Рішення

від 20.07.2023 по справі 921/338/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/338/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменної І.В.

розглянув справу

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

до відповідача Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 14, ЄДРПОУ 02001280

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 54 821,47 грн

за участі представників:

позивача: адвоката Василишина К.В., ордер ВО № 1052992 від 10.05.2023;

відповідача: адвоката Дубового А.М., ордер ВО № 1055126 від 16.06.2023.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 54 821,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно (всупереч вимогам ПК України та договору від 03.01.2017 про надання комунальних послуг) здійснював нарахування та включення розміру ПДВ в рахунки на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, що призвело до набуття Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічно психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради коштів за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання та Закону.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 травня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 26 травня 2023 року о 10:00 год.

20.06.2023 відповідачем подано до суду відзив від 16.06.2023 (вх. № 5256), у якому комунальне підприємство позову не визнає та вважає, що доводи позивача, викладені у позовній заяві не дають підстав для прийняття рішення про задоволення позову. Зокрема, звертає увагу суду на те, що згідно індивідуальної податкової консультації від 26.10.2022, у випадку якщо орендодавцем отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат на оплату послуг третіх осіб у зв`язку з виконанням договору з надання послуг такому орендарю, такі кошти є оплатою послуг з оренди приміщень, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, якщо операції з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ. Також, договірна вартість комунальних послуг, придбаних орендодавцем у постачальників таких послуг для використання в операціях з надання орендодавцем послуг оренди в частині вартості послуг, що споживаються орендарями, має бути включена до загальної вартості послуг з оренди, що надаються орендодавцем орендарям.

При цьому, присутній у підготовчому засіданні 26.06.2023 представник позивача зазначив, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 подавити відповідь на відзив чи будь-які інші пояснення в підготовчому провадженні не має наміру.

Окрім того, в підготовчому засіданні 26.06.2023 судом з`ясовано, що і відповідач, інші (відзив подано) заяви, клопотання чи пояснення в підготовчому провадженні подавати не має наміру.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 921/338/23 до судового розгляду по суті на 13 липня 2023 року о 11:00 год.

13 липня 2023 року від представника відповідача адвоката Дубового А.М. на адресу суду надійшло клопотання б/н від 13.07.2023 (вх.№5911 від 13.07.2023), в якому останній просить суд відкласти призначене на 13.07.2023 судове засідання у справі № 921/338/23, у зв`язку з тим, що представник відповідача 13.07.2023 о 10:00 год прийматиме участь у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 13.07.2023 відкладено розгляд справи № 921/338/23 на 20 липня 2023 року о 10:15 год.

20.07.2023 до суду представником відповідача подано клопотання (вх. № 6060 від 20.07.2023), відповідно до якого адвокат відповідача просить суд, у випадку його неявки в судове засідання призначене у цій справі на 20.07.2023, відкласти судове засідання на іншу дату.

В судове засідання 20.07.2023 прибули представники позивача та відповідача.

Разом з тим, присутній у судовому засіданні 20.07.2023 представник відповідача, згідно усних пояснень, подане клопотання про відкладення судового засідання, у випадку його неявки в судове засідання, не підтримав, у зв`язку з чим, останнє судом до уваги не береться.

Повноважний представник позивача, присутній в судовому засіданні 20.07.2023, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задоволити.

У свою чергу, згідно усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні 20.07.2023, а також письмового відзиву на позов, Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська обласна клінічно психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради просить суд відмовити у позові.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, що містяться в матеріалах справи.

20 липня 2023 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані ними докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи 03.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею (Орендодавець) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від (Договір оренди) відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування згідно з актом приймання-передачі приміщень другого поверху лікувально-трудової майстерні, що перебуває на балансі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні площею 193, 7 кв.м та долі площ спільного користування 26,2 кв.м, що розміщене за адресою АДРЕСА_2 . Приміщення передаються в оренду з метою організації швейного виробництва.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначена на підставі Розпорядження голови обласної ради від 19.12.2016 року № 292 про затвердження протоколу конкурсної комісії Тернопільської обласної ради з проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 07.12.2016 року № 7 і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3 958,20 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеним чинним законодавством.

Окрім того, у розділі 5 Договору оренди "Обов`язки орендаря" визначений обов`язок укласти з Орендодавцем договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг та послуг охорони орендарю" (п. 5.8.).

На виконання умов п.5.8. Договору оренди, 03.01.2017 між Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) укладено Договір про надання послуг, згідно п. 1.1. якого КП "Тернопільводоканал", Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", ДП "Газпостач" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз", ПП "Квартал Л" по даному договору надають Замовнику комунальні послуги на орендоване у Виконавця приміщення площею 193, 7 кв.м за адресою АДРЕСА_2 , а Замовник відшкодовує вартість фактично спожитих послуг та оплаченого земельного податку по даній площі Виконавцю.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання послуг, Замовник щомісячно вносить плату за надані комунальні послуги та оплачений земельний податок на рахунок Виконавця не пізніше останнього календарного дня поточного місяця: за водопровід і каналізацію згідно показників лічильника; за спожиту реактивну електроенергію згідно розрахунку Виконавця; за спожиту електроенергію згідно показників лічильника; за спожитий газ згідно показників лічильника; за вивіз та захоронення твердих побутових відходів; оплата земельного податку пропорційно зайнятій площі.

Договір про надання послуг укладено строком на 35 місяців, що діє з 03.01.2017 до 02.12.2019 включно, з обов`язковою пролонгацією на 25 місяців до 02.01.2022 (п. 3.1 Договору про надання послуг).

На виконання Договору про надання послуг ФОП ОСОБА_1 починаючи з листопада 2019 КНП "ТОКПЛ" ТОР виставлялись рахунки для оплати, а саме:

- рахунок № НОМЕР_2 від 20.08.2019 на суму 7 132,25 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 188,00 грн;

- рахунок №629 від 20.09.2019 на суму 6 628,41 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 104,73 грн;

- рахунок №691 від 23.10.2019 на суму 6 757,05 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 126,18 грн;

- рахунок №757 від 22.11.2019 на суму 6 365,29 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 060,88 грн;

- рахунок №819 від 16.12.2019 на суму 10 124,17 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 687,36грн;

- рахунок №21 від 22.01.2020 на суму 15 156,38 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 526,06 грн;

- рахунок №89 від 21.02.2020 на суму 11 221,39 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 870,23 грн;

- рахунок №164 від 20.03.2020 на суму 7 620,50 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 270,00 грн;

- рахунок №207 від 21.04.2020 на суму 1 627,13 грн, в тому числі ПДВ в сумі 271,19 грн;

- рахунок №277 від 22.05.2020 на суму 2 760,34 грн, в тому числі ПДВ в сумі 460,06 грн;

- рахунок №371 від 22.062020 на суму 2 202,51 грн, в тому числі ПДВ в сумі 367,09 грн;

- рахунок №472 від 20.07.2020 на суму 6 461,76 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 076,96 грн;

- рахунок №703 від 21.09.2020 на суму 4 993,15 грн, в тому числі ПДВ в сумі 832,19 грн;

- рахунок №801 від 20.10.2020 на суму 3 818,70 грн, в тому числі ПДВ в сумі 636,45 грн;

- рахунок №903 від 20.11.2020 на суму 8 334,97 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 389,16 грн;

- рахунок №1000 від 15.12.2020 на суму 10 445,31 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 740,88 грн;

- рахунок №38 від 20.01.2021 на суму 16 068,55 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 678,09 грн;

- рахунок №141 від 19.02.2021 на суму 14 855,91 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 475,99 грн;

- рахунок №255 від 22.03.2021 на суму 14 133,98 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 355,66 грн;

- рахунок №368 від 20.04.2021 на суму 10 678,06 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 779,68 грн;

- рахунок №472 від 20.05.2021 на суму 10 878,14 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 813,02 грн;

- рахунок №585 від 22.06.2021 на суму 4 471,12 грн, в тому числі ПДВ в сумі 745,19 грн;

- рахунок №693 від 19.07.2021 на суму 8 698,33 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 449,72 грн;

- рахунок №815 від 23.08.2021 на суму 7 825,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 304,20 грн;

- рахунок №908 від 20.09.2021 на суму 7 494,02 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 249,00 грн;

- рахунок №998 від 20.10.2021 на суму 11 550,78 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 925,13 грн;

- рахунок №1098 від 22.11.2021 на суму 14 818,93 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 469,82 грн;

- рахунок №1174 від 17.12.2021 на суму 14 012,34 грн, в тому числі ПДВ в сумі 2 335,39 грн.

Як вбачається із зазначених вище рахунків на оплату за 2019-2021 роки, на щомісячну суму, яку ФОП ОСОБА_1 відшкодовував як витрати КНП "ТОКПЛ" ТОР за постачання електроенергії, холодної води, газу, реактивної енергії, Виконавцем нараховувалось ПДВ.

Тоді як, позивач вважає, що операція з отримання орендодавцем від орендаря компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати. Вартість спожитих послуг визначається на підставі рахунків постачальників комунальних послуг з урахуванням суми ПДВ, нарахованого такими постачальниками на наданих послуг. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ. Податкові зобов`язання з ПДВ на такі операції, за твердженням позивача, не нараховуються.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідач неправомірно (всупереч вимогам ПК України та договору про надання послуг від 03.01.2017) здійснював нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг та електроенергії, що у свою чергу призвело до набуття КНП "ТОКПЛ" ТОР коштів за рахунок Позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання та Закону.

Так, зокрема згідно із висновком експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022 проведеним за заявою позивача, комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 збільшено активи за рахунок безпідставного включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на суму 40 757,79 грн.

За твердженням позивача, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, та є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки Відповідач отримав від Позивача суму ПДВ при тому, що суб`єктом нараховування такого податку за відповідні послуги в силу закону він не міг бути, позивач вважає, що КНП "ТОКПЛ" ТОР зобов`язане відшкодувати йому, в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України, суму 40 757,79 грн, оскільки неповернення Відповідачем Позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення Відповідача за рахунок Позивача поза підставою, передбаченою законом.

Оскільки відповідач безпідставно зберіг за собою грошові кошти, які підлягали поверненню позивачу, відтак між сторонами виникли грошові зобов`язання та їх невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим позивачем відповідачу нараховано 12 405,46 грн інфляційних втрат та 1 658,22 грн 3% річних.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ФОП ОСОБА_1 із цим позовом до суду, предметом якого позивачем визначено стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 54 821,47 грн, із урахуванням сум інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зокрема, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити піну, яка є істотною умовою господарського договору (ст. 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180, 189 Господарського кодексу України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом пп. пп. "а" і "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості, включається до ціни товару та сплачується покупцем (замовником послуг).

У п.1.1. та п.2.1 Договору про надання послуг від 03.01.2017 зазначено, що Замовник (ФОП ОСОБА_1 ) відшкодовує вартість фактично спожитих послуг в т.ч. згідно показників лічильника.

Будь-яких інших умов (щодо вартості спожитих послуг) оплати договором про надання послуг не передбачено.

Тобто, Договором про надання послуг не передбачено включення до нього умови щодо нарахування на вартість послуг ПДВ.

Хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватись (погоджуватись чи змінюватись) сторонами за домовленістю/у договірному порядку.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №912/1052/21, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" певні види господарської діяльності у сфері житлово-комунальних послуг підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Так, правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, передбачено, що продавати електричну енергію споживачам (або субспоживачам) має право тільки постачальник (суб`єкт господарювання), який отримав ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Основний споживач має право лише передавати електричну енергію субспоживачам своїми технологічними електричними мережами за умови дотримання правил та враховуючи певні обмеження.

Тоді як, істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 284, 286 ГК України).

При цьому постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 188.1 статті 181 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється із вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, за якими не здійснюється нарахування ПДВ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 та пунктом 197.11 статті 197 ПК України).

Відповідно до листа ДФС від 19.04.2016 № 8815/6/99-99-19-03-02-15 "Щодо надання консультації по питанню оподаткування ПДВ операцій по компенсації орендарем нерухомого майна вартості витрат на комунальні послуги та енергоносіїв", операція з отримання орендодавцем від орендаря компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати. Вартість спожитих послуг визначається на підставі рахунків постачальників комунальних послуг з урахуванням суми ПДВ, нарахованого такими постачальниками на наданих послуг. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ. Податкові зобов`язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.

Отже, враховуючи означені вище обставини, законодавчі норми, а також надані ДФС роз`яснення, операція з отримання Комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради від ФОП ОСОБА_1 компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ.

У цьому випадку для придбання товарів/послуг із ПДВ базою оподаткування буде ціна придбання, яку визначають без ПДВ, тобто для того щоб виставити рахунок на відшкодування витрат за послугами орендарю, орендодавцю слід виставити рахунок точно такий самий, який був отриманий від постачальника (відповідно до Договору про надання послуг це - КП "Тернопільводоканал", Тернопільський міський РЕМ ВАТ "Тернопільобленерго", ДП "Газпостач" ПАТ по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз", ПП "КварталЛ"), що зроблено не було, в результаті чого Орендарем була здійснена надлишкова оплата (відшкодування) на рахунки Орендодавця за комунальні послуги у вигляді надлишково сплаченого ПДВ.

Відповідно до наявних у справі документів, Орендодавцем було виставлено Орендарю рахунки за комунальні послуги на загальну суму 244 546, 74 грн з ПДВ (247 134,76 - 2 588,02 зем. податок), в т.ч. 40 757,79 грн ПДВ, всі вони є оплаченими ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у справі копіями квитанцій/платіжних доручень.

Враховуючи вищезазначене, суд констатує, що матеріалами справи підтверджується збільшення активів Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 40 757,79 грн за період 2019-2021 роки, що в свою чергу, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та не було передбачено/встановлено умовами Договору про надання послуг від 03.01.2017, так як вказані рахунки вже включали в себе вхідне ПДВ від постачальників комунальних послуг.

Більше того, збільшення комунальним некомерційним підприємством "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 активів за рахунок безпідставного включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на суму 40 757,79 грн підтверджується висновком експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022, проведеним за заявою позивача.

Тоді як, відповідач вважає, що експертний висновок від 30.12.2022 № ЕД-19/120-22/8060-ЕК є не достовірним доказом з огляду на те, що в ході його складання експертом надано тлумачення норм Податкового кодексу України та надано оцінку відповідності поведінки відповідача нормам ПК України.

Окрім того, відповідач вважає, що Висновок експерта від 30.12.2022 не містить жодного опису виконаних досліджень, як і не містить жодного алгоритму проведення розрахунку, перевіркою якого можна було б встановити обґрунтованість пред`явленої до стягнення суми.

Надаючи оцінку доводам відповідача, що викладені у його відзиві на позов та озвучені представником у судовому засіданні, господарський суд враховує висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022, складений за заявою адвоката позивача Василишина Костянтина Вікторовича про проведення економічного експертного дослідження завідувачем сектору економічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС Варнавських О.П., який має вищу економічну та юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової економічної експертизи за експертною спеціальністю 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності" (свідоцтво № 9705, видане ЕКК МВС 11.12.2009, свідоцтво № 759 підтверджено 12.09.2014, свідоцтво № 2026 підтверджено 08.10.2019), 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій" (свідоцтво № 17126, видане ЕКК МВС 24.09.2019, підтверджене рішенням ЕКК МВС 16.03.2021 № 2284), 11.3 "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій" (свідоцтво № 16889, видане ЕКК МВС 18.04.2019, підтверджене рішенням ЕКК МВС 16.03.2021 № 2284), стаж експертної роботи з - 2004 року.

З вказаного висновку вбачається, що на вирішення експерта, у редакції заяви позивача про долучення додаткових документів від 29.12.2022 № 6-ек, поставлене питання: "Чи підтверджується документально збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 61 854, 79 грн за період за 2019-2021 роки (Договір від 03.01.2017 року № б/н)"?

На вказане питання експертом надано відповідь: "Документально підтверджується збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 40 757, 79 грн за період 2019-2021 роки, що в свою чергу, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та не було передбачено/встановлено умовами Договору про надання послуг від 03.01.2017 року".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до положень частин першої - четвертої, шостої - восьмої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Тобто, висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов`язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Метою оцінки є з`ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.05.2018 по справі №910/21025/16.

Приймаючи рішення у цій справі, суд, у відповідності до вимог статті 86 ГПК України оцінив наявні у матеріалах справи докази, зокрема, і висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022 та дійшов наступних висновків.

Так, як уже зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Із висновку експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022 вбачається, що на вирішення експерта позивачем, у редакції заяви про долучення додаткових документів від 29.12.2022 № 6-ек, поставлене питання: "Чи підтверджується документально збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 61 854, 79 грн за період за 2019-2021 роки (Договір від 03.01.2017 року № б/н)"?

Тобто, в предмет дослідження позивачем не включено питання права, а поставлене позивачем питання є вірно визначеним, зокрема для з`ясування та підтвердження обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, щодо документального підтвердження суми ПДВ на яку збільшились активи КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Також, із висновку експерта від 30.12.2022, зокрема, із розділу "Дослідження" вбачається, докладний опис проведених експертом досліджень, із посиланням на законодавчі акти та досліджені документи, а також наведенням таблиці у якій описано суми виставлених Орендодавцем рахунків та сплачених Орендарем сум та наведенням розрахунку (було виставлено рахунків Орендодавцем за комунальні послуги на загальну суму 244 546,74 з ПДВ (247 134,76 -2 588,02 зем. податок) в тому числі 40 757,79 грн ПДВ).

До того ж, у висновку експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022 вказано про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене, суд вважає висновок експертного дослідження № ЕД-19/120-22/8060-ЕК від 30.12.2022 на поставлене позивачем питання, а саме: щодо документального підтвердження збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 внаслідок нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг на загальну суму 40 757, 79 грн за період 2019-2021 роки обґрунтованим та таким, що узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що надаючи відповідь на поставлене позивачем питання під час дослідження, експерту необхідно було використати методичні та інформаційні джерела на які експерт посилається у дослідницькій частині висновку (описати, дослідити та зробити висновок), відповідно експерт і посилається на норми права та документи які подано на дослідження, на підставі яких робить висновок про документальне підтвердження збільшення активів КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради за рахунок ФОП ОСОБА_1 .

При цьому, у висновку експерт виходить за межі поставленого йому питання та зазначає, що таке збільшення не відповідає вимогам Податкового кодексу України та не було передбачене умовами Договору про надання послуг від 03.01.2017, що розцінюється судом, як власне бачення експерта, зроблене на підставі його знань в галузі права, а тому висновок експерта у цій частині судом не враховується.

Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказує на те, що в процесі здійснення діяльності Комунальним некомерційним підприємством" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради, частка неоподатковуваних ПДВ операцій становить 99%, а частка операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ 1%.

У зв`язку з чим, відповідач не нараховує податковий кредит на обсяг комунальних послуг, спожитих орендарями і ПДВ в сумі спожитих орендарями комунальних послуг відноситься на валові витрати. При виставленні рахунків орендарям за спожиті комунальні послуги для відшкодування, сума ПДВ нараховується на загальну суму понесених витрат за спожиті орендарями комунальні послуг.

Ситуація, яка склалась, зумовила необхідність звернення відповідача до Державної податкової служби із заявами про надання індивідуальних податкових консультацій.

Так, в індивідуальній податковій консультації від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06 вказано, що у випадку якщо орендодавцем отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) понесених ним витрат на оплату послуг третіх осіб у зв`язку з виконанням договору з надання послуг такому орендарю, такі кошти є оплатою вартості послуг з оренди приміщень, що надаються в межах виконання такого договору, та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, якщо операції з постачання таких послуг є об`єктом оподаткування ПДВ.

Також ця індивідуальна податкова консультація містить вказівку на те, що договірна вартість комунальних послуг, придбаних орендодавцем у постачальників таких послуг для використання в операціях з надання орендодавцем послуг оренди в частині вартості послуг, що споживаються орендарями, має бути включена до загальної вартості послуг оренди, що надаються орендодавцем орендарям.

Інформація, яка викладена в тому числі і в індивідуальній податковій консультації від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06, на думку відповідача, є підставою для відмови в позові.

Однак суд, не погоджується із такою позицією Комунального некомерційного підприємства" Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради.

Так, згідно з визначенням, що міститься в підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Аналіз вказаного свідчить, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Більше того, у п. 1 Листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 N Н-35267-18 "Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами" з приводу того, яким актом слід керуватись у разі суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам Закону України було повідомлено, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

За таких обставин, посилання відповідача на індивідуальну податкову консультацію ДПС України від 26.10.2022 № 1771/ІПК/99-00-21-03-02-06, як на підставу підтвердження правильності нарахування та включення розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг орендарями, судом до уваги не беруться, оскільки, як встановлено судом вище, норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу, а дії відповідача їм суперечать.

Отже доказ, який підтверджує факт надання податкової консультації, не є доказом правильності нарахування та включення відповідачем розміру ПДВ в рахунках на відшкодування комунальних послуг орендарями.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Відповідач, як одна із сторін зобов`язання набув кошти (40 757,79 грн ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором про надання послуг, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість послуг, які було надано, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, який в силу положень ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України враховується при виборі і застосуванні норм права.

Оскільки, відповідач отримав від позивача суму ПДВ при тому, що суб`єктом нараховування такого податку за відповідні послуги в силу закону він не міг бути, відповідно дії останнього є протиправними та позадоговірними, суд вважає, що Комунальне некомерційне підприємство "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради зобов`язане відшкодувати відповідачу суму 40 757,79 грн, оскільки неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача безпідставно набутих грошових коштів за період 2019-2021 роки в сумі 40 757,79 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач безпідставно зберіг за собою грошові кошти, які підлягали поверненню позивачу, відтак між сторонами виникли грошові зобов`язання та їх невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Згідно поданого ФОП ОСОБА_1 розрахунку, відповідачу нараховано за період 01.01.2022 по 31.03.2023 - 12 405,46 грн інфляційних втрат та 1 658,22 грн 3% річних за період з 01.01.2022 по 10.05.2023.

Тоді як, заперечення відповідача, згідно усних пояснень представника в судовому засіданні 20.07.2023, щодо неможливості у спірних правовідносинах визначити початок прострочення виконання грошового зобов`язання, судом відхиляються оскільки судом встановлено, що відповідач набув кошти за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором та законом за період 2019-2021 роки, відповідно вірним є визначений позивачем початок періоду прострочення із 01.01.2022.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що останні розраховано арифметично вірно, обґрунтовано у відповідності до приписів чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення 12 405,46 грн інфляційних втрат та 1 658,22 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, а також понесено витрати на проведення експертизи у розмірі 4 077,72 грн.

У якості доказів сплати судового збору та понесення витрат на проведення експертизи, позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 649 від 10.05.2023 про сплату 2 684,00 грн, акт наданих послуг № 16-926 від 31.12.22 та платіжне доручення № 364 від 12.09.2022 на суму 4 077,72 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 4 вказаної статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору на суму 2 684,00 грн та судові витрати, пов`язані із залученням експерта на суму 4 077,72 грн покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради (46027, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 14 , код ЄДРПОУ 02001280) в користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ):

- 40 757 (сорок тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн 79 коп. безпідставно набутих грошових коштів;

- 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн 46 коп. інфляційних втрат;

- 1 658 (одну тисячу шістсот п`ятдесят вісім) грн 22 коп. 3% річних;

- 4 077 (чотири тисячі сімдесят сім) грн 72 коп. судових витрат пов`язаних із залученням експерта;

- 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:

- Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

- Комунальному некомерційному підприємству "Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня" Тернопільської обласної ради, 46027, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд.14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 21.07.2023.

Суддя Н.В. Охотницька