Рішення

від 18.07.2023 по справі 367/9485/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9485/21

Провадження №2/367/2156/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

18 липня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлому Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Валюх В.І.,

позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

Представника відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Шех Катерина Григорівна, про визнання права власності на земельну ділянку під придбаною забудовою,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_8 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Шех Катерина Григорівна, про визнання права власності на земельну ділянку під придбаною забудовою.

В позовній заяві зазначають, що ОСОБА_8 (далі Позивач-1), є власником квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира належить йому на праві приватної власності.

ОСОБА_5 (далі Позивач-2) є власником квартири по АДРЕСА_2 , зареєстрований і проживає за цією адресою разом із сім`єю. Дана квартира належить йому на праві приватної власності. Зазначає, що, квартира розташована в двох квартирному житловому будинку за цією ж адресою. Будинок зданий в експлуатацію як двоквартирний житловий будинок із зазначенням номерів квартир: квартира АДРЕСА_3 та квартира АДРЕСА_4 . Квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 що знаходяться на іншій земельній ділянці. Дозвіл на будівництво даного двох квартирного будинку був отриманий ОСОБА_6 та акт про прийняття закінченого будівництва теж був складений 18.05.07.2007 року та затверджений 10.07.2007 року та виданий ОСОБА_6 (Відповідач -1).

Зазначають, що восени 2021 року із публічних джерел дізнались що Відповідач -1 ( ОСОБА_6 ) 02.04.2021 здійснив продаж земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 Відповідачу-2 ( ОСОБА_7 ) на якій розташований будинок в якому знаходяться квартири АДРЕСА_3 та 4-ри. Інших квартир в будинку за адресою АДРЕСА_7 крім квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_8 розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 розміром 0,0586 га немає. Зазначають, що блок будинку за адресою АДРЕСА_9 та АДРЕСА_6 розташовані на іншій земельній ділянці яка не належить Відповідачу-1.

Зазначають, що Відповідач-2 який виступив Покупцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки не є власником жодної із квартир за адресою АДРЕСА_7 в будинку на дві квартири побудованому на земельній ділянці із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091.

Вважають, що за попередньою змовою із Покупцем земельної ділянки 3210945600:01:073:0091 ОСОБА_7 (Відповідач-2 ) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки який носить всі ознаки фіктивного правочину оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків, так як на проданій земельній ділянці розташований будинок із двома квартирами право власності на які належить Позивачу-1 та Позивачу-2 і які мають надане їм законодавством України право, а саме передбачене ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України на отримання даної земельної ділянки у власність під придбаною забудовою у спільне часткове володіння.

Також зазначають, що з приводу реєстрації вищезазначеного договору купівлі продажу від 02.04.2021 року подана скарга на дії нотаріуса Шех К.Г. до Міністерства юстиції України.

Просять суд визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 від 02 квітня 2021 року зареєстрованим в реєстрі за №981 та посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та скасувати рішення про державну реєстрацію від 02.04.2021 р. індексний № рішення 57454355, та оформлений на його підставі запис про право власності №41323344 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шех К.Г. Визнати за Позивачами право спільної часткової власності на частину земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.06.2023 залучено до участі у справі - правонаступників позивача ОСОБА_8 : ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 та його представник, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмові пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Якимчук М.М. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Майко М.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, виходив з наступного.

В ч. 1 ст.4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири, яка розташована в 2 квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_10 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири №1366 від 10.09.2007 посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Монько Т.В.

Також судом встановлено, що ОСОБА_8 відчужено належне йому майно, а саме: квартира АДРЕСА_11 перейшла до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б. та квартира АДРЕСА_4 , яка перейшла до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименком Д.Б., зареєстрованим в реєстрі за №355.

02.04.2021 відповідач-1 ОСОБА_6 здійснив продаж земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 відповідачу-2 ОСОБА_7 на якій розташований будинок в якому знаходяться квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_12 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського районного нотаріального округу Шех К.Г., зареєстрованим в реєстрі за №981.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент набуття позивачами права власності на будівлю) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташованій ці об`єкти.

За змістом положень ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених для попереднього землевласника.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

З аналізу вказаних норм випливає існування принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 цієї ж статті ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони повинні усвідомлювати, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Тобто сторони, які укладають правочин, повинні насправді прагнути досягнення саме того правового результату, який завжди виникає при укладенні правочину такого виду.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ч. 1ст. 657 ЦК України).

За змістом ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за № 9 від 06 листопада 2009 р., з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що оспорюваний договір було посвідчено нотаріально.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 215 ЦПК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за № 9 від 06 листопада 2009 р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Суд дійшов висновку, що після продажу квартири у квартирному будинку ОСОБА_6 вже не мав права відчужувати земельну ділянку під проданою нерухомістю, а надати можливість укласти цивільно-правовий договір на оформлення частини земельної ділянки під придбаним нерухомим майном ОСОБА_5 оскільки квартира була придбана у 2007 році та закон не має зворотної дії в часі та надати право оформити земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_1 у відповідності з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об`єкта нерухомості", яким встановлено автоматичне право на реєстрацію земельної ділянки під придбаною забудовою без погодження із колишнім власником.

Тобто, після реєстрації правочину по відчуженню земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 який було вчинено 02.04.2021 року власники придбаної нерухомості квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_8 , АДРЕСА_11 , мають перешкоди у користуванні земельної ділянки під придбано забудовою, що порушує їх право на володіння, користування та розпорядження придбаним нерухомим майном, що суперечить нормам п. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України.

Таким чином, підлягає визнанню недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 від 02 квітня 2021 року зареєстрованим в реєстрі за №981, посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та скасуванню рішення про державну реєстрацію від 02.04.2021 р. індексний № рішення 57454355, та оформлений на його підставі запис про право власності №41323344 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шех К.Г.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 зроблено висновок щодо застосування норм права, згідно якого визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги в позовній заяві в частині визнання права спільної часткової власності на частину земельної ділянки, позивачі просять застосувати неналежний спосіб захисту, оскільки визнання правочину нікчемним в даному випадку не є реальним способом захисту та не призведе до відновлення порушених прав позивачів.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України солідарно з відповідачів на користь позивачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 12, 203, 207, 220, 377, 657 ЦК України, статтями 4, 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Шех Катерина Григорівна, про визнання права власності на земельну ділянку під придбаною забудовою задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3210945600:01:073:0091 від 02 квітня 2021 року зареєстрованим в реєстрі за №981 та посвідченим приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області та скасувати рішення про державну реєстрацію від 02.04.2021 р. індексний № рішення 57454355, та оформлений на його підставі запис про право власності №41323344 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Шех К.Г.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст судового рішення складено 19.07.2023.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий