання.

В судовому засіданні встан овлено, що ОСОБА_3 здійсни в продаж майна, належного поз ивачу за суму, яка є меншою той суми, яку обумовив ОСОБА_2 Дії ОСОБА_2, який 17 серпня 20 10 року дізнавшись про укладен ня договору купівлі - прода жу, звернувся до суду з позово м про недійсність цього дого вору, свідчать про те, що він н е схвалив цій право чин.

Таким чином маються підста ви для визнання договору куп івлі - продажу недійсним.

Суд вважає, що ОСОБА_4 не були перевищені повноваженн я представника, оскільки при укладення договору вона вис тупала не як представник ОС ОБА_2, а тому це твердження по зивача не ґрунтується на вим огах закону і відкидається с удом як підстава для визнанн я договору недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК Україн и, у разі недійсності правочи ну, кожна із сторін зобов' яз ана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочин у.

Оскільки за договором купі влі - продажу ОСОБА_4 отр имала право власності на заз начене майно, а ОСОБА_3 отр имав та не передав позивачу 110 2766 грн. 00 коп., на виконання вимог ст. 216 ЦК України належить визн ати за ОСОБА_2 право на вка зане майно, а з ОСОБА_3 стяг нути на користь ОСОБА_4 1102766 грн. 00 коп.

Дійшовши висновку про обґр унтованість позовних вимог, суд вважає, що позивач обґрун товано, відповідно до ст. ст. 15 , 16 ЦК України, звернуся до суду за захистом свого порушеног о права власності.

Таким чином, вислу хавши пояснення представник а позивача та дослідивши пис ьмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої к ожна сторона повинна довести ті обставини на які вона поси лається та ст. 11 ЦПК України зг ідно якої цивільні справи ро зглядаються в межах заявлени х вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беру ть участь у справі, суд вважає , що позов належить задовольн ити повністю.

На підставі ст. 88 ЦПК Укра їни, суд вважає за необхідне, с тягнути на користь позивача з відповідачів солідарно вит рати по сплаті держмита у роз мірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забе зпечення розгляду справи у с уми 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 15,16,203,215,216,217,237 ,238,241 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 88, 208, 210, 21 2-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - за довольнити повністю.

Визнати недійсним до говір купівлі - продажу жит лового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, г осподарчими побудовами та зе мельною ділянкою, посвідчени й приватним нотаріусом Криво різького міського нотаріаль ного округу Пахомовою Н.І. , зареєстрований в реєстрі за №2045, укладений 10 квітня 2010 року м іж ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Визнати в порядку рес титуції за ОСОБА_2 право н а житловий будинок загальною площею 37,9 кв.м. з не житловим пр иміщенням №2 - магазин, загал ьною площею 22,6 кв.м. та господар чими спорудами - гараж Д, вби ральня Г, які розташовані за а дресою: АДРЕСА_1.

Визнати в порядку рес титуції за ОСОБА_2 право н а земельну ділянку площею 0,1000 г а., кадастровий номер земельн ої ділянки 1211000000:06:184:0008, яка розташо вана за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 в порядку реституції на кори сть ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 1102766 грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСО БА_4 солідарно судові витра ти: витрати по сплаті держмит а у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витр ати на інформаційно - технічн е забезпечення розгляду спра ви у суми 120 грн. 00 коп.

На рішення може бути подан а апеляційна скарга позиваче м протягом 10 днів з дня прогол ошення рішення.

Відповідач може подати зая ву про перегляд заочного ріш ення.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подання апеляційної ска рги або закінчення строк под ання заяви про перегляд заоч ного рішення, якщо апеляційн а скарга або заява про перегл яд заочного рішення не були п одані.

Головуючий суддя : В.М. Прасолов