Постанова

від 04.07.2023 по справі 910/5344/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. Справа№ 910/5344/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.07.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 (повний текст складено 02.12.2022)

у справі №910/5344/22 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод»,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Домобудівний Комбінат №4»

про стягнення 3 836 726,64 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.08.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» (далі, відповідач) про стягнення основної заборгованості в розмірі 3 836 059,65 грн та 3% річних у розмірі 666,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №10222017ПВ від 20.12.2018 в частині оплати вартості спожитої електроенергії.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» суму основного боргу в розмірі 3 836 059,65 грн (три мільйони вісімсот тридцять шість тисяч п`ятдесят дев`ять гривень 65 копійок), суму 3% річних в розмірі 666,99 грн (шістсот шістдесят шість гривень 99 копійок) та суму судового збору в розмірі 57 550,90 грн (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень 90 копійок).

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту наявності у нього заборгованості по сплаті за електричну енергію, спожиту у січні-травні 2022 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №10222017ПВ від 20.12.2018.

Заперечення відповідача щодо того, що він не підписував Договір про постачання електричної енергії споживачу в новій редакції за реквізитами попереднього Договору «№1022017ПВ 20.12.2018 року», судом відхилені, оскільки зазначений Договір підписано уповноваженими особами сторін та на примірнику Договору проставлено печатки товариств.

Стосовно заперечень відповідача про споживання електричної енергії іншими особами, суд зазначив, що Договір існує між сторонами, а не між позивачем та ТОВ «Київський склотарний завод», відповідно і споживачем електричної енергії за Договором є саме відповідач. Фактичне ж передання об`єкта нерухомого майна в користування іншій особі не змінює взаємних прав та обов`язків контрагентів, а саме постачальника та споживача за Договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 21.12.2022 (про що свідчить штамп відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП-560» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- договір про постачання електричної енергії споживачу №10222017ПВ від 20.12.2018 між позивачем та відповідачем не укладався, з огляду на що нечинною є і додаткова угода про заміну його сторони;

- відповідач здійснював оплати позивачу за фактично спожиту електроенергію в добровільному порядку, жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не існує;

- більшу частину електроенергії, що постачається позивачем, споживає Приватне акціонерне товариство «Домобудівний Комбінат №4» внаслідок підключення до трансформаторної підстанції ТП-560;

- оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, скаржник зобов`язаний сплачувати лише той обсяг електроенергії, який він фактично споживає;

- позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження обсягів електроенергії, яку споживає апелянт та вартості такої електроенергії;

- оскаржуване судове рішення не відповідає принципу справедливості, оскільки ним стягуються з апелянта кошти за електроенергію, яка ним не споживається.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

09.03.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач щодо виникнення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем зазначив, що договір з відповідачем було підписано у 2021 році у відповідності до умов укладеної Додаткової угоди від 30.12.2021. Відповідно, й зобов`язання відповідача перед позивачем виникло на підставі укладеної додаткової угоди, договору та комерційної пропозиції, які підписані директором відповідача та на яких проставлено печатку відповідача.

Щодо здійснення оплат за договором, то в апеляційній скарзі відповідач протирічить сам собі, оскільки заперечує наявність будь-яких договірних відносин з позивачем, при цьому, сплачуючи позивачу грошові кошти, в призначенні платежу посилається на відповідний рахунок, за який здійснюється оплата, та Договір.

Щодо здійснення нарахувань за спожиту електричну енергію, то позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає оператор системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електричні мережі», дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме пунктом 8.6.15. Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно оператор системи розподілу (ОСР) на підставі власного переліку точок обліку (ТКО) відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії. Інформація щодо обсягів споживання електричної енергії відповідачем у спірний період підтверджена у додатку №7 до листа ОСР №3/01/3/15642 від 24.06.2022.

Твердження відповідача про його взаємовідносини з третіми особами не стосуються договірних відносин відповідача з позивачем, відповідно, не мають відношення до предмету спору.

31.05.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від третьої особи-1, в якому остання зазначила, що підтримує вимоги апеляційної скарги відповідача.

Третя особа-1 у відзиві на апеляційну скаргу наголосила на тому, що між ПрАТ «ДБК-4» та ТОВ «Київський склотарний завод» був укладений Договір №258 від 23.06.2015, згідно якого ПрАТ «ДБК-4» зобов`язався збудувати об`єкт житлової нерухомості на частині земельної ділянки за адресою м. Київ, пров. Балтійський, 23, землекористувачем якої було ТОВ «Київський склотарний завод».

Відповідно до пункту 3.3.17. Договору №258 від 23.06.2015 при необхідності підключення відповідача до існуючих мереж позивача, відповідач компенсує вартість витрат за користування мережами, в тому числі вартість витрат, пов`язаних із забезпеченням проведення розрахунків.

Відповідач приєднався до мережі позивача та почав споживати електричну енергію.

09.02.2018 між ТОВ «Київський склотарний завод» та ПАТ «Київенерго» було укладено договір №НП4-58-18/92624 про приєднання, яке не є стандартним (далі - договір приєднання), згідно з пунктом 1.1. якого до електричних мереж приєднується об`єкт - «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1, місце розташування об`єкта Замовника: пров. Балтійський 23».

Будь-якого договору про забезпечення постачання електричної енергії з відповідачем у справі чи іншим енергопостачальником ПрАТ «ДБК-4» не укладало.

Пунктом 3.1.2. Договору №НП4-58-18/92624 передбачено обов`язок ПАТ «Київенерго» на дату 31.12.2025 забезпечити прийняття в експлуатацію електроустановок зовнішнього електрозабезпечення від місця забезпечення потужності до точки приєднання у порядку та випадках, встановлених законодавством у сфері містобудування.

Таким чином, об`єкт, будівництво якого здійснював ПрАТ «ДБК-4», фактично споживав електричну енергію, що постачалась ТОВ «Київський склотарний завод», вартість якої відповідно до умов пункту 3.3.17. Договору №258 ПрАТ «ДБК-4» був зобов`язаний компенсувати ТОВ «Київський склотарний завод», а в подальшому мало відбутися введення в експлуатацію електричних установок та підключення об`єкта будівництва до мережі за постійною схемою.

З метою врегулювання правовідносин щодо споживання електроенергії ПрАТ «ДБК-4» протягом його тимчасового підключення до електромережі на підставі договору №НП4-58-18/92624 від 09.02.2018, 24.06.2020 між ТОВ «Київський склотарний завод» та ПрАТ «ДБК-4» укладено додаткову угоду до договору №258, у якій сторони визначили порядок споживання та здійснення оплати спожитої ПрАТ «ДБК-4» електроенергії протягом його тимчасового нестандартного підключення до електромережі, поки ПрАТ «ДБК-4» у строк до 31.12.2025 не здійснить підключення за постійною схемою. Тимчасове приєднання було здійснене через ТП-560.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 24.06.2020 ПрАТ «ДБК-4» гарантував здійснення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж постійного електропостачання І черги будівництва Об`єкту в термін, передбачений договором №НП4-58-18/92624 від 09.02.2018.

Пунктом 5 цієї додаткової угоди передбачено, що після завершення будівництва та введення в експлуатацію кабельних мереж межа балансового розмежування між І та II чергами об`єкту знаходитиметься в ТП-560, та тимчасове електроживлення І черги об`єкту від електричних мереж, які належать ТОВ «Київський склотарний завод», буде припинено.

Згідно пункту 8 додаткової угоди від 24.06.2020 обсяг спожитої електричної енергії ПрАТ «ДБК-4» визначається виходячи із сформованого акту постачальника послуг за вирахуванням обсягу споживання електроенергії позивачем, розрахованого згідно пункту 7 даної додаткової угоди.

Тобто, як наголошує третя особа-1 у відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Київський склотарний завод» та ПрАТ «ДБК-4» додатковою угодою оформили правовідносини з приводу тимчасового споживання ПрАТ «ДБК-4» електричної енергії, що постачається, та визначили порядок компенсації вартості такої електричної енергії відповідно до тарифів постачальника.

ТОВ «Київський склотарний завод» зазначає, що 28.08.2018 відбулась заміна сторони у договорі №НП4-58-18/92624, внаслідок чого новим замовником став ПрАТ «ДБК-4». Відтак, ПрАТ «ДБК-4» взяв на себе права та обов`язки замовника тимчасового приєднання до електричних мереж та зобов`язався забезпечити введення в експлуатацію електричних мереж та приєднання по постійній схемі. У той же час, між ТОВ «Київський склотарний завод» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» був укладений договір про постачання електричної енергії від 20.12.2018 №10222017ПВ, за яким електрична енергія постачалася через трансформаторну підстанцію ТП-560, яка належала ТОВ «Київський склотарний завод», а фактично електроенергію споживав ПрАТ «ДБК-4», який компенсував її вартість ТОВ «Київський склотарний завод» відповідно до умов додаткової угоди. Однак, з 01 січня 2022 року ПрАТ «ДБК-4» став ухилятися від виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до умов додаткової угоди від 30.12.2021 про заміну сторони договору від 20.12.2018 №10222017ПВ споживачем електричної енергії з 01.01.2022, яка подавалась до ТП-560, стало ТОВ «ТП-560» (відповідач у даній справі).

Третя особа-1 стверджує, що уклала з ТОВ «ТП-560» Договір №397 про компенсацію комунальних послуг від 28.12.2021, відповідно до якого зобов`язувалася компенсувати ТОВ «ТП-560» вартість електричної енергії, яка фактично споживалась ПрАТ «ДБК-4» та вартість якої повинна була компенсовуватись відповідно до угод з ТОВ «Київський склотарний завод». У свою чергу, ця компенсація перераховувалась відповідачу у справі.

ТОВ «Київський склотарний завод» вказує, що наразі Північним апеляційним господарським судом розглядається справа №910/7196/22 за позовом ТОВ «Київський склотарний завод» до ПрАТ «ДБК-4» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, в якій у задоволенні позову судом першої інстанції було відмовлено. Таким чином, у ТОВ «Київський склотарний завод» не має фінансової можливості компенсувати ТОВ «ТП-560» вартість електричної енергії, яку фактично спожило ПрАТ «ДБК-4».

05.06.2023 третя особа-2 подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Третя особа-2 у відзиві наголосила на тому, що рішення суду у даній справі не може вплинути на права та обов`язки ПрАТ «ДБК-4», оскільки останнє не пов`язано з ТОВ «ТП-560» або ТОВ «Київські енергетичні послуги» жодними договірними правовідносинами, які мають відношення до предмета спору та/або можуть бути підставою для пред`явлення сторонами цього спору в результаті ухвалення рішення вимог до ПрАТ «ДБК-4» або навпаки.

Також третя особа-2 зазначила, що ТОВ «ТП-560» як сторона договору №10222017ПВ від 20.12.2018 зобов`язане виконувати його умови, зокрема, сплачувати за отриману електричну енергію. Водночас, ТОВ «ТП-560» зобов`язався використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії, відповідно, якщо електрична енергія використовувалась не для власного споживання, а для інших потреб, зазначене є порушенням зі сторони ТОВ «ТП-560».

Посилання відповідача на те, що електричну енергію, стягнення заборгованості за якою є предметом спору в даній справі, фактично споживало ПрАТ «ДБК-4» (через підключення до ТП-560) не відповідає дійсності.

Третя особа-2 зазначає, що ПрАТ «ДБК-4» з 2018 по 2021 роки вело будівництво в якості генерального підрядника об`єкту: «Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 за адресою: пров. Балтійський, 23 в Оболонському районі міста Києва. І черга» (складався з 4-х пускових комплексів), замовником якого було - ТОВ «Київський склотарний завод» (підтверджуються доказами, які додаються). До січня 2022 року цей об`єкт будівництва було повністю побудовано та введено в експлуатацію, житлові будинки передані обслуговуючій житлово-експлуатаційній організації (TOB «ЕК «Комфорт-Майстер») та заселені, після чого (зокрема у спірний період: січень-травень 2022 року) електрична енергія використовувалася їх мешканцями на побутові потреби. Тобто, у січні-травні 2022 року ПрАТ «ДБК-4» будівництво вказаного об`єкту не вело та електричну енергію не споживало. Договір №НП4-58-18/92624 від 09.02.2018 про приєднання, яке не є стандартним, на який посилається відповідач, є лише доказом замовлення ПрАТ «ДБК-4» (новий Замовник) у виконавця (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») послуги з приєднання до електричних мереж об`єкту будівництва, яка має бути надана за цим договором її виконавцем - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», а фактичне надання такої послуги має підтверджуватися після виконання сторонами зобов`язань по договору, підписаним ними актом (п. 4.4.), що до цього часу відсутній. Точкою приєднання для житлової забудови є - на наконечниках кабелів живлення ввідно-розподільчих пунктів об`єкту в ВРП об`єкту (про що зазначено в п. 1.3. договору про приєднання та п. 8 технічних умов №НП4-58-18 (додаток 1 до цього договору), а не трансформаторна підстанція ТП-560, як помилково вказує відповідач. Згідно пункту 2.1. розділу II Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, договір про приєднання до електричних мереж (договір про приєднання) - домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж ОСР, ОМСР або іншого власника електричних мереж (основного споживача). Як слідує з договору купівлі-продажу №394 від 01.09.2021, ТП-560 належить ТОВ «ТП-560», з яким ПрАТ «ДБК-4» договір про приєднання своїх електроустановок до ТП-560 не укладало (в матеріалах справи відсутній). Враховуючи все вищевикладене, договір №НП4-58-18/9262 від 09.02.2018 про приєднання, яке не є стандартним, на який посилається ТОВ «ТП-560», сторонами якого є ПрАТ «ДБК-4» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», не є доказом приєднання закінченого об`єкту будівництва/електроустановок ПрАТ «ДБК-4» до електричних мереж відповідача (ТП-560) у спірний період (січень-травень 2022 року), і не є доказом споживання в цей час електричної енергії ПрАТ «ДБК-4».

До відзиву третьою особою-2 на підтвердження своїх доводів додані копія дозволу на виконання будівельних робіт від 07.08.2018, копія експертного звіту від 25.01.2018, копії сертифікатів від 30.06.2020, 21.08.2020, 12.10.2021, копії розпоряджень Оболонської РДА в м. Києві від 04.08.2020, 23.10.2020, 04.11.2021, 15.11.2021 про присвоєння поштової адреси (по 4 пусковим комплексам), копія адвокатського запиту від 16.08.2022 до ТОВ «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер», копія відповіді TOB «ЕК «Комфорт-Майстер» від 31.08.2022 №526 з додатками.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5344/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

30.01.2023 матеріали справи №910/5344/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТП-560», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у сумі 86 326,35 грн.

20.02.2023 на виконання вищезазначеної ухвали засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №106 Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про сплату судового збору на суму 86 326,36 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 21.03.2023.

20.03.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» надійшли пояснення, в яких останній наголосив на тому, що через трансформаторну підстанцію позивача ТП-560 здійснюється постачання електроенергії третій особі - ПрАТ «Домобудівний Комбінат №4». Відповідач зазначає, що під головуванням НКРЕКП у 2022 році неодноразово проводились узгоджувальні наради для врегулювання питання щодо несплати за спожиту електроенергію забудовником ПрАТ «Домобудівний Комбінат №4» та мешканцями зведених ним багатоквартирних будинків (копії протоколів від 29.1.2022 №119-п/2022, від 24.01.2022, від 31.01.2022 додані до пояснень).

До пояснень додано також заяву про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (пров. Балтійський, 23, м. Київ, 04120; код ЄДРПОУ 00293279) та Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» (вул. Лугова, 13, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 05503160). В обґрунтування клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП-560» зазначено, що Господарським судом міста Києва не було належним чином встановлено наявність договірних відносин між сторонами та момент їх виникнення. Зазначено, що як вбачається з протоколів нарад Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до трансформаторної підстанції, що належить відповідачу, за тимчасовою схемою було приєднано потужності Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» та зведені ним об`єкти будівництва - багатоквартирні будинки; вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» також отримувало електричну енергію від електропостачальника на підставі договору про постачання електричної енергії №10222017ПВ від 20.12.2018. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП-560» вважає, що результати розгляду справи можуть вплинути на права та обов`язки третіх осіб.

У судове засідання, призначене на 21.03.2023, з`явилися представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 10.04.2023 для надання часу Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» надати пояснення або заперечення щодо заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

28.03.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач наголосив на недоцільності залучення до участі у справі третіх осіб, оскільки у разі дійсного споживання електроенергії іншими особами відповідач має вирішувати питання щодо оплати такими особами окремо.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1322/23 від 10.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 справу №910/5344/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 призначено в режимі відеоконференції на 09.05.2023 о 14 год 20 хв.

У судове засідання, призначене на 09.05.2023, до Північного апеляційного господарського суду з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560», в режимі відеоконференції у розгляді справи брав участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги».

У судовому засіданні 09.05.2023 судова колегія поставила на обговорення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» щодо залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав своє клопотання, представник позивача заперечував проти залучення третіх осіб до участі у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено, залучено до участі у справі №910/5344/22 третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (пров. Балтійський, 23, м. Київ, 04120; код ЄДРПОУ 00293279); третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Домобудівний Комбінат №4» (вул. Лугова, 13, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 05503160); зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП-560» направити на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» та Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» копії відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022, апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 з додатками та надати суду докази виконання вказаних дій до 25.05.2023; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» направити на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» та Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» копії позовної заяви з додатками, заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву, відзиву на апеляційну скаргу та надати суду докази виконання вказаних дій до 25.05.2023; Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» та Приватному акціонерному товариству «Домобудівний Комбінат №4» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7-ми днів з дня отримання від скаржника копії апеляційної скарги; розгляд справи №910/5344/22 відкладено на 20.06.2023.

17.05.2023 позивач надав суду для долучення до матеріалів справи докази на підтвердження направлення третім особам копій позовної заяви з додатками, заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву, відзиву на апеляційну скаргу.

25.05.2023 відповідач надав суду на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 докази направлення на адреси третіх осіб копій відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги на рішення.

16.06.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що з 19.06.2023 по 23.06.2023 представник третьої особи-1 буде перебувати в службовому відрядженні і не зможе взяти участь у розгляді справи в Північному апеляційному господарському суді.

20.06.2023 до суду апеляційної інстанції від Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», яка мотивована тим, що зазначене товариство володіє інформацією, яка є важливою для правильного вирішення спору, зокрема, щодо підключень, внаслідок яких відбувалося споживання електричної енергії у спірний період; осіб, які замовляли такі підключення та відповідних об`єктів, що приєднувалися; за якими договорами (на яких підставах) це відбувалося; повним переліком документів, які подавалися щодо цього; даними обліку спожитої електричної енергії, тощо.

При цьому, Приватним акціонерним товариством «Домобудівний Комбінат №4» заявлено клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» письмових відомостей про всіх підключених до електричних мереж осіб, що споживали електричну енергію, стягнення заборгованості за якою є предметом спору у даній справі, та обсяги спожитої кожним електричної енергії (за період з січня по травень 2022 року) та копію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з відповідачем, з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, та документами, які подавалися відповідачем для їх укладення.

До заяви третьою особою-2 додані також копія листа третьої особи-2 від 31.05.2023 №23-113 до ТОВ «Київські енергетичні послуги» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо отримання інформації про підключення ПрАТ «ДБК-4» до ТП-560 та споживання ним електричної енергії та відповідь ТОВ «Київські енергетичні послуги» від 01.06.2023 про те, що воно не є розпорядником запитуваної інформації.

У судове засідання, призначене на 20.06.2023, до Північного апеляційного господарського суду з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» та представник Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4», в режимі відеоконференції у розгляді справи брала участь представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги».

У судовому засіданні колегія суддів Північного апеляційного господарського суду відмовила в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» про відкладення розгляду справи.

Водночас, представник Приватного акціонерного товариства «Домобудівний Комбінат №4» оголосив зміст його заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» та витребування у Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» доказів.

Враховуючи те, що інші учасники справи не отримували вищезазначену заяву третьої особи-2, яка надійшла до суду апеляційної інстанції лише 20.06.2023, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 04.07.2023.

30.06.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що не заперечує проти залучення ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача.

Водночас, позивач зазначив, що питання споживання енергії іншими суб`єктами від об`єктів відповідача не є предметом спору в даній справі.

04.07.2023 представник третьої особи-2 подав до суду письмову заяву, до якої долучена копія відповіді Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» від 20.06.2023 №1/3/012/18264 на запит третьої особи-2 від 31.05.2023 №23-113.

У судовому засіданні 04.07.2023 судом було розглянуте клопотання третьої особи-2 про залучення до участі у справі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.

За приписами частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Норми інституту третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, закріплені у Господарському процесуальному кодексі України, покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитися у результаті винесеного рішення.

Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв`язок.

Метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. При цьому особа, яка бажає взяти участь (залучається) у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення саме з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому щодо сторони спору, з якої у третьої особи є матеріальний зв`язок.

Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає, що рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов`язки ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у контексті позовних вимог та спірних правовідносин.

Посилання ж заявника на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» володіє інформацією щодо підключень, внаслідок яких відбувалося споживання електричної енергії у спірний період, не є у розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України підставою для залучення такої особи до участі в справі.

Стосовно ж долучення до матеріалів справи копії відповіді Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» від 20.06.2023 №1/3/012/18264 на запит третьої особи-2 від 31.05.2023 №23-113, то суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що ПрАТ «ДБК-4» був залучений до участі у справі як третя особа лише на стадії апеляційного перегляду, долучив до справи на стадії апеляційного розгляду документ, наданий третьою особою-2, проте його оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

У судовому засіданні 04.07.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 04.07.2023, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-2.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що у матеріалах справи міститься роздруківка електронного листування.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи-1.

Представники позивача та третьої особи-2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1022017ПВ (Договір), відповідно до пункту 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП-560» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №394 комплексу устаткування трансформаторної підстанції ТП-560 за адресою м. Київ, пров. Балтійський, 23.

Згідно акту прийому-передачі товару від 01.09.2021 до названого Договору продавець передав у власність покупця комплекс устаткування трансформаторної підстанції ТП-560 за адресою м. Київ, пров. Балтійський, 23.

30.12.2021 відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника «Строкова», додатком до якої є перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача ТОВ «ТП-560».

30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (попередній споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП-560» (споживач) укладено Додаткову угоду про заміну сторони Договору про постачання електричної енергії споживачу №1022017ПВ від 20.12.2018.

Відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2021 попередній споживач, споживач та постачальник погодили заміну сторони Договору з 01.01.2022. Попередній споживач передав у повному обсязі свої зобов`язання за Договором, а споживач прийняв ці зобов`язання у повному обсязі та зобов`язався виконувати їх належним чином на умовах Договору, в тому числі вимоги постачальника. не виконані попереднім споживачем на момент укладення даної додаткової угоди.

Згідно пункту 6 Додаткової угоди від 30.12.2021 кредиторська заборгованість постачальника, у разі її наявності перед попереднім споживачем на дату підписання цієї додаткової угоди, залишається для погашення наступних нарахувань споживачу.

Враховуючи укладення Додаткової угоди від 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП-560» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу в новій редакції за реквізитами попереднього Договору «№1022017ПВ 20.12.2018 року» (далі, Договір).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору споживач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. Договору).

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

За умовами пункту 6.1. названої Комерційної пропозиції рахунки надаються у день подання споживачем звіту або після отримання постачальником інформації від оператора системи розподілу щодо фактично спожитих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період. У разі неодержання рахунку споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату.

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відповідь на електронний запит позивача листом від 24.06.2022 №3/01/3/15642 надало відомості щодо спожитої електричної енергії ТОВ «ТП-560» за період січень 2022 року - травень 2022 року, на підставі яких позивачем були сформовані та видані відповідні рахунки на загальну суму 6 589 964,66 грн (том 1, а.с. 26-30), з яких:

- №10222017/1/1 від 04.02.2022 на суму 2 881 374,73 грн (січень 2022 року);

- №10222017/2/1 від 04.03.2022 на суму 1 965 911,22 грн (лютий 2022 року);

- №10222017/3/1 від 31.03.2022 на суму 494 911,64 грн (березень 2022 року);

- №10222017/4/1 від 06.05.2022 на суму 689 591,33 грн (квітень 2022 року);

- №10222017/5/1 від 06.06.2022 на суму 558 175,74 грн (травень 2022 року).

Із наданих позивачем до суду виписок по рахунку ТОВ «Київські енергетичні послуги» та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що відповідачем у спірному періоді з призначенням платежу за активну електроенергію згідно рахунку №10222017/1/1 сплачено на підставі Договору №1022017ПВ від 20.12.2018:

04.01.2022 - 499 503,60 грн;

27.01.2022 - 151 100,00 грн;

27.01.2022 - 683 680,00 грн;

28.01.2022 - 680 300,00 грн;

10.02.2022 - 390 000,00 грн,

та 30.06.2022 згідно рахунку №10222017/5/1 від 06.06.2022 сплачено на підставі Договору №1022017ПВ від 20.12.2018 - 330 970,00 грн.

Отже, загалом відповідачем здійснено оплату вартості спожитих послуг з постачання електричної енергії згідно Договору на суму 2 753 905,01 грн.

Відповідно, звертаючись до суду із позовом у даній справі (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), позивач просить стягнути з відповідача 3 836 059,65 грн (6 589 964,66 грн - 2 753 905,01 грн).

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 666,99 грн (139,47 грн 3% річних за період з 08.02.2022 по 09.02.2022, нарахованих на суму 848 439,72 грн та 527,52 грн 3% річних за період з 10.02.2022 по 23.02.2022, нарахованих на суму 458 439,72 грн).

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Договір між сторонами не укладався, здійснені відповідачем оплати носили добровільний характер і споживання електричної енергії здійснювалось у спірний період також третіми особами - ТОВ «Київський склотарний завод» та ПрАТ «Домобудівний Комбінат №4», який здійснив підключення до електромережі через трансформаторну підстанцію відповідача ТП-560, відповідно, відповідач має сплачувати лише за фактично спожиту ним електричну енергію.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Щодо виникнення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем та заперечень скаржника з цього приводу колегією суддів встановлено наступне.

Відповідач стверджує, що Договір про постачання електричної енергії споживачу №1022017ПВ датований 20.12.2018, у той час, як сам відповідач був зареєстрований як юридична особа лише 31.08.2021, відповідно, такий договір був підписаний особою, що не мала цивільної дієздатності, а отже є неукладеним.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, першочергово Договір про постачання електричної енергії споживачу №1022017ПВ був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (споживач) (копія договору додана до відповіді на відзив на позовну заяву; том 1, а.с. 113-118).

Відповідний Договір був підписаний обома представниками сторін з проставленням печатки підприємств.

На титульній сторінці зазначеного Договору №1022017ПВ вказана дата 26.11.2018, однак датою фактичного підписання у розділі 15 Договору «Реквізити сторін» значиться 20.12.2018, з урахуванням чого позивач для формування первинної документації за договором правомірно використовував реквізити Договору - №1022017ПВ від 20.12.2018.

У подальшому 30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» (попередній споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП-560» (споживач) укладено Додаткову угоду про заміну сторони Договору про постачання електричної енергії споживачу №1022017ПВ від 20.12.2018.

При цьому, як погоджено сторонами у пункті 3 Додаткової угоди від 30.12.2021 постачання електричної енергії здійснюється на підставі Договору на умовах Комерційної пропозиції «Індивідуальна», викладених у новій редакції, підписаних з боку постачальника та споживача.

Враховуючи те, що сторони домовились викласти Договір та комерційну пропозицію в нових редакціях, відповідні документи і були підписані сторонами в паперовому вигляді (копії підписаних позивачем та відповідачем Договору та Комерційної пропозиції в нових редакціях з проставленням печаток підприємств долучені до позовної заяви).

З огляду на вказане, судом приймаються до уваги твердження позивача стосовно того, що оскільки заміна сторони здійснювалась без зміни реквізитів договору, то відповідно Договір та Комерційна пропозиція були підписані в паперовому вигляді з уже наявними реквізитами Договору - №1022017ПВ від 20.12.2018.

Додатково про те, що Договір із відповідачем та Комерційна пропозиція були підписані у 2021 році, а не у 2018 році свідчить також і дата довіреності підписанта зі сторони позивача - 19.01.2021, що вказана у преамбулі Договору. Більше того, в комерційній пропозицій зазначена дата її підписання - 30.12.2021.

Намір відповідача врегулювати відносини з позивачем щодо споживання електричної енергії за об`єктом підтверджується також підписаною ним заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії, що зареєстрована позивачем 30.12.2021 (том 1, а.с. 119).

Водночас, згідно пункту 1 Додаткової угоди від 30.12.2021 сторонами погоджено заміну сторони Договору з 01.01.2022, тобто фактично відносини між позивачем та відповідачем виникли з 01.01.2022.

З огляду на встановлене, безпідставними є твердження скаржника про те, що ТОВ «ТП-560» не є стороною Договору №1022017ПВ від 20.12.2018 й такий договір є неукладеним, оскільки відповідача було зареєстроване лише 31.08.2021, адже, як встановлено судом, такий Договір було підписано відповідачем у 2021 році згідно умов укладеної Додаткової угоди від 30.12.2021 і він розповсюджує свою дію на правовідносини, що склалися з 01.01.2022.

Більш того, відповідачем здійснювались часткові оплати з призначенням платежів згідно Договору №1022017ПВ від 20.12.2018 та виставлених на його підставі позивачем рахунків, що не може свідчити про добровільний та позадоговірний характер таких оплат, як про це стверджує апелянт.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Так, згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. Договору).

Пунктом 5.7. Договору встановлено, що оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами: 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.

Так, позивачем виставлялися відповідачу рахунки №10222017/1/1 від 04.02.2022 на суму 2 881 374,73 грн (січень 2022 року), №10222017/2/1 від 04.03.2022 на суму 1 965 911,22 грн (лютий 2022 року), №10222017/3/1 від 31.03.2022 на суму 494 911,64 грн (березень 2022 року), №10222017/4/1 від 06.05.2022 на суму 689 591,33 грн (квітень 2022 року), №10222017/5/1 від 06.06.2022 на суму 558 175,74 грн (травень 2022 року).

Пунктом 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі, ПРРЕЕ), визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до пункту 9.14.1. Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Згідно пункту 12.4.4. Кодексу комерційного обліку до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до абз.1 частини 3 пункту 3.1.6. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Розділом 1 Комерційної пропозиції, підписаної відповідачем, визначені критерії, яким має відповідати особа, що обирає дану комерційну пропозицію, зокрема, споживач має приєднатись до умов договору (уклав договір) споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Згідно пункту 9 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Отже, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно оператор системи розподілу на підставі власного переліку точок комерційного обліку відповідача з унікальними ЕІС-кодами, а позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав оператор системи розподілу.

На території міста Києва оператором системи розподілу є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Матеріалами справи підтверджується, що інформація щодо обсягу споживання електричної енергії відповідачем у спірний період, відображена у рахунках позивача, підтверджена у додатку №7 до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 24.06.2022 №3/01/3/15642.

Відтак, нарахування за спожиту електричну енергію в сумі 6 589 964,66 грн, які були здійснені відповідачу, є належними та були здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу як адміністратора комерційного обліку, а доводи скаржника про ненадання суду жодних доказів на підтвердження обсягів електроенергії, яку споживає апелянт та вартості такої електроенергії колегією суддів відхиляються.

Заперечення відповідача проти позову, які стосуються того, що насправді більшу частину електроенергії, що постачалася позивачем, споживало Приватне акціонерне товариство «Домобудівний Комбінат №4» внаслідок підключення до трансформаторної підстанції ТП-560, а тому скаржник зобов`язаний сплачувати лише той обсяг електроенергії, який фактично спожив саме він, та докази, надані відповідачем та третьою особою-2 до матеріалів даної справи, у тому числі копія відповіді Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» від 20.06.2023 №1/3/012/18264 на запит третьої особи-2 від 31.05.2023 №23-113, судом до уваги під час вирішення даного спору не приймаються, оскільки питання споживання електричної енергії іншими суб`єктами від об`єктів відповідача, будь-які інші приєднання до таких об`єктів здійснюються виключно за умови врегулювання відносин з оператором системи розподілу. Питання схем підключення третіх осіб, наявності або відсутності інших споживачів на об`єктах відповідача та взаємовідносини відповідача з такими особами не стосуються договірних відносин позивача та відповідача, та, відповідно, виходять за межі предмету доказування в даній справі.

Договір №1022017ПВ від 20.12.2018 укладено та існує між сторонами даного спору, споживачем електричної енергії згідно нього є саме відповідач, який вступивши в договірні відносини з позивачем погодився сплачувати за електричну енергію за відповідними точками комерційного обліку, які сам вказав у заяві-приєднанні до Договору, на підставі даних про споживання електричної енергії від оператора системи розподілу.

При цьому, як уже наголошувалось вище, згідно пункту 2 Додаткової угоди від 30.12.2021 попередній споживач (ТОВ «Київський склотарний завод») передав у повному обсязі свої зобов`язання за Договором, а споживач прийняв ці зобов`язання у повному обсязі та зобов`язався виконувати їх належним чином на умовах Договору, в тому числі вимоги постачальника, не виконані попереднім споживачем на момент укладення даної додаткової угоди.

У разі ж дійсного споживання іншими особами (ПрАТ «Домобудівний Комбінат №4», який залучений судом до участі у справі як третя особа для всебічного дослідження її обставин) електроенергії від об`єкта відповідача, питання щодо компенсації йому вартості спожитої цією особою електричної енергії має вирішуватись відповідачем в окремому, у тому числі судовому, порядку. З`ясування даних обставини не входить до предмету доказування в межах даної справи, предметом спору в якій є стягнення заборгованості за укладеним із позивачем Договором.

Відповідач у даній справі оплату виставлених позивачем рахунків у повному обсязі та в установлені пунктом 5.7. Договору та пунктом 5.1. Комерційної пропозиції строки не здійснив.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із наданих позивачем до суду виписок по рахунку ТОВ «Київські енергетичні послуги» та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що відповідачем у спірному періоді здійснено оплату вартості спожитих послуг з постачання електричної енергії згідно Договору на суму 2 753 905,01 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 3 836 059,65 грн (6 589 964,66 грн - 2 753 905,01 грн) та підлягає стягненню з ТОВ «ТП-560», висновки суду першої інстанції з приводу чого є обґрунтованими.

нення з відповідача 3% річних у розмірі 666,99 грн.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, контррозрахунку відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором доведений, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 666,99 грн також підлягають задоволенню.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП-560» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/5344/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП-560».

Матеріали справи №910/5344/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка