ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/14879/22 Номер провадження 22-ц/814/3368/23Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2023 року у складі судді Блажко І. О.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Swiss Red Cross, товариства Червоного Хреста України, Полтавської обласної організації товариства Червоного Хреста України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до Swiss Red Cross, товариства Червоного Хреста України, Полтавської обласної організації товариства Червоного Хреста України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною позовною заявою на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Не погодившись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції невірно застосовано норми КАС України, оскільки відповідачі у даній справі не є суб`єктами владних повноважень, владних управлінських функцій та не є органами державної влади України, а спір не є публічно-правовим.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно пункту 6 частини першої статті 374, пунктів 3, 4 частини першої статті 379 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
По справі встановлено, що 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Swiss Red Cross, товариства Червоного Хреста України, Полтавської обласної організації товариства Червоного Хреста України, в якому просила суд визнати бездіяльність відповідачів, що полягає у безпідставній відмові надати їй щомісячну грошову допомогу в сумі 2 500 грн, протиправною; зобов`язати відповідачів надати їй щомісячну грошову допомогу в сумі 2 500 грн, починаючи з травня 2022 року у відповідності до Постанови КМУ № 487 від 26.04.2022 «Про реалізацію спільного з Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариством Червоного Хреста України проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки окремих категорій населення».
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - надання щомісячної грошової допомоги, необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).
Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом.
Підстави для відмови у відкритті провадження у справі визначені статтею 186 ЦПК України.
Так, пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. При цьому участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом травня-грудня 2022 року вона неодноразово зверталася до відповідачів з приводу надання їй щомісячної грошової допомоги в сумі 2 500 грн як особі з інвалідністю ІІ групи відповідно до реалізації проекту права на виплату додаткової грошової допомоги за рахунок коштів Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариства Червоного Хреста України у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 487 від 26.04.2022 «Про реалізацію спільного з Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариством Червоного Хреста України проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки окремих категорій населення», проте Полтавська обласна організація Товариства Червоного Хреста України категорично відмовляється надати їй таку допомогу без належного правового обґрунтування.
Відповідно до вказаної постанови, в рамках реалізації проекту право на виплату додаткової грошової допомоги за рахунок коштів Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариства Червоного Хреста України (далі - допомога) мають окремі категорії населення, зокрема із числа внутрішньо переміщених осіб, зазначених в абзаці 18 пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 269 та від 20 березня 2022 року № 332, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - отримувачі).
Виплата допомоги в рамках реалізації проекту здійснюється додатково незалежно від отримання інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Для отримання допомоги Міністерство соціальної політики формує і передає Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні або Товариству Червоного Хреста України перелік отримувачів взаємоузгоджених вразливих категорій, відомості про яких містяться в інформаційних базах даних Міністерства соціальної політики, зокрема, Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, або осіб, які подали заявку на отримання допомоги шляхом заповнення форми на інформаційній платформі «єДопомога» (edopomoga.gov.ua).
За результатами розгляду інформації про отримувачів Місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні або Товариство Червоного Хреста України на підставі проведеної внутрішньої перевірки на контактний номер мобільного телефону отримувача надсилають повідомлення про прийняте рішення щодо виплати допомоги.
В офіційних документах МКЧХ значиться, що: «Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) є неупередженою, нейтральною та незалежною організацією, чия самостійна гуманітарна місія полягає в захисті життя та гідності жертв війни та ситуацій внутрішнього насильства та надання їм допомоги».
Відповідно достатей 1,10,11,13Закону України«Про ТовариствоЧервоного ХрестаУкраїни» ТовариствоЧервоного ХрестаУкраїни (далі-Товариство)є всеукраїнськоюдобровільною громадськоюгуманітарною організацією.
Товариство та його місцеві організації з моменту їх державної реєстрації набувають статусу юридичної особи відповідно до законодавства України. Товариство бере участь у міжнародній доброчинній, благодійній діяльності, в інших міжнародних акціях гуманітарного характеру, що здійснюються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Україна відповідно до взятих на себе міжнародних зобов`язань забезпечує додержання законних прав та інтересів Товариства, його органів, місцевих організацій та членів Товариства.
Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб у діяльність Товариства не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України та законами України.
Таким чином, ані склад учасників справи, ані предмет позову, що стосується надання гуманітарної допомоги окремим вразливим категоріям населення за рахунок коштів Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариства Червоного Хреста України, не свідчать про виникнення між сторонами публічно-правового спору, а отже, висновки суду першої інстанції, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки належна до юрисдикції адміністративних судів, є помилковими.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384, 384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Прядкіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 24.07.2023 |
Номер документу | 112336961 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Бутенко С. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні