Рішення

від 10.07.2023 по справі 906/356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/356/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гасанов Н.А. (в режимі відеокоференції), ордер серії СА №1049671 від

07.03.2023;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПЛ Агро"

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"

про стягнення 3 962 103,14грн

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 962 103,14 грн. заборгованості, з яких: 1 683 299,94 грн. - основний борг, 703 489,78 грн. - пеня, 114 323,70 грн. - штраф, 421 221,26 грн. - інфляційні, 1 039 768, 46 грн. - відсотки за користування товарним кредитом. Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки зернових культур № 31/01-1 від31.01.2022 в частині оплати поставленого товару.

Господарським судом ухвалою від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/356/23 до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 20.06.2023 відкладено розгляд справи по суті на 10.07.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2023 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання 10.07.2023 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до інформації з реєстру ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 22.06.2023 та інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000233512331 (копія ухвали суду від 20.06.2023 у справі №906/356/23), надіслане відповідачу, та вручено: за довіреністю 27.06.2023.

Тобто, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною 1статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МПЛ Агро" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець, відповідач) укладено договір поставки зернових культур №31/01-1 (а.с.16-19).

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти зернові культури (далі - продукція), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами та/або додатками та/або специфікаціями до цього договору, які є його невід`ємними частинами (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору ціна на продукцію, що поставляється за цим договором встановлюється у додаткових угодах та/або додатках та/або специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід`ємними частинами.

Асортимент (вид) продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначається у додаткових угодах та/або додатках та/або специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід`ємними частинами (п.3.1 договору).

Якісні показники продукції, що поставляється постачальником повинні відповідати ДСТУ на відповідний вид продукції: кукурудза (ДСТУ 4525:2006), жито (ДСТУ 4522:2006), пшениця (ДСТУ 3768:2010), ячмінь (ДСТУ 3769-98) та/або вимогам, які погоджені сторонами у додаткових угодах та/або додатках та/або специфікаціях до договору (п.3.2 договору).

Постачальник гарантує, що продукція відповідає стандартам зазначеним в п. 3.2. договору, державним медико-біологічннм вимогам, санітарним та карантинним нормам, встановлених та діючих в Україні на момент поставки (п.3.3 договору).

За умовами п.4.1 договору постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію протягом строку дії договору узгодженими партіями, згідно відповідних додаткових угод та/або додатків та/або специфікацій, до закінчення строку дії даного договору.

Постачання продукції здійснюється транспортом постачальника, якщо інше не погоджено сторонами додатково (п.4.2 договору).

Місцем розвантаження продукції, визначеним покупцем по даному договору, є склад покупця за адресою: Житомирська область, м.Чуднів, вул. Соборна,21 (п.4.3 договору).

Згідно п.4.4 договору перехід до покупця права власності на продукцію, що поставляється за цим договором, відбувається в момент, коли постачальник надав продукцію у розпорядження покупця за вказаною адресою.

Поставка продукції постачальником покупцю здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС-2010) - склад покупця, визначений в п.4.3 цього договору (п.4.5 договору.

Пунктом 4.7 договору сторони визначили, що постачальник зобов`язаний надати покупцю для кожної партії продукції належним чином оформлені документи: товарно-транспортна накладна (на кожний транспортний засіб); видаткова накладна та посвідчення про якість.

За умовами п.5.1договору оплата продукції покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Строк оплати - 15 (п`ятнадцять) календарних днів після дати отримання продукції на складі покупця, якщо сторонами додатково не погоджено інше (п.5.2 договору).

Згідно п.7.1 у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді відшкодування завданих цими діями прямих збитків та зобов`язується одноразово сплатити штраф на користь іншої сторони у розмірі 5% від ціни поставки (п.7.5 договору).

Відповідно до п.7.6 договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами п.7.7 договору отриманий покупцем у власність товар на умовах відстрочення кінцевого розрахунку визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 36% річних від вартості несплаченого товару. Перебіг користування товарним кредитом починається з 18 календарних днів після отримання товару Покупцем та припиняється в день оплати товару Покупцем. У випадку прострочення оплати за поставлений Товар більш ніж на 30 календарних днів з дати поставки, відсоткова ставка за товарним кредитом збільшується в два рази.

Даний договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2022 (п.9.1 договору).

31.01.2022 між тими ж сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поставки зернових культур №31/01-1 від 31.01.2022 (а.с.20), якою сторони погодили найменування продукції, ціну, обсяг та період поставки: кукурудза обсягом 480 тон вартістю 8250грн/тону, період поставки до 15.02.2022 за адресою Житомирська область, м.Чуднів, вул.Соборна, 21.

Згідно п.2 додаткової угоди №1 від 31.01.2022 дана додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору поставки зернових культур.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу продукції на загальну суму 2286474,83грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.21- 56).

04.04.2022 ТОВ "МПЛ Агро" надіслав ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вимогу на повернення боргу за поставлену продукцію та сплату штрафних санкцій (а.с. 93-96), за результатами розгляду якої відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково у сумі 603174,89грн.

Решта вартості поставленої позивачем продукції відповідачем не оплачена, у зв`язку із чим, за останнім утворилась заборгованість у сумі 1683299,94грн.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "МПЛ Агро" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 1683299,94грн основного боргу, 703489,78грн пені, 114323,70грн штрафу, 421221,26грн інфляційних, 1039768,46грн відсотків за користування товарним кредитом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов договору отриману від позивача продукцію оплачено частково, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1683299,94грн, що відповідачем позовом не спростовано, доказів сплати решти боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 1683299,94грн заборгованості за поставлену продукцію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої продукції, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 703489,78грн пені, 421221,26грн інфляційних, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною накладною окремо з зазначенням періодів таких нарахувань згідно виконаного ним розрахунку, а також 114323,70грн штрафу та 1039768,46грн відсотків за користування товарним кредитом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами п.7.5 договору за односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді відшкодування завданих цими діями прямих збитків та зобов`язується одноразово сплатити штраф на користь іншої сторони у розмірі 5% від ціни поставки.

У п. 7.6 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.7.7 договору отриманий покупцем у власність товар на умовах відстрочення кінцевого розрахунку визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 36% річних від вартості несплаченого товару. Перебіг користування товарним кредитом починається з 18 календарних днів після отримання товару Покупцем та припиняється в день оплати товару Покупцем. У випадку прострочення оплати за поставлений Товар більш ніж на 30 календарних днів з дати поставки, відсоткова ставка за товарним кредитом збільшується в два рази.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 703489,78грн, штрафу у сумі 114323,70грн, інфляційних втрат у сумі 421221,26грн та 1039768,46грн відсотків за користування товарним кредитом, судом встановлено, що такі розрахунки є обґрунтованими, арифметично вірними, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

За ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правові висновки викладені у постанові КГС у складі Верховного Суду у від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18).

Як вбачається з акту надання послуг № 35 від 06.02.2023, 10.05.2021 між позивачем та адвокатом Гасановим Р.А. укладено договір про надання правової допомоги.

03.02.2023 адвокат Гасанов Р.А. виставив позивачу рахунок на оплату №35 на суму 50000,00грн.

Позивач згідно рахунку №35 від 03.02.2023 сплатив на користь адвоката Гасанова Р.А. гонорар у розмірі 50000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №6281 від 03.02.2023 (а.с.103).

06.02.2023 адвокатом Гасановим Р.А. та позивачем підписано акт надання послуг №35 від 06.02.2023 на суму 50000,00грн. У вказаному акті також зазначено про відсутність у замовника претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) (а.с.108).

У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001184 від 02.09.2019 Гасанова Р.А. та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СА №1049671 від 07.03.2023 (а. с.105,106).

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що позов було задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 50000,00грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими, тому підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 38, код ЄДРПОУ 00375504)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПЛ Агро" (08352, Київська область, Бориспільський район, село Вороньків, вул. Українська, буд. 127В, код ЄДРПОУ 41822457) 1683299,94грн основного боргу, 703489,78грн пені, 114323,70грн штрафу, 421221,26грн інфляційних втрат, 1039768,46грн річних за користування товарним кредитом, а також 59431,55грн витрат по сплаті судового збору та 50000,00грн витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.07.23

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек.)