Постанова

від 21.07.2023 по справі 420/7561/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7561/21

Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

Дата і місце ухвалення 30.06.2021р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного господарського суду, керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевської Олени Олегівни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Президента України, ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

07.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеського окружного господарського суду, керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевської Олени Олегівни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Президента України, ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України, в якому, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог від 19.05.2021 року та від 10.06.2021 року, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Одеського окружного господарського суду, що полягає у ненаданні запитуваної інформації на запит (вх.№1254/21 від 22.04.2021 року);

- зобов`язати Одеський окружний господарський суд надати запитувану інформацію на запит (вх.№1254/21 від 22.04.2021 року);

- визнати протиправними дії керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевської Олени Олегівни, що полягають у необґрунтованому віднесенні інформації, запитуваної ОСОБА_1 у питаннях 3, 5 запиту (вх.№1254/21 від 22.04.2021 року) до такої, що не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- зобов`язати керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевську О.О. утриматися від віднесення інформації, запитуваної ОСОБА_1 у питаннях 3, 5 запиту (вх.№1254/21 від 22.04.2021 року) до такої, що не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- стягнути з Одеського окружного господарського суду моральну шкоду у розмірі 6000,00 гривень;

- стягнути з керівника Одеського окружного господарського суду ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1500003,00 гривень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що 20.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного господарського суду з запитом на отримання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VІ від 13.01.2011р., в якому просив надати:

1) інформацію про кошторис доходів і видатків органу державної влади Одеський окружний господарський суд за 2019 рік, 2020 рік та останній звітний період 2021 року;

2) інформацію про штатний розпис органу державної влади Одеський окружний господарський суд за 2019 рік, 2020 рік та останній звітній період 2021 року;

3) інформацію про взаємовідносини (господарські, цивільно-правові чи будь-які інші), які виникли чи існують до цього часу між юридичною особою Одеський окружний господарський суд та органом державної влади Господарський суд Одеської області, керівником апарату якого є особа, що на даний час займає посаду керівника Одеського окружного господарського суду;

4) інформацію про виконання посадовими особами органу державної влади Одеський окружний господарський суд протягом 2018-2020 років вимог закону щодо щорічного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначивши у ній інформацію, визначену у статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;

5) щодо правових підстав здійснення за рахунок органу державної влади Одеський окружний господарський суд видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення діяльності Господарського суду Одеської області, який відсутній у переліку установ фінансове забезпечення яких передбачено додатком №7 до Закону України «Про державний бюджет».

За результатом розгляду запиту на отримання публічної інформації позивача, листом Одеського окружного господарського суду (вих№02-11/2574/2021 від 28.04.2021 року), була надана відповідь, що, зокрема, запитувана у питаннях №3, 5 інформація не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VІ від 13.01.2011 року, оскільки містить питання, відповідь на які потребує створення додаткової інформації, зокрема надання відповідних роз`яснень.

Також, у відповіді зазначено, що відповідно до Указу Президента України № 453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» призначено Вінцевську Олену Олегівну тимчасового виконуючим обов`язки керівника апарату Одеського окружного господарського суду до призначення керівника цього суду згідно з процедурами, визначеними законодавством про державну службу (з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів»).

Також зазначено, що у відповідь на лист Державної судової адміністрації України від 21.06.2018 року вихідний номер ГСОО № 324/18 про необхідність проведення державної реєстрації Одеського окружного господарського суду тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату Одеського окружного господарського суду, листом від 25.06.2018 року № 02-04/3024/2018 було повідомлено Державну судову адміністрацію України про те, що відповідно до Указу Президента України № 453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів», здійснено реєстрацію Одеського окружного господарського суду в Єдиному державному реєстрі юридичних осі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.06.2018 року.

У листі на запит позивача повідомлено, що на теперішній час інші задокументовані відомості з приводу ліквідації Господарського суду Одеської області та утворення Одеського окружного господарського суду, а також щодо кошторису доходів і видатків та штатного розпису Одеського окружного господарського суду за 2019-2020 рік та останній звітній період 2021 року у Господарському суді Одеської області - відсутні.

Також зазначено, що керівником апарату Господарського суду Одеської області Вінцевською О.О., яка також призначена тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату Одеського окружного господарського суду, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» було завчасно подано щорічні декларації протягом 2018-2020 років.

Вважаючи протиправною бездіяльність Одеського окружного господарського суду, що полягає у ненаданні запитуваної інформації на запит та дії керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевської О.О., що полягають у необґрунтованому віднесенні інформації у питаннях 3, 5 запиту до такої, що не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VІ від 13.01.2011 року - протиправними та такими, що спричинили позивачеві моральну шкоду, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

За приписами ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 5 Закону № 2939-VI гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI передбачено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно ст. 13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною 1 ст. 22 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч.2 ст. 22 Закону №2939-VI).

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. (ч.3ст. 22 Закону №2939-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку, розпорядником інформації не було надано позивачеві запитуваної ним інформації стосовно взаємовідносин (господарських, цивільно-правових чи будь-яких інших), які виникли чи існують до цього часу між юридичною особою Одеський окружний господарський суд та органом державної влади Господарський суд Одеської області, керівником апарату якого є особа, що на даний час займає посаду керівника Одеського окружного господарського суду, а також в частині запитуваної інформації стосовно правових підстав здійснення за рахунок органу державної влади Одеський окружний господарський суд видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення діяльності Господарського суду Одеської області, який відсутній у переліку установ фінансове забезпечення яких передбачено додатком №7 до Закону України «Про державний бюджет».

Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

З наведеного слід дійти висновку, що запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститься, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що запитувана позивачем інформація щодо надання інформації про взаємовідносини (господарські, цивільно-правові чи будь-які інші), які виникли чи існують до цього часу між юридичною особою Одеський окружний господарський суд та органом державної влади Господарський суд Одеської області, керівником апарату якого є особа, що на даний час займає посаду керівника Одеського окружного господарського суду, а також щодо правових підстав здійснення за рахунок органу державної влади Одеський окружний господарський суд видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення діяльності Господарського суду Одеської області, який відсутній у переліку установ, фінансове забезпечення яких передбачено додатком №7 до Закону України «Про державний бюджет», не є публічною, оскільки не є заздалегідь відображеною та задокументованою, а для надання відповіді на запит позивача в цій частині таку інформацію необхідно створити. Вказане виключає можливість віднесення такої інформації до публічної, про що і було повідомлено заявникові.

Що стосується незгоди позивача з відмовою у наданні запитуваної у пунктах 1, 2 та 4 запиту інформації, слід зазначити наступне:

Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").

Так, розпорядником інформації за запит позивача стосовно надання інформації щодо кошторису доходів і видатків органу державної влади Одеський окружний господарський суд за 2019 рік, 2020 рік та останній звітний період 2021 року, а також інформації про штатний розпис органу державної влади Одеський окружний господарський суд за 2019 рік, 2020 рік та останній звітній період 2021 року, такої інформації надано не було та повідомлено про її відсутність.

Відповідач вказав на те, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, а також готує бюджетний запит на відповідний рік. Відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України остання здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь; готує бюджетний запит; погоджує тимчасову структуру та тимчасову штатну чисельність апарату новоутвореного суду за поданням тимчасово виконуючого обов`язки керівника апарату цього суду.

Згідно Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області територіальне управління здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСА України в Одеській області та місцевих загальних судів Одеської області. Начальник ТУ ДСА України в Одеській області затверджує за погодженням з головою місцевого суду Одеської області структуру та штатну чисельність (штатний розпис) апарату місцевого суду Одеської області, у межах видатків на утримання відповідного суду.

Як вбачається з пояснень відповідача, оскільки від Державної судової адміністрації України не надходило відповідних вказівок з приводу функціонування Одеського окружного господарського суду та відповідні документи (кошторис доходів і видатків та штатний розпис Одеського окружного господарського суду за 2019-2021 рік) не створені (задокументовані) та не затверджені у відповідній правовій процедурі, надати запитувану інформацію не уявлялось можливим, про що було повідомлено ОСОБА_1 .

Таким чином, в даному випадку відповідачем запитувана інформація не була надана через її відсутність, а не через обмеження у доступі до неї.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами Державна судова адміністрація України приймає рішення про призначення тимчасово виконуючого обов`язки керівника апарату новоутвореного суду. Тимчасово виконуючий обов`язки керівника апарату суду здійснює вказані повноваження керівника суду як юридичної особи до моменту призначення, обрання чи переведення на посаду судді такого суду щонайменше одного судді та продовжує здійснювати виконання обов`язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника апарату суду згідно з процедурами, визначеними законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов`язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21 червня 2018 року зареєстровано, як юридичну особу, Одеський окружний господарський суд (доступне за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату новоутвореного суду призначено Вінцевську Олену Олегівну.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, опублікування у газеті «Голос України» повідомлення голови Одеського окружного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду не було, а тому Господарський суд Одеської області продовжує здійснювати судочинство до призначення у новостворений суд суддів та працівників апарату.

Зважаючи на зазначене, враховуючи відсутність у розпорядника інформації запитуваної позивачем інформації через її не створення, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження позивача про обмеження його відповідачем у доступі до публічної інформації в цій частині, а також наявності підстав для застосування трискладового тесту з метою визначення обґрунтованості обмеження доступу до цієї інформації.

Позивач у поданому запиті також просив надати інформацію про виконання посадовими особами органу державної влади Одеський окружний господарський суд протягом 2018-2020 років вимог закону щодо щорічного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначивши у ній інформацію, визначену у статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

У наданій відповіді позивачу повідомлено про те, що згідно наказу голови державної судової адміністрації України № 217/К від 19.06.2018 року, тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату Одеського окружного господарського суду призначено ОСОБА_3 та повідомлено, що ОСОБА_3 , яка є керівником апарату Господарського суду Одеської області та одночасно призначена тимчасово виконуючим обов`язки керівника апарату Одеського окружного господарського суду, у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання корупції» були подані щорічні декларації протягом 2018-2020 років, тобто повідомлено позивачу інформацію за його запитом в цій частині.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачі під час надання відповіді на публічний запит ОСОБА_1 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства, у межах наданих повноважень, правомірно та обґрунтовано, а тому відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача та наявності підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог.

У зв`язку з тим, що колегія суддів не знайшла підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів, підстави для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди також відстуні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, ч. 4 цієї статті передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у поданому позові ОСОБА_1 разом із вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, було заявлено вимогу про стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 1500 000 грн.

В подальшому ним було збільшено позовні вимоги та заявлено до відшкодування 1500 003 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог по адміністративній справі №420/7561/21 прийнято до розгляду, однак у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №420/7561/21 за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року складає - 2270 гривень, тобто у разі з`явлення позовних вимог щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також вимог про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 1 135 000 грн, справа повинна розглядатись за правилами загального позовного провадження, що не було враховано судом першої інстанції при розгляді даної справи, та не зважаючи на заявлення позивачем до відшкодування моральної школи у розмірі 1500003 грн., вказана справа не була розглянута за правилами загального позовного провадження.

Згідно ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, за нормами ст. 317 КАС України, допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права є самостійною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року скасувати.

Прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеського окружного господарського суду, керівника Одеського окружного господарського суду Вінцевської Олени Олегівни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Президента України, ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук