Постанова

від 18.07.2023 по справі 460/52955/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/52955/22 пров. № А/857/6194/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (судді Друзенко Н.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне повний текст рішення складено 07.03.2023) у справі №460/52955/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» 23.12.2023 звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Укртрансбезпеки № 335415 від 04.10.2022.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю. Вказує, що акт про перевищення транспортним засобом нормативно габаритних параметрів №0000701 від 01.09.2022 та Довідка за №040676 від 01.09.2022 про результати габаритно-вагового контролю підписані однією особою ОСОБА_1 , яка не може знаходитися в двох точках одночасно, а саме ходити із рулеткою та тримати її другий край, що є порушенням Порядку проведення габаритно-вагового контролю.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна служба України з безпеки на транспорті заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

ТзОВ «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» направило до апеляційного суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю, стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2022 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області проводилась рейдова перевірка в с. Сінгури, а/д М-24 через Могилів Подільський, Житомирська область на підставі щотижневого графіку №35 проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області, у період з 29.08.2022 по 02.09.2022 та направлення на рейдову перевірку від 29.08.2022 №013920 (а.с.22, 23).

01.09.2022 посадовими особами був зупинений транспортний засіб марки Volvo модель TR державний реєстраційний номер НОМЕР_1 спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е) з напівпричіпом марки LAG державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та для перевірки було надано: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів (тягача та напівпричіпа) та товарно-транспортну накладну №01/2 від 01.09.2022. Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ», який здійснював перевезення вантажу (оприскувач самохідний).

За результатами габаритно-вагового контролю даного транспортного засобу складено довідку №040676 від 01.09.2022 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0000701 від 01.09.2022, в яких зафіксовано перевищення ТОВ «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» нормативних габаритних параметрів, а саме: фактична ширина транспортного засобу разом з вантажем становила 3 м при нормативно допустимій 2,6 м. У довідці №040676 від 01.09.2022 відповідальним працівником зазначено: «водій ознайомлений від підпису відмовився» (а.с.24, 25).

Вимірювання здійснювалось за допомогою рулетки вимірювальної з фібергласовою стрічкою, на яку видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.05.2022 №П/706/Щ з терміном дії до 18.05.2023 (а.с.34).

За результатами перевірки було складено акт №331339 від 02.09.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №179649 від 03.10.2019, в якому зазначено про виявлення порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв`язку з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (а.с.26).

В графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено: «керівництво зверталось до обласного управління поліції Вінницької області де нам відмовили видати дозвіл у зв`язку із війною».

В подальшому, матеріали вказаної перевірки були направлені до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області для їх розгляду за місцезнаходженням позивача.

Розгляд справ про порушення ТОВ «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» законодавства про автомобільний транспорт по акту №331339 від 01.09.2022 було призначено на 04.10.2022.

Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області було направлено позивачу повідомлення від 21.09.2022 №31002/40/24-22 рекомендованим листом від 21.09.2022 №0600020710214. У вказаному повідомленні зазначено про дату, час і місце розгляду справи на 04.10.2022 з 9.00 до 12.00 та вказано, що відповідно до п. 27 Порядку №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Зазначене повідомлення отримано позивачем 03.10.2022 (а.с.30, 32).

04.10.2022 відповідачем винесено постанову №335415 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень). (а.с.31)

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є саме автомобільний перевізник, який за порушення законодавства про автомобільний транспорт несе відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Згідно абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»№442 від 10.09.2014 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті була реорганізована шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, та утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом пункту 15 Порядку №1567, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

За пунктом 32 Порядку №879, перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів - документ, що видається дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями, який підтверджує можливість безпечного проїзду маршрутом. Погодження маршруту великовагових та великогабаритних транспортних засобів є підставою для видачі дозволу на рух.

Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов. Згідно з пункту 3 вказаного Порядку, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема зовнішніх габаритів в ширину 2,6 м максимального значення.

Пунктом 16 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

Згідно пунктів 12, 13 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO, модель TR, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом марки LAG державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювався за допомогою рулетки вимірювальної з фібергласовою стрічкою, на яку видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 18.05.2022 №П/706/Щ з терміном дії до 18.05.2023 (а.с.34).

Доводи апелянта про неможливість провести обміри транспортного засобу не спростовують вчинення ним правопорушення, що оспорюється, а зводяться до намагання уникнути відповідальності за вказане в оскаржуваній постанові порушення, яке підтверджене належними доказами, а саме за допомогою рулетки вимірювальної з фібергласовою стрічкою.

За результатами перевірки було складено акт №331339 від 02.09.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №179649 від 03.10.2019, в якому зазначено про виявлення порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у зв`язку з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, а в графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено: «керівництво зверталось до обласного управління поліції Вінницької області де нам відмовили видати дозвіл у зв`язку із війною» (а.с. 26).

Отже колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, позивачем вчинено порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, оскільки за результатами габаритно-вагового контролю, було встановлено, що фактична ширина транспортного засобу разом з вантажем становила 3 м при нормативно допустимій 2,6 м., жодних доказів щодо того, що вимірювання були хибними суду не надано.

При цьому, контролюючим органом також було складено довідку №040676 від 01.09.2022 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0000701 від тієї ж дати, в яких зафіксовано перевищення позивачем нормативних габаритних параметрів.

Доводи позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для перевірки ТЗ на наявність дозволу, оскільки об`єкт перевірки здійснював перевезення вантажу, який відповідав вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух, що не потребувало отримання дозволу, судом відхиляються з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної №01/2 від 01.09.2022 позивач надавав послуги з внутрішніх перевезень вантажу за маршрутом: «м. Вінниця, вул. Айвазовського, 2 - с.Велика Обухівка, вул. Молодіжна, 18». Габарити автомобіля становлять: довжина 18000 мм, ширина - 2450 мм, висота 3600 мм. вага автомобіля без вантажу - 15 т. (а.с.10). Поміж того, що у зазначеній ТТН зазначено відомості про параметри транспортного засобу, а не вантажу який перевозився, такі відомості самі по собі не можуть розглядатися як доказ фактичного дотримання перевізником відповідних параметрів.

Також, відповідно до пунктів 3-4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20 травня 2013 року; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів; 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.

Як вбачається із вищенаведеного і встановленого судом на підставі фактичних даних, Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області, у період з 29.08.2022 по 02.09.2022 рейдові перевірки здійснювались згідно графіку №35 проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 29.08.2022 №013920, тобто у встановленому законом порядку, а тому доводи позивача, що наявність дозволу у водія мають право перевіряти тільки працівники відповідного підрозділу МВС, а не посадові особи Укртрансбезпеки є необґрунтовані.

Також, судом встановлено, що 01.09.2022 за результатами габаритно-вагового контролю складено довідку №040676 у якій вказано, що водій ознайомлений, але від підпису відмовився. З актом №331339 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.09.2022 водій також був ознайомлений, проти виявленого порушення не заперечував, в поясненнях про причини порушення зазначив що керівництво зверталось до обласного управління поліції Вінницької області де відмовили видати дозвіл у зв`язку із війною, що підтверджує про вчинення вказаного порушення водієм, який здійснював перевезення для позивача.

Також апеляційний суд вважає, що відповідачем було в повній мірі виконано обов`язок щодо належного та своєчасного інформування Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» про час та місце розгляду акту, підтвердженням чого є те, що повідомлення №31002/40/24-22 від 21.09.2022, направлено поштою листом з рекомендованим повідомленням №0600020710214, яке було отримано позивачем 03.10.2022. З огляду на зазначене, відповідно до пункту 27 Порядку №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача, а наведені аргументи позивача спростовуються нормами чинного законодавства та наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Стаття 73 КАС України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А відповідно стаття 76 КАС України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335415 від 04.10.2022 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, а ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 09.08.2019 справа №817/1051/16, від 09.08.2019 справа № 819/586/16, від 24.07.2019 справа №803/1540/16, від 28.02.2019 справа №805/3598/16-а, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі №460/52955/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 21.07.2023