Постанова

від 19.07.2023 по справі 640/30521/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30521/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Сток" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон Сток" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними висновки, наведені в акті №23/26-15-07-04-04/39739829 від 09.09.2020 щодо заниження податку на додану вартість в червні 2020 року на загальну суму 549 768 грн та скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення №0003920704 від 02.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати нарахування штрафу у розмірі 25% на загальну суму 137 442,00 грн, який нарахований у податковому повідомленні-рішенні №0003920704 від 02.10.2020;

- визнати протиправними висновки, наведені в акті №23/26-15-07-04-04/39739829 від 09.09.2020 щодо завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в червні 2020 року на загальну суму 416 818 грн та скасувати відповідне податкове повідомлення-рішення №0003930704 від 02.10.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0003920704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0003930704 у частині встановленого завищення в червні 2020 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 94 622,8 грн.

Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 19 липня 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 18.08.2020 №5143 у період з 19.08.2020 по 02.09.2020 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток".

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2020 №23/26-15-07-04-04/39739829, у якому зафіксовано порушення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), шляхом заниження податку на додану вартість в червні 2020 року на загальну суму 549 768 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в червні 2020 року на загальну суму 416 818 грн внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання товару "поводок з шестернею в зборі LO 121761" у ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" (код ЄДРПОУ 41443624), ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 41618764) та ТОВ "ТЕКС-ФРАН".

На підставі вказаних висновків акту від 09.09.2020 №23/26-15-07-04-04/39739829 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2020:

- №0003920704, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" з податку на додану вартість на 687 210 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями 549 768 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 137 442,00 грн;

- №0003930704, яким встановлено завищення в червні 2020 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 416 818 грн.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 02.10.2020 №0003920704 та №0003930704, вважає такі рішення протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьому ПК України та Закон №996-ХIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" укладено аналогічні за змістом договори щодо поставки товару "поводок з шестернею в зборі LO 121761" (Товар) за ціною 268 496 грн без ПДВ за одиницю, а саме:

- від 04.05.2020 №105/0405-2020 з ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 41618764), у специфікації до якого погоджено поставки 8 одиниць Товару за УКТЗЕД 848340900 на загальну суму 2 577 562 грн, у тому числі ПДВ 429 593,6 грн;

- від 18.05.2020 №ТФ-180520 з ТОВ "ТЕКС-ФРАН" (код ЄДРПОУ 39696382), у специфікації до якого погоджено поставки 4 одиниць Товару за УКТЗЕД 848340900 на загальну суму 1 288 781 грн, у тому числі ПДВ 214 796,8 грн;

- від 01.06.2020 №29 з ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" (код ЄДРПОУ 41443624), у специфікації до якого погоджено поставки 6 одиниць Товару за УКТЗЕД 848340900 на загальну суму 1 933 171 грн, у тому числі ПДВ 322 195,2 грн.

Згідно умовах вказаних договорів поставка Товару здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2010 - склад покупця за адресою Хмельницька область, місто Шепетівка, вулиця Данила Галицького, 37. Розрахунок - протягом 90 банківських днів з моменту фактично отримання Товару.

На підтвердження здійснення поставок за вказаними договорами позивачем надано до перевірки:

- видаткові накладні: ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" від 21.05.2020 №72105, №62105, №52105, №122105, №132105, №42105, №152105, №142105; ТОВ "ТЕКС-ФРАН" від 21.05.2020 №72105, №92105, №102105, №182105; ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" від 03.06.2020 №9, №13, №12, №10, №11, №14;

- податкові накладні: ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" від 21.05.2020 №72105, №62105, №52105, №122105, №132105, №42105, №152105, №142105; ТОВ "ТЕКС-ФРАН" від 21.05.2020 №72105, №92105, №102105, №182105; ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" від 03.06.2020 №9, №13, №12, №10, №11, №14;

- товарно-транспортні накладні: від 21.05.2020 №ТР21052С вантажовідправник ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ", від 21.05.2020 №ТРФ298 вантажовідправник ТОВ "ТЕКС-ФРАН", від 03.06.2020 вантажовідправник ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ".

Колегія суддів критично розцінює доводи відповідача про те, що у специфікаціях узгоджено постачання товару "поводок з шестернею в зборі LO 121761" за кодом УКТЗЕД 8483409000, а згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних в адресу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" постачався товар "поводок з шестернею в зборі LO 121761" за кодом УКТЗЕД 8607. Вказана невідповідність не спростовує того, що фактично поставлявся товар "поводок з шестернею в зборі LO 121761", а невідповідність УКТЗЕД товару у відповідних податкових накладних могла слугувати підставою для зупинення реєстрації таких податкових накладних, у той час як відповідач не спростував доводів позивача, що вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 року ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" подано до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" у травні та червні 2020 року у ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" (код ЄДРПОУ 41443624), ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 41618764) та ТОВ "ТЕКС-ФРАН" (код ЄДРПОУ 39696382), а також докази подальшої реалізації АТ "Укрзалізниця" 10 із 18 одиниць Товару.

Щодо проведення розрахунків за Товари придбані у ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ", ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" та ТОВ "ТЕКС-ФРАН", колегія суддів зазначає наступне.

31.07.2020 між ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" та ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" укладено договір №393-20 відступлення права вимоги за договором від 04.05.2020 №105/0405-2020 на загальну суму 2 577 562 грн. Згідно наданої позивачем виписки з банківського рахунку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" сплачено ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" 1 933 171,2 грн за договором від 31.07.2020 №393-20.

20.07.2020 між ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" та ТОВ "ТЕКС-ФРАН" укладено договір №381-20 відступлення права вимоги за договором від 18.05.2020 №ТФ-180520 на загальну суму 1 288 781 грн. Згідно наданої позивачем виписки з банківського рахунку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" сплачено ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" 1 288 781 грн за договором від 20.07.2020 №381-20.

Доказів проведення розрахунків з ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" чи відступлення ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" права вимоги за договором від 01.06.2020 №29 матеріали справи не містять.

Щодо доводів відповідача про підписання документів від імені ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ", ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" та ТОВ "ТЕКС-ФРАН" щодо поставок для ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" неуповноваженими особами, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на 21.05.2020, 01.06.2020, 03.06.2020 директором ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" була ОСОБА_1 , а засновником ОСОБА_2 щодо якого відсутні відмітки про наявність права підпису господарських документів від імені ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ".

При цьому, договір від 01.06.2020 №29 та решта первинних документів від імені ТОВ "ГАРАНТ-ОПТІМАЛ" підписані ОСОБА_2 .

Станом на 18.05.2020 та 21.05.2020 директором ТОВ "ТЕКС-ФРАН" був ОСОБА_3 , а станом на 20.07.2020 - ОСОБА_4 . Первинні документи щодо відносин із ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" за договором від 18.05.2020 №ТФ-180520 підписав ОСОБА_3 , а договір з ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" від 20.07.2020 №381-20 - ОСОБА_4 .

Станом на 04.05.2020 та 21.05.2020 директором ТОВ "УКРДЕЛЬТАСТРОЙ" був ОСОБА_3 , а станом на 31.07.2020 - ОСОБА_4 . Первинні документи щодо відносин із ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Айрон Сток" за договором від 18.05.2020 №ТФ-180520 підписав ОСОБА_3 , а договір з ТОВ "ЕДВАНД ПАРАДІГМА" від 31.07.2020 №393-20 - ОСОБА_4 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 дійшла висновку про те, що невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи є підставою неналежності оформлених первинних документів лише у випадку відсутності фактичного руху активів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0003920704 у повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення від 02.10.2020 №0003930704 у частині встановленого завищення в червні 2020 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 94 622,8 грн.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Мєзєнцев Є.І.

Суддя Файдюк В.В.