Ухвала

від 20.07.2023 по справі 910/9387/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" липня 2023 р. м. Київ Справа № 910/9387/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» №09/1-06/23 від 09.06.2023 року (вх. №133/23 від 18.07.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТРАНСВЕСТ», вчиняти будь-які правочини щодо об`єкта оренди, зокрема, укладення договорів оренди (суборенди) з третіми особами, до розгляду справи по суті

згідно позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА», с. Мила, Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСВЕСТ», м. Київ

про визнання Договору оренди частини нежитлового приміщення №51020 від 05.10.2020 року діючим та забезпечення взятих на себе зобов`язань за Договором

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом №09/06/23 від 09.06.2023 (вх. №1888/23 від 18.07.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСВЕСТ» про визнання Договору оренди частини нежитлового приміщення №51020 від 05.10.2020 року діючим та забезпечення взятих на себе зобов`язань за Договором.

Одночасно з пред`явлення позову Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» подано заяву №09/1-06/23 від 09.06.2023 року (вх. №133/23 від 18.07.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТРАНСВЕСТ», вчиняти будь-які правочини щодо об`єкта оренди, зокрема, укладення договорів оренди (суборенди) з третіми особами, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 05.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСВЕСТ» укладено Договір оренди частини нежитлового приміщення №51020 від 05.10.2020 року (далі Договір). Згідно умов Договору, ТОВ «ТРАНСВЕСТ» передало, а ТОВ «БЛУС ФАРМА» прийняло у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 1179,00 кв.м., в тому числі, на першому поверсі - складські приміщення площею 1080 кв.м. та другому поверсі - офісні приміщення площею 99,00 кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23-Л, строком до 30.09.2023 року.

01.04.2022 року у зв`язку з діями військових формувань російської федерації на території України та фактичною неможливістю використання об`єкта оренди за призначенням, оскільки, об`єкт розташований в районі, де велись активні бойові дії, внаслідок неможливості належного виконання умов Договору між ТОВ «ТРАНСВЕСТ» та ТОВ «БЛУС ФАРМА», з метою подолання наслідків впливу форс-мажорних обставин та збереження договірних зобов`язань, укладено Додаткову угоду №2 до Договору. Згідно умов Додаткової угоди №2 до Договору, сторони погодили призупинити з 01.04.2022 року дію Договору в частині сплати заявником на користь ТОВ «ТРАНСВЕСТ» орендної плати та експлуатаційних витрат. В подальшому, від ТОВ «ТРАНСВЕСТ» на електронну адресу надійшли листи, згідно яких ТОВ «ТРАНСВЕСТ» повідомив заявника про розірвання Договору, що спричинило зупинення господарської діяльності ТОВ «БЛУС ФАРМА», оскільки, за місцезнаходженням об`єкта оренди заявником отримувались ліцензії на імпорт та оптову торгівлю лікарськими засобами. Заявником на адресу ТОВ «ТРАНСВЕСТ» направлялись заперечення щодо розірвання Договору та ініційовано проведення інспекції об`єкта оренди з метою визначення можливості/неможливості використання об`єкта у своїй господарській діяльності. Заявник зазначає, що ТОВ «ТРАНСВЕСТ» не дотримано умов розірвання Договору, а тому, зі слів заявника, вчинення ТОВ «БЛУС ФАРМА» правочинів щодо об`єкта оренди з третіми особами може призвести до втрати заявником ліцензії на імпорт лікарських засобів б/н від 22.12.2020 та ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами б/н від 17.12.2020 року.

Викладене, на думку заявника, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТРАНСВЕСТ» вчиняти будь-які правочини щодо об`єкта оренди - частини нежитлового приміщення загальною площею 1179,00 кв.м., в тому числі, на першому поверсі - складські приміщення площею 1080 кв.м. та другому поверсі - офісні приміщення площею 99,00 кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23-Л, зокрема, укладення договорів оренди (суборенди) з третіми особами, до розгляду справи по суті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» заяву №09/1-06/23 від 09.06.2023 року (вх. №133/23 від 18.07.2023 року) про забезпечення позову судом встановлено наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться (буде знаходитись) справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі - задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

Суд зазначає, що оскільки, заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що викладені у заяві обставини безумовно та переконливо не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Крім того, оцінка дій ТОВ «ТРАНСВЕСТ», на незаконності яких наголошує заявник, стосовно об`єкта оренди, який є предметом даної заяви, судом буде надана за результатом розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів. Тобто, суду не доведено, що описані події свідчать про можливість утруднення виконання судового рішення на даний час.

В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, заявник має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення в період пред`явлення позову до суду. Проте, у поданій заяві заявник послався лише на потенційну можливість виникнення заявлених у заяві обставин.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.03.2019 року у справі №904/4795/18.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В поданій заяві про забезпечення позову міститься лише міркування та припущення заявника про можливе утруднення або неможливість виконання рішення суду.

При зверненні із вказаною заявою позивачем не доведено необхідності застосування даного виду забезпечення позову, оскільки, не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

При цьому, як зазначалося раніше, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Решта аргументів заявника носять загальний характер, не містять змістовних даних та відомостей із посиланням на докази, які б дозволяли зробити висновок про необхідність забезпечення позову в аспекті вимог ст. 136 ГПК України у запропонований позивачем спосіб.

Оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» №09/1-06/23 від 09.06.2023 року (вх. №133/23 від 18.07.2023 року) про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73,74, 76-79, 96, 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БЛУС ФАРМА» (Україна, 08128, Київська обл., Бучанський р-н., с. Мила, вул. Комарова, буд. 23-Л, код ЄДРПОУ 43821180) у задоволенні заяви №09/1-06/23 від 09.06.2023 року (вх. №133/23 від 18.07.2023 року) про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТРАНСВЕСТ» (Україна, 03151, м. Київ, сім`ї Ідзиковських, буд. 39, код ЄДРПОУ 32295055) вчиняти будь-які правочини щодо об`єкта оренди - частини нежитлового приміщення загальною площею 1179,00 кв.м., в тому числі, на першому поверсі складські приміщення площею 1080 кв.м. та другому поверсі - офісні приміщення площею 99,00 кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 23-Л, зокрема, укладення договорів оренди (суборенди) з третіми особами, до розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 21.07.2023 року.

Суддя Д.Г. Заєць