Постанова

від 19.07.2023 по справі 903/1019/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

19 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 903/1019/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 903/1019/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор"

до: 1) Департаменту фінансів, бюджету та аудиту Луцької міської ради,

2) Виконавчого комітету Луцької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Луцькреклама"

про стягнення 215 888,55 грн

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 903/1019/21, серед іншого, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (далі - ТОВ "Комтех Аутдор") про закриття касаційного провадження у справі задоволено; касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Луцької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 903/1019/21 закрито.

10.07.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/1019/21 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 050,00 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/1019/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу передачі заяви раніше визначеному складу суду від 10.07.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 призначено до розгляду заяву ТОВ "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/1019/21 в судовому засіданні на 19.07.2023 о 14:30 год.; доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду цієї заяви.

У зв`язку із перебуванням судді Картере В.І. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви у справі № 903/1019/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду від 17.07.2023.

До початку судового засідання у справі № 903/1019/21 до Верховного Суду від Виконавчого комітету Луцької міської ради надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому відповідач-2 просив заяву ТОВ "Комтех Аутдор" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у зв`язку з розглядом справи у касаційному порядку залишити без задоволення.

За змістом поданого клопотання, Виконавчий комітет Луцької міської ради зазначає про недотримання вимог стосовно співмірності таких витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом ТОВ "Комтех Аутдор" на виконання відповідних робіт (надання послуг).

У судове засідання 19.07.2023 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, що відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву ТОВ "Комтех Аутдор" щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове її задоволення з таких підстав.

Щодо можливості розподілу судових витрат у випадку закриття касаційного провадження

За результатом розгляду касаційної скарги відповідача-2 у цій справі №903/1019/21 Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою.

Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення ним ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі №927/237/20.

У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Щодо суті заявленого клопотання про розподіл судових витрат

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19. Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Тому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Також відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

З матеріалів цієї справи вбачається, що у клопотанні/заяві представника ТОВ "Комтех Аутдор" про закриття касаційного провадження від 06.06.202 було зазначено про те, що позивач передбачає понесення витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 15 000, 00 грн за фіксованим тарифом, а також виплату адвокату додаткової винагороди за досягнення ним позитивного результату у межах 5 відсотків від суми, присудженої позивачу за результатами перегляду справи у касаційному порядку. Також зазначено про можливість подання відповідних доказів у встановлений для цього процесуальний строк

Отже, вимоги частини восьмої статті 129 ГПК України заявником дотримані.

На виконання вимог процесуального закону ТОВ "Комтех Аутдор" зазначило про наявність у матеріалах справи копій Договору про надання професійної правової допомоги № 20-05/19/1 від 21.05.2019 (далі - Договір) та Додаткової угоди № 8/20-05/19/1 від 01.12.2021 до нього (далі -Додаткова угода), а також подало до Верховного Суду копію акта-рахунку № КА/903/1019/21-3 від 06.07.2023 із зазначенням вартості робіт (послуг) на суму 25 050,00 грн, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №363 від 07.07.2023 на суму 25 050,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розмір гонорару (винагороди), який клієнт (Товариство) сплачує або повинен сплатити адвокату за надану їм правову допомогу, порядок його обчислення та сплати, а також зміст конкретною доручення клієнта, за виконання якого цей гонорар повинен бути сплачений, визначається сторонами в окремих додаткових угодах, які після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору.

Умовами Додаткової угоди визначено, що:

- порядок обчислення гонорару, обраний Клієнтом (фіксований розмір або погодинна оплата): фіксований розмір (пункт 3.1);

- розмір гонорару визначається з урахуванням ставок, рекомендованих рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 №13/1/7 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару", і складається із (пункт 3.2): вартості підготовки процесуальних документів і ведення справи у суді: 15 000,00 грн у суді кожної інстанції (пункт 3.2.1); гонорару успіху (гонорар за позивний результат розгляду справи): 5 відсотків від суми задоволених судом вимог (але не менше однієї мінімальної заробітної плати станом на момент ухвалення судом першої, апеляційної та/або касаційної інстанції судового рішення по суті справи) (пункт 3.2.2);

- сплата гонорару здійснюється Клієнтом за результатами розгляду справи у суді кожної інстанції, у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківські рахунки, відкриті на ім`я адвоката (пункт 3.4.1);

- Клієнт повинен остаточно розрахуватись за надану йому правову допомогу у суді кожної інстанції на підставі рахунку (акта - рахунку), в якому зазначаються: сума гонорару; розмір витрат, фактично понесених адвокатом у зв`язку з виконанням наданого йому доручення; сума гонорару успіху (при вирішенні справи повністю або частково на користь клієнта) (пункт 3.4.2).

За змістом доданого заявником акта-рахунку № КА/903/1019/21-3 від 06.07.2023 адвокат Єсіпов І.А. виконав роботи (надав послуги), пов`язані з представництвом ТОВ "Комтех Аутдор" у Касаційному господарському суді у справі № 903/1019/21, що полягають у такому: підготовка процесуальних документів і ведення справи у суді (фіксована ставка) - 15 000,00 грн; додаткова винагорода за позитивний результат (1,5 МЗП)- 10 050,00 грн. Загальна сума гонорару становить 25 050,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат заявником додатково зазначено, що згідно матеріалів справи під час представництва ТОВ "Комтех Аутдор" у касаційному суді його адвокатом були виконані такі роботи, які охоплюються умовами п. 3.2.1 Додаткової угоди з огляду на фіксовану ставку гонорару: підготовка та подання клопотання про закриття касаційного провадження (06.06.2023); підготовка та подання додаткових пояснень (12.06.2023); участь у двох судових засіданнях (07.06.2023, 05.07.2023); підготовка та подання цієї заяви.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (пункт 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України), з огляду на таке.

За твердженням представника позивача, ним було надано правові послуги загальною вартістю 15 000,00 грн щодо підготовки та подання клопотання про закриття касаційного провадження, додаткових пояснень, заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а також участь представника у двох судових засіданнях.

Між тим, Верховний Суд вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на вказані послуги у сумі 15 000,00 грн є непропорційним до предмета спору (вимога про відшкодування шкоди у розмірі 201 263,84 грн, завданої органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності, за обставин наявності чинного судового рішення про визнання протиправним та скасування відповідного рішення цього органу), завищеним щодо іншої сторони спору та необґрунтованим з огляду на складність справи, а також обсяг та зміст поданих заявником процесуальних документів (зокрема додаткових пояснень обсягом у 2 сторінки).

З матеріалів справи також вбачається, що адвокат Єсіпов І.А. вже брав участь при розгляді справи судами попередніх інстанцій, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору та специфічністю правовідносин, про наявність судових рішень та хід розгляду справи презюмується.

При цьому колегія суддів враховує, що участь представника ТОВ "Комтех Аутдор" у двох судових засіданнях відбувалась у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що не потребувало додаткових фінансових витрат, пов`язаних із прибуттям до суду.

За наведених обставин судова колегія вбачає можливим задовольнити клопотання відповідача-2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що розрахунок таких витрат за надані вищезазначені послуги є розумним та обґрунтованим у сумі 7 500, 00 грн (50% від заявленої вартості таких послуг).

Щодо додаткової винагороди за позитивний результат (гонорару успіху) у розмірі 10 050,00 грн, колегія суддів враховує вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, згідно якої з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Касаційний суд бере до уваги, що у цій справі перегляд оскаржуваного судового рішення (постанови суду апеляційної інстанції) у касаційному порядку не відбувся, оскільки Верховним Судом було закрито касаційне провадження у цій справі у порядку пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України з підстав того, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, не знайшла свого підтвердження.

Відтак не вбачається обґрунтованим нарахування адвокатом гонорару за позитивний результат розгляду справи у сумі 10 050,00 грн (як півтора розміри мінімальної заробітної плати), ураховуючи, що за змістом пункту 3.2.2 Додаткової угоди такий гонорар визначається у розмірі 5 відсотків від суми задоволених судом вимог, але не менше однієї мінімальної заробітної плати станом на момент ухвалення судом першої, апеляційної та/або касаційної інстанції судового рішення по суті справи.

З огляду на вищезазначені мотиви та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, задоволення вимоги щодо стягнення гонорару за позивний результат розгляду справи у розмірі 10 050,00 грн, у цьому конкретному випадку, є необґрунтованим, а також таким, що не відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості.

Ураховуючи вищевикладене у сукупності, наявність клопотання відповідача-2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п`ятої статті 129 ГПК, колегія суддів, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, дійшла висновку в цілому про те, що у цій справі наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат є дійсним, обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності відповідних витрат.

У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, є непропорційним до предмета спору, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 235, 240, 244, ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 903/1019/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, кім.316, код ЄДРПОУ 04051327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, кім.316, код ЄДРПОУ 33533697) 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк