Постанова

від 20.07.2023 по справі 904/4003/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4003/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 (повний текст складено та підписано 20.03.2023 суддя Дупляк С.А.) у справі №904/4003/22

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.."

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 04.11.2022 за вих. № б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." (далі - відповідач) про стягнення 237.556,93 грн, з яких 123.727,57 грн основної заборгованості та 113.829,36 грн пені.

16.01.2023 від відповідача надійшов зустрічний позов до позивача, у якому відповідач просив суд стягнути з позивача 108.839,21 грн неустойки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ - МК..» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» 50.009,66 грн основної заборгованості, 9.330,97 грн пені, 890,12 грн судового збору, 1.748,60 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті позовних вимог (про стягнення 73.717,91 грн основної заборгованості та 104.498,37 грн пені) відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покладено на позивача за зустрічним позовом.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ - МК..» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» 2.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання укладанного 13.08.2020р. між позивачем за первісним позовом та відповідач за первісним позовом договору поставки №145 (далі - договір), Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 146.037,12 грн, що підтверджується видатковою накладною №РНк-001175 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 14, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000208 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 15, том 1), видатковою накладною №РНк-002931 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 16, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000500 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 17, том 1), видатковою накладною №РНк-004516 від 21.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 18, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000693 від 24.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 19, том 1), видатковою накладною №РНк-004988 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 20, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000741 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 21, том 1), видатковою накладною №РНк-006096 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 22, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000910 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 23, том 1), видатковою накладною №РНк-007718 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 24, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001126 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 25, том 1), видатковою накладною №РНк-008481 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 26, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001218 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 27, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001374 від 14.02.2022 на суму 26.442,60 грн (арк. 28, том 1), видатковою накладною №РНк-010265 від 16.02.2022 на суму 1.594,80 грн (арк. 29, том 1), видатковою накладною №РНк-011509 від 21.02.2022 на суму 35.868,96 грн (арк. 30, том 1), видатковою накладною №РНк-012338 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 30, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001706 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 32, том 1), видатковою накладною №РНк-012644 від 24.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 33, том 1). Наявними у справі доказами підтверджується часткова /на суму 96.027,46 грн/ оплата товару (платіжне доручення №4474 від 28.01.2022 на суму 37.000,00 грн (арк. 34, том 1), платіжне доручення №4483 від 31.01.2022 на суму 28.537,98 грн (арк. 35, том 1), платіжне доручення №4500 від 04.02.2022 на суму 30.489,48 грн (арк. 36, том 1). Доказів оплати товару в сумі 50.009,66 грн відповідач не надав і доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував, в зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50.009,66 грн визнано місцевим господарським судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення встановив, що у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські облікові документи, які б підтверджували існування ,окрім вище вказаної суми заборгованості, яка за висновком суду першої інстанції, підлягає стягненню, заборгованісті ТОВ «Край МК..» перед ТОВ «Спарта 2015» у розмірі 73.717,91 грн станом на 10.01.2022р., в зв`язку із чим в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 73.717,91 грн судом першої інстанції відмовлено.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за період прострочення з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 113.829,36 грн, наведений позивачем,визнав його таким, що містить помилки. Здійснивши власний перерахунок пені за період з 16.03.2022 до 15.09.2022 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та , врахувавши продовження періоду нарахування пені на строк дії карантину, суд визнав обґрунтованим розмір пені у сумі 9.330,97 грн.

Вирішуючи питання щодо зустрічних позовних вимог, місцевим господарським судом встановлено, що вимоги про усунення недоліків з оформлення документів від 02.02.2022 за вих. №16 та від 22.02.2022 за вих. № 25 надані суду без доказів їх направлення/отримання позивачем, в зв`язку із чим, суд визнав їх неналежними доказами у справі і не прийняв до уваги. Відповідач за зустрічним позовом поставляв позивачу за зустрічним позовом у період з 24.01.2022 до 10.03.2022 сир кисломолочний 9% ТМ Валки 5 кг. З вимогою про усунення недоліків з оформлення документів позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом 04.01.2023 (дата направлення вимоги позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом), тобто, у позивача за зустрічним позовом виникли вимоги до відповідача за зустрічним позовом щодо недоліків з оформлення документів на сир кисломолочний 9% ТМ Валки 5 кг, поставлений у період з 24.01.2022 до 10.03.2022, майже через рік /04.01.2023/, а саме лише після подачі позову /08.11.2022/ про стягнення заборгованості за отриманий товар. Доказів відмови від отримання або повернення товару, а також звернення із вимогою до ТОВ «Спарта 2015» надати належним чином оформлені документи, визначені договором, у розумний строк (а не після подання первісного позову), ТОВ «Край МК..» не надано.

З урахуванням принципу вірогідності доказів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом разом із товаром у розумний строк були надані документи, які підтверджують відповідність поставленого товару, саме сиру кисломолочного 9% ТМ Валки 5 кг, умовам договору. Товар, який поставлявся за умовами договору /сир кисломолочний 9% ТМ Валки 5 кг/ є продуктом, який швидко псується, а тому майже через рік з дати поставки такий товар мав бути реалізованим або утилізованим, однак, очевидно, що такий товар не був би придатним до вжитку, а тому необхідність в товаросупроводжувальних документах на вказаний товар не могла виникнути майже через рік після поставки, а, відтак, позивачем за зустрічним позовом така необхідність не обґрунтована. Відповідно, зустрічні позовні вимоги визнані судом такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "СПАРТА 2015" про стягнення 73 717,91 грн. основної заборгованості, 104 498,37 грн пені, 13 751,40 витрат на правничу допомогу та судового збору в сумі 2 673,43 грн, постановивши нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" обґрунтовано настуним:

- під час розгляду справи було встановлено (і це відображено в рішенні суду), що договір поставки між сторонами є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами. Також встановлено, що ТОВ Край-МК.. фактично визнало, що воно отримало всю продукцію, яку поставляв йому позивач за первісним позовом, але частково не оплатив її.

Згідно акту звіряння взаєморозрахунків від 30.09.2021 року сторонами справи визнано, що на 30.09.2021 року заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складає 113 631,95 грн. Вказаний доказ не визнаний судом недостовірним або пов`язаний з примусом. Однак суд 1-ї інстанції вказаний доказ, визнаний сторонами, чомусь не взяв до уваги, що суперечить вимогам діючого законодавства.

- судом встановлено, що відповідач за первісним позовом не належним чином виконав умови договору поставки № 145 від 13.08.2020 року, не сплативши певну суму заборгованості.

- судом неправильно застосовано матеріальне право, а саме норми діючого законодавства про встановлення на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не дозволяли відповідачу за первісним позовом не оплачувати вчасно поставлену продукцію. Вказане порушення призвело до неправильного вирішення позовних вимог про стягнення пені і є підставою для скасування в цій частині судового рішення.

- щодо зменшення суми витрат на правничу допомогу прошу врахувати що судом 1-ї інстанції не обгрунтовано підстави такого зменшення, крім зауваження, що адвокаткою Скочко О.А. не зазначено яке саме клопотання, зазначене в акті, було подано до суду. Але ж це не є законною підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу вдвічі. А тому і в цій частині рішення постановлене з порушенням вимог чинного законодавства. Подібні доводи я прошу врахувати при перегляді і суми судового збору. Вказані порушення - невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, є підставою для скасування рішення суду.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." обґрунтовано настуним:

- Постачальник не виконав умов п.5.7 Договору щодо надання Покупцю разом з партією продукції, в момент її передачі, відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на неї, а саме: а) оригінали: рахунку-фактури, видаткової накладної, товаро-транспортної накладної; б) копію декларації виробника про якість продукції, підписані та завірені печаткою або штампом Постачальника, узгодженим Сторонами. Зокрема він не надав Покупцеві разом з переданою продукцією рахунків- фактур, декларацій виробника про якість продукції (якісні посвідчення) та товарно- транспортні накладні по поставкам за видатковою накладною від 16.02.2022 № РНк- 010265 на суму 1594,8 грн., за видатковою накладною від 21.02.2022 № РНк-011509 на суму 35868,96 грн., за видатковою накладною від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн.

Ці обставини Відповідачем не спростовані, але судом не досліджувалися й їм не надано належної оцінки.

- копії товарно-транспортних накладних по поставкам за видатковими накладними від 16.02.2022 № РНк-010265 на суму 1594,8 грн., від 21.02.2022 № РНк- 011509 на суму 35868,96 грн., від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн. відсутні у матеріалах справи. Тому висновок суду про їх наявність у матеріалах справи є безпідставним.

- Декларації виробника з зазначеною інформацією та гарантією відповідальності Виробника харчової продукції при поставці певних партій продукції не були надані Позивачеві.

Не були вони надані й у матеріали справи, що свідчить про їх відсутність у Відповідача.

У порушення умов п.1.2. Договору, дані специфікації до Договору поставки від 13.08.2020 за № 145 Постачальником для оформлення накладних не використовувалися.

Це підтверджується змістом видаткових накладних, у яких відсутні дані специфікації, декларацій виробника про якість продукції (якісні посвідчення), дані про вивантаження товару у торговій точці.

- невиконання ТОВ «СПАРТА 2015» своїх зобов`язань за договором поставки з своєчасного надання повного комплекту товаросупровідних документів на товар, що постачався, неналежне оформлення товаросупровідної документації є окремим складом господарського правопорушення, за який передбачена відповідальність.

- ані договором, ані чинним законодавством не передбачено обов`язку Покупця спеціально вимагати від Постачальника надання певних документів. З огляду на принципи добросовісності та справедливості під час здійснення господарських операцій, Відповідач повинен був добросовісно виконуючи умови договору, своєчасно надати весь комплект документів Покупцеві.

- ТОВ «Край-МК..» неодноразово звертався до ТОВ «СПАРТА 2015» з вимогами про усунення недоліків щодо належного оформлення документів, ці вимоги не були задоволені.

Судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що Відповідач ніяк не заперечував проти порушення свого господарського зобов`язання з надання документів та не навів доводів, що підтверджені належними доказами того, що їм надавались на адресу Позивача відповідні документи у повному обсязі. Крім того, ТОВ «СПАРТА 2015» безпідставно стверджував, що за весь період дії Договору ТОВ «КРАЙ-МК..» жодного разу не зверталось до ТОВ «СПАРТА 2015» з питання неотримання від нього будь-яких супроводжуючих документів.

У матеріалах справи містяться копії документів: 1) вимога про усунення недоліків з оформлення документів від 02.02.2022 року №16; 2) вимога про усунення недоліків з оформлення документів (повторна) від 22.02.2022 року №25; 3) вимога про усунення недоліків з оформлення документів та сплату неустойки від 31.12.2022 року №85.

- за весь період прострочення зобов`язань з належного надання відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на партію продукції, неналежного їх оформлення, та порушення строків усунення виявлених недоліків, з 10.01.2022 р. по 15.01.2023 р. (з урахуванням 6 місячного строку нарахування, згідно з ч.б ст.232 ГК України) сума неустойки, яку повинно сплатити ТОВ «СПАРТА 2015» на користь ТОВ «Край-МК..», складає 108 839,21грн.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що:

- ТОВ «Край-МК..» сплатив на користь ТОВ «СПАРТА 2015» за продукцію суму 96 027,46 грн., відповідно до платіжних доручень:

від 28.01.2022 №4474 на суму 37000 грн;

від 31.01.2022 №4483 на суму 28537,98 грн;

від 04.02.2022 №4500 на суму 30489,48 грн.

Зазначеними сумами ТОВ «Край-МК..» сплачено за продукцію, зобов`язання зі сплати якої виникли станом на 11.03.2022 р. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Відповідач визнає отримання товару від позивача, проте наголошує на тому, що наданими доказами підтверджується заборгованість лише у розмірі 23 567,06 грн.

- ненадання Позивачеві декларацій виробника зазначаємо, що копії товарно- транспортних накладних по поставкам за видатковими накладними від 16.02.2022 № РНк- 010265 на суму 1594,8 грн. , від 21.02.2022 № РНк-011509 на суму 35868,96 грн., від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн. відсутні у матеріалах справи, а зазначені видаткові накладні не містять інформації про передачу Позивачеві декларацій виробника.

Крім того в інших товарно-транспортних накладних запис про нібито наявність в супровідних документах на вантаж декларації виробника не свідчить про її фактичну передачу Позивачу, оскільки відсутні реквізити зазначених документів.

- невиконання ТОВ «СПАРТА 2015» своїх зобов`язань за договором поставки з своєчасного надання повного комплекту товаросупровідних документів на товар, що постачався, неналежне оформлення товаросупровідної документації є окремим складом господарського правопорушення, за який передбачена відповідальність.

- відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.06.2022 p., укладеного ТОВ «СПАРТА 2015» з авдокатом адвокатського обєднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» Скочко О.А., адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі за окремим дорученнями Клієнта.

Але матеріали справи не містять доказів обгрунтованості витрат з правничої допомоги, наданої адвокатом, на суму 14000 грн.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 31.03.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/4003/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

До Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/4003/22.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою суду від 13.04.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22. Приєднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22 для сумісного розгляду до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1295/23 від 20.07.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Чус О.В.

Ухвалою суду від 20.07.2023 справу №904/4003/22 прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

13.08.2020 між позивачем (далі позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, покупець) був укладений договір поставки №145 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник зобов`язується впродовж терміну дії цього договору передати у власність покупцеві продукти харчування (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Загальна сума (ціна) договору, відповідно до п. 3.1, визначається як сума вартості всієї продукції, що отримана покупцем та зазначена у підписаних обома сторонами накладних, відповідно до умов цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2021 (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 146.037,12 грн, що підтверджується:

видатковою накладною №РНк-001175 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 14, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000208 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 15, том 1);

видатковою накладною №РНк-002931 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 16, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000500 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 17, том 1);

видатковою накладною №РНк-004516 від 21.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 18, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000693 від 24.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 19, том 1);

видатковою накладною №РНк-004988 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 20, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000741 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 21, том 1);

видатковою накладною №РНк-006096 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 22, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-000910 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 23, том 1);

видатковою накладною №РНк-007718 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 24, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001126 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 25, том 1);

видатковою накладною №РНк-008481 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 26, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001218 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 27, том 1);

товарно-транспортною накладною № КНк-001374 від 14.02.2022 на суму 26.442,60 грн (арк. 28, том 1);

видатковою накладною №РНк-010265 від 16.02.2022 на суму 1.594,80 грн (арк. 29, том 1);

видатковою накладною №РНк-011509 від 21.02.2022 на суму 35.868,96 грн (арк. 30, том 1);

видатковою накладною №РНк-012338 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 30, том 1), товарно-транспортною накладною № КНк-001706 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 32, том 1);

видатковою накладною №РНк-012644 від 24.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 33, том 1).

Отриманий від позивача товар відповідач частково /на суму 96.027,46 грн/ оплатив, що підтверджується:

платіжним дорученням №4474 від 28.01.2022 на суму 37.000,00 грн (арк. 34, том 1);

платіжним дорученням №4483 від 31.01.2022 на суму 28.537,98 грн (арк. 35, том 1);

платіжним дорученням №4500 від 04.02.2022 на суму 30.489,48 грн (арк. 36, том 1).

Також суд встановив наявність в матеріалах справи податкових накладних складених на загальну суму 146.037,12 грн, а саме:

податкова накладна №146 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 37-38, том 1);

податкова накладна №428 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 40-41, том 1);

податкова накладна №705 від 24.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 43-44, том 1);

податкова накладна №793 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 46-47, том 1);

податкова накладна №965 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 49-50, том 1);

податкова накладна №265 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 52-53, том 1);

податкова накладна №426 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 55-56, том 1);

податкова накладна №775 від 14.02.2022 на суму 26.442,60 грн (арк. 58-59, том 1);

податкова накладна №945 від 16.02.2022 на суму 1.594,80 грн (арк. 61-62, том 1);

податкова накладна №1167 від 21.02.2022 на суму 35.868,96 грн (арк. 64-65, том 1);

податкова накладна №1331 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 67-68, том 1);

податкова накладна №1373 від 24.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 70-71, том 1).

До стягнення з відповідача заявлено заборгованість у розмірі 123.727,57 грн та нараховану на неї пеню у розмірі 113.829,36 грн.

З метою обґрунтування зустрічного позову відповідач долучив вимогу про усунення недоліків з оформлення документів від 02.02.2022 за вих. №16 (арк. 130, том 1), у якій відповідач просив позивача усунути недоліки оформлення відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на поставлену продукцію. Вказана вимога надана суду без доказів її направлення/отримання позивачем.

Крім цього, до зустрічного позову долучено вимогу про усунення недоліків з оформлення документів (повторно) від 22.02.2022 за вих. № 25 (арк. 131-132, том 1), у якій відповідач просив позивача усунути недоліки оформлення відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на поставлену продукцію. Вказана вимога також надана суду без доказів її направлення/отримання позивачем.

Також до зустрічного позову долучено вимогу про усунення недоліків з оформлення документів від 31.12.2022 за вих. № 85 (арк. 133-134, том 1), у якій відповідач просив позивача усунути недоліки оформлення відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на поставлену продукцію. В якості доказів направлення вказаної вимоги долучено опис вкладення до цінного листа від 04.02.2023, фіскальний чек від 04.01.2023 та накладну №4900102429325 від 04.01.2023 (арк. 135, том 1).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом первісного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 123.727,57 грн основної заборгованості та 113.829,36 грн пені.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява, в тому числі повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Відповідно до тексту позовної заяви: « … На підставі вказаного договору між сторонами здійснювались поставки та розрахунки певний період часу, що підтверджується копіями видаткових накладних, платіжних доручень та ін. (копії додаються до позову).

Відповідно до п.4.1. Договору поставки Покупець оплачує поставлену продукцію впродовж 14-ти банківських днів з дати постачання продукції Покупцеві.

Однак, в період з початку лютого 2022 р. по теперішній час Покупець фактично припинив здійснювати оплату поставленої продукції, що підтверджується письмовими доказами, що додаються до позову.

Доказом належного виконання позивачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товарів у кількості та належній якості, що складає предмет Договору поставки від 13 серпня 2020 року за №145, є видаткові накладні, копії яких додаються до цього позову.

Таким чином, відповідач не належним чином виконав умови договору поставки №145 від 13.08.2020 року, не сплативши остаточну суму грошових коштів у розмірі 123 727,57 грн., починаючи з 01 лютого 2022 року по день звернення з цим позовом до суду, що потягло за собою не виконання грошового зобов`язання відповідачем внаслідок чого у нього виник борг в сумі 123 727,57 грн…» (а.с. 4).

До матеріалів позовної заяви, позивачем додано докази на підтвердження заявлених позовних вимог :

- видатковою накладною №РНк-001175 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 14, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-000208 від 10.01.2022 на суму 6.683,88 грн (арк. 15, том 1),

- видатковою накладною №РНк-002931 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 16, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-000500 від 17.01.2022 на суму 23.805,60 грн (арк. 17, том 1),

- видатковою накладною №РНк-004516 від 21.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 18, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-000693 від 24.01.2022 на суму 17.837,16 грн (арк. 19, том 1),

- видатковою накладною №РНк-004988 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 20, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-000741 від 25.01.2022 на суму 3.204,60 грн (арк. 21, том 1),

- видатковою накладною №РНк-006096 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 22, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-000910 від 31.01.2022 на суму 18.499,68 грн (арк. 23, том 1),

- видатковою накладною №РНк-007718 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 24, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-001126 від 07.02.2022 на суму 8.452,44 грн (арк. 25, том 1),

- видатковою накладною №РНк-008481 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 26, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-001218 від 09.02.2022 на суму 2.584,20 грн (арк. 27, том 1),

- товарно-транспортною накладною № КНк-001374 від 14.02.2022 на суму 26.442,60 грн (арк. 28, том 1),

- видатковою накладною №РНк-010265 від 16.02.2022 на суму 1.594,80 грн (арк. 29, том 1),

- видатковою накладною №РНк-011509 від 21.02.2022 на суму 35.868,96 грн (арк. 30, том 1)

- видатковою накладною №РНк-012338 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 30, том 1)

- товарно-транспортною накладною № КНк-001706 від 23.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 32, том 1)

- видатковою накладною №РНк-012644 від 24.02.2022 на суму 531,60 грн (арк. 33, том 1).

В свою чергу, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Відповідач за первісним позовом, у своєму відзиві не запечував проти наступних обставин:

«… ТОВ «СПАРТА 2015» стверджує з посиланням на докази, які додані до позову, що поставило на адресу ТОВ «Край-МК..» продукцію на суму 119 594,52 грн. наступими партіями:

за видатковою накладною від 10.01.2022 № РНк-001173 на суму 6683,88 грн…

… за видатковою накладною від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн «сир кисломолочний 9% ТМ Валки 5 кг.» 2 кг на суму 531,6 грн.);

ТОВ «Край-МК..» сплатив на користь ТОВ «СПАРТА 2015» за продукцію суму 96 027,46 грн, відповідно до платіжних доручень:

від 28.01.2022 №4474 на суму 37000 грн.

від 31.01.2022 №4483 на суму 28537,98 грн.

від 04.02.2022 №4500 на суму 30489,48 грн.

Зазначеними сумами ТОВ «Край-МК..» сплачено за продукцію, зобов`язання зі якої виникли станом на 11.03.2022 р.

Сума боргу, що залишилася несплаченою складає 23 567, 06 грн…» (т.1 а.с. 113-114).

При цьому, Відповідач за первісним позовом заперечив проти належного оформлення товарів за видатковими накладними від 16.02.2022№РНк-010265 на суму 1594,8 грн., за видатковою накладною від 21.02.2022№ РНк-011509 на суму 35868,96грн., за видатковою накладною від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн: « … У порушення п.5.7 Договору ТОВ «СПАРТА 2015» не надав ТОВ «Край-МК..» разом з переданою продукцією рахунків-фактур, декларацій виробника про якість продукції (якісні посвідчення) та товарно-транспортні накладні по поставкам за видатковою накладною від 16.02.2022№РНк-010265 на суму 1594,8 грн., за видатковою накладною від 21.02.2022№ РНк-011509 на суму 35868,96грн., за видатковою накладною від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн…» (т.1 а.с. 113-114).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів констатує, що відповідачем в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, визнані обставини отримання товару на загальну суму 119 594,52 грн.

Встановленюючи фактичні обставини справи, місцевий господарський додактово прийняв до уваги дані, які містилися в товарно-транспортній накладній № КНк-001374 від 14.02.2022 на суму 26.442,60 грн (арк. 28, том 1), яка подана позивачем без видаткової накладної і встановив загальний обстяг поставленного товару на загальну суму 146.037,12 грн.

Заявами по суті справи, відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач не скористався процесуальними можливостями, наданими йому Господарським процесуальним кодексом України щодо надання відповіді на відзив, яка, відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України :

1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Натомість позивачем надано пояснення, які містять твердження: «… На підставі вказаного договору між сторонами здійснювались поставки та розрахунки певний період часу, що підтверджується копіями видаткових накладних, платіжних доручень та ін. (копії додаються до позову).

З доказів, наданих позивачем є очевидно, що відповідач отримував продукцію за договором без будь-яких зауважень, що свідчить про те, що позивачем зобов`язання за договором виконані в повному обсязі…» (т.1 а.с.182-183), на підставі яких було б можливо довести отримання відповідачем за первісним позовом іншої частини товару, стягення заборгованості за який становить предмет позовних вимог і отримання якої не підтверджено належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Відповідно, місцевий господарський суд з урахуванням наявних первинних бухгалтерських документів правомірно встановив, що відповідач не виконав зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару у розмірі 50.009,66 грн (146.037,12 грн - 96.027,46 грн), не данавши доказів оплати товару в сумі 50.009,66 грн, визнавши відповідну частину заявлених позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: « По-перше, під час розгляду справи було встановлено (і це відображено в рішенні суду), що договір поставки між сторонами є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами. Також встановлено, що ТОВ Край-МК.. фактично визнало, що воно отримало всю продукцію, яку поставляв йому позивач за первісним позовом, але частково не оплатив її.

Відповідно до ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно акту звіряння взаєморозрахунків від 30.09.2021 року сторонами справи визнано, що на 30.09.2021 року заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом складає 113 631,95 грн. Вказаний доказ не визнаний судом недостовірним або пов`язаний з примусом. Однак суд 1-ї інстанції вказаний доказ, визнаний сторонами, чомусь не взяв до уваги, що суперечить вимогам діючого законодавства…» є такими, що не враховують всіх операцій, які відображені в поданих позивачем Актах звірки і , з урахуванням позиції відповідача, викладеній в його відзиві, мали бути б спростовані ТОВ «СПАРТА 2015» у відповіді на відзив з посиланням на відповідні докази , яка в свою чергу не була подана суду першої інстанції.

Відповідно, ризик настання негативних наслідків, пов`язаний з нехтуванням процесуальними можливостятями, наданими Господарським процесуальним кодексом в цій частині покладаєть на ТОВ «СПАРТА 2015»і узгоджується з принципами диспозитивності господарського судочинства.

Як вірно встановлено судом першої інтанції, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами, товар, який поставлявся за умовами договору /сир кисломолочний 9% ТМ Валки 5 кг/ є продуктом, який має обмежений термін зберігання.

Статтею 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до п.5.11 Договору, у разі відмови представника Покупця від прийняття партії продукції внаслідок виявлення невідповідності продукції умовам якості та/або кількості, неналежного оформлення відванажувальних товаросупроводжувальних документів на неї, Постачальник зобов`язаний усунути виявлені недоліки протягом доби.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ТОВ «Край МК..» не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження обставин реалізації ним можливостей, визначених п.5.11 Договору і статті 666 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору купівлі-продажу та повернення товар продавцеві або зверення до ТОВ «СПАРТА 2015» з відповідними претензіями.

ТОВ «Край МК..» не надано належних і допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо встановлення обставин того, що із зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом звернувся лише після подачі позову ТОВ «СПАРТА 2015», а на час поставки його товару, він з вимогами, які становлять підставу позовних (надати належним чином оформлені документи) або про відмову отримання або повернення товару до ТОВ «Спарта 2015» не звертався.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом із посиланням на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду у справі № 908/771/19, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні наявні у матеріалах справи, підписані ТОВ «Край МК..", потреба в наданні декларацій виробника про якість продукції, спростована матеріалами справи №904/4003/22, оскільки всі товарно-транспортні накладні, на підставі яких суд у справі №904/4003/22 дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача за зустрічним позовом заборгованості, містять інформацію про те, що супровідними документами на вантаж, були передані разом із товаром.

Відповідні доводи апеляційної скарги ТОВ «Край МК..»:

« … 1. Судом першої інстанції не досліджено усіх обставин порушення ТОВ «СПАРТА 2015» зобов`язань за Договором поставки

Судом вірно встановлено, що між ТОВ «Край-МК..» та ТОВ «СПАРТА 2015» 13.08.2020 р. підписано договір поставки № 145, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник приймає на себе зобов`язання впродовж терміну дії договору передати Покупцю у власність продукти харчування (надалі «продукція»), а Покупець зобов`язуються прийняти та оплатити її.

Цей договір не визнаний недійсним…

… В той же час, згідно з п.6.3. Договору, за прострочення передачі…

… При цьому, Постачальник не виконав умов п.5.7 Договору щодо надання Покупцю разом з партією продукції, в момент її передачі, відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на неї, а саме: а) оригінали: рахунку-фактури, видаткової накладної, товаро-транспортної накладної; б) копію декларації виробника про якість продукції, підписані та завірені печаткою або штампом Постачальника, узгодженим Сторонами. Зокрема він не надав Покупцеві разом з переданою продукцією рахунків- фактур, декларацій виробника про якість продукції (якісні посвідчення) та товарно- транспортні накладні по поставкам за видатковою накладною від 16.02.2022 № РНк- 010265 на суму 1594,8 грн., за видатковою накладною від 21.02.2022 № РНк-011509 на суму 35868,96 грн., за видатковою накладною від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн.

Ці обставини Відповідачем не спростовані, але судом не досліджувалися й їм не надано належної оцінки.

В оскаржуваному рішенні судом встановлено, що нібито видаткові накладні та товарно-транспортні накладні наявні у матеріалах справи і підписані, зокрема позивачем за зустрічним позовом, а тому їх потреба у останнього спростована матеріалами справи №904/4003/22.

Але, копії товарно-транспортних накладних по поставкам за видатковими накладними від 16.02.2022 № РНк-010265 на суму 1594,8 грн., від 21.02.2022 № РНк- 011509 на суму 35868,96 грн., від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн. відсутні у матеріалах справи. Тому висновок суду про їх наявність у матеріалах справи є безпідставним.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документом…

… Відсутність ТТН, в разі перевірки господарських операцій Позивача уповноваженими контролюючими органами держави, зокрема Державною податковою службою України, може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, з застосуванням до Позивача відповідних адміністративно- господарських санкцій, й виникнення у Позивача збитків.

Тому невиконання Відповідачем зобов`язань з ненадання належним чином оформлених товаросупровідних документів свідчить про недоброчесність Відповідача.

Також суд встановив, що нібито всі товарно-транспортні накладні, на підставі яких суд у справі №904/4003/22 дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача за зустрічним позовом заборгованості, містять інформацію про те, що супровідними документами на вантаж, які передавались разом із вантажем, були, зокрема, декларації виробника.

Але, як зазначалося вище, копії товарно-транспортних накладних по поставкам за видатковими накладними від 16.02.2022 № РНк-010265 на суму 1594,8 грн. , від 21.02.2022 № РНк-011509 на суму 35868,96 грн., від 24.02.2022 № РНк-012644 на суму 531,6 грн. відсутні у матеріалах справи, а зазначені видаткові накладні не містять інформації про передачу Позивачеві декларацій виробника.

Крім того в інших товарно-транспортних накладних запис про нібито наявність в супровідних документах на вантаж декларації виробника не свідчить про її фактичну передачу Позивачу, оскільки відсутні реквізити зазначених документів.

Проте, відповідно до ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» декларування…

… Таким чином невиконання ТОВ «СПАРТА 2015» своїх зобов`язань за договором поставки з своєчасного надання повного комплекту товаросупровідних документів на товар, що постачався, неналежне оформлення товаросупровідної документації є окремим складом господарського правопорушення, за який передбачена відповідальність.

2. Висновки, викладені у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи

Безпідставним та необгрунтованим є висновок суду про те, що ТОВ «Край МК..» не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення товару, а також нібито не подано доказів звернення із вимогою до ТОВ «Спарта 2015» надати належним чином оформлені документи, визначені договором, у розумний строк.

Варто звернути увагу, що ані договором, ані чинним законодавством не передбачено обов`язку Покупця спеціально вимагати від Постачальника надання певних документів. З огляду на принципи добросовісності та справедливості під час здійснення господарських операцій, Відповідач повинен був добросовісно виконуючи умови договору, своєчасно надати весь комплект документів Покупцеві…

… З огляду на зазначені обставини, ТОВ «Край-МК..» неодноразово звертався до ТОВ «СПАРТА 2015» з вимогами про усунення недоліків щодо належного оформлення документів, ці вимоги не були задоволені.

Судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що Відповідач ніяк не заперечував проти порушення свого господарського зобов`язання з надання документів та не навів доводів, що підтверджені належними доказами того, що їм надавались на адресу Позивача відповідні документи у повному обсязі. Крім того, ТОВ «СПАРТА 2015» безпідставно стверджував, що за весь період дії Договору ТОВ «КРАЙ-МК..» жодного разу не зверталось до ТОВ «СПАРТА 2015» з питання неотримання від нього будь-яких супроводжуючих документів.

У матеріалах справи містяться наступні копії документів: 1) вимога про усунення недоліків з оформлення документів від 02.02.2022 року №16; 2) вимога про усунення недоліків з оформлення документів (повторна) від 22.02.2022 року №25; 3) вимога про усунення недоліків з оформлення документів та сплату неустойки від 31.12.2022 року №85.

Відповідач не тільки проігнорував всі вищезазначені вимоги, які йому направлялись, але й зазначив, що ТОВ «КРАЙ-МК..» не зверталось до них з подібними вимогами. Суд першої інстанції необгрунтовано прийняв вказану позицію Відповідача та погодився із нею, проігнорувавши докази, що містяться у матеріалах справи.

Проте, пунктом 6.3. Договору передбачено за прострочення передачі (порушення строків, визначених у відповідній заявці Покупця) партії товару та/або постачання його у кількості, що відрізняється від кількості, визначеної у відповідній заявці Покупця, та/або ненадання відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на партію продукції, неналежного їх оформлення, та/або порушення строків усунення виявлених недоліків тощо, Постачальник сплачує Покупцеві, на вимогу останнього, неустойку у розмірі 0,5% від суми партії продукції за кожен день, відповідно до якої допущено певне порушення.

Тобто, умовами договору передбачено безумовне право Покупця за ненадання Постачальником відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на партію продукції, неналежного їх оформлення, звернутися з вимогою до Постачальника про сплату неустойки та обов`язок Постачальника сплатити цю неустойку.

Підтвердженням недобросовісності Відповідача з неналежного оформлення та ненадання всіх первинних документів бухгалтерського обліку контрагентам свідчать факти неодноразового блокування податкових накладних органами Державної податкової служби України, й намагання Відповідача лише у судовому порядку довести факти реальності певних господарських операцій. Це підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень (адміністративні справи, що розглядалися та/або розглядаються судами адміністративної юрисдикції № 340/5899/21, № 340/317/23, а також кримінальні справи №202/7941/21, № 202/7698/21, № 216/6949/18 тощо)…» відхиляються колегією як такі, що зводяться до намагань скаржника спростувати законні і обгрунтовані висновки суду першої інстанції щодо встановлення фактичних обставин справи за відсутності доказів на підтвердження відповідних доводів.

Відповідно до п. 6.2 договору при несвоєчасній платі за товар покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, обов`язковою умовою для сплати пені є згода сторін і в даному випадку сторони дійшли згоди визначити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Однак, згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно, місцевий господарський суд дійшов висноку, що статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено максимальний розмір пені щодо якого сторони можуть досягти згоди, визначивши правомірним розмір пені на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом №540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою №1423 від 23.12.2022 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.04.2023.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд, здійснивши власний перерахунок пені за період з 16.03.2022 до 15.09.2022 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та врахувавши продовження періоду нарахування пені на строк дії карантину, суд визнав обґрунтованим розмір пені у сумі 9.330,97 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що « … У відповідності до п.6.2 договору поставки, за порушення строків та порядку розрахунків за поставлені товари, встановлених п.4.1 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від су ми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Проте, суд 1-ї інстанції в порушення існуючої між сторонами домовленості, встановив розмір пені, нижчий, ніж встановлений договором, чим порушив права та законні інтереси позивача за первісним позовом.

Адже, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій за прострочення виконання зобов`язання і строки їх нарахування (Постанова Вищого господарського суду України від 17 серпня 2017 року у справі № 910/16952/14).

При цьому, судом неправильно застосовано матеріальне право, а саме норми діючого законодавства про встановлення на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не дозволяли відповідачу за первісним позовом не оплачувати вчасно поставлену продукцію. Вказане порушення призвело до неправильного вирішення позовних вимог про стягнення пені і є підставою для скасування в цій частині судового рішення…» визнаються колегією суддів такими, що не відповідають нормам матеріального права, які регуюють спірні правовідносини.

Доводи апедяційної скарги ТОВ « Край МК.» в частині : « … 3.Щодо обгрунтованості розрахунку суми неустойки, яку повинно сплатити ТОВ «СПАРТА 2015» на користь ТОВ «Край-МК..»

Згідно з п.6.3. Договору, ТОВ «СПАРТА 2015» за ненадання відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на партію продукції, неналежного їх оформлення тощо, зобов`язано сплатити на користь ТОВ «Край-МК..» неустойку у розмірі 0,5% від суми партії продукції за кожен день, відповідно до якої допущено певне порушення…

… Таким чином застосування неустойки у розмірі 0,5% від суми партії продукції за кожен день, відповідно до якої допущено певне господарське правопорушення є правомірним.

Це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.09.2019 р. у справі № 904/5770/18…

… Таким чином за весь період прострочення зобов`язань з належного надання відвантажувальних та/або товаросупроводжувальних документів на партію продукції, неналежного їх оформлення, та порушення строків усунення виявлених недоліків, з 10.01.2022р. по 15.01.2023 р. (з урахуванням 6 місячного строку нарахування, згідно з ч.б ст.232 ГК України) сума неустойки, яку повинно сплатити ТОВ «СПАРТА 2015» на користь ТОВ «Край-МК..», складає 108 839,21грн. (розрахунок міститься у матеріалах справи)…» відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи .

08.06.2018 між адвокатом Адвокатського об`єднання «Дніпропетровська центрально-міська юридична консультація» Скочко Ольгою Анатоліївною (далі - адвокат) та позивачем за первісним позовом був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір).

В межах вказаного договору між адвокатом та позивачем була підписана додаткова угода №4 від 03.10.2022, відповідно до умов якої визначено порядок оплати гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 08.06.2018, що включає в себе представництво довірителя (позивача за первісним позовом) в судах всіх ланок України з приводу стягнення заборгованості за поставлені товари з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-МК..» (код ЄДРПОУ 40333959). Представник (адвокат) зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів довірителя (позивача за первісним позовом) у усіх судах України за підсудністю відповідно до вимог чинного законодавства (п. 1 додаткової угоди).

Сума гонорару, відповідно до п. 2 додаткової угоди, по здійсненню представництва складає 14.000,00 грн.

Адвокат виставив позивачу за первісним позовом рахунок на оплату №0310/01 від 03.10.2022 на суму 14.000,00 грн (арк. 89, том 1).

Позивач за первісним позовом оплатив послуги адвоката у загальному розмірі 14.000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №11977 від 03.10.2022 (арк. 90, том 1).

Між позивачем за первісним позовом та адвокатом складений акт прийому-передачі правничої допомоги від 03.10.2022 на суму 14.000,00 грн (арк. 91, том 1).

Згідно довідки про перелік та вартість правничої допомоги, позивач за первісним позовом отримав від адвоката таку правову допомоги як:

консультація 1.000,00 грн;

аналіз первинної бухгалтерської документації - 800,00 грн;

складання та підготовка для подання до суду позовної заяви - 5.000,00 грн;

складання та подання до суду заяв та клопотань (за необхідності) 1.200,00 грн;

участь в судових засіданнях 6.000,00 грн (на дату складання документу судові засідання не призначені, але плануються та призначаються судом).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі №908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що такі витрати як консультація (1.000,00 грн), аналіз первинної бухгалтерської документації (800,00 грн), складання та підготовка для подання до суду позовної заяви (5.000,00 грн) фактично зводиться до складання адвокатом позовної заяви, а тому суд визнає обґрунтованою вартість таких витрат, які можуть бути розподілені судом, у розмірі 5.000,00 грн, а такі послуги як складання та подання до суду заяв і клопотань (за необхідності) (1.200,00 грн), які не конкретизовані позивачем, що свою чергу, позбалило суд першої інстанції можливості надати вказаним послугам адвоката оцінку та, відповідно, можливості їх розподілу.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що: « … зменшення суми витрат на правничу допомогу прошу врахувати що судом 1-ї інстанції не обгрунтовано підстави такого зменшення, крім зауваження, що адвокаткою Скочко О.А. не зазначено яке саме клопотання, зазначене в акті, було подано до суду. Але ж це не є законною підставою для зменшення суми витрат на правничу допомогу вдвічі. А тому і в цій частині рішення постановлене з порушенням вимог чинного законодавства. Подібні доводи я прошу врахувати при перегляді і суми судового збору. Вказані порушення - невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, є підставою для скасування рішення суду…» носять характер оціночних суджень і відхиляються як необрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4 009,85 грн. (т. 1 а.с. 215) та у сумі 4 026,00 грн. (т. 1 а.с. 244) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/4003/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 4 009,85 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" (28500, Кіровоградська обл., м. Долинська, вул. Центральна, б. 144, код ЄДРПОУ 39625877).

Витрати зі сплати судового збору у сумі 4 026,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-МК.." (49035, м. Дніпро, вул. Хотинська, буд.6, код ЄДРПОУ 40333959).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус