Рішення

від 20.07.2023 по справі 643/3149/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3149/23

Провадження № 2-о/643/139/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Коротенко Олега Івановича, заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Московськогорайонного судум.Харкова звернувсязаявник ОСОБА_1 ,в особіпредставника адвокатаКоротенко О.І.із заявоюпро встановленняфакту постійногопроживання натериторії Українистаном на24серпня 1991року,де заінтересованоюособою є: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Заявник зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кленове Богодухівського району Харківської області. Згодом, 19.04.1987 уклав шлюб із ОСОБА_2 . У шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З 20.06.1986 місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 03.04.1990 був працевлаштований та працював офіційно в м. Харкові.

Наразі існують труднощі щодо проживання (перевірка паспорту на час введення в Україні воєнного стану) та отримання пенсії за віком, пов`язані з відсутністю громадянства України, у зв`язку з чим, вимушений звернутися до суду.

За наведеного заявник просить суд встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Ухвалою суду від 01.05.2023 було відкрито провадження у справі.

Також, ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.05.2023 задоволено клопотання представника заявника адвоката Коротенко О.І. про витребування доказів.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про особисте отримання поштового відправлення 08.05.2023, 13.05.2023 (а.с. 48, 50). Причини неявки суду не повідомлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2023, за клопотанням представника заявника адвоката Коротенко О.І. допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_2 пояснила, що із своїм майбутнім чоловіком познайомилася у 1978 році, оскільки навчалася з його сестрою. З 1986 року перебувала з ОСОБА_1 перебувала у близьких стосунках, у 1987 році одружилися і стали мешкати в с. Селекційне Харківської області в квартирі, яку вона отримала за місцем роботи. Від шлюбу у них народилося 3 дітей, 1988, 199, 1992 років народження. В свій час її чоловік ОСОБА_1 не змінив паспорт, оскільки за межі Харківської області ніколи не виїжджав і йому було байдуже. Весь час і по теперішній мешкають в с. Селекційне Харківської області. Вказала, що саме діти спонукали батька ОСОБА_1 , поновити свої документи громадянина України.

Свідок ОСОБА_5 вказала, що вона з 1990 року проживала в одному будинку з сім`єю ОСОБА_6 в с. Селекційне Харківської області. Вони мешкали у квартирі АДРЕСА_2 . Між ними склалися близькі сусідські відносини. В цьому будинку вони мешкали до 1996 року включно. Із сім`єю ОСОБА_7 мають дітей одноліток, 1991 року народження. Також, заявник ОСОБА_1 є хрещеним батьком її доньки, 1993 року народження. Характеризувала його як гарного чоловіка, батька. Сам збудував будинок, в якому сім`я ОСОБА_6 зараз мешкає.

Свідок ОСОБА_8 вказала, що з 01.04.1988 познайомилася з родиною ОСОБА_7 , працювала разом із дружиною заявника на підприємстві. Вона є хрещеною матір`ю сина ОСОБА_9 , 1991 року народження. Постійно спілкуються. Їй відомо, що заявник ОСОБА_1 ніколи не виїжджав за межі Харківської області. Характеризує його як позитивну людину, гарного батька, який виховує та забезпечує свою родину.

Крім того, з матеріалів справи вбачається наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Кленове Богодухівського району Харківської області (а.с. 9).

ОСОБА_1 19 квітня 1987 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 , що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого 19.04.1987 (а.с. 18).

З копії паспорту ОСОБА_2 вбачається, що 19.04.1987 Дзержинським в/ЗАГСу м. Харкова зареєстровано шлюб із ОСОБА_1 , 1957 року народження (а.с. 56).

У заявника від шлюбу з ОСОБА_2 народилося троє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В графі «Батько» у кожного з дітей зазначено ОСОБА_1 (а.с. 73, 75, 77).

Окрім того, заявник надав довідку ОСББ «Мрія» №5 від 19.06.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 62).

Всебічно та повно дослідивши надані докази у справі, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у ч.1 ст.8, ст.21, ч.1 ст.24 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.3 цього Закону.

Згідно з п.1, п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у п.1 ч.1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у п.2, - з 13 листопада 1991 року (ч.2 ст.3 Закону України «Про громадянство України»).

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року №1636-XII «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст.293 ЦПК України та ст.3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Відповідно до п.п. «а» п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року №215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону «Про громадянство України», що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт «в» пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

За наведеного, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі ст.3 Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №522/20494/18 (провадження №61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі №523/14707/19 (провадження №61-16116св20).

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Тож, враховуючи усе викладене вище, суд вважає, що заявником були надані суду належні та допустимі докази його постійного та безперервного проживання на території України до та на момент проголошення незалежності України, зокрема з 13 листопада 1957 року (від моменту народження) та до теперішнього часу, тобто станом на 24 серпня 1991 року.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви у повному обсязі, шляхом встановлення юридичного факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки даний факт є доведеним наявними в матеріалах справи доказами та свідченнями свідків, дата 24 серпня 1991 року пов`язана із датою проголошення незалежності України та надає право особам, що проживали на цей період на території України, право отримання громадянства України, тому встановлення юридичного факту постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідно йому для звернення до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про видачу паспорта громадянина України нового зразка (ID-картки).

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про громадянство України», статтями 264, 265, 293, 315, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Коротенко Олега Івановича, заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кленове Богодухівського району Харківської області на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, місце знаходження: 61057 м. Харків, вул. Римарська, 24.

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2023 року.

Суддя А.М. Задорожна