Ухвала від 18.07.2023 по справі 904/6092/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

18.07.2023 м. ДніпроСправа № 904/6092/20

За позовом Синельниківської міської Ради, м.Синельникове, Дніпропетровська область

до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про стягнення 1 447 504,00 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати

Суддя Панна С.П.

Помічник судді (за дорученням судді) Невмержицька Т.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кургузова Олена Юріївна , адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.07.2023р.

СУТЬ СПОРУ:

Синельниківська міська Рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 447 504,00 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати.

Ухвалою суду від 15.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2021р.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані фактичним користуванням відповідачем без належних на то правових підстав земельною ділянкою.

17.03.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору, обґрунтовуючи наступним. У 2001р. на Придніпровській товарній біржі було придбано об`єкт нерухомості у вигляді нежитлової будівлі (станції технічного обслуговування) без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Відповідач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним, про встановлення факту місцезнаходження нежитлових будівель. За результатом розгляду позовної заяви 25.03.2013р. Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс рішення про задоволення позову у повному обсязі, яке набрало законної сили. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку не переоформлювались, оскільки коли був придбаний об`єкт нерухомості, земельна ділянка під будівлями була надана колишньому власникові в постійне користування. Позивачем не було надано доказів про намагання припинити право користування спірною земельною ділянкою (звернення до суду з заявою про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки) або спонукати мене укласти договір оренди спірної земельної ділянки. Оскільки право власності земельної ділянки на підставі Договору купівлі-продажу № 8-НД/8-Н від 26.02.2001р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не зареєстровано, Договір оренди земельної ділянки відповідачем не укладений.

31.03.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій не погоджується з доводами відповідача, обґрунтовуючи наступним. Відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці на підставі Договору купівлі-продажу № 8-НД/8-Н від 26.02.01р. Доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою не надано. Платник єдиного податку, який орендує (повинен використовувати земельну ділянку на праві оренди) у органів державної влади чи місцевого самоврядування, виступає платником плати за землю в частині орендної плати. Відповідно до п.297.1. ст.297 Податкового кодексу України від сплати орендної плати за землю платники єдиного податку не звільнені. Відповідач стверджує, що земельна ділянка під будівлями була надана колишньому власникові в постійне користування, але належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність такої обставин відповідачем не надано. Якщо нерухоме майно (будинок, будівля, споруда) належить особі на належній правовій підставі (що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами), то фактичне користування власником нерухомості такою земельною ділянкою вважається правомірним. Згідно висновку Верховного Суду України викладеній в постанові від 19.06.2019р. у справі № 910/4055/18 "Відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення ст.212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають." А тому позивач вважає, що відповідач правомірно зайняв земельну ділянку, оскільки набув право власності на нерухоме майно, що на ній розташоване, земельна ділянка не є такою, що самовільна зайнята.

05.04.2021р. до суду від позивача надійшло заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач зазначив, що відповідно до п.4 ч.1 ст.297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності у випадку податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. В п.п.3.4. Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що "з огляду на приписи ст.182, ч.2 ст.331, ст.657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно...".

Ухвалою суду від 08.04.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання по справі на 27.04.2021р.

Ухвалою суду від 10.06.2021р. здійснено запит до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування інформації.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті на 22.07.2021р. о 14:30 год.

Ухвалою суду від 22.07.2021р. зупинено провадження у справі № 904/6092/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/423/19.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд 27.09.2022р. виніс постанову по справі № 922/423/19, якою касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишив без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19 залишив без змін; поновив виконання рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19.

Ухвалою суд від 14.06.2023р. поновлено провадження у справі № 904/6092/20, призначено судове засідання до розгляду на 18.07.23р.

В судове засідання з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

18.07.2023р. до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні по справі № 191/3750/21 в приміщенні Синельниківського міськрайонного суду за адресою: м. Синельникове, вул. Чехова, 1 о 10:30 годині.

18.07.2023р. до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на інший час, на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Керуючись статтями 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відкласти судове засідання по справі на 10.08.2023р. о 11:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-403 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1/

Сторонам надати письмові пояснення з врахуванням постанови Верховного Суду від 27.09.2022р. по справі № 922/423/19.

Пояснити сторонам по справі, що вони не позбавлені можливості прийняти участь в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, подавши до господарського суду відповідне клопотання.

Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя С.П. Панна