Ухвала

від 20.07.2023 по справі 175/1859/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1859/20

Провадження № 2-з/175/34/23

УХВАЛА

Іменем України

"20" липня 2023 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Білоусова О.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шурин І.В. про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Державний нотаріусГайворонська ТетянаОлександрівна Шостоїдніпровської державноїнотаріальної конторипро визнаннязаповіту недійсним.

08 травня 2023 року ухвалою судді справу прийнято до провадження, підготовче судове засідання відкладено на 18.08.2023 року.

17.07.2023року представникпозивача звернувсядо судуіз заявоюпро забезпеченняпозову,згідно якоїпросить накластиарешт на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:002:1866, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також на житловий будинок площе 47.1 кв. м, який розташовано за адресою АДРЕСА_1 , право власності на які оформлено на ім?я ОСОБА_2 (ШІН НОМЕР_1 ), із забороною розпоряджатися цим майном/у будь-який спосіб.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбаченіст.150ЦПК України.

Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК Українизабезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України впостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що ним заявлено вимоги про визнання заповіту недійсним, за яким відповідач набула право власності на майно, яке він просить забезпечити, щоб уникнути утруднення у виконанні ймовірного рішення суду.

Проте суд не може погодитись з доводами позивача.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта земельна ділянкаплощею 0,15га,кадастровий номер1221455400:02:002:1866,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,житловий будинокплоще 47.1кв.м,який розташованоза адресою АДРЕСА_1 належить відповідачу.

Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення чи утруднення його виконання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на автомобіль призведе до утруднення чи неможливості виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі, та лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі. А тому в задоволенні заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме майно відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шурин І.В.про забезпеченняпозову у виді заборони відповідачу розпоряджатися у будь-який спосіб земельною ділянкою площею 0,15 га, кадастровий номер 1221455400:02:002:1866, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житловим будинком площе 47.1 кв. м, який розташовано за адресою АДРЕСА_1 , право власності на які оформлено на ім?я ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районнийсуд Дніпропетровськоїобласті протягом 15 днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. М. Білоусова