Ухвала

від 18.07.2023 по справі 540/4601/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/4601/21

УХВАЛА

18 липня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (від 10.07.2023 року вхід.№ АВ/420/108/23) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №540/4601/21, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 р., частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправним і скасовано наказ заступника голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України від 30.07.2021р. №1136-о «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Одеської митниці ДФС з 02 серпня 2021 року; стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 серпня 2021 року по 25 жовтня 2021 року у розмірі 45889 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп., з відрахуванням податків та зборів; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Одеської митниці ДФС з 02 серпня 2021 року; допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Одеської митниці ДФС заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 14809 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 36 (тридцять шість) коп., з відрахуванням податків та зборів; відмовлено у задоволенні решти вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 року залишено без змін рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Одеської митниці ДФС, Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

08.06.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на рішення Херсонського окружного адміністративного від 25.10.2021 року про стягнення з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 серпня 2021 року по 25 жовтня 2021 року у розмірі 45889 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп., з відрахуванням податків та зборів.

10.07.2023 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 (вхід.№ АВ/420/108/23) про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить суд замінити сторону боржника за виконавчим документом № 540/4601/21, виданим Одеським окружним адміністративним судом 08.06.2023, за результатами розгляду справи № 540/4601/21, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.08.2021 по 25.10.2021 у розмірі 45889 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп., з відрахуванням податків та зборів., з Одеської митниці ДФС (ід. код юр. особи: 39441717, адреса: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Гайдара, будинок 21, корпус А,) на Одеську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби (ід. код юр. особи ВП: 44005631, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, будинок 21А).

В обґрунтування даної заяви представником заявника вказано, що Одеська митниця ДФС вибула як суб`єкт, що здатний задовольнити вимоги стягувача за виконавчим документом, виданим 08.06.2023 за результатами розгляду справи № 540/4601/21, оскільки забезпечення його діяльності відбувається за рахунок правонаступника. Відповідно, має місце вибуття боржника з правовідносин, що опосередковують Виконання рішення y правонаступником боржника, який за вказаній справі, рахунок власних a належним видатків здатний задовольнити вимоги стягувача, є Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ід. код юр. особи ВП: 44005631).

12.07.2023 р. до суду (вхід.№ЕП/26715/23) від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.

Так, вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 (від 10.07.2023 року вхід.№ АВ/420/108/23) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №540/4601/21, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що листом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 07.07.2023 року №16-06-06/6019 повідомлено ОСОБА_1 про неможливість виконання виконавчого листа щодо Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 серпня 2021 року по 25 жовтня 2021 року у розмірі 45889 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 53 (п`ятдесят три) коп., з відрахуванням податків та зборів, оскільки її рахунки відсутні.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 року у справі №815/1303/17.

Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватись як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішені даної заяви, суд враховує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 виклав такі правові висновки.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 13.07.2023 року по справі №540/6685/21.

Таким чином, у межах розгляду даної справи, для вирішення питання щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта Одеської митниці ЖФС (39441717), або переходу її функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (44005631).

Представник заявника посилається на те, що згідно повідомлення ГУ ДКС України в Одеській області зазначені кошти отримати неможливо без зміни боржника у виконавчому листі.

Судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України 18.12.2018 року прийнято Постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова №1200) відповідно до якої постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абз.4 ч.2 Постанови №1200).

Відповідно до абз.6 ч.2 Постанови №1200, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 04 грудня 2019 року №1217-р «Питання Державної митної служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 8 грудня 2019 р. Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Постановою від 02 жовтня 2019 року № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», Кабінет Міністрів України постановив:

1. Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1.

2. Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.

3. Установити, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Згідно Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Перелік територіальних органів Державної митної служби, що утворюються», утворюється Одеська митниця Держмитслужби.

Згідно Додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються», до Одеської митниці Держмитслужби приєднується Одеська митниця ДФС, яка реорганізується.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що Державна митна служба України та її територіальні органи здійснюють до припинення Державної фіскальної служби України та її територіальних органів функції і повноваження, пов`язані з реалізацією державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Одеської митниці Держмитслужби, ідентифікаційний код юридичної особи 43333459, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців":

- дата запису: 06.11.2019;

- номер запису: 1 556 102 0000 072181.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, зокрема Одеську митницю Держмитслужби.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Одеська митниця Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44333459), як юридична особа перебуває в стані припинення з 05.11.2020. Внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 року № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, зокрема Одеську митницю.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) як відокремлений підрозділ Державної митної служби України зареєстрована 03.12.2020 року.

Наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 року № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері застосування законодавства з питань митної справи» визначено розпочати з 01.07.2021 року здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України функцій та повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Відповідно до п.1 Положення про Одеську митницю, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 року № 489, Одеська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ; зоною діяльності митниці є територія Одеської області, Україна.

Судом становлено, що станом на дату звернення представника ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №540/4601/21, запис про припинення Одеською митниці ДФС, в Єдиному державному реєстрі відсутній.

Таким чином, вищевказані постанови Кабінету Міністрів України свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Державної митної служби України, тобто про перехід до Державної митної служби України функцій ДФС України у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Однак, в даному випадку спір між сторонами у справі № 540/4601/21 виник з приводу звільнення позивача з публічної служби та вирішення, у зв`язку з цим питання щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 45889,53 грн, на підставі чого Одеським окружним адміністративним судом 08.06.2023 року був виданий виконавчий лист, а отже, спір у даній справі є трудовим, та таким, що виник в межах відносин публічної служби, та стосувався, зокрема, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, обов`язок боржника, що випливає з рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 у справі №540/4601/21, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи чи інших функцій, що були передані Державній митній службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1217-р.

У зв`язку з чим, у даному випадку заміна Одеської митниці ДФС, як боржника, за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття внаслідок припинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 26 травня 2022 року у справі № 807/3591/14, від 13.07.2023 року по справі №540/6685/21.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи, що зобов`язання, що випливає з рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року у справі №540/4601/21, не стосується публічно-владних функцій, що були передані Державній митній службі України (Одеській митниці як відокремленому підрозділу), і на момент вирішення як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції питання про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 540/4601/21 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення Одеської митниці ДФС внесений не був, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для заміни в даному випадку сторони виконавчого провадження з Одеської митниці ДФС на Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці (44005631).

З огляду на вищевикладене, суд вважає заяву представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження такою, що подана передчасно, а отже остання задоволенню не підлягає.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника Іваненко Геннадія Михайловича (від 10.07.2023 року вхід.№ АВ/420/108/23) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №540/4601/21 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 205, 243, 248, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (від 10.07.2023 року вхід.№ АВ/420/108/23) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №540/4601/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко