Ухвала

від 17.07.2023 по справі 755/4210/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4210/23

Провадження №: 2-во/755/167/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м.Києва Слободянюк А.В., розглянувши заяву представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» - Серенкова Дмитра Юрійовича про виправлення описки в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року представник позивача звернувся до суду з даною заявою про виправлення описки у рішенні суду по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якій просить доповнити резолютивну частину судового рішення від 05 червня 2023 року відомостями про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 2684,00 грн., сплаченого позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, оскільки в даному випадку резолютивна частина зазначеного рішення не містить даних щодо вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Так, дослідивши матеріали справи та заяви, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

В той же час, слід зауважити, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Суд може виправити лише ті описки та арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.

При цьому, у відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2023 року частково задоволено позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01 листопада 2016 року по 01 лютого 2023 року у розмірі 19 567,96 грн., інфляційну складову у розмірі 5 821,34 грн., три відсотки річних у розмірі 1467,16 грн., а всього стягнуто 26 836,46 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Разом з тим, вбачається, що у резолютивній частині вказаного рішення суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з даним позовом.

Відповідно до наведеної заяви, представник позивача просить вказати зазначені відомості у рішенні суду, доповнивши його третім абзацом.

Однак, як встановлено судом із поданої заяви, інформація, яку заявник просить внести у резолютивну частину рішення - саме по собі не є опискою або арифметичною помилкою, оскільки за своїм визначенням, такі описки та помилки можуть бути пов`язані виключно із пропуском цифри, випадковою перестановкою цифр або спотворенням результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки, а також неправильним написанням слів, зокрема у написанні прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Фактично вимоги заявника в даному випадку стосуються внесення змін у зміст судового рішення, а саме його резолютивної частини, що не може вважатися опискою або арифметичною помилкою, у розумінні положень ст. 269 ЦПК України та розглядатись в порядку, визначеному цією статтею.

В той же час, суд звертає увагу заявника, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто, з огляду на положення наведених норм закону, вбачається, що вимоги представника позивача, зазначені у даній заяві про виправлення описки в рішенні суду, необхідно розглядати в порядку, визначеному ст. 270 ЦПК України, оскільки фактично у резолютивній частині вказаного судового рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог заяви представника позивача про виправлення описки в рішенні суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» - Серенкова Дмитра Юрійовича про виправлення описки в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «БУРЕВІСНИК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відхилити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: А.В. Слободянюк