Ухвала

від 19.07.2023 по справі 344/8665/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

19 липня 2023 року

м. Київ

справа № 344/8665/20

провадження № 61-9881ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Палюгою Іваном Васильовичем, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша Оселя-33» до ОСОБА_2 , державного реєстратора Цінівської сільської ради Шлапак Ганни Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення становища, яке існувало до порушення прав,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наша Оселя-33» (далі - ОСББ «Наша Оселя-33») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора Цінівської сільської ради Шлапак Г. М., про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

11 квітня 2023 року до участі в справі залучено ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року в позові відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСББ «Наша Оселя-33» задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року в частині відмови в позові про відновлення становища, яке існувало до порушення прав на користування прибудинковою земельною ділянкою шляхом демонтажу МАФ-сходів в приміщення № 2 будинку АДРЕСА_1 скасовано, ухвалено нове рішення. Позов ОСББ «Наша Оселя-33» до ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до порушення прав на користування прибудинковою земельною ділянкою, задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСББ «Наша Оселя-33» на користування прибудинковою земельною ділянкою шляхом демонтажу залізних МАФ-сходів приміщенні № 2 будинку АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції оскаржувалось та переглядалось лише в частині відмови в позові в частині вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

У липні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Палюгу І. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалив постанову 25 квітня 2023 рокув судовому засіданні за участю представника заявниці - Палюги І. В., повний текст рішення складений 02 травня 2023 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадав на 01 червня 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заявниця просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, оскільки постанову суду апеляційної інстанції її представник - Палюга І .В. отримав 29 травня 2023 року за його заявою.

Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Заявниці необхідно надати належні та допустимі докази того, що суд апеляційної інстанції не виконав вимоги статті 272 ЦПК України та не направив їй повний текст судового рішення від 25 квітня 2023 року, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також заявниця не виконала у повному обсязі вимоги пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України стосовно зазначення підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга заявниці не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі заявниця зазначає, що касаційна скарга подається з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 289 ЦПК України, пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Водночас ОСОБА_1 , формально вказуючи як підставу касаційного оскарження пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбаченихпунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу), не обґрунтувала її.

Також заявниця, посилаючись на пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів), не вказує, які саме докази, що стали основою оскаржуваного судового рішення, є недопустимими.

З огляду на вказане відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 необхідно подати нову редакцію касаційної скарги з урахуванням зазначеного та копії нової редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Палюгою Іваном Васильовичем, залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник