Ухвала

від 19.07.2023 по справі б3/161-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" липня 2023 р. Справа № Б3/161-12 (911/1808/23)

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши

заяву Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос", Київська область, Білоцерківський район, с. Красне

прозабезпечення

позову1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", м. Київ

2) Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос", Київська область, Білоцерківський район, с. Красне

до ОСОБА_1 , Черкаська область, Уманський район, м. Жашків

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б3/161-12 за заявою ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до УН ТОВ "Агрос" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 28.12.2012 р.

Постановою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р. УН ТОВ "Агрос" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича, якого зобов`язано протягом встановленого Законом строку за результатами роботи подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану банкрута, та пояснювальну записку до нього, підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Наразі триває ліквідаційна процедура УН ТОВ "Агрос", повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Перепелиця Василь Володимирович.

14.06.2023 р. до господарського суду звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (позивач-1) та Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос" (позивач-2) з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 13.08.2011 р., укладених між позивачем-2, як продавцем та відповідачем, як покупцем відповідного майна, посвідчених приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., під реєстровими №№ 2741, 2753.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в межах провадження у справі № Б3/161-12 про банкрутство Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос"; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 19.07.2023 р.

18.07.2023 р. до суду від позивача-2 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, що належить ТОВ "Агротерра Інвестмент", а саме:

- нежитлові будівлі: літ. "А", "В", "Д", "Ж", "Е", "И" та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 114694932204, номер об`єкта в РПВН: 34333634) та включають в себе: вагова літ. А заг.пл.12.4 кв.м., зерносховище літ. В заг.пл. 1236.7 кв.м., склад зерновий літ. Д заг. пл. 695 кв.м., зерносклад літ. Ж заг.пл.720.7 кв.м., зерносховище літ. Е заг. пл. 562.6 кв.м., олійня-млин літ. И заг. пл. 146.2 кв.м. та споруди: вагова літ. Б, сушарка літ. Г, ЗАВ літ. З, площадка № 1;

- нежитлові будівлі: літ. "И", "Ж", "З", "Е", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 114648932204, номер об`єкта в РПВН: 34334143) та включають в себе: гараж літ. И заг. пл. 1263, диспетчерська літ. Ж заг. пл. 58 кв.м., майстерня літ. З заг.пл. 455.6 кв.м., пилорама літ. Е заг.пл. 288.7 кв.м.

Вказана заява вмотивована тим, що позивачами заявлено позовні вимоги:

1.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 13 серпня 2011 року під реєстровим номером 2741, укладений УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОС" та ОСОБА_1 .

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений

приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської

області Дерун К.А. 13 серпня 2011 року під реєстровим номером 2753, укладений УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОС" та ОСОБА_1 .

3.Витребувати від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕРРА ІНВЕСТМЕНТ" (код ЄДРПОУ: 44294933) на користь УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОС" (код ЄДРПОУ 14283800):

- нежитлові будівлі: літ. "А", "В", "Д", "Ж", "Е", "И" та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 114694932204, номер об`єкта в РПВН: 34333634) та включають в себе: вагова літ. А заг.пл. 12.4 кв.м., зерносховище літ. В заг.пл. 1236.7 кв.м., склад зерновий літ. Д заг. пл.695 кв.м., зерносклад літ. Ж заг.пл. 720.7 кв.м., зерносховище літ. Е заг. пл. 562.6 кв.м., олійня-млин літ. И заг. пл. 146.2 кв.м. та споруди: вагова літ. Б, сушарка літ. Г, ЗАВ літ. З, площадка № 1;

- нежитлові будівлі: літ. "И", "Ж", "З", "Е", які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 114648932204, номер об`єкта в РПВН: 34334143) та включають в себе: гараж літ. И заг. пл. 1263, диспетчерська літ. Ж заг. пл. 58 кв.м., майстерня літ. З заг.пл. 455.6 кв.м., пилорама літ. Е заг.пл. 288.7 кв.м.

Поряд із наведеним, як зазначає позивач-2, майно, що було предметом оспорюваних договорів відповідачем-1 було внесено до статутного капіталу відповідача-2 ТОВ "Агротерра Інвестмент", у зв`язку з чим, спірне майно станом на сьогодні зареєстроване за відповідачем-2 ТОВ "Агротерра Інвестмент", а відтак, останнє може, в подальшому, відчужити таке майно, передати в іпотеку, тощо.

У відповідності до вимог статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Наведених висновків дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.06.2022 р. № 908/2382/21.

В ході дослідження наведених в заяві аргументів, судом встановлено, що позивачем-2 не зазначено, яким чином, невжиття в даному випадку заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, може призвести до невиконання та/ або утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, з позовними вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель.

Крім того, майно, на яке просить накласти арешт позивач-2, як зазначено у заяві, перебуває у власності ТОВ "Агротерра Інвестмент", в той час, як останнє станом на дату звернення позивача-2 до суду із заявою про забезпечення позову не є учасником у цій справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що разом з поданням заяви про забезпечення позову позивач-2 також подав заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог вимогою про витребування від ТОВ "Агротерра Інвестмент" з чужого незаконного володіння спірного майна та відповідно про залучення співвідповідачем у цій справі ТОВ "Агротерра Інвестмент". Водночас, в судовому засіданні, що відбулось 19.07.2023 р. з розгляду цієї справи було оголошено перерву до 01.11.2023 р., про що присутніми сторонами підписано відповідну розписку.

Таким чином, станом на сьогодні судом не було, як того вимагають положення статті 48 ГПК України ухвалою суду, вчинено дій щодо залучення співвідповідачем у цій справі ТОВ "Агротерра Інвестмент", а також не розглянуто питання щодо прийняття або відмову в прийнятті заяви про зміну предмету позову, якою позивач-2 має намір доповнити позов у цій справі позовною вимогою до ТОВ "Агротерра Інвестмент" про витребування з чужого незаконного володіння майна.

Окрім наведеного, суд звертає увагу позивача-2, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Поряд із наведеним, позивач-2 звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову не вказав та доказами не підтвердив вчинення відповідачем (станом на дату звернення із заявою до суду ОСОБА_1 ) після подання позову будь-яких дій, які можуть мати наслідок невиконання або утруднення виконання рішення суду у цій справі, у разі задоволення позову.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень частини шостої вказаної статті ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням того, що позивач-2 не підтвердив належними доказами наявності обставин, які б свідчили, що невжиття в даному випадку заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно може призвести до невиконання або утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, суд дійшов до висновку, що заява Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" від 10.07.2023 р. б/н (вх. № 134/23, 18.07.2023 р.) про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.В задоволенні заяви Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" від 10.07.2023 р. б/н (вх. № 134/23, 18.07.2023 р.) про забезпечення позову відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 20.07.2023 р.

Суддя А.В. Лопатін