Постанова

від 20.07.2023 по справі 369/18251/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 369/18251/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7886/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Дубас Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел Плюс», Приватне акціонерне товариство «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів, розірвання договору і відшкодування матеріальних витрат, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Альф Туристичний оператор», треті особи: ТОВ «Тревел Плюс», ПрАТ «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів, розірвання договору і відшкодування матеріальних витрат (а.с. 1-4).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «Альф Туристичний оператор» - адвоката Солошенка С.В. про повернення суми сплаченого судового збору (а.с. 153-156).

Не погодившись із ухвалою суду, 21 березня 2023 року представник ТОВ «Альф Туристичний оператор» - адвокат Солошенко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Альф Туристичний оператор» судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у сумі 20 000,00 грн. (а.с. 158-164).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою внаслідок порушення норм процесуального права та не з`ясування обставин, що мають значення для вирішення заяви. Пояснював, що за заявою позивачки ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року було залишено позовну заяву без розгляду. ТОВ «Альф Туристичний оператор» звернулося з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу внаслідок необґрунтованих дій позивача, в якій просив стягнути з позивача судові витрати у сумі 20 000,00 грн. В обґрунтування заяви зазначав, що позивачкою подано безпідставний позов, в судові засідання вона не з`являлася, відповіді на відзив не подавала, що вважає зловживанням процесуальними правами, внаслідок чого відповідач вимушено поніс витрати на правову допомогу адвоката. Разом з тим, судом першої інстанції проігноровано вказані обставини. Крім того, позовну заяву підписано представником позивача ОСОБА_2 , відомості про яку як про адвоката відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. Також суд не звернув уваги на те, що позовна заява містила недоліки, які були підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Позивач заявила вимоги про розірвання договору та відшкодування матеріальних витрат при тому, що відповідач взагалі не є стороною договору та не має з позивачем жодних договірних відносин. Отже, наведені обставини свідчать про недобросовісність дій позивача і пред`явлення нею штучного та безпідставного позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року дану справу було призначено головуючому судді Коцюрба О.П., судді, які входять до складу колегії: Білич І.М., Слюсар Т.А. (а.с. 169).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Альф Туристичний оператор» - адвоката Солошенка С.В. на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року (а.с. 72-73).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Железняк Н.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін (а.с. 177-180).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 травня 2023 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції на 16 год. 30 хв. 04 липня 2023 року (а.с. 198).

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду № 1269/06.1-01/23 від 09 червня 2023 року у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють продовження суддею-доповідачем Коцюрбою О.П. розгляд судової справи № 369/18251/21 (22-ц/824/7886/2023) призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи (а.с. 203).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2023 року дану справу було призначено головуючому судді - Левенцю Б.Б., судді, входять до складу колегії: Борисова О.В., Ратнікова В.М. (а.с. 204).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 червня 2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду (а.с. 205).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Железняк Н.М. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси тобто належним чином, про що у справі є докази. Представник апелянта ТОВ «Альф Туристичний оператор» - адвокат Солошенко С.В. подав письмову заяву в якій підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, справу розглянути за відсутності представника відповідача. Повідомлення третіх осіб ТОВ «Тревел Плюс», ПрАТ «Європейське туристичне страхування» повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адрес місця перебування (знаходження) від вказаних осіб до суду не надходили (а.с. 206-220).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Альф Туристичний оператор», треті особи: ТОВ «Тревел Плюс», ПрАТ «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів, розірвання договору і відшкодування матеріальних витрат (а.с. 1-4).

06 грудня 2022 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 125-126).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Альф Туристичний оператор» (Туроператор), треті особи: ТОВ «Тревел Плюс» (Турагент), ПрАТ «Європейське туристичне страхування» про захист прав споживачів, розірвання договору і відшкодування матеріальних витрат - залишено без розгляду (а.с. 130-131).

15 грудня 2022 року представник ТОВ «Альф Туристичний оператор» - адвокат Солошенко С.В. подав до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з позивача 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. До заяви адвокат Солошенко С.В. долучив докази понесення витрат на правничу допомогу, а саме договір про надання правничої допомоги № 01-12/21 від 20 грудня 2021 року, додаткову угоду № 3 до договору про надання правничої допомоги від 10 лютого 2022 року, звіт про надання правничої допомоги від 13 грудня 2022 року, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 13 грудня 2022 року та рахунок-фактуру № 1 від 13 грудня 2022 року (а.с. 132-144).

Виходячи з положень ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частино 6 ст. 142 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Тобто відповідач має право стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, якщо позов залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Чинне законодавство не містить визначення поняття «необґрунтовані дії позивача».

Тому для розуміння вказаного поняття слід виходити з дозволених меж реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового процесу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц (провадження № 61-44038св18) зроблено висновок, що саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з вимогами про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з залишенням позову без розгляду відповідач посилався на наступні необґрунтовані дії позивача: подання безпідставного позову; позовна заява містила недоліки, які були підставою для залишення позовної заяви без розгляду; позовну заяву підписано представником позивача Железняк Н.М., відомості про яку відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України; неявка позивача в судові засідання; неподання позивачем відповіді на відзив.

Колегія суддів перевірила наведені доводи відповідача та дійшла висновку, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, дії сторони, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати.

При таких обставинах слід відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний оператор» - залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 20 липня 2023 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова