Ухвала

від 21.07.2023 по справі 200/8010/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2023 року

м. Київ

справа №200/8010/21

адміністративне провадження № К/990/25447/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №200/8010/21 за позовом Приватного підприємства «АДОРА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №200/8010/21 та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «АДОРА».

Подаючи касаційну скаргу, відповідач також наводить підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Поряд з цим, пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2021 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2021 встановлено 2270,00грн.

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000,00грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

З матеріалів касаційної скарги та прийнятих у цій справі судових рішень убачається, що предметом розгляду справи №200/8010/21 за позовом Приватного підприємства «АДОРА» до Головного управління ДПС у Донецькій області є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2021 №0006098/0901 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40000грн, що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є самостійною підставою для класифікації цієї справи як справи незначної складності.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) від 28.05.2021 №0006098/0901.

Верховний Суд з урахуванням ціни та предмету позову, складності справи й застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, дійшов висновку про малозначність даної справи.

Та обставина, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності, оскільки такий її характер визначено нормами пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України.

У той же час, як убачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України касаційної скарги, скаржник, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, посилається на положення підпунктів «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Під значним суспільним інтересом необхідно розуміти серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.

Утім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в цій справі обставинами й наданою їм судами правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України має загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, а отже, не може сприйматись, як виключний випадок.

Крім того, сама лише вказівка на те, що справа має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики, суспільний інтерес та/або виняткове значення для учасника справи без належного обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Посилання контролюючого органу на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, також не може сприйматись судом касаційної інстанції як виключний випадок, оскільки скаржник не зазначає, які саме обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, він хоче спростувати, проте позбавлений такої можливості. Доводи скаржника в цій частині зводяться виключно до незгоди із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «АДОРА» , що не є тотожним спростуванню обставин, встановлених судовим рішенням.

До того ж, вказівка на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України без належного обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття у малозначних справах та у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами й наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Інших випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані Головним управлінням ДПС у Донецькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 у справі №200/8010/21 за позовом Приватного підприємства «АДОРА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

С.С. Пасічник

Р.Ф. Ханова