Вирок

від 30.06.2023 по справі 553/1853/22

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 553/1853/22

№ провадження 1-кп/646/116/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2023 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000411 від 22.04.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, без освіти, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, фактично проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , 21.04.2022, приблизно о 22:00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, під час воєнного стану, оголошеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та введеного в дію Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, знаходився біля магазину «БОРИСФЕН», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Воскресенська, 21, де, з метою реалізації злочинного наміру, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме сокиру, шляхом розбиття нею віконного скла, проник до приміщення вищевказаного магазину. Перебуваючи в середині даного приміщення, ОСОБА_4 визначив предметом свого злочинного посягання товари, які знаходились у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_4 , таємно викрав наступні товари: напій алкогольний «коньяк Армянский 3 зірки (матова пляшка)», 0,25 л., 1 шт.; напій алкогольний «коньяк Армянский 5 зірок (матова пляшка)», 0,25 л., 1 шт.; цигарки: «Rotmas Royals» у кількості 1 пачки, «LD Superslims» у кількості 1 пачки, «Marvel» у кількості 2 пачок, «Rotmans nano click» у кількості 1 пачки, «Rotmans of London» у кількості 1 пачки, «Philipmorris blue» у кількості 1 пачки, «Philipmorris» у кількості 1 пачки; запальнички «BIС SLIM» в кількості 40 одиниць; запальнички «BIC MAXI» в кількості 35 одиниць; запальнички «LION LP8025 RUBBER» в кількості 24 одиниць; запальнички «Chick CN 8019 STYLE» в кількості 28 одиниць; батарейки «DURACCEL ULTRA 20X LONGEK» в кількості 8 одиниць; навушники «EAR PHONE SE06»; кабель для зарядки мобільного телефону «REGRSI ELBLOW»; кабель для зарядки телефону «EARLDOM METAL».

Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, звернувши його на власну користь, чим завдав потерпілій стороні ТОВ «МРІЯ ГРУП», майнову шкоду на суму 3378,38 грн.

Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що відповідає вимогам ч. 3ст. 349 КПК України. При цьому суд переконався в правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин, які ними не оспорюються та у добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які в судовому засіданні ніхто не оспорює.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю визнав, пояснив, що дійсно при обставинах, викладених в обвинувальному акті вчинив дане кримінальне правопорушення, а саме 21.04.2022 року здійснив крадіжку товарів з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Харків, вул. Воскресенська, 21, в умовах воєнного стану з проникненням у приміщення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення, водночас, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважав за можливе провести судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Таким чином, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд вважав, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Судом обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 щодо того, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 185 КК Українив сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення обвинуваченого правдивими та такими, що відповідають дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 цілком доведена, а вчинене ним вірно кваліфіковано заст. 185 ч. 4 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та, відповідно до статті 66 КК України, визнає цю обставину такою, що пом`якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених статтею 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харкова, громадянин України, без освіти, офіційно не працевлаштований, неодружений, фактично проживав та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не звертався, раніше не судимий.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд керується положенням п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12» зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його, як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають, як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Так, в справі «Скополла проти Італії» від 17 вересня 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні покарання суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушеннязлочину визнав повністю, щиросердно розкаявся, критично ставиться до скоєного та шкодує про вчинене, наявність обставини, яка пом`якшує, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також незначний розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому, яка, відповідно до висновків товарознавчих експертиз: №СЕ-19/121-22/5239-ТВ від 20.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5244-ТВ від 20.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5238-ТВ від 23.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5236-ТВ від 23.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5233-ТВ від 23.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5235-ТВ від 24.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5237-ТВ від 20.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5247-ТВ від 24.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5246-ТВ від 24.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5240-ТВ від 25.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5234-ТВ від 25.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5243-ТВ від 31.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5138-ТВ від 31.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5241-ТВ від 31.05.2022 року, №СЕ-19/121-22/5245-ТВ від 01.06.2022 року, у загальному розмірі 10812,06 грн., а також той факт, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, що свідчить про відсутність претензій зі сторони потерпілого до обвинуваченого.

Водночас, суд також бере до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який неодружений, без освіти, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на диспансерному (профілактичному) обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не звертався, а також його матеріальний стан, який офіційно не працевлаштований, який не має джерела доходу, та стан його здоров`я, не судимий.

За таких обставин, відповідно до загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, враховуючи вимоги, зазначені в абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , визначаючи достатність покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер, суспільну небезпеку та наслідки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, зокрема, розмір завданої матеріальної шкоди, дані про особу винного, його матеріальний стан, який офіційно непрацевлаштований, відтак не має джерела доходу, та стан здоров`я, обставини, яка пом`якшує, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, виходячи із достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, зважаючи на позицію сторони обвинувачення, захисту та потерпілого, суд приходить висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч. 2ст. 65 КК Українивстановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також, при обранні виду та міри покарання суд виходить з того, щостаттею 50 КК Українипередбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і тому визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень на підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування, призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на нього відповідно до ч. 1ст.76КК України обов`язки, що буде необхідним та достатнім, та таким, що відповідає меті покарання.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчих експертиз необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави, згідност. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів належить вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368-371,373,374,376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування, призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на нього відповідно до ч. 1ст. 76 КК Українинаступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судових товарознавчих експертиз:

-№СЕ-19/121-22/5239-ТВ від 20.05.2022 року у розмірі 686,48 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5244-ТВ від 20.05.2022 року у розмірі 686,48 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5238-ТВ від 23.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5236-ТВ від 23.05.2022 року у розмірі 686,48 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5233-ТВ від 23.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5235-ТВ від 24.05.2022 року у розмірі 1544,58 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5237-ТВ від 20.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5247-ТВ від 24.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5246-ТВ від 24.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5240-ТВ від 25.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5234-ТВ від 25.05.2022 року у розмірі 514,86 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5243-ТВ від 31.05.2022 року у розмірі 343,24 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5138-ТВ від 31.05.2022 року у розмірі 1029,72 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5241-ТВ від 31.05.2022 року у розмірі 343,24 грн.;

-№СЕ-19/121-22/5245-ТВ від 01.06.2022 року у розмірі 686,48 грн., у загальному розмірі 10 812 гривні 06 копійок (десять тисяч вісімсот дванадцять гривень шість копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27.04.2022 року на напій алкогольний «коньяк Армянский 3 зірки (матова пляшка)», 0,25 л., 1 шт.; напій алкогольний «коньяк Армянский 5 зірок (матова пляшка)», 0,25 л., 1 шт.; цигарки: «Rotmas Royals» у кількості 1 пачки, «LD Superslims» у кількості 1 пачки, «Marvel» у кількості 2 пачок, «Rotmans nano click» у кількості 1 пачки, «Rotmans of London» у кількості 1 пачки, «Philipmorris blue» у кількості 1 пачки, «Philipmorris» у кількості 1 пачки; запальнички «BIС SLIM» в кількості 40 одиниць; запальнички «BIC MAXI» в кількості 35 одиниць; запальнички «LION LP8025 RUBBER» в кількості 24 одиниць; запальнички «Chick CN 8019 STYLE» в кількості 28 одиниць; батарейки «DURACCEL ULTRA 20X LONGEK» в кількості 8 одиниць; навушники «EAR PHONE SE06»; кабель для зарядки мобільного телефону «REGRSI ELBLOW»; кабель для зарядки телефону «EARLDOM METAL», який повернути потерпілій стороні ТОВ «МРІЯ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38876526).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1