Рішення

від 13.07.2023 по справі 910/5011/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2023Справа № 910/5011/23

За позовомПриватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН"до1) Рівненської митниці Державної митної служби України 2) Державної казначейської служби Українитретя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Управління державної казначейської служби України в м. Рівному Рівненської областіпровідшкодування шкоди 1 069 726,39 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Валенко К.П.;

від відповідачів: не з`явилися;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5011/23 за позовом Приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" (далі також - позивач, ПП «АЗС ОНЛАЙН») до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі також - відповідач-1, Рівненська митниця), Державної казначейської служби України (далі також - відповідач-2, Казначейство), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України в м. Рівному Рівненської області (далі також - третя особа, Управління) про стягнення 1 069 726,39 грн шкоди.

13 та 27 квітня до суду надійшли відзиви на позов, а 28.04.2023 позивач надав відповідь на відзив.

Крім того, 19.04.2023 письмові пояснення надійшли від третьої особи.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 29.06.2023.

Судове засідання 29.06.2023 не відбулося, а розгляд справи призначений на 13.07.2023 відповідною ухвалою суду.

08.06.2023 до суду звернувся відповідач-2 із клопотанням про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Крім того, 28.06.2023 до суду звернувся відповідач-1 із клопотанням про відкладення слухання справи.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 13.07.2023 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по суті позовних вимог.

Відповідачі та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 13.07.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, наданих сторонами доказів та пояснень достатньо для вирішенню спору по суті, а неявка представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає розгляду справи. Суд відмовляє відповідачу-1 у задоволенні клопотання про відкладення.

У судовому засіданні 13.07.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 між Приватним підприємством «ТРАНС ПЕТРОЛЬ» (як перевізником) та Приватним підприємством «АЗС ОНЛАЙН» (як експедитором) було укладено договір на перевезення вантажів № AZC-01-06/19 за умовами якого експедитор доручає, а перевізник діючи на підставі замовлень та вказівок першого, зобов`язується здійснити перевезення автотранспортними засобами (тягач з автоцистерною) вантажів (нафтопродуктів), надалі - послуги з перевезення вантажу (товару), а експедитор зі своєї сторони зобов`язуються розрахуватися з перевізником за надані послуги. Перевізник приступає до перевезення вантажу за отриманням письмового замовлення експедитора оформлено у вигляді заявки.

Як стверджує позивач, 01.11.2019 перевізник отримав від ПП «АЗС ОНЛАЙН» Заявку № 11/8 від 01.11.2019 на перевезення вантажу - олива технічна ОР-400, вагою до 250 тон (далі - Товар), за маршрутом: місто Рига, Латвійська Республіка - селище Широка Балка, Кіровоградська область, Україна. Кількість задіяних транспортних засобів (сідловий тягач з напівпричепом цистерною) для перевезення вантажу - 10 одиниць. Подача транспортних засобів: 08, 11 та 16 листопада 2019 року, трьома групами в кількості та порядку: 3+3+4 одиниці. Адреса місця навантаження: st. Maskavas 461, Riga, Latvija, (далі - Заявка).

За доводами позивача, перевізником на виконання Заявки, до місця навантаження, в обумовлені строки та порядку подачі були надані відповідні транспортні засоби. Усього 10 (десять) одиниць (далі - Транспортні засоби, Т3).

ПП «АЗС ОНЛАЙН» придбало Товар у компанії SIA "DP" (адреса: вул. Тріядібас 2A-6, Pura, LV-1048, Латвійська республіка) за контрактом № 15819 від 22.10.2019.

Компанією SIA "DP" (далі - вантажовідправник) на перевезення Товару Транспортними засобами були оформлені товаро-транспортні документи (CMR):

- № AN57519 від 08.11.2019, № AN57619 від 08.11.2019, № AN57719 від 08.11.2019;

- № AN58019 від 11.11.2019, № AN58119 від 11.11.2019, № AN57919 від 11.11.2019;

- № AN59219 від 16.11.2019, № AN59119 від 16.11.2019, № AN58919 від 16.11.2019, № AN59019 від 16.11.2019.

08, 11 та 16 листопада 2019 року після проходження митних формальностей з Товаром в режимі експорту у Латвійській Республіці, перевізник розпочав його перевезення через Литовську та Білоруську республіку до України.

11, 13, 17 та 18 листопада 2019 року Транспортні засоби з Товаром в`їхали на територію України в пункті пропуску/переходу «Городище-Верхній Теребежів», митний пост «Городище».

На Товар, за його переміщенням між митними постами (Городище - Сарни) Рівненської митниці ДФС, були виписані документи контролю за доставкою (ДКД)-ЕЕ:

- № UA204040/2019/14947 від 11.11.2019, № UA204040/2019/14950 від 11.11.2019, № UA204040/2019/14949 від 11.11.2019;

- № UA204040/2019/15019 від 13.11.2019, № UA204040/2019/15020 від 13.11.2019, № UA204040/2019/15005 від 13.11.2019;

- № UA204040/2019/15339 від 17.11.2019, № UA204040/2019/15340 від 17.11.2019, № UA204040/2019/15338 від 17.11.2019, № UA204040/2019/15337 від 18.11.2019,

на яких проставлено штамп Рівненської митниці ДФС, що Товар узято під митний контроль.

ПП «АЗС ОНЛАЙН» для проходження митних процедур з Товаром, ввезеного в режимі імпорту через декларанта ПП «Сарниброк», до Рівненської митниці ДФС були подані митні декларації (МД) на Товар:

- № UA204040/2019/015319, № UA204040/2019/015320, № UA204040/2019/015321, № UA204040/2019/015322, № UA204040/2019/015323, № UA204040/2019/015324, № UA204040/2019/015340, № UA204040/2019/015338, № UA204040/2019/015337, № UA204040/2019/015339.

16.11.2019 Рівненською митницею ДФС, на етапі класифікації Товару (визначення коду УКТЗЕД) митне оформлення Товару було зупинене за ПМК 72/204.

На час призупинення митних формальностей з Товаром, Транспортні засоби (тягач з напівпричепом-цистерною) у яких знаходився Товар, були поставлені на митний майданчик в зоні митного поста «Сарни» Рівненської митниці ДФС за адресом: м. Сарни, вул. Технічна 2, Рівненська обл.

Рівненська митниця ДФС звернулася до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області з підстав придбання, транспортування з метою збуту незаконно виготовленого дизельного пального та службового підроблення офіційних документів посадовими особами ПП «АЗС ОНЛАЙН», за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 366 КК України.

У період з 03 по 05 грудня 2019 року відповідно до ухвал Рівненського міського суду, в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019180000000040 від 28.11.2019 стосовно посадових осіб ПП «АЗС ОНЛАЙН», проведено обшуки в зоні митного поста «Сарни» Рівненської митниці ДФС та за їх результатами вилучено Товар і Транспортні засоби.

17.12.2019 ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 1-кс/56919560/19 накладено арешт на автотранспортні засоби перевізника та Товар (перемішений на митну територію України ПП "АЗС ОНЛАЙН"), що перебували в зоні митного контролю митного поста "Сарни" Рівненської митниці ДФС.

15.01.2020 ухвалою Рівненського міського суду у справі № 569/21958/19, 1-кс/569/52/20 скасовано арешт Товару та Транспортних засобів. Товар і Транспортні засоби під розписку були передані на відповідальне зберігання директору ПП «АЗС ОНЛАЙН» Тиць Ю.В. (Лист ГУ ДФС у Рівненській обл. № 202/9/37-00-23-02 від 23.01.2020 на адресу Поліської митниці Держмитслужби).

Позивач наголошує, що оскільки митний пост «Сарни» Рівненської/Поліської митниці, на якому були зупинені Транспортні засоби з Товаром, не має резервуарів для зберігання нафтопродуктів, то саме на ПП «АЗС ОНЛАЙН» Рівненською/Поліською митницею та слідчими органами СУФР ГУ ДФС у Рівненській області було покладено тягар/витрати по збереженню та утриманню майна (Товару та Транспортних засобів) на період призупинення митних процедур з Товаром.

У 20.03.2020 відділом ККТ та ЗЗМТР Поліської митниці Держмитслужби були прийняті рішення про визначення коду Товару:

- № KT-UA204040-0018-2020, № KT-UA204040-0019-2020, № KT-UA204040-0020-2020, № KT-UA204040-0021-2020, № KT-UA204040-0022-2020, № KT-UA204040-0023-2020.

Вважаючи, що відповідачем-1 допущено протиправну бездіяльність щодо своєчасного прийняття рішення про визначення коду Товару, позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2023 у справі № 460/5936/20, позовні вимоги Приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Поліської митниці Держмитслужби щодо несвоєчасного прийняття рішень про визначення коду товару, заявленого до митного контролю за митними деклараціями від 16.11.2019 № UA204040/2019/015319, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015320, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015321, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015322, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015323, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015324.

Ухвалою від 04.04.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 3 червня 2021 року, мотивуючи своє рішення тим, що у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги скаржник не усунув. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.01.2023.

Обґрунтовуючи заявлений позов ПП "АЗС ОНЛАЙН" звертає увагу на те, що Поліська митниця Держмитслужби закінчила митне оформлення Товару за МД, IM 40 ДЕ: № UA204040/2020/004656, № UA204040/2020/004659, № UA204040/2020/004652, № UA204040/2020/004654, № UA204040/2020/004660, № UА204040/2020/004661, № UA204040/2020/004653, № UA204040/2020/004657, № UA204040/2020/004655, № UA204040/2020/004658, за ОНП 77/204, та випустила його з під митного контролю у вільний обіг лише 24.03.2020, що підтверджується митними деклараціями (МД).

29.03.2020 та 30.03.2020 перевізник доставив Товар у пункт призначення та передав його замовнику. Сторонами для відображення у бухгалтерському обліку послуг з перевезення Товару за договором № АZC-01-06/19 від 01.04.2019, заявка № 11/8 від 01.11.2019, у відповідних календарних періодах, були складені акти надання послуг на перевезення вантажів № 27 від 30.11.2019 (частина перша маршруту) та № 3 від 31.03.2020 (частина друга маршруту).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що через неправомірні дії/бездіяльність відповідача-1, внаслідок понаднормативного простою Товару, ПП "АЗС ОНЛАЙН" зазнало збитків на загальну суму 1 069 726,39 грн.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідачі посилалися, зокрема, на таке:

- Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов`язаннями є окремим учасником цивільних відносин відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного кодексу України;

- Казначейство, яке залучене до справи як відповідач, згідно зі своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

- Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодних збитків позивачеві не завдавало;

- транспортні засоби, внаслідок простою яких виникли збитки, не перебували у розпорядженні митних органів, не затримувалися (не вилучалися) митними органами, а отже відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною (на думку позивача) поведінкою боржника та збитками;

- станом на час розгляду справи Рівненську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420640) включено з Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і припинено. Реорганізовану Рівненську митницю ДФС було приєднано до Поліської митниці Держмитслужби;

- позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права та особу яка його порушила ПП "АЗС ОНЛАЙН" стало відомо 24.03.2020.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Суд відзначає, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2023 у справі № 460/5936/20, позовні вимоги Приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Поліської митниці Держмитслужби щодо несвоєчасного прийняття рішень про визначення коду товару, заявленого до митного контролю за митними деклараціями від 16.11.2019 № UA204040/2019/015319, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015320, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015321, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015322, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015323, від 16.11.2019 № UA204040/2019/015324.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (вказане положення відображено в Законі України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" і поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції).

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, рішення від 03.06.2023 у справі № 460/5936/20, яке набрало законної сили не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

Порядок здійснення митних формальностей на митній території України визначено Митним кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Згідно пунктів 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 199 Митного кодексу України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

Згідно з положеннями статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничного строку, встановленого цією статтею, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

При цьому, згідно з частиною другою статті 71 Митного кодексу України поміщення товарів в митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду даної справи суд встановив, що станом на 03.04.2023 (день відкриття провадження у справі № 910/5011/23), юридична особа Рівненська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39420640) виключена з ЄДРПОУ та припинена. Реорганізовану Рівненську митницю ДФС було приєднано до Поліської митниці Держмитслужби.

Однак позивач стверджує, що у подальшому Поліська митниця Держмитслужби була реорганізована шляхом приєднання до Рівненської митниці. Відповідно позивач робить висновок, що враховуючи наведене, належним відповідачем є Рівненська митниця.

Вказаний висновок позивача є безпідставним та не ґрунтується на нормах матеріального права. У жодному з зазначених позивачем документів не визначено Рівненську митницю правонаступником Поліської митниці Держмитслужби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" було утворено Поліську митницю Держмитслужби шляхом приєднання Рівненської митниці ДФС.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р, з 08.12.2019 року у визначеній зоні діяльності (Волинська, Рівненська, Хмельницька області) розпочала роботу Поліська митниця Держмитслужби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" було реорганізовано Поліську митницю Держмитслужби шляхом приєднання до Державної митної служби.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 30.06.2021 № 472 з 00 год. 00 хв. 01.07.2021 розпочато здійснення передбачених Митним кодексом України та Положеннями про митниці функцій і повноважень новоствореними митницями як відокремленими структурними підрозділами Державної митної служби України.

Пунктом 1 Положення про Рівненську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року № 489, зоною її діяльності визначено Рівненську область.

Позивачем не надано суду докази, що Рівненська митниця є правонаступником Поліської митниці Держмитслужби.

Відповідно до статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно зі ст. 68 МК України - ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ведення УКТЗЕД передбачає, зокрема, прийняття рішень відносно класифікації товарів та їх кодування.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №5 84-VII, а саме з врахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Згідно з положеннями частини 1 статті 257 МК України, декларування товарів здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

16.11.2019 декларантом ПП "САРНИБРОК" подано до митного оформлення товар "Продукти, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), які є основними складовими частинами цих продуктів, що забезпечують необхідні змащувальні властивості: олива мастильна технічна ОР-400" за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ № UА204040/2019/015319, № UА204040/2019/015320, № UА204040/2019/015321, № UА204040/2019/015322, № UА204040/2019/015323, № UА204040/2019/015324 (далі також - МД).

З метою перевірки характеристик товару необхідних для класифікації, та у зв`язку із виникненням складного питання класифікації товару, проведено відбір зразків Товару, та направлено на дослідження до експертного підрозділу ДПМЕ ДФС.

Відповідно до висновків Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС України від 29.11.2019 № 143008200-1746, № 143008200-1747, № 143008200-1749, № 143008200-1749, № 143008200-1750 та № 143008200-1751 (далі - Висновки), на Товар «продукти, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), які є основними складовими частинами цих продуктів, що забезпечують необхідні змащувальні властивості: олива мастильна технічна ОР-400 відповідає ТУ 20.2-002:2019. Торгівельна марка - немає даних. Виробник - SІА "DР", країна виробництва - ЕU, товар являє собою сумішевий продукт, який складається із важкої нафтової фракції - «газойль», з доданням масляної фракції переробки нафти та триацетину. Вміст нафтопродуктів більше 70% (96,0-96,2 +/-0,2 мас%), в якості основного складового. Вміст ароматичних вуглеводнів складає (14,6-15,0 +/-02) мас%. За температури 2500С випаровується (32,0-33,0+/-05%), за температури 3500С випаровується (81,0- 82,0 +/-05%). За фракційним складом проба відноситься до важких дистилятів, проте не відноситься до «газойлів». У складі проби дисульфіду молібдену не виявлено.

Проте, як наголосив відповідач-1, Висновки не містили інформації про певні характеристики Товару, необхідні для його однозначної класифікації, а саме: не визначено колориметричну характеристику, кінематичну в`язкість за температури 500С, вміст сульфатної золи та числа омилення проби. Причиною не встановлення перерахованих показників вказано відсутність відповідного обладнання для проведення даних досліджень у Дніпропетровському відділі з питань експертизи та досліджень.

За результатами лабораторних досліджень підрозділу ДПМЕ ДФС в м. Київ (Висновки від 05.12.2019 №№142005701-0855 - 142005701-0860) встановлено, що товар «олива мастильна технічна ОР-400...» наданий у вигляді оливоподібної рідини жовтого кольору є сумішшю неароматичних вуглеводнів (у тому числі парафінів) ароматичних вуглеводнів та триацетину. Визначений вміст суміші неароматичних та ароматичних вуглеводнів складає 95,7-95,8 мас.%, з яких вміст ароматичних вуглеводнів складає 14,6-14,8 мас.%.

На вимогу Відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Рівненською митницею ДФС надано зразки Товару «олива мастильна технічна ОР-400...» для проведення експертного дослідження у Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі Міністерства внутрішніх справ України.

За результатами експертного дослідження (Висновок від 25.11.2019 № 160), встановлено, що надані на дослідження зразки рідини жовтого кольору у п`яти скляних банках із наклеєними аркушами паперу з написом « НОМЕР_1 НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 НОМЕР_6 », « НОМЕР_7 НОМЕР_8 », « НОМЕР_9 АА65ЮХО» (реєстраційні номери транспортних засобів) являють собою світлий нафтопродукт - дизельне пальне.

У зв`язку із складністю питання віднесення Товару «олива мастильне технічна ОР-4СЮ...» до відповідної товарної під категорії УКТ ЗЕД, направлено запит до Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України «Про складний випадок класифікації товару» від 06.12.2019 № 10546/34/17-70-19.

Держмитслужба листом від 27.12.2019 № 16/16-02/7/1549 проінформувала Поліську митницю Держмитслужби про те, що зазначені у запиті Товари необхідно відносити до товарної позиції 2710, з врахуванням встановленого лабораторними дослідженнями характеристик товару.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що в період здійснення митними органами України заходів з перевірки правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД та встановлення повних характеристик Товарів ввезених на митну територію України, у період 03-05.12.2019 року в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019180000000040 від 28.11.2019 слідчими ГУ ДФС у Рівненській області проведено обшуки в зоні митного контролю митного поста «Сарни» Рівненської митниці ДФС за результатами яких вилучено, як речові докази, Товари і Транспортні засоби у яких переміщувалися Товари «олива мастильна технічна ОР-400...».

У зв`язку із здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019180000000040 від 28.11.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.204, ч. 1 ст.366 КК України ухвалою Рівненського міського суду від 17.12.2019 у справі № 1-кс/569/9560/19 накладено арешт на Транспортні засоби з напівпричепами: НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_5 / НОМЕР_12 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , НОМЕР_9 / НОМЕР_13 , НОМЕР_14 / НОМЕР_15 , НОМЕР_16 / НОМЕР_17 , НОМЕР_18 / НОМЕР_19 , НОМЕР_20 / НОМЕР_21 та Товари подані до митного оформлення за митними деклараціями: № UА204040/2019/015319, № UА204040/2019/015320, № UА204040/2019/015321, № UА204040/2019/015322, № UА204040/2019/015323, № UА204040/2019/015324, № UА204040/2019/016136, № UА204040/2019/016139, № UА204040/2019/016141, № UА204040/2019/016142.

У зв`язку з вищевикладеним Поліською митницею Держмитслужби, направлено лист старшому слідчому з ОВС 2-го ВРКП СУФР ГУ ДФС у Рівненській області (вих. № 7.13-56/6-35/216 від 11.01.2020), щодо надання інформації про хід проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019180000000040 від 28.11.2019 та прийнятими у цій справі рішеннями, та чи можливе виконання будь-яких митних формальностей співробітниками митниці з Товарами, що знаходяться під митним контролем, на які накладений арешт ухвалою Рівненського міського суду від 17.12.2019 № 1-кс/569/9560/19.

У відповідь Головне управління ДФС у Рівненській області (вих. № 146/9/17-00-23-02 від 17.01.2020) проінформувало Поліську митницю про те, що ухвалою Рівненського міського суду № 569/21958/19 1-кс/569/52/20 від 15.01.2020, скасовано арешт на транспортні засоби з рідиною невідомого походження, та повідомлено про передачу даного майна на відповідальне зберігання директору ПП «АЗС Онлайн» Тиць Ю.В.

Листом від 23.01.2020 № 202/9/37-00-23-02, Головне управління ДФС у Рівненській області надано Поліській митниці копію письмової розписки про передачу даного майна на відповідальне зберігання директору ПП «АЗС Онлайн» Тиць Ю.В.

Разом з тим, старшим слідчим з ОВС 2-го ВРКП СУФР ГУ ДФС у Рівненській області повідомлено, що з метою встановлення точного виду ввезеного Товару, відповідно до вимог ст. 242, 243 КПК України, по відібраних зразках рідини, які знаходяться в причепах цистернах, митне оформлення яких не завершено по вищезазначеним митним деклараціям, призначено ряд експертиз в межах кримінального провадження від 28.11.2019 № 32019180000000040. Однак станом на 25.02.2020 висновки про лабораторні дослідження до Поліської митниці не надходили.

З метою встановлення правового статусу Товару «олива мастильна технічна ОР-400...», Поліською митницею Держмитслужби направлено листи до ГУ ДФС у Рівненській області (від 27.02.2020 №7.13-1/15-3/8.16-35/1637, від 28.02.2020 №7.13-1/15-3/8.16-15/1688) щодо надання інформації про правовий статус Товарів, та чи є речовими доказами вищезазначені товари в межах кримінального провадження №32019180000000040.

У відповідь старшим слідчим з ОВС 2-го ВРКП СУФР ГУ ДФС у Рівненській області листом від 04.03.2020 № 543/9/17-00-23-02, проінформовано Поліську митницю Держмитслужби про те, що транспортні засоби з напівпричепами-цистернами з рідиною невідомого походження визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 32019180000000040.

Листом СУФР ГУ ДФС у Рівненській області 13.03.2020 № 2856/6-35 повідомлено митницю, що експертизу зразків вищезазначеного Товару, який перебуває на дослідженні в Київському НДІСЕ, станом на 10.03.2020 не проведено. Зважаючи на завантаженість експертів та в межах технічних можливостей, експертиза буде виконана в порядку черговості у найкоротші терміни.

Разом з тим, слідчим надано Поліській митниці Держмитслужби копії протоколів випробувань Товару «паливно-мастильні матеріали».

У висновках протоколів випробувань від 03.01.2020 № 06/01-2020/К, від 03.01.2020 № 02/01-2020, від 03.01.2020 № 05/01-2020, від 03.01.2020 № 04/01- 2020, від 03.01.2020 № 08/01-2020, від 03.01.2020 № 09/01-2020 зазначено, що за визначеними показниками представлені зразки паливо мастильних матеріалів не відповідають вимогам Технічного регламенту, щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою КМУ від 01 серпня 2013 № 927, додаток 3 та ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне ЄВРО. Технічні умови».

Враховуючи вищевикладене, із врахуванням характеристик Товару, зазначених у Висновках Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС України від 29.11.2019 за №№ 143008200-1746, 143008200-1747, 143008200-1749, 143008200-1749, 143008200-1750 та 143008200-1751, Висновках ДПМЕ ДФС (м. Київ) від 05.12.2019 №№ 142005701-0855 - 142005701-0860 та Протоколах випробувань від 03.01.2020 № 06/01-2020/К, від 03.01.2020 №02/01-2020, від 03.01.2020 №05/01- 2020, від 03.01.2020 № 04/01-2020, від 03.01.2020 № 08/01-2020, від 03.01.2020 № 09/01-2020, відділом кодування, класифікації товарів та здійснення заходів митно-тарифного регулювання УКМВКПТ та ПН Поліської митниці Держмитслужби прийняті рішення про визначення коду Товару «олива мастильна технічна ОР-400...» згідно з УКТЗЕД від 20.03.2020 № КТ-UА204000- 0018-2020, від 20.03.2020 № КТ-UА204000-0019-2020, від 20.03.2020 № КТ-UА204000-0020-2020, від 20.03.2020 № КТ-UА204000-0021-2020, від 20.03.2020 № КТ-UА204000-0022-2020, від 20.03.2020 № КТ-UА204000-0023-2020 в товарній категорії 2710199900 згідно з УКТЗЕД.

24.03.2020 відділом митного оформлення № 1 митного поста "Сарни" Поліської митниці Держмитслужби здійснено митне оформлення вантажу «олива мастильна технічна ОР-400» за поданими декларантом ПП «АЗС ОНЛАЙН» митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: № UА204060/2020/004652, № UА204060/2020/004653, № UА204060/2020/004654, № UА204060/2020/004655, № UА204060/2020/004656, № UА204060/2020/004657, № UА204060/2020/004658, № UА204060/2020/004659, № UА204060/2020/004660, № UА204060/2020/004661.

У той же час, як вбачається з обставин, встановлених в рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 460/5936/20, строк проведення митного контролю щодо правильності класифікації товару, за завершенням якого митний орган зобов`язаний прийняти рішення про класифікацію товару, закінчувався 16.12.2019. В межах встановленого 30-денного строку відповідачем (митницею) було отримано висновки Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС та Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Зазначені висновки були підставою для завершення митного оформлення та прийняття відповідачем з дотриманням вимог МК України рішення про визначення коду Товару. Поряд з цим, рішення про визначення коду Товару № КТ-UA204000-0018-2020, № КТ-UA204000-0019-2020, № КТ-UA204000-0020-2020, № КТ-UA204000-0021-2020, № КТ-UA204000-0022-2020, № КТ-UA204000-0023-2020 прийняті відповідачем (митницею) лише 20.03.2020. Тобто, перевищення строку проведення митних формальностей становило 94 календарні дні (з 17.12.2019 по 20.03.2020).

Тобто, в рішенні суду, яке набрало законної сили встановлення факт перевищення строків проведення митних формальностей за Товаром. Але, у вказаному рішенні визнано бездіяльність Поліської митниці Держмитслужби, а не відповідача-1.

Крім того, приймаючи до уваги доводи позивача в частині розрахунку завданих йому збитків, заподіяних внаслідок бездіяльності відповідача-1, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

У Розрахунку шкоди наведеному на аркушах 9, 10 позовної заяви зазначено, що перевищення строку проведення митних формальностей становило 99 календарних днів (з 17.12.2019 по 24.03.2020).

Внаслідок вказаного висновку позивачем визначено збитки завдані бездіяльністю митниці у розмірі 712 800 грн (99 днів простою х 6 ТЗ х 1200 грн за добу).

Разом з тим, позивачем не враховано у Розрахунку, що Транспортні були вилучені у період з 03-05.12.2019 слідчим ГУ ДФС у Рівненській області під час проведення обшуків. А 17.12.2019 ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 1-кс/569/9560/19 накладено арешт на ТЗ та Товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Таким чином, ні Транспортні засоби з напівпричепами: НОМЕР_7 / НОМЕР_22 , НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , НОМЕР_9 / НОМЕР_13 , НОМЕР_14 / НОМЕР_15 , НОМЕР_16 / НОМЕР_17 , НОМЕР_18 / НОМЕР_19 , НОМЕР_20 / НОМЕР_21 , ні Товари які у них знаходилися в цей час не перебували у розпорядженні митних органів та митні органи не мали повноважень щодо прийняття рішень відносно цих Товарів та Транспортних засобів.

23.01.2020 року ГУ ДФС у Рівненській області листом № 202/9/37-00-23-02 проінформувало Поліську митницю про те, що ухвалою Рівненського міського суду №569/21958/19 1-кс/569/52/20 від 15.01.2020, скасовано арешт на транспортні засоби з напівпричепами-цистернами з рідиною невідомого походження, та передач, даного майна на відповідальне зберігання директору ПП «АЗС ОНЛАЙН» Тиць Ю.В.

Таким чином, протягом строку простою автомобілів 99 календарних днів (з 17.12.2019 по 24.03.2020) Транспортні засоби не перебували у розпорядженні митних органів і будь-які дії з ними вчинялися з дозволу судових та слідчих органів України.

Частиною 5 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок.

На момент виникнення правовідносин між сторонами договору перевезення не було передбачено нарахування інфляційного збільшення та 3% річних, а доповнення були внесені через 14 місяців після визнання Претензії та узгодження суми боргу сторонами, а саме, 01.08.2021 року шляхом укладання змін № 1 до Угоди, після набрання чинності рішенням у справі № 460/5936/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

У даному випадку саме ПП «АЗС ОНЛАЙН» прострочило виконання зобов`язання перед кредитором ПП «ТРАНС ПЕТРОЛЬ» на 905 днів і повинно нести відповідальність за свої дії.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності, визначених приписами статті 1173 Цивільного кодексу України, елементів цивільного правопорушення для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірності дій саме Рівненської митниці Державної митної служби України.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на недоведеність позивачем належними та допустимими розміру понесених збитків, які були спричинені внаслідок бездіяльності митних органів. Крім того, не доведено наявності обов`язку саме Рівненської митниці Державної митної служби України відшкодовувати такі збитки у разі їх заподіяння. Відповідно позовні вимоги до Державної казначейської служби України як до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів задоволенню також не підлягають.

Крім того, у відзиві на позов відповідач-1 посилався на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки про порушення його прав ПП "АЗС ОНЛАЙН" стало відомо 24.03.2020, а строк позовної давності для подання позову до суду сплив 30.03.2023.

Позивач, у свою чергу, наголосив, що строк позовної давності не пропущено, оскільки фактично йому стало відомо про наявність порушеного права лише 05.07.2022.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зважаючи на відсутність порушеного права позивача, суд не вбачає підстав для застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" до Рівненська митниця Державної митної служби України та Державної казначейської служби України відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко