Рішення

від 11.07.2023 по справі 926/2116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2116/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю помічниці судді Віщук О. П., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства «Заміхівське-06»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія»

про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 105352,28 грн

Представники сторін:

від позивача - Валігура О. О.;

від відповідача - не з`явився.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фермерське господарство «Заміхівське-06» (32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, пров. Пушкіна, 3 (провулок Яблуневий, 3А), ідентифікаційний код 34175877) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» (60540, Чернівецька область, Герцаївський район, с. Байраки, вул. Головна, 16, ідентифікаційний код 40645413) у якому просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 422181,69 грн, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 87327,86 грн, а також 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 18024,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов укладеного сторонами 20.09.2022 договору поставки № 30-ТД позивач поставив відповідачеві у вересні, жовтні 2022 року с/г продукцію у вигляді пшениці, урожаю 2022 року, яка відповідачем прийнята без зауважень щодо якості та кількості товару, що підтверджується видатковими накладними та аналізом зерна щодо його якості. Однак, відповідач поставлений йому товар не оплатив в повному обсязі внаслідок чого заборгував позивачу суму позову. Також, у зв`язку з простроченням оплати товару позивач нарахував відповідачу згідно пункту 6.1 договору та статті 625 Цивільного кодексу України пеню, 3 % річних та інфляційні.

2. Короткий зміст заперечень проти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» подало відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що умовами пункту 4.9 Договору передбачено, що «покупець» здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок «постачальника» наступним чином:

- 86% оплати за цим Договором покупець здійснює в момент навантаження товару відносно кожної партії товару та надання покупцю документів, вказаних в п. 9.5 цього Договору;

- решта 14% вартості товару після підтвердження якості товару в пункті вивантаження товару та надання постачальником оригіналів наступних документів: видаткову накладну на кожну партію прийнятого товару, дата видачі якої повинна відповідати даті навантаження відповідної партії товару; Договір поставки, специфікації до нього та акт-розрахунок остаточної ціни товару; відправлену на електронну пошту acc@flour-trading.com.ua копії податкової накладної разом з квитанцією про її реєстрацію, належним чином оформлену у відповідності до правил, які встановлені п. 201.1 Податкового Кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару).

Відповідно до пункту 4.10 Договору, в разі затримки реєстрації постачальником податкової накладної, термін оплати відповідної суми до ПДВ продовжується до моменту надання такої накладної або сплати неустойки відповідно до пункту 6.6 Договору.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що «У випадку не надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної, включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, що призвело до остаточної втрати покупцем права на включення відповідної суми ПДВ до податкового кредиту покупець має право вимагати від постачальника сплатити покупцю неустойку (штраф) у розмірі відповідної суми ПДВ та притримати частину плати за товар у розмірі 20% до моменту усунення усіх недоліків вказаних в цьому пункті Договору. Неустойка (штраф) підлягає сплаті постачальником покупцю шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 (десяти) календарних днів після одержання письмової претензії від покупця».

Пункт 9.5 Договору передбачає перелік обов`язкових до надання, належним чином завірених копій документів, що також впливає на настання моменту обов`язку покупця здійснювати оплату. Копії мають бути засвідчені печаткою та підписом керівника, позначкою «копія вірна» та датою завірення.

Проте, постачальник надіслав скан-копії частково без завіряння.

Таким чином, позивач частково не виконав однієї із умов передбаченої Договором для проведення покупцем оплати. Друга частина платежу у розмірі 14 % також пов`язана із наданням постачальником покупцю на електронну адресу зареєстровані податкові накладні із квитанціями, що також має бути враховано для відліку початку настання зобов`язань покупця із оплати.

Також вказує на те, що відповідач не звертався за стягненням штрафу у зв`язку із несвоєчасною реєстрацією позивачем податкових накладних.

Враховуючи, не повне виконання позивачем умов чітко передбачених договором для здійснення відповідачем оплати, не можна вважати, що строк для оплати пропущений.

Відповідач звертає увагу суду на те, що сума штрафних санкцій є неспівмірною і не може повною мірою бути стягнутою з відповідача. Якщо суд все ж таки вирішить задовольнити позов то ця сума повинна бути зменшена. В той час неустойка, як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій, є всі підстави значно зменшити розмір пені та штрафу у разі їх стягнення.

Також зазначає, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що діями відповідача в частині виконання договору позивачу було завдані збитки.

Крім того, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, які виникли 24.02.2022, у зв`язку з початком повномасштабної війни проти України і відповідач, як і вся країна потерпає від несприятливих наслідків війни, у тому числі пов`язаними із логістичними проблемами, збільшенням вартості перевезення товарів та значної затримки платежів від іноземних контрагентів, пов`язаних із санкційними перевірками банків, що призведуть до значних касових розривів у діяльності відповідача.

В ході розгляду справи відповідач в повному обсязі сплатив суму основного боргу, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи вищевикладене, просить суд врахувати його скрутне фінансове становище та скасувати або зменшити розмір нарахованої неустойки до 1 грн та здійснити перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 26.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 13.06.2023.

29.05.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 29.05.2023 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

12.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог щодо стягнення основного боргу з 422181,60 грн на 372181,69 грн.

У судовому засіданні, 13.06.2023, суд постановив протокольну ухвалу якою прийняв клопотання про зменшення позовних вимог. Спір розглядається в новій редакції, де розмір позовних вимог становить 477533,97 грн. Підготовче засідання відкладено на 29.06.2023 із занесенням до протоколу судового засідання.

20.06.2023 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд скасувати або зменшити розмір інфляційних, 3 % річних та нарахованої неустойки до 1 грн з підстав зазначених у відзиві.

21.06.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з повним погашенням відповідачем заборгованості, а саме основного боргу в сумі 422181,69 грн. Враховуючи вищевикладене, просить суд закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні, 29.06.2023, суд постановив протокольну ухвалу якою у зв`язку з відсутністю предмету спору закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу, а в решті заяви прийняв до розгляду в тій редакції, яка викладена в позовній заяві. Також, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат на 11.07.2023 із занесенням до протоколу судового засідання.

07.07.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відповіді на відзив та доказів до неї. Крім того, просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до пункту 6.1 Договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 87327,86 грн, індекс інфляції та 3 % річних в сумі 18024,42 грн з підстав зазначених у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасник справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до заключного слова позивача.

Представник позивача у судовому засіданні, 11.07.2023, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні, 11.07.2023, оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та помічником судді, яка виконувала функції секретаря судового засідання, велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосоване ним законодавство.

4.1. 20.09.2022 між фермерським господарством «Заміхівське-06» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» (далі - відповідач) укладено договір поставки № 30-ТД (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов`язується поставити й передати, а покупець зобов`язується, оплатити й прийняти від постачальника сільськогосподарську продукцію - яка визначається за видатковими накладними та специфікаціями до Договору.

Згідно специфікації товару № 1 від 20.09.2022 (додаток до договору поставки N 30-ТД від 20.09.2022) позивач зобов`язаний був поставити товар у вигляді пшениці, урожаю 2022 року загальною вартістю з ПДВ - 3224000,00 грн.

На виконання умов укладеного сторонами 20.09.2022 договору поставки № 30-ТД позивач поставив відповідачеві у вересні, жовтні 2022 року с/г продукцію у вигляді пшениці, урожаю 2022 року на загальну суму 422181,69 грн, що підтверджується видатковими накладними та ТТН на транспортування даного товару.

Щодо кількості, якості поставленого товару претензій з боку відповідача під час завантаження та поставки не було.

Право власності на згаданий товар перейшло до відповідача з моменту оформлення згаданих видаткових накладних, які є в наявності у відповідача в оригіналах, що підтверджується також підписами та печатками з боку відповідача (посадових осіб) на самих видаткових накладних.

4.2. Згідно пункту 4.9 Договору оплата товару, що поставляється постачальником відповідно до умов даного договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів в гривнях України на поточний рахунок постачальника наступним чином:

86 % оплата за цим договором покупець здійснює в момент навантаження товару відносно кожної партії товару та надання покупцю документів вказаних в пункті 9.5 цього договору.

14 % вартості товару після підтвердження якості товару в пункті вивантаження товару та надання постачальником оригіналів наступних документів:

а) видаткову накладну на кожну партію прийнятого товару, дата видачі якої повинна відповідати даті навантаження відповідної партії товару;

б) договір поставки, специфікації до нього та акт розрахунок остаточної ціни Товару;

в) відправлену на електронні пошти office@flour-trading.com.ua, асс@lour-trading.com.ua, elevator@lour-trading.com.ua копії податкової накладної разом з квитанцією про її реєстрацію.

Якість товару визначалась під час кожної поставки, що підтверджується аналізом зерна щодо його якості по поставкам за 20.09.2022; 29.09.2022; 30.09.2022; 01.10.2022; 02.10.2022; 03.10.2022 та ТТН із зворотною відміткою про результати приймання товару по якості та кількості за 20.09.2022; 29.09.2022; 30.09.2022; 01.10.2022; 02.10.2022; 03.10.2022.

Будь-яких претензій під час постачання товару та його прийняття щодо кількості і якості у відповідача не було, що підтверджується підписанням під час транспортування товару у ТТН та постачання товару у видаткових накладних.

Факт навантаження товару підтверджується відповідними накладними відносно кожної партії товару.

Факт отримання документів, як підстава для здійснення 86 % оплата за цим договором підтверджується частковою наявністю оплати, що підтверджується актом взаємозвірки розрахунків за період з 20.09.2022 - 13.12.2022 та додатково описом від 15.05.2023 про відправку документів передбачених пунктом 9.5 Договору та платіжним дорученням.

Факт відсутності претензії щодо якості товару також підтверджується його прийняттям з боку відповідача та відсутністю станом на 19.05.2023 з боку відповідача будь-якої претензії щодо якості товару.

Факт отримання з боку відповідача документів для здійснення 14 % оплати за цим Договором підтверджується описом від 05.05.2023, фіскальним чеком № 3260000702083 від 05.05.2023, скріншотом про відправку 05.05.2023 документів на електронні поштові скриньки, зазначені в Договорі податкових накладних із відповідними рішеннями та квитанціями про їх реєстрацію.

Умовами Договору не передбачено, яким чином (письмово, усно, з повідомленням, нарочно чи поштою) позивач зобов`язаний надати документи, передбачені пунктами 4.9 та 9.5 Договору (окрім відправлення на електронні поштові скриньки відповідача office@flour-trading.com.ua, асс@lour-trading.com.ua, elevator@lour-trading.com.ua копії видаткової накладної разом з квитанцією про її реєстрацію), щоб була проведена оплата.

Крім того документи передбачені пунктом 9.5 Договору стосувались умов щодо укладання договору і повинні були бути надані з боку позивача лише при укладанні Договору.

Сам Договір поставки № 30-ТД від 20.09.2022 укладений належним чином, підписаний з боку уповноважених осіб та завірений печатками. Будь-яких претензій під час укладання згаданого договору з боку відповідача, щодо ненадання документів передбачених пунктом 9.5 Договору від відповідача станом на 19.05.2023 не надходило.

Тобто, документи передбачені пунктами 4.9 та 9.5 Договору були надані позивачем на користь відповідача під час укладання Договору, навантаженні та поставки товару, 05.05.2023 надіслані на електронні поштові скриньки відповідача і надавались повторно (додатково) під час врегулювання спору в досудовому порядку шляхом відправки через Укрпошту та надсиланням на електронні поштові скриньки передбачені умовами Договору.

Також умовами Договору передбачено лише факт надання документів але нічого не прописано про факт їх отримання з боку відповідача.

Дані документи є в наявності у позивача, що доводить факт реальності поставки товару, а відповідно і документів адже на даний час факт отримання товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами і супроводжується під час такої поставки їх наданням відповідачу.

Крім того, позивач здійснив реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, які також підтверджують виконання зобов`язання постачальника в частині поставки Товару, що підтверджується рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7871691/34175877 від 15.12.2022, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7871688/34175877 від 15.12.2022, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7871689/34175877 від 15.12.2022, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7871687/34175877 від 15.12.2022, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7871690/34175877 від 15.12.2022, квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9219663231 від 19.12.2022.

Дотримання з боку позивача всіх умов договору спонукає відповідача до виконання з його боку умов по оплаті за поставлений товар.

4.3. Загалом позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3194154,94 грн, з яких відповідач станом на день подання позову оплатив лише 2746973, 25 грн.

Станом на 19.05.2023 загальний борг покупця за поставлений товар складав 422181,69 грн (392264,65 грн - ПДВ та 29917,04 грн - вартість товару), що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 19.05.2023.

Однак, в ході розгляду справи відповідач в повному обсязі сплатив суму основного боргу, про що свідчать матеріали справи та клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу.

4.4. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

У зв`язку з простроченням оплати товару позивач правомірно нарахував відповідачу згідно пункту 6.1 Договору та статті 625 Цивільного кодексу України пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Позивач зазначає, що в зв`язку із тим, що податкові накладні були зареєстровані лише 15.12.2022 та 19.12.2022 позивач здійснював розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції починаючи із пізнішої дати реєстрації податкової накладної, а саме з 19.12.2022 так як вважає, що обов`язок в частині виконання пункту 4.9 Договору повинен був бути виконаний з боку відповідача саме 15.12.2022 та 19.12.2022.

4.5. Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 662, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як встановлено матеріалами справи та зазначено вище за текстом, на виконання умов договору поставки № 30-ТД від 20.09.2022 позивач поставив відповідачеві у вересні, жовтні, 2022 року с/г продукцію у вигляді пшениці урожаю 2022 року, яка відповідачем прийнята без зауважень щодо якості та кількості товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними та аналізом зерна щодо якості, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень. Однак, відповідач в ході розгляду справи погасив суму основного боргу, що підтверджується матеріалами справи.

4.6. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.7. В пункті 6.1 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Водночас, пунктом 4.9 Договору передбачені обов`язкові дії позивача для настання строку для оплати товару відповідачем.

Остаточно свій обов`язок щодо передачі документів відповідачу для оплати решти 14 % вартості поставленого товару позивач виконав 05.05.2023 надіславши відповідачу на електронну поштову скриньку вказану в пункті 4.9 Договору податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію.

При цьому, суд не бере до уваги покликання позивача про те, що податкові накладні та підтверджуючі документи про їх реєстрацію відповідач автоматично отримує в розділах Єдиний реєстр податкових накладних та Система електронного адміністрування ПДВ електронного кабінету, а це відповідно 15.12.2022 та 19.12.2022, оскільки умовами пункту 4.9 Договору передбачений обов`язок позивача надіслати на електронні поштові скриньки відповідача office@flour-trading.com.ua, асс@lour-trading.com.ua, elevator@lour-trading.com.ua копії податкових накладних разом з квитанціями про їх реєстрацію.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною п`ятою статті 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи, що 05.05.2023 це п`ятниця, останнім днем для оплати вартості товару з урахуванням вказаних вище норм Цивільного кодексу України є 08.05.2023 (понеділок).

Тому, суд констатує, що позивачем невірно визначено початок перебігу строку для нарахування відповідачу пені, 3 % річних та інфляційних втрат (з 19.12.2023). В даному випадку початком нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати вартості товару є період з 09.05.2023 по 19.05.2023 (в межах строку заявленого позивачем).

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 381,70 грн, інфляційні втрати в сумі 100,50 грн та пеня в сумі 6361,63 грн за період з 09.05.2023 по 19.05.2023.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

4.8. У відзиві відповідач не заперечує поставку товару за Договором, а лише посилається на виникнення форс-мажорних обставин які на його думку звільняють його від сплати штрафних санкцій.

Досліджуючи доводи відповідача щодо того, що порушення договірних зобов`язання сталось унаслідок настання дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), під впливом яких опинилось товариство, суд виходить з наступного.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Проте матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за Договором поставки № 30-ТД від 20.09.2022.

Поряд з цим, відповідач не звертався до позивача та не повідомляв письмово чи будь-яким іншим чином про настання форс-мажорних обставин. Договір поставки № 30-ТД від 20.09.2022 укладено сторонами вже під час запровадженого воєнного стану в Україні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.

4.9. Також, у суду відсутні підстави для зменшення розміру неустойки, оскільки відповідач згідно положень Цивільного кодексу України не довів, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, також не навів наявність обставин, що мають істотне значення.

4.10. Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги фермерського господарства «Заміхівське-06» підлягають частковому задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини першої, частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 132,81 грн, а також підлягає поверненню з державного бюджету України судовий збір в сумі 6332,72 грн на користь фермерського господарства «Заміхівське-06» у зв`язку із закриттям.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов фермерського господарства «Заміхівське-06» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 105352,28 грн задовольнити частково.

2. Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» про зменшення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Українська борошномельна компанія» (60540, Чернівецька область, Герцаївський район, с. Байраки, вул. Головна, 16, код 40645413) на користь фермерського господарства «Заміхівське-06» (32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, пров. Пушкіна, 3 (провулок Яблуневий, 3А), ідентифікаційний код 34175877) пеню, 3 % річних та інфляційні втрати в сумі 8854,23 грн та судовий збір в сумі 132,81 грн.

4. В решті позову відмовити за безпідставністю.

5. Повернути фермерському господарству «Заміхівське-06» (32600, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, пров. Пушкіна, 3 (провулок Яблуневий, 3А), ідентифікаційний код 34175877) з державного бюджету України судовий збір в розмірі 6332,72 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.07.2023.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/