Ухвала

від 20.07.2023 по справі 308/7740/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7740/23

2/308/1336/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Ужгродське АТП -12107» про відшкодування матеріальної та компенсацію моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у наслідок скоєння ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ПАТ «Ужгродське АТП -12107» про відшкодування матеріальної та компенсацію моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у наслідок скоєння ДТП.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2023 рокувказану заяву залишено без руху, із зазначенням недоліків які слід усунути.

Так,в ухваліпро залишеннязаяви безруху буловказано нате,що: вимоги, а саме з п. 4, 5, 6, 10 ч.3ст. 175 ЦПК Українипри зверненні до суду позивачем не виконані.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:

«3а спричинену моральну шкоду, солідарно стягнути з Відповідача 1, ОСОБА_2 та Відповідача 2, ПАТ «Ужгродське АТП - 12107» на свою, ОСОБА_1 користь грошову компенсацію у розмірі 600000, 00 гривень.

3а спричинену матеріальну шкоду, Солідарно стягнути із відповідача 1. ОСОБА_2 та Відповідача 2, ПАТ «Ужгродське АТП - 12107» на свою, ОСОБА_1 користь грошову суму у розмірі 169052,31 гривню.»

Позов мотивовано тим, що близько 14 години, 15 хвилин, 30 червня 2015 року, водій ОСОБА_2 , найманий працівником ПАТ «Ужгородське АТП 12107», виконуючи службові обов`язки по перевезенню пасажирів, керуючи технічно справним маршрутним автобусом ПАЗ 32051-110 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є вказане АТП, рухаючись по лівій проїзній частині вул. Гагаріна м. Ужгорода, із боку автобусної зупинки «Механічний завод»., у бік вул. Краснодонців, не забезпечив безпечну дистанцію та не обрав безпечний бічний інтервал, внаслідок чого допустив наїзд на мотоцикл «Фокус» д.н.з. НОМЕР_2 , яким їдучи попереду вказаного автобуса керував його батько ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що по причині ряду несумісним із життям отриманих тяжкого ступеню тілесних травмувань, помер його батько, та він є потерпілим у кримінальному провадження за фактом ДТП (відомості про що внесено до ЄРДР від 30.06.2015 №12015070000000230 за ч.2 ст. 286 КК України).

Мотивуючи позов ОСОБА_1 , вказує на те, що до теперішнього часу від жодного із зазначених відповідачів він не отримав ніяких відшкодувань за спричинену йому як матеріальну так і моральну шкоду.

При цьому, позивач вказує, що на даний час триває розгляд вказаного кримінального провадження в Ужгородському міськрайонному суді, та що позов який був поданий у межах розгляду справи кримінального провадження ним відкликано. До матеріалів позовної заяви додано копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Серед документів доданих до позову відсутні: обвинувальний вирок або ухвала суду з нереабілітуючих підстав в кримінальному провадженні відносно відповідача ОСОБА_2 , в якому позивач має статус потерпілого.

ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 1. ОСОБА_2 та Відповідача 2, ПАТ «Ужгродське АТП - 12107» грошову компенсацію у розмірі 600000, 00 гривень та за спричинену матеріальну шкоду, солідарно стягнути із відповідача 1. ОСОБА_2 та Відповідача 2, ПАТ «Ужгродське АТП - 12107» на свою, ОСОБА_1 користь грошову суму у розмірі 169052,31 гривню.»

Виходячи іззагального обсягудоказів,які долученопозивачем допозовної заяви,відсутніналежні тадопустимі докази,які підтверджують,що відповідачіввизнано виннимиу вчиненніінкримінованого їмправопорушення вмежах кримінальногопровадження зач.2ст.286КК Українита притягнутодо відповідальностіна підставіобвинувального вирокусуду.Подана позовназаява немістить доказівщодо існуванняна теперішнійчас обвинувальноговироку судучи іншогорішення суду,яким бибуло встановленофакт незаконностідій відповідачівпри зазначенихвище обставинах,принаймні посиланьна такісудові рішенняв позовнійзаяві немає. Отже, позивачем не доведено наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, позивачу було вказано на необхідність сплатити судовий збір, а саме: за вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 6 000 грн.(600 000 грн * 1%) та судовий збір за вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1690,52 грн. (169052,31 грн. * 1%)

При цьому, було вказано на те, що позивачу слід обґрунтувати, зазначити підстави з яких встановлюється винність відповідача у вчиненні протиправних дій, а також причинно-наслідковий зв`язок між вчиненими діями та завданням шкоди позивачу (матеріальної та моральної). Вказані обставини необумовлені та необґрунтовані в поданій позовній заяві.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача майнової шкоди, однак в позові відсутні відомості про наявність в учасників ДТП, що відбулося 30.06.2015 року полісів обов`язкового страхування цивільного-правового страхування власників наземних транспортних засобів, що позбавляє суд можливості встановити, чи була застрахована цивільно-правова відповідальність учасників ДТП відповідно до вимог Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» та чи звертались учасники ДТП до страховика чи МТСБУ з питанням відшкодовування шкоди.

Матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення із вимогами відшкодування шкоди до страховика власника джерела підвищеної небезпеки чи до МТ СБУ (у разі відсутності у нього полісу про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Між тим, відповідна страхова компанія (чи в разі відсутності у відповідача відповідного полісу страхування - МТСБУ) в якості співвідповідача або третьої особи до участі у справі позивачем залучена не була.

Матеріали позовної заяви не містять відомостей щодо звернення із вимогами відшкодування шкоди до страховика власника джерела підвищеної небезпеки чи до МТ СБУ (у разі відсутності у нього полісу про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Між тим, відповідна страхова компанія (чи в разі відсутності у відповідача відповідного полісу Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 12.06.2009року «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Копію ухвали судом надіслано на поштову адресу позивача, що зазначена ним у позовній заяві. Слід зазначити, що копію ухвали надіслано позивачу двічі, а саме супровідним листом від 15.05.2023 та повторно 15.06.2023. Разом із тим, як вбачається з трекінгу поштових відправлень, листи не були вручені під час доставки.

Слід констатувати, що позивач не повідомляв суд про зміну поштової адреси, на вказав електронну адресу для надсилання документів в електронній формі.

Разом із тим, позивач жодним чином не проявляє інтересу по стан розгляду справи, до суду за відповідною інформацією не звертався.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно дост. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Станом на 20.07.2023 року позивачем, недоліки на які вказано в ухвалі про залишення заяви без руху не усунуто, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком держави.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду,кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Ужгродське АТП -12107» про відшкодування матеріальної та компенсацію моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у наслідок скоєння ДТП,- вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош