Рішення

від 20.07.2023 по справі 380/9660/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9660/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталпромбуд" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталпромбуд" (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 58А) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області (81500, Львівська область, м. Городок. вул. Львівська, 659А/2) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №350212 від 11.01.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не є автомобільним перевізником в розумінні закону, оскільки транспортний засіб VOLVO FM 480 д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинено під час перевірки посадовими особами відповідача, на праві власності належить позивачу, однак надано в оренду ТзОВ «Спецмонтажзахід». Відтак, відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності та накладення на нього адміністративно господарського штрафу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Як вбачається зі змісту акта перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області від 28.09.2022 №342160 під час перевірки водій надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення товарно-транспортної накладної. Відповідно до статті 60 Закону України про автомобільний транспорт, за порушення законодавства про автомобільний транспорт автомобільний перевізник несе відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень , зокрема, вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, а саме, у даній ситуації товарно-транспортної накладної. Накладна не містить того обсягу необхідної інформації, що зазначається у товарно-транспортній накладній, яка є на сьогоднішній єдиним та обов`язковим документом на вантаж, що передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт», форма якої наведена у Правилах № 363. Підставою відповідальності автомобільного перевізника за абзацом третім частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є саме відсутність документів на час проведення перевірки - фактично, їх непред`явлення на вимогу уповноваженої особи. У даному випадку, законодавець не пов`язує відповідальність із фактичним їх існуванням чи відсутністю у перевізника в цілому.

Отже, Позивачем подано до суду документи, яких не існувало під час перевірки, однак подання їх в майбутньому не спростовує факт відсутності встановлених порушень, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач не заперечує, що на момент перевірки у водія була відсутня товарно - транспортна накладна, чим фактично визнає порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У товарно-транспортній накладній, що подана Позивачем містяться невідповідності з даними, зазначеними у накладній № 4 від 29.11.2022, а саме, вантаж, що перевозився, у товарно-транспортній накладній - пісок, а в накладній, що надана водієм під час перевірки - щебінь. Водій не заперечив у акті проведення перевірки про перевезення ним вантажу - щебеню. Окрім того, супровідним документом на вантаж, що зазначений у товарно-транспортній накладній є видаткова накладна №13 від 29.11.2022, а водієм при здійсненні перевірки надана накладна №4 від 29.11.2022.

Вищенаведене свідчить про здійснення перевезень за товарно-транспортною накладною відмінних від перевезень, що здійснювалися під час проведення рейдової перевірки 29.11.2022, оскільки перевезення за наданою Позивачем до суду товарно- транспортною накладною могли здійснюватися і після 29.11.2022 року.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

29 листопада 2022 року контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №011596 від 28.11.2022 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами складений акт №348033 від 29.11.2022 року.

Під час перевірки виявлено порушення cт 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», при перевезенні вантажу (щебінь) у водія виявлено порушення: відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ, визначений законодавством на вантаж.

На підставі акту перевірки відповідачем 11.01.2023 року прийнято постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №350212, в якій зазначено, що позивачем допущено перевезення пасажирів та вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48, відповідальність за яке передбачене ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини 11статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за встановлене правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за перевищення допустимої ширини транспортного засобу при перевезенні вантажу із значним перевищенням, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Позивачем надано договір оренди транспортного засобу №01/01-22 від 02.01.2022, відповідно до якого позивачем в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов`язується надати ТзОВ «Спецмонтажзахід» в строкове платне користування спеціалізований вантажний самоскид VOLVO FM 480 д.н.з. НОМЕР_1 на термін, встановлений даним договором, а орендар ТзОВ «Капіталпромбуд» зобов`язується приймати назване майно, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату на підставі актів приймання-передачі.

Проте, відповідачем не долучено доказів виконання договору оренди транспортного засобу №01/01-22 від 02.01.2022 року, а саме: додатків до договору про розмір орендної плати, акт передачі майна, банківських виписок тощо.

Як встановлено судом з матеріалів справи, власником автомобіля VOLVO FM 480 номерний знак НОМЕР_1 , який був об`єктом перевірки, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталпромбуд"

Водієм транспортного засобу був ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу

Відповідачем до відзиву долучено копію накладної №4 від 29.11.2022 року.

Вище вказана накладна не є документом, який у розумінні ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

При встановленні посадовими особами органу державного контролю факту перевезення вантажів з недотриманням Закону №2344-III, джерелом інформації про суб`єкта відповідальності за таке порушення законодавства про автомобільний транспорт є насамперед відомості товарно-транспортної накладної, яка супроводжує вантаж, про автомобільного перевізника, оскільки перевізник може не співпадати з водієм, який керує транспортним засобом, чи власником (користувачем) транспортного засобу, зазначеним у реєстраційних документах.

Тому відомості товарно-транспортної накладної, зокрема про особу автомобільного перевізника, повинні бути обов`язково зафіксовані посадовими особами органу державного контролю у відповідних документах .

У своїх поясненнях до акту №348033 від 29.11.2022 року водій пояснив, що через відсутність світла не було можливості роздрукувати накладну. Відомостей про те, що перевізником є ТзОВ «Спецмонтажзахід» в акті водієм зазначено не було.

Відтак, судом встановлено, що на момент проведення перевірки у водія були відсутня товарно транспорта накладна на перевезення вантажу.

При цьому, санкція абз.3 ч.1 ст.60 Закону України № 2344-III передбачає відповідальність саме за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

З вказаних підстав суд не бере до уваги долучену до матеріалів справи позивачем товарно транспорту накладну №Л23 від 29.11.2022 року, оскільки вона не була пред`явлена інспекторам при перевірці.

Крім того, суд зазначає, що наданий позивачем договір оренди транспортного засобу №01/01-22 від 02.01.2022 свідчить лише про наміри та без доказів його виконання не є належним доказом здачі в оренду транспортного засобу.

Враховуючи викладене, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", які полягають у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів виявлено відсутність товарно транспортної накладної та правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарські санкції.

За таких обставин, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні даного позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталпромбуд" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.