Ухвала

від 19.07.2023 по справі 922/1547/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/1547/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Гребенюк Н.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 (повний текст судового рішення складений 26.06.2023, суддя Ємельянова О.О.)

у справі №922/1547/23

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, Донецька обл., м. Лиман,

до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обл., м. Ізюм,

про стягнення 29 906,92 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян у сумі 29 906,92 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 позов задоволено; стягнуто з Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця суму збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян у розмірі 29 906,92 грн. та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідач, Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить, в якій просить відстрочити сплату судового збору, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23.

Системою автоматизованого розподілу справ між суддями у відповідності до протоколу від 18.07.2023 для розгляду справи №922/1547/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

У відповідності до положень статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом із цим, положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявників апеляційних скарг покладено обов`язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя-доповідач зазначає, що апелянт оскаржує судове рішення повністю. Отже, скаржником за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 4026,00грн.

Натомість, апелянтом до матеріалів апеляційної скарги не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а про їх наявність не зазначено у тексті апеляційної скарги.

Поряд із зазначеним, у апеляційній скарзі Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області просить відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши наведене клопотання, суддя-доповідач зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, звільнення від сплати судового збору відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Необхідно зазначити, що ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч.1 т.8 Закону України "Про судовий збір" ерелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19).

Окрім того, за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам.

Оцінивши заявленого апелянтом клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Крім того, слід зазначити, що апелянтом в обгрунтування заявленого клопотання не наведено доводів та не надано будь-яких доказів.

З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, апеляційну скаргу скаржником подано з порушенням вимог п.п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази сплати судового збору в установлених порядку і розмірі, а саме 4026,00грн.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 ГПК України, адже заявником до апеляційної скарги не надано підтверджень направлення апеляційної скарги учасникам справи з додатками з описом вкладення, а про їх наявність також не зазначено у тексті апеляційної скарги.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги апелянту належить у строк, визначений даною ухвалою, надати докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу.

Також відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Як вбачається, апеляційну скаргу підписано Олегом Ковтуном як начальником Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, проте до апеляційної скарги не додано доказів, які б підтверджували його посадове становище та обсяг повноважень.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу листом з описом вкладення, а також доказів в підтвердження повноважень Ковтуна О. на підписання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. 258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. №1441Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2023 у справі №922/1547/23 - залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (4026,00грн), належні докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення позивачу та докази повноважень Ковтуна О. на підписання апеляційної скарги.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Н.В. Гребенюк