Рішення

від 19.07.2023 по справі 295/1471/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/1471/23

Категорія 82

2/295/1163/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л. М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Лісове-74», третя особа - Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , який було накладено відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №590026 від 18.08.2005 року, реєстраційний номер 2304536, стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Власником іншої 1/2 частини такої квартири була дружина позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час оформлення спадкових прав після смерті своєї дружини, позивач дізнався про те, що на належну йому квартиру накладено арешт, після чого звернувся до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття такого арешту.

23.01.2023 року ОСОБА_1 отримав відповідь на свою заяву про те, що у згадуваному відділі ДВС відсутні виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , а тому відсутні правові підстави для зняття арешту з квартири.

Ухвалою суду від 08.02.2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 21).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 46).

Ухвалою суду від 27.06.2023 року прийнято уточнену позовну заяву, якою позивачем змінено склад учасників справи, а саме - в якості позивача залучено ОСББ «Лісове-74», а Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залучено в якості третьої особи.

14.07.2023 року від голови ОСББ «Лісове-74» надійшла заява, якою останній не заперечував щодо зняття арешту з належної позивачу квартири, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та його дружина ОСОБА_2 набули права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.09.2008 року (а.с. 11).

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказану квартиру також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20915722 від 13.11.2008 року, технічним паспортом на квартиру, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №321581459 від 01.02.2023 року (а.с. 12-16).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №321581459 від 01.02.2023 року вбачається, що відділом ДВС Богунського району Житомирського міського управління юстиції накладено арешт на належну ОСОБА_2 частину квартири, реєстраційний номер обтяження 2362202, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 590026 від 18.08.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 19).

Позивач звертався до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 18.01.2023 року про зняття арешту з належної ОСОБА_2 частини квартири (а.с. 17).

Відповіддю від 23.01.2023 року №7114 позивачу повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що у Богунському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак визначеними законом правовими підставами не передбачено в даному випадку можливість скасування арешту з належної ОСОБА_2 частини квартири (а.с. 18).

Разом з тим, з листа Житомирського обласного державного нотаріального архіву №329 від 17.02.2023 року вбачається, що обтяження на частину квартири зареєстроване за №950 від 18.08.2005 року в Реєстрі Першої Житомирської державної нотаріальної контори для реєстрації заборони відчуження жилих будинків та квартир та іншого нерухомого майна, арештів (заборон), накладених судовими та слідчими органами (розпочато 15.03.2005 року та закінчено 23.02.2006 року). До листа долучено копію само постанови серії АА №590026 від 18.08.2005 року (а.с. 43-44).

Згідно роз`яснень, що надані судам у пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» про те, що відповідачами в справі за позовом про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Отже, у справах про зняття арешту з майна належним відповідачем є не тільки боржник, а також особа, в інтересах якої накладено арешт, тобто стягувач.

Так, частиною 1 статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Частиною 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про арешт майна) передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошені заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або вилучені у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна і його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року спір про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного виконавцем, є спором про право цивільне, оскільки ініціюється особою, яка не є учасником виконавчого провадження і вважає себе власником цього майна. Це по-перше.

По-друге, закон надає право подачі позову про зняття арешту з майна виключно особі, яка не має статусу боржника у виконавчому провадженні, тобто особі яка не має боргових зобов`язань, встановлених судовим рішенням.

Судом встановлено те, що обтяження №950 від 18.08.2005 року на належну ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 , закінчено 23.02.2006 року, а у Богунському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши, що позивач не є боржником у виконавчому провадженні, є правонаступником своєї дружини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі виконавче провадження відсутнє, обтяження №950 від 18.08.2005 року закінчено 23.02.2006 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12, 17, 34, 47, 55, 56, 59Закону України «Про виконавче провадження», ст. 321 ЦК України, ст. 19, 259ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , який було накладено відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №590026 від 18.08.2005 року, реєстраційний номер 2304536.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСББ «Лісове-74», місцезнаходження: м. Житомир, 7-й провулок Соколовський, 7, кв. 7, код ЄДРПОУ: 41716678.

Третя особа: Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 3/14, код ЄДРПОУ: 35021511

Повний текст рішення складено 19 липня 2023 року.

Суддя Л.М. Чішман