Рішення

від 20.07.2023 по справі 440/5208/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 20 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5208/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Головного управління ДПС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2023 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження";

зобов`язати відповідача відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію ТОВ "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік;

визнати протиправними дії відповідача щодо надання статусу "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року № 9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258;

зобов`язати відповідача прийняти та внести в інтегровану картку платника податку з урахуванням дати фактичного отримання податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року № 9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ТОВ "Відродження" з 2017 року має статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробника за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120, та від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 за №9028612258, що були прийняті контролюючим органом. Вказано, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності на 2023 рік ТОВ "Відродження" анульовано реєстрація платника єдиного податку, про що винесено рішення. Це рішення не містить жодного обґрунтування порушення позивачем вимог абзацу 4 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. Разом з тим, у порушення вимог Податкового кодексу України контролюючим органом не проводилася документальна перевірка ТОВ "Відродження", у ході якої можливе виявлення відповідним контролюючим органом порушень платником єдиного податку четвертої групи вимог, встановлених Податковим кодексом України, які є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, встановлення, що у податковому (звітному) році частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків. Крім того, позивач вважає, що відповідачем неправомірно надано статус "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120, та від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 за №9028612258, внаслідок чого ці документи автоматично не обробляються інформаційною системою органів ДПС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22 травня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "Відродження", за результатами якої винесено рішення №8582/6/16-31-04-06-09 від 22.03.2023, згідно якого підприємством не дотримано вимог абзацу 4 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, позивачу анульовано реєстрацію платника єдиного податку. У зв`язку з наведеним вважає, що ним правомірно прийнято рішення №8582/6/16-31-04-06-09 від 22.03.2023.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "Відродження" (код ЄДРПОУ 30621387) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області як платник податків та платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 159-160/ .

ТОВ "Відродження" з 01.01.2018 має статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підтверджено довідкою від 06.04.2018 № 1398/10/16-03-12-07 про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків /а.с. 101/.

ТОВ "Відродження" подало до ГУ ДПС у Полтавській області податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" за 2023 рік від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120 /а.с. 20-45/, від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 /а.с. 47-72/, які були прийняті контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями №2 /а.с. 19, 46/.

19.02.2022 ТОВ "Відродження" подало до контролюючого органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 19.02.2023 №9028612258 /а.с. 98-100/, який прийнятий контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується квитанцією №2 /а.с. 97/.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, який має назву "Рішення про відмову у включенні ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2023 рік", позивача повідомлено про те, що за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності на 2023 рік та керуючись вимогами абзацу 4 пункту 299.10 статті 299 ПК України підприємству ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" анульована реєстрація платника єдиного податку та, як наслідок, податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи від 19.02.2023 реєстраційний №9028612120, №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 №9028612258 надано статус "Історія подання" /а.с. 17-18/.

Не погодившись з діями Головного управління ДПС у Полтавській області, оформленими листом від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", та з діями відповідача щодо надання статусу "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 19.02.2023 реєстраційний №9028612120, №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 №9028612258, позивач завернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV цього кодексу.

Відповідно до пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 298.1 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано порядок переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачений обов`язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу певну звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.

Так, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Відродження" подало до ГУ ДПС у Полтавській області податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" за 2023 рік від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120 /а.с. 20-45/, від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 /а.с. 47-72/, які були прийняті контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями №2/а.с. 19, 46/.

19.02.2022 ТОВ "Відродження" подало до контролюючого органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 19.02.2023 №9028612258 /а.с. 98-100/, який прийнятий контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується квитанцією №2 /а.с. 97/.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, який має назву "Рішення про відмову у включенні ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2023 рік", позивача повідомлено про те, що за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності на 2023 рік та керуючись вимогами абзацу 4 пункту 299.10 статті 299 ПК України підприємству ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" анульована реєстрація платника єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стаття 299 ПК України визначає перелік підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку (пункт 299.6 статті 299 ПК України) і перелік підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299 ПК України та абзац 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України - порушення платником єдиного податку першої-третьої групи вимог, встановлених главою 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу ХІV. Спеціальні податкові режими ПК України).

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Водночас, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а, який підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, підставою для анулювання реєстрації ТОВ "Відродження" платником єдиного податку четвертої групи слугували висновки податкового органу про невідповідність платника податків вимогам підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України.

Однак, всупереч вищезазначеним нормам, виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим органом не проводилась. Натомість, як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку, наслідки якої в силу норм пункту 299.11 статті 299 ПК України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей щодо складання акта камеральної перевірки.

Крім того, лист Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09 містить виключно констатацію про недотримання позивачем вимог Податкового кодексу, проте, взагалі не містить опису суті встановленого порушення.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75. статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, проведення камеральної перевірки, не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Відродження" платником єдиного податку четвертої групи та вчинення дій щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження".

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вчинені відповідачем з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України та норм Податкового кодексу України, а тому є протиправними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120, та від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 за №9028612258 надано ознаку стану обробки "Історія подання" у зв`язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку .

Пунктом 1 розділу 1 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943 (надалі - Порядок №5), встановлено, що цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок).

За визначенням пункту 2 розділу 1 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі за текстом - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу 2 Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу 4 Порядку №5 документи звітності зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання" (присвоюється відповідно до пункту 4 цього підрозділу) або "Видалений" (присвоюється у зв`язку з помилковою реєстрацією посадовою особою територіального органу ДПС поданого на паперовому носієві Документа звітності)) та показники щодо сум грошових зобов`язань, самостійно визначених платником, які в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до реєстру "Нерознесені декларації (розрахунки)".

Підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, відпрацьовує реєстр "Нерознесені декларації (розрахунки)" у терміни, визначені Регламентом комп`ютерної обробки звітності.

Якщо Документ звітності не підлягає рознесенню до ІКП, то підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, виключає його з реєстру "Нерознесених декларації (розрахунків)".

Відповідно до пунктів 3, 4 підрозділу 4 розділу Порядку №5 документи звітності зі статусом "Повністю введено", які набули ознаки стану обробки "Вважається неподаним", "Історія подання", "Видалений", після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП нарахованих до сплати сум. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником рішення податкового органу про відмову у прийнятті Документа звітності встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Документа звітності змінюється з "Вважається неподаним" на "Вважається поданим за рішенням суду або податкового органу". Датою подання такого Документа звітності вважається дата його фактичного отримання податковим органом або визначена відповідним рішенням.

Дані Документів звітності зі статусом "Повністю введено", які набули ознаку стану обробки "Вважаються поданими за рішенням суду або податкового органу", після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки "Історія подання".

Документи звітності зі статусом "Повністю введено", які набули ознаки стану обробки "Вважається неподаним", "Історія подання", "Видалений", після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов`язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки "Історія подання" отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Разом з тим, внаслідок протиправних дій Головного управління ДПС у Полтавській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", контролюючим органом протиправно надано ознаку стану обробки "Історія подання" поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16.02.2023 №9028612120, та від 19.02.2023 №9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 №9028612258 та такі дії відповідача порушують права та законні інтереси ТОВ "Відродження", оскільки внаслідок таких дій у ІКП не відображається інформація про облікові операції та облікові показники, що характеризують стан розрахунків платника з бюджетом за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно - територіальною одиницею.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, а також визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо надання статусу "Історія подання", поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258 та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести в інтегровану картку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" датою фактичного отримання подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Відродження" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 10736,00 грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: копію договору про надання професійної правничої допомоги разом із розрахунком суми гонорару; копію акта про надання послуг до договору про надання професійної правничої допомоги; копію ордеру на надання правничої допомоги, а також копію складеного адвокатом рахунку.

Разом із тим, на переконання суду на підтвердження фактичного здійснення позивачем оплати послуг адвоката та витрат на професійну правничу допомогу суду мають бути надані належні, достатні та допустимі докази - квитанція банку, платіжне доручення (тощо).

Крім того, всупереч вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачем не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що належних доказів здійснення позивачем оплати послуг, наданих адвокатом (квитанції банку, платіжні доручення, тощо) суду не надано.

Отже, докази фактичного понесення позивачем вищевказаних витрат в матеріалах справи відсутні, а тому останні розподілу не підлягають.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Гагаріна 20-А, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750, код ЄДРПОУ 30621387) до Головного управління ДПС України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо надання статусу "Історія подання", поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести в інтегровану картку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" датою фактичного отримання подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Гагаріна 20-А, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750, код ЄДРПОУ 30621387) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок.

У стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова