Постанова

від 11.07.2023 по справі 905/522/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/522/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Мішин М.В., Трофименко В.В.

відповідача Іванова І.А.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ С.В.СТРОЙ (вх.№1059Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 (повний текст якого складено та підписано 13.03.2023 у приміщенні господарського суду Донецької області суддею Сковородіною О.М.)

за позовом: ТОВ БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071)

до відповідача: ТОВ С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066)

про стягнення 393 228, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ про стягнення 393 228, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 2000-13/08/2018 від 13.08.2018 щодо оплати вартості поставленої продукції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 позовні вимоги ТОВ БУДЦЕНТР 2000 до ТОВ С.В.СТРОЙ про стягнення 393 228, 60 грн. задоволено.

Стягнуто з ТОВ С.В.СТРОЙ на користь ТОВ БУДЦЕНТР 2000 основний борг в сумі 393228, 60 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 5898,44 грн.

ТОВ С.В.СТРОЙ із вказаним рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Також апелянт звернувся з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що відповідачу не було відомо про слухання даної справи, оскільки ухвали господарського суду Донецької області, які надходили на його електронну адресу, ним були відкриті після прийняття рішення у справі.

Крім того, апелянт не погоджується з кількістю та асортиментом продукції, яка зазначена позивачем у позовній заяві, так як фактично відповідач в період з вересня 2019 року отримав товару значно в меншій кількості та значно меншу суму, ніж заявлено у позові. Так, апелянт зазначає, що на підтвердження отримання відповідачем товару у певній кількості позивачем надано видаткові накладні та ТТН, підписані від імені відповідача нібито його керівником директором Безуглим В.П. В свою чергу, апелянт зазначає, що певна кількість накладних підписана не керівником відповідача, директором Безуглим В.П., а іншою особою, в зв`язку з цим просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу.

Також, апелянт зазначає, що видаткова накладна від 30.07.2021 № БЦ-535 та ТТН і супровідна до неї взагалі не підписана представником відповідача, в зв`язку чим не може бути належним доказом факту отримання продукції відповідачем.

Одночасно апелянт звернувся із клопотанням про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що зазначений строк було пропущено через несвоєчасне отримання представником апелянта копії оскаржуваного рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 клопотання ТОВ С.В.СТРОЙ про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною ТОВ С.В.СТРОЙ (вх.№1059Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22. Призначено справу до розгляду на 11.07.2023.

23.06.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Крім того, позивач просив долучити до матеріалів справи додаткові докази здійснення постачання продукції за спірними видатковими накладними, також просив надати строк для подання відповіді на адвокатський запит, направленого до Олександрівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Запорізькій області.

07.07.2023 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у Головного управлінні ДПС у Донецькій області інформації щодо включення ТОВ «С.В.СТРОЙ» до податкового кредиту сум за рахунок виданих податкових накладних від ТОВ «БУДЦЕНТР 2000» за поставлену продукцію на адресу ТОВ «С.В.СТРОЙ», які є предметом розгляду справи.

Вирішуючи клопотання апелянта та позивача про долучення до справи нових доказів (документів)та надання строку для подання нових доказів, колегія вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на той факт, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз ст. 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що суд не наділений правом надавати оцінку доказам, які не надавалися до суду першої інстанції, не розглядалися і не могли бути розглянуті цим судом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, що їх подає.

Стосовно тверджень апелянта про його необізнаність щодо розгляду даної справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується належне направлення з боку суду відповідачу ухвал господарського суду Донецької області на юридичну адресу поштовими засобами та надсилання даних ухвал шляхом електронного листування на електронну адресу відповідача.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції було вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання.

Тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати поважними причини неподання зазначених доказів до суду першої інстанції.

Щодо визнання поважною причини неподання позивачем доказів до суду першої інстанцій з підстав того, що інформація, викладена в даних доказах, під час розгляду справи в суді першої інстанції не витребовувалась, колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Щодо клопотання позивача про надання строку для подання нового доказу, колегія суддів зазначає, подані позивачем нові докази повинні існувати на момент розгляду цієї справи місцевим господарським судом, тому відсутні підстави для задоволення даного клопотання.

Водночас, колегія суддів акцентує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.

При цьому, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що з адвокатським запитом представник позивача звернувся лише 15.06.2023, обставини щодо неможливості звернення з відповідним запитом у межах процесуальних строків, передбачених ГПК України з причин, які б об`єктивно не залежали від товариства останнім не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Розглянувши подане клопотання апелянта про призначення експертизи, судова колегія вказує наступне.

Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Подане клопотання мотивоване тим, що долучені до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які є предметом розгляду справи, були підписані невідомою особою.

Тому, відповідач вказує, що для встановлення факту підробки підпису на вказаних документах необхідне застосування спеціальних знань та проведення комплексної почеркознавчої експертизи документів.

Колегія суддів вказує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду. При цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" наголошується, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідач, заявляючи про те, що підпис на документах, які є предметом дослідження, підроблені, не подав жодних доказів, які могли б свідчити про можливий факт підробки.

Крім того, колегією суддів встановлена наявність на вказаних документах, окрім підпису керівника відповідача, і відбитку печатки підприємства відповідача.

Колегія суддів наголошує, що печатка підприємства відноситься до даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, тому колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав вважати, що печатка підприємства відповідача використовувалась проти його волі (аналогічну правову позицію Верховного Суду щодо проставлення печатки однієї із сторін на спірних документах викладено в постанові від 23.07.2019 у справі №918/780/18).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи.

В судове засідання, призначене на 11.07.2023, з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між 13.08.2018 року між ТОВ «С.В.СТРОЙ» (далі відповідач або покупець) та ТОВ «БУДЦЕНТР 2000» (далі позивач або продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 2000-13/08/2018 (далі договір).

Згідно з п.1.1 договору, продавець зобов`язується передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію, а покупець зобов`язаний сплатити узгоджену суму.

Як передбачено п.3.3 договору, розрахунок за цим договором здійснюється в національній валюті України протягом 30-ти банківських днів після проведеної поставки узгодженої партії продукції.

При цьому, п.6.5 договору передбачене, що договір набирає сили з моменту його підпису обома сторонами, та діє до 31.12.2018 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного та належного виконання цих зобов`язань. У випадку, коли жодна зі сторін за місяць до закінчення дії Договору не надасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 01 січня по 31 грудня.

На виконання умов договору ТОВ «БУДЦЕНТР 2000», окремо на кожне замовлення ТОВ «С.В.СТРОЙ» було сформовано рахунок на оплату, товарно-транспортну накладну, податкову накладну та квитанцію про реєстрацію податкової накладної, після чого разом з видатковою накладною на адресу ТОВ «С.В.СТРОЙ» було поставлено продукцію на загальну суму 393228,60 грн., що підтверджується наступними документами.

Рахунок на оплату № БЦ-649 від 12.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 16.09.2019 року, податкова накладна № 593 від 16.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9213970073 від 18.09.2019 року, видаткова накладна № БЦ-602 від 16.09.2019 року на загальну суму 76717,08 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-691 від 24.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 24.09.2019 року, податкова накладна № 613 від 24.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9219653994 від 24.09.2019 року, видаткова накладна № БЦ-623 від 24.09.2019 року на загальну суму 175 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-667 від 17.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 24.09.2019 року, податкова накладна № 614 від 24.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9220026940 від 25.09.2019 року, видаткова накладна № БЦ-625 від 24.09.2019 року на загальну суму 8613,43 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-702 від 26.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 30.09.2019 року, податкова накладна № 627 від 30.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235519163 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-638 від 30.09.2019 року на загальну суму 1148,78 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-693 від 24.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 30.09.2019 року, податкова накладна № 628 від 30.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235446932 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-639 від 30.09.2019 року на загальну суму 4104,19 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-695 від 24.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 30.09.2019 року, податкова накладна № 629 від 30.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235528065 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-640 від 30.09.2019 року на загальну суму 44311,26 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-706 від 27.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 30.09.2019 року, податкова накладна № 630 від 30.09.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235475168 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-641 від 30.09.2019 року на загальну суму 3093,16 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-712 від 30.09.2019 року, товарно-транспортна накладна від 07.10.2019 року, податкова накладна № 656 від 07.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235720675 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-669 від 07.10.2019 року на загальну суму 1227 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-739 від 08.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 08.10.2019 року, податкова накладна № 657 від 08.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235693053 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-670 від 08.10.2019 року на загальну суму 1876,32 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-740 від 08.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 08.10.2019 року, податкова накладна № 658 від 08.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9235692839 від 10.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-671 від 08.10.2019 року на загальну суму 26671,48 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-751 від 11.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 11.10.2019 року, податкова накладна № 670 від 11.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9238492269 від 11.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-685 від 11.10.2019 року на загальну суму 490,08 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-743 від 09.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 16.10.2019 року, податкова накладна № 680 від 16.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9244376159 від 18.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-693 від 16.10.2019 року на загальну суму 20674,58 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-761 від 16.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 16.10.2019 року, податкова накладна № 681 від 16.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9244377473 від 18.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-694 від 16.10.2019 року на загальну суму 772,04 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-767 від 17.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 17.10.2019 року, податкова накладна № 686 від 17.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9244371068 від 18.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-698 від 17.10.2019 року на загальну суму 28055,33 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-782 від 23.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 23.10.2019 року, податкова накладна № 699 від 23.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9256066279 від 31.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-712 від 23.10.2019 року на загальну суму 2855,16 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-794 від 28.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 28.10.2019 року, податкова накладна № 715 від 28.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9256095915 від 31.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-725 від 28.10.2019 року на загальну суму 21517,68 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-795 від 28.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 28.10.2019 року; податкова накладна № 716 від 28.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9256101333 від 31.10.2019, видаткова накладна № БЦ-726 від 28.10.2019 року на загальну суму 867 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-796 від 28.10.2019 року, товарно-транспортна накладна від 30.10.2019 року, податкова накладна № 723 від 30.10.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9256126941 від 31.10.2019 року, видаткова накладна № БЦ-732 від 30.10.2019 року на загальну суму 7485,72 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-810 від 04.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 04.11.2019 року, податкова накладна № 732 від 04.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9263693670 від 08.11.2019 року, видаткова накладна № БЦ-745 від 04.11.2019 року на загальну суму 2079,96 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-843 від 15.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 18.11.2019 року, податкова накладна № 762 від 18.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9284688882 від 28.11.2019 року, видаткова накладна № БЦ-773 від 18.11.2019 року на загальну суму 19202,45 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-849 від 19.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 19.11.2019 року, податкова накладна № 765 від 19.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9284214609 від 27.11.2019 року, видаткова накладна № БЦ-778 від 19.11.2019 року на загальну суму 8623,10 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-859 від 21.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 21.11.2019 року, податкова накладна № 773 від 21.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9284693363 від 28.11.2019 року, видаткова накладна № БЦ-784 від 21.11.2019 року на загальну суму 16820,11 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-865 від 25.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 25.11.2019 року, податкова накладна № 780 від 25.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9284315301 від 27.11.2019 року, видаткова накладна № БЦ-790 від 25.11.2019 року на загальну суму 2920,02 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-871 від 28.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 28.11.2019 року, податкова накладна № 783 від 28.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9293311264 від 09.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-797 від 28.11.2019 року на загальну суму 22208,63 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-873 від 29.11.2019 року, товарно-транспортна накладна від 29.11.2019 року, податкова накладна № 785 від 29.11.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9293345357 від 09.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-800 від 29.11.2019 року на загальну суму 3275 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-890 від 06.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 06.12.2019 року, податкова накладна № 797 від 06.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9293436956 від 09.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-809 від 06.12.2019 року на загальну суму 3060 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-897 від 10.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 10.12.2019 року, податкова накладна № 805 від 10.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9297047297 від 11.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-815 від 10.12.2019 року на загальну суму 2100 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-898 від 10.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 12.12.2019 року, податкова накладна № 812 від 12.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9299927766 від 12.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-826 від 12.12.2019 року на загальну суму 2873,21 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-907 від 12.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 13.12.2019 року, податкова накладна № 816 від 13.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9301997186 від 13.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-828 від 13.12.2019 року на загальну суму 3270 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-914 від 17.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 17.12.2019 року, податкова накладна № 823 від 17.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9305021504 від 18.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-833 від 17.12.2019 року на загальну суму 2000,60 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-922 від 19.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 19.12.2019 року, податкова накладна № 827 від 19.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9307569773 від 20.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-839 від 19.12.2019 року на загальну суму 2741,62 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-936 від 23.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 23.12.2019 року, податкова накладна № 837 від 23.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9312198997 від 26.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-849 від 23.12.2019 року на загальну суму 1084,87 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-937 від 23.12.2019 року, товарно-транспортна накладна від 23.12.2019 року, податкова накладна № 838 від 23.12.2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9312447564 від 26.12.2019 року, видаткова накладна № БЦ-850 від 23.12.2019 року на загальну суму 2130 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-16 від 13.01.2020 року, товарно-транспортна накладна від 13.01.2020 року, податкова накладна № 16 від 13.01.2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9000788062 від 14.01.2020 року, видаткова накладна № БЦ-14 від 13.01.2020 року на загальну суму 1524,84 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-38 від 22.01.2020 року, товарно-транспортна накладна від 23.01.2020 року, податкова накладна № 37 від 23.01.2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9008863454 від 29.01.2020 року, видаткова накладна № БЦ-35 від 23.01.2020 року на загальну суму 6294,53 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-48 від 27.01.2020 року, товарно-транспортна накладна від 27.01.2020 року, податкова накладна № 43 від 27.01.2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9008874314 від 29.01.2020 року, видаткова накладна № БЦ-46 від 27.01.2020 року на загальну суму 900,40 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-56 від 29.01.2020 року, товарно-транспортна накладна від 29.01.2020 року, податкова накладна № 48 від 29.01.2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9009257962 від 29.01.2020 року, видаткова накладна № БЦ-51 від 29.01.2020 року на загальну суму 273,02 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-196 від 27.03.2020 року, товарно-транспортна накладна від 27.03.2020 року, податкова накладна № 198 від 27.03.2020 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9077379962 від 13.04.2020 року, видаткова накладна № БЦ-201 від 27.03.2020 року на загальну суму 2960,02 грн.

Рахунок на оплату № БЦ-559 від 23.07.2021 року, товарно-транспортна накладна від 30.07.2021 року, податкова накладна № 504 від 30.07.2021 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9226742681 від 10.08.2021 року, видаткова накладна № БЦ-535 від 30.07.2021 року на загальну суму 36230,88 грн.

Проте, у визначений договором строк ТОВ «С.В.СТРОЙ» не здійснило оплату за поставлену ТОВ «БУДЦЕНТР 2000» продукцію за відповідними видатковими накладними, що змусило позивача звернутись з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст договору купівлі-продажу № 2000-13/08/2018 від 13.08.2018, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог позивачем надані рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкової накладної та видаткові накладні.

Дослідженням видаткової накладної від 30.07.2021 № БЦ-535 та ТТН встановлено, що вони не підписані представником відповідача, в зв`язку чим не можуть бути належним доказом факту отримання продукції відповідачем.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, зазначена видаткова накладна не може бути оцінена як належний та допустимий доказ поставки позивачем продукції відповідачеві.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову у розмірі 356 997,72 грн.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості у розмірі 36230,88 грн.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 1-3 ч.1 ст. 277 ГПК України, є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 та часткового задоволення апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ С.В.СТРОЙ на рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 36230,88 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 в такій редакції:

«Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 до товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ про стягнення 393 228, 60 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071) основний борг в сумі 356 997,72 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 5354,96 грн.».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 815,19 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.07.2023.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко