Постанова

від 19.09.2023 по справі 905/522/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року м. Харків Справа № 905/522/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши клопотання ТОВ БУДЦЕНТР 2000 про стягнення судових витрат у справі № 905/522/22

за позовом: ТОВ БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071)

до відповідача: ТОВ С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066)

про стягнення 393 228, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 905/522/22 апеляційну скаргу ТОВ С.В.СТРОЙ на рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 задоволено частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 36 230,88 грн. та в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Викладено резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2023 у справі № 905/522/22 в такій редакції:

«Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 до товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ про стягнення 393 228, 60 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071) основний борг в сумі 356997,72 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 5354,96 грн.».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 815,19 грн.

12.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ БУДЦЕНТР 2000 надійшло клопотання про стягнення судових витрат у справі № 905/522/22, в якій позивач просить стягнути з ТОВ «С.В.СТРОЙ», ЄДРПОУ:35420066, на користь ТОВ «БУДЦЕНТР 2000», ЄДРПОУ: 41222071, судові витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20000 (двадцять тисяч) грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 прийнято клопотання (заяву) ТОВ БУДЦЕНТР 2000 про стягнення судових витрат у справі № 905/522/22 до провадження. Розгляд клопотання (заяви) призначено на 19.09.2023.

В судове засідання, призначене на 19.09.2023, представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши заяву позивача, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, який склав 20000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн позивачем надано:

1)копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1110884;

2)акт виконаних робіт від 12.07.2023.

Договір про надання правової допомоги від 30.05.2022 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю міститься в матеріалах справи.

Відповідно до акту виконаних робіт від 12.07.2023 позивачу було надано наступні послуги:

- ознайомлення адвоката з матеріалами апеляційної скарги та консультування (4 години);

- збір доказів, підготовка та надіслання адвокатських запитів до ГУ ДПС у Запорізькій області, ГУ ДПС у Донецький області, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, та звернення до суду (16 годин);

- підготовка та надіслання клопотання про витребування доказів, представництво клієнта в суді апеляційної інстанції, підготовка та надіслання заяви щодо судових витрат по справі.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписами ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 04.07.2012 року видане Мішину М.В.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 30.05.2022 між адвокатом Мішиним М.В. та позивачем було укладено договір б/н про надання правової (правничої) допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У ч. 2. ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Мішиним М.В. професійної правничої допомоги позивачу у справі № 905/522/22.

Оцінюючи розмір витрат, колегія суддів враховує, що до наданих адвокатом послуг включено такі послуги як ознайомлення адвоката з матеріалами апеляційної скарги та консультування (4 години) на суму 2000,00 грн., збір доказів, підготовка та надіслання адвокатських запитів до ГУ ДПС у Запорізькій області, ГУ ДПС у Донецький області, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, та звернення до суду (16 годин) на суму 8000,00 грн., підготовка та надіслання клопотання про витребування доказів, представництво клієнта в суді апеляційної інстанції, підготовка та надіслання заяви щодо судових витрат по справі на суму 10000,00грн.

При цьому, останнім не надано розрахунку вартості вказаних послуг.

Пунктом 4.2. договору від 30.05.2022 про надання правової (правничої) допомоги сторонами було погоджено, що розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Водночас, матеріали справи не містять відповідних додаткових угод щодо погодження вартості наданих адвокатом послуг, зазначені документи не надавались до суду апеляційної інстанції.

Крім того, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, до складу таких витрат позивач включив витрати на підготовку заяви щодо судових витрат по справі № 905/522/22, яка відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.

У той же час відповідно до підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції здійснює саме розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У зв`язку з чим витрати на підготовку заяви щодо судових витрат не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС у справі № 911/3586/21від 30.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід участі у судових засіданнях, об`єктивно потребувалось небагато часу на опрацювання матеріалів справи, з урахуванням предмета даного спору та предмета доказування - стягнення заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 393 228, 60 грн., з яких задоволено судом апеляційної інстанції 356 997,72 грн.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу акт виконаних робіт, наданих позивачу послуг, врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати на користь заявника заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Як встановлено колегією суддів, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, беручи до уваги доведеність позивачем, відповідно до вимог ст.74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та відповідно до ст. 129 ГПК України покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись статтею 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ БУДЦЕНТР 2000 про стягнення судових витрат у справі № 905/522/22 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю С.В.СТРОЙ (провулок Андріївський 18А, м. Слов`янськ, Донецька область, 84100; ЄДРПОУ 35420066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БУДЦЕНТР 2000 (вул. Кольорова 5, м. Запоріжжя, 69014; ЄДРПОУ 41222071) 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 21.09.2023.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко