Постанова

від 18.07.2023 по справі 757/54635/20-ц

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа№ 757/54635/20-ц

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бачинська А.Ю. (ордер серія АІ№1183653 від 13.12.2021);

від відповідача: Поліщук С.В. (ордер серія АА №1269974 від 10.07.2023),

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2023

за заявою Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення у справі

у справі №757/54635/20-ц (суддя Балац С.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників об`єднання, визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №757/54635/20-ц провадження в частині вимог про визнання недійсним наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" закрито, у задоволенні решти вимог відмовлено повністю.

До господарського суду надійшла заява ОБ`ЄДНАННЯ "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" (далі - Заявник) про ухвалення додаткового рішення у справі №757/54635/20-ц про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 54.000, 00 грн. (а.с. 38-39 т.4)

19.04.2023 на адресу суду від представника позивач надійшло клопотання про зменшення судових витрат. (а.с. 53-58 т.4)

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 01.05.2023 заяву Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення у справі №757/54635/20-ц задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" витрати на правову допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2023 скасувати, в задоволенні заяви Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначив, що витрати заявлені відповідачем є необґрунтованими та неспівмірними з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг критерію реальності таких витрат. При визначені розміру втрат просить врахувати фінансовий стан позивача, яка є пенсіонером , в зв`язку з чим сума витрат в розмірі 30 000, 00 грн. є неспівмірно великою для неї. Також апелянт зазначив, що відповідачем безпідставно було включено витрати на правничу допомогу за розгляд справи в Печерському районному суді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.05.23 апеляційну скаргу у справі №757/54635/20-ц передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 29.05.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №757/54635/20-ц та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №757/54635/20-ц.

14.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №757/54635/20-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.07.2023.

11.07.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 18.07.2023 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, додаткове рішення скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечив проти вимог апеляційної скарги просив її залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/Wcst Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, у справі «Двойних проти України» від 12 жовтня 2006 року, у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи такі витрати були понесені фактично, але і того - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Наведена правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.10.2019 по справі №905/1795/18.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає повного та безумовного відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у справі і надає можливість стороні, яка повинна відшкодувати судові витрати, піддати сумніву їх розмір та довести, що «вкладена праця» адвоката є неспівмірною із витратами на неї застосовуючи визначені законодавцем критерії.

Згідно з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 03.10.2019 у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 16.06.2020 у справі №922/2875/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним стосовно іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами на адвокатські послуги.

Як вже зазначалось, відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідач просить покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу у зв`язку з поданням позовної заяви у розмірі 54 000, 00 грн.

Судом встановлено, що представник відповідача Поліщук Сергій Володимирович є адвокатом, вказані відомості розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено:

- договору від 28.09.2020 (а.с. 40-41 т.4);

- додаткова угода від 22.02.2023 до договору від 28.09.2020 (а.с. 42 т.4);

- додаткова угода від 28.01.2021 до договору від 28.09.2020 (а.с. 43 т.4);

- акт здачі-приймання фактично виконаних правових послуг від 30.03.2023 до договору від 28.09.2020 (а.с. 44-45 т.4).

Як вже зазначалось, 19.04.2023 представником позивача було подано клопотання про зменшення судових витрат.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України:

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Умови надання адвокатських послуг визначені договором від 28.09.2020.

Умовами договору, а саме пунктом 4.1. договору визначено, що клієнт за отримання правової допомоги виплачує адвокату винагороду в розмірі, який сторони погодили в акті виконаних робіт (послуг).

В акті здачі - приймання фактичного виконання правових послуг від 30.03.2023 до договору від 28.09.2020, сторони погодили детальний опис та вартість (з розрахунком 1 година 1500 грн.) всього 54 000, 00 грн. (а.с. 44-45 т.4).

Дослідивши опис та вартість наданих послуг визначений в акті, колегія суддів зазначає, що заявлений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, час витрачений адвокатом на виконання деяких робіт є завищеним, а деякі виконані адвокатом роботи, в такій надмірній кількості не були необхідними та неминучими.

Від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому він зазначив про: неспівмірність та непропорційність заявлених витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 54 000 грн. заявленим немайновим вимогам; неподання до суду Печерського районного суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат; відсутність визначення в Договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару; неподання договору про надання правової допомоги до завершення судових дебатів до суду першої інстанції. Апелянт просить зменшити "до нуля" заявлену відповідачем суму витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення відповідачем судових витрат в Печерському районному суді та в господарському суді міста Києва, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги на додаткове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Поліщуком Сергієм Володимировичем, усіх видів правничої допомоги за актом приймання-передачі послуг від 30.03.2023.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Разом з цим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в Печерському районному суді та в господарському суді міста Києва, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних відповідачем робіт, колегія судів доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 15 000, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі; документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Як вбачається з рішення суду і матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а адвокат Поліщук С.В. надавав правову допомогу відповідачу ще з листопада 2021 року, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, в розмірі 15 000 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник частково довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, а тому є підстави для часткового скасування додаткового рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №757/54635/20-ц, а також для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 263, 269, 270, 273, 275, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №757/54635/20-ц задовольнити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №757/54635/20-ц скасувати.

3. Заяву Об`єднання "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

«Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОБ`ЄДНАННЯ "СПІЛКА МОЛОЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ" (Україна, 01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 14, ідентифікаційний код: 31604179) витрати на правову допомогу в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.».

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №757/54635/20-ц повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.07.2023.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко