Постанова

від 21.08.2024 по справі 440/5208/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 р. Справа № 440/5208/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2023, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, по справі № 440/5208/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (надалі - позивач, ТОВ "Відродження") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Полтавській області (надалі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просив суд

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09 про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження";

зобов`язати відповідача відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію ТОВ "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік;

визнати протиправними дії відповідача щодо надання статусу "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року № 9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258;

зобов`язати відповідача прийняти та внести в інтегровану картку платника податку з урахуванням дати фактичного отримання податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року № 9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року по справі №440/5208/23, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження".

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо надання статусу "Історія подання", поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області внести в інтегровану картку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" датою фактичного отримання подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (вул. Гагаріна 20-А, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область, 39750, код ЄДРПОУ 30621387) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок.

У стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Головне управління ДПС у Полтавській області не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Відродження" (код ЄДРПОУ 30621387) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області як платник податків та платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 159-160/ .

ТОВ "Відродження" з 01.01.2018 має статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, що підтверджено довідкою від 06.04.2018 № 1398/10/16-03-12-07 про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків /а.с. 101/.

ТОВ "Відродження" подало до ГУ ДПС у Полтавській області податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" за 2023 рік від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120 /а.с. 20-45/, від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 /а.с. 47-72/, які були прийняті контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями №2 /а.с. 19, 46/.

19.02.2022 ТОВ "Відродження" подало до контролюючого органу розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 19.02.2023 №9028612258 /а.с. 98-100/, який прийнятий контролюючим органом 19.02.2023, що підтверджується квитанцією №2 /а.с. 97/.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, який має назву "Рішення про відмову у включенні ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2023 рік", позивача повідомлено про те, що за результатами проведення камеральної перевірки податкової звітності на 2023 рік та керуючись вимогами абзацу 4 пункту 299.10 статті 299 ПК України підприємству ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" анульована реєстрація платника єдиного податку та, як наслідок, податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи від 19.02.2023 реєстраційний №9028612120, №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 №9028612258 надано статус "Історія подання" /а.с. 17-18/.

Не погодившись з діями Головного управління ДПС у Полтавській області, оформленими листом від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", та з діями відповідача щодо надання статусу "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 19.02.2023 реєстраційний №9028612120, №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 №9028612258, позивач завернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було дотримано передбачену законодавством процедуру перевірки податкової звітності позивача, як платника єдиного податку, за наслідками якої було встановлено факт несвоєчасного подання позивачем податкової звітності передбаченої.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України)

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку урегульовані у розділі XIV ПК України.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. (п. 291.3 ст. 291 ПК України).

Згідно з пунктом 4 пункту 291.4 статті291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, віднесені сільськогосподарські товаровиробники, зокрема - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Положеннями пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

З матеріалів справи встановлено, що згідно до довідки від 06.04.2018 № 1398/10/16-03-12-07 ТОВ "Відродження" з 01.01.2018 має статус платника єдиного податку четвертої групи-сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до пп. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.1, 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

За приписами пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи.

Однак, судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом не призначалася та не проводилася документальна перевірка платника податку ТОВ "Відродження", рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи не приймалося.

Посилання відповідача на проведення камеральної перевірки, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наслідки проведення вказаної перевірки в силу норм пункту 299.11 статті 299 ПК України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку 4 групи.

За таких обставин, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, передбачених законом.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 у справі №805/1307/17-а та від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а, які в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковим органом рішення про анулювання реєстрації ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку податковим органом не приймалось.

При цьому, лист Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

У постановах Верховного Суду від 22.07.2022 у справі № 818/2056/18, від 11.01.2024 у справі №810/3210/17 викладено висновок про те, що оскільки у попередньому періоді позивач вже був платником єдиного єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних правовідносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Такий висновок кореспондує нормі пункту299.10 статті 299 ПК України, згідно якої реєстрація платником єдиного податку є безстроковою (до моменту прийняття рішення про її анулювання).

Оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку 4 групи не відповідає положеннямПК Українита здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, що передбачені законом.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлені листом від 22 березня 2023 року № 8582/6/16-31-04-06-09, щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" є протиправними.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

При цьому, в даному випадку належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області відновити в реєстрі платників єдиного податку реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо надання статусу "Історія подання" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258 та зобов`язання відповідача прийняти та внести в інтегровану картку платника податку з урахуванням дати фактичного отримання податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року № 9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2023 №8582/6/16-31-04-06-09 податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16.02.2023 реєстраційний №9028612120, та від 19.02.2023 реєстраційний №9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19.02.2023 за №9028612258 надано ознаку стану обробки "Історія подання" у зв`язку з анулюванням реєстрації платника єдиного податку .

Пунктом 1 розділу 1 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943 (надалі - Порядок №5), встановлено, що цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За визначенням пункту 2 розділу 1 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу 2 Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

За приписами пункту 1 підрозділу 4 розділу 4 Порядку №5 документи звітності зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання» (присвоюється відповідно до пункту 4 цього підрозділу) або «Видалений» (присвоюється у зв`язку з помилковою реєстрацією посадовою особою територіального органу ДПС поданого на паперовому носієві Документа звітності)) та показники щодо сум грошових зобов`язань, самостійно визначених платником, які в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до реєстру «Нерознесені декларації (розрахунки)».

Підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, відпрацьовує реєстр «Нерознесені декларації (розрахунки)» у терміни, визначені Регламентом комп`ютерної обробки звітності.

Якщо Документ звітності не підлягає рознесенню до ІКП, то підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, виключає його з реєстру «Нерознесених декларації (розрахунків)».

За приписами пунктів 3, 4 підрозділу 4 розділу Порядку №5 документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП нарахованих до сплати сум. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником рішення податкового органу про відмову у прийнятті Документа звітності встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Документа звітності змінюється з «Вважається неподаним» на «Вважається поданим за рішенням суду або податкового органу». Датою подання такого Документа звітності вважається дата його фактичного отримання податковим органом або визначена відповідним рішенням.

Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаку стану обробки «Вважаються поданими за рішенням суду або податкового органу», після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов`язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи вищезазначене, податковим органом внаслідок протиправних дій Головного управління ДПС у Полтавській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" було протиправно надано ознаку стану обробки «Історія подання» поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи ТОВ "Відродження" від 16 лютого 2023 року реєстраційний № 9028612120 та від 19 лютого 2023 року №9028612209, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання визнаня протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо надання статусу "Історія подання", поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258 та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести в інтегровану картку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" датою фактичного отримання подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" від 16 лютого 2023 року № 9028612120, від 19 лютого 2023 року № 9028612209 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 19 лютого 2023 року № 9028612258.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 по справі № 440/5208/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич