Рішення

від 21.07.2023 по справі 523/2430/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2430/22

Провадження №2/523/1513/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого судді - Малиновського О.М.

за участю секретаря - Славинського А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «INTO-SANA» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами, які під час розгляду справи збільшили, в яких просили стягнути моральну шкоду з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «INTO-SANA» (далі ТОВ «МЦ «INTO-SANA») завдану смертю ОСОБА_3 , в розмірі 1 000 000,00грн. на користь ОСОБА_1 , 500 000,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 .

За твердженням позивачів причиною смерті ОСОБА_3 стало несвоєчасне встановлення правильного діагнозу та відповідно несвоєчасне надання адекватної медичної допомоги працівником ТОВ «МЦ «INTO-SANA», зокрема встановлення неправильного діагнозу, надання несвоєчасної медичної допомоги, некваліфікованого проведення обстеження, надання лікарських засобів, які мають істотні протипоказання та побічні дії, всупереч волі ОСОБА_3 від надання медичної допомоги в інших закладах охорони здоров`я ніж у відповідача, лікарі намагались доставити та госпіталізувати його у іншу лікарню. На думку позивачів, все це призвело до тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3 .

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідач ТОВ «МЦ «INTO-SANA» не надало відзиву на позовні вимоги, втім представник відповідача - адвокат Юдін О.Ю. надав письмові пояснення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що позивачами не доведено вчинення медичними працівниками Товариства протиправних дій по відношенню до пацієнта ОСОБА_3 та, що такі дії знаходяться в причинному зв`язку з його смертю. Позивачами не доведений розмір завданої моральної шкоди. Зібрані по справі докази вказують на відсутність вини медичних працівників, що підтверджується висновками експертів, проведених в межах кримінальної справи.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді 28.04.2022р. було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.09.2022р. було закрито підготовче провадження у справі з призначення розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 22.11.2022р., проголошеної судом без видалення до нарадчої кімнати, за клопотанням представника відповідача, суд повернувся до стадії підготовчого провадження для встановлення фактичних обставин по справі, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Ухвалами суду від 08.12.2022р. та від 13.02.2023р. за клопотанням представника відповідача з відділення поліції були витребуванні матеріли кримінального провадження № 42013170010000126, які надійшли до суду 16.02.2023р.

09.01.2023р. позивачі пред`явили уточненні позовні вимоги якими збільшили розмір моральної шкоди.

Ухвалою суду від 29.03.2023р. за клопотання позивачки ОСОБА_1 з ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я були витребуванні копії судово-медичних експертиз.

Ухвалою суду від 31.05.2023р. було закрито підготовче провадження у справі з призначення розгляду справи по суті.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх збільшення підтримала, просила задовольнити. В призначене судове засідання на 13.07.2023р. не з`явилась, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Позивач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи наявна її заява про підтримання позовних вимог та їх розгляду за її відсутності.

Представник відповідача посилаючись на обставини зазначені у письмовому поясненні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В призначене судове засідання на 13.07.2023р. не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, заслухавши позивачку ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Юдіна О.Ю., вивчивши матеріали цивільної справи, матеріли кримінального провадження №42013170010000126, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , внаслідок погіршення його стану здоров`я, була викликана швидка допомога ТОВ «МЦ «INTO-SANA», лікарі якої згодом доставили хворого до клініки «INTO-SANA».

Після проведення медико-діагностичних обстежень, встановлення діагнозу та надання медичної допомоги у клініці «INTO-SANA», 31.10.2010р. об 16.00год. було діагностовано клінічну смерть ОСОБА_3 .

За фактом смерті ОСОБА_3 03.04.2013р. були внесені відомості до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.140 КК України та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42013170010000126.

Постановою начальника ВРЗЗС СВ Київського ВП в м. Одесі від 19.07.2019р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №42013170010000126 було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивачі стверджують, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок некваліфікованої медичної допомоги, що підтверджується висновком експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи №145 від 01.07.2013р., яка була проведена у межах кримінального провадження №42013170010000126 (а.с.33-55 т.1), а також копіями медичних документів ОСОБА_3 .

Водночас під час розгляду даної цивільної справи судом були витребуванні інші висновки експертів, проведення яких було ініційовано постановами слідчих в межах того ж кримінального провадження.

Так, на розгляд суду були надані:

висновок експерта «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» № 57/14 від 20.05.2016р. (а.с.71-110 т.2);

висновок експерта «Обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації» № 48-КЕ/2017 (а.с.112-233).

Крім того, судом було досліджено висновок експертизи Обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облдержадміністрації №134-к від 30.09.2013р., який був приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 42013170010000126, копія якого сторонами по справі суду не надавалась (а.с.77-92 т.3 кримінального провадження).

Вказані вище експертні висновки, в силу ст.95,102,104 ЦПК України, оцінюються судом, як письмові докази, оскільки призначення та проведення експертиз відбувалось в межах кримінального провадження №42013170010000126, а не даної цивільної справи.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (тут та далі за текстом рішення суду в редакції, що діяла на час завдання шкоди смертю особи) кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у галузі охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода може полягати зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я у тому числі смертю особи, необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров`я чи його підрозділу. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» лікар не несе відповідальності за здоров`я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, вказав, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведений висновок було підтверджено Верховним Судом, зокрема у постанові від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17.

Як було встановлено матеріалами справи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час надання йому медичної допомоги в клініці «INTO-SANA».

Згідно з висновком експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи №145 від 01.07.2013р. експертом було встановлено, що у ОСОБА_3 були наступні захворювання: поширений атеросклероз (аорти, судин головного мозку, серця, кишечника і нижніх кінцівок); ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний міокардіотичний кардіосклероз (рубцеві зміни в серцевому м`язі); постійна форма тріпотіння і фібриляції передсердь, фібриляція шлуночків, постійні золітопні поліморфні шлуночкові екстрасистоли (порушення ритму серця); відносна недостатність серцевих клапанів; гіпертонічна хвороба І ст. високого ризику; серцева недостатність ІІ А ст.; аневризма інфраренального відділу аорти; облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, хронічна артеріальна недостатність II ст.; дисциркуляторна енцефалопатія; хронічне неспецифічне захворювання легенів, дихальна недостатність І ст.; цукровий діабет 2 тип, стадія декомпенсації; аденома передміхурової залози І ст., хронічний простатит, хронічний панкреатит, гепатит, гастрит, ангіонейроретінопатія, макулодистрофія (захворювання сітківки та зорового нерва), кіста лівої гайморової пазухи. Діагноз тромбозу мезентеріальних судин на підставі проведеного дослідження був поставлений помилково медичними працівниками ТОВ. Тромбоз мезентеріальних судин також не підтвердився при проведенні патологоанатомічного дослідження трупа (у тому числі, і гістологічного дослідження). Дійсною причиною смерті ОСОБА_3 стала гостра серцева недостатність, обумовлена важкою кардіологічною патологією і цукровим діабетом. При правильній постановці діагнозу і правильній лікувальній тактики, яка полягала в дотриманні суворого постільного режиму і комплексної терапії в умовах спеціалізованого кардіореанімаційного відділення клініки "INTO-SANA" запобігти наступ смертельного результату у ОСОБА_3 в ранньому періоді надходження в стаціонар було реально. У проведенні тромболітичної терапії він не потребував. Оскільки лікувальна тактика і терапія у ОСОБА_3 виявилися неправильними через помилковий діагноз основного захворювання, то слід вважати, що є прямий причинно-наслідковий зв?язок між неправильними діями медичного персоналу і настанням смерті в ранньому періоді після госпіталізації. За помилкового діагнозу при наданні медичної допомоги ОСОБА_3 був порушений Наказ МОЗ № 436 від 03.07.2006 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги» за спеціальністю «Кардіологія», протоколів проведення серцево-легеневої реанімації і рекомендацій з лікуванням хворих з порушеннями серцевого ритму. Помилки та неправильні дії були допущені: КТ- ангіографом ОСОБА_5 , черговим лікарем приймального відділення, бригадою чергових хірургів, судинним хірургом ОСОБА_6 , бригадою чергових анестезіологіє, лікарем кардіологом ОСОБА_7 . Враховуючи те, що висновок комісійної судово - медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_3 суперечить іншим матеріалам кримінального провадження, виникла необхідність у призначенні та проведенні повторної комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_3 .

За результатами висновку експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облдержадміністрації №134-к від 30.09.2013р. експерти виснували, що безпосередньо перед госпіталізацією 31.10.2010 у ОСОБА_3 мав місце синдром «гострого живота», який може свідчити про будь-яку гостру патологію органів черевної порожнини, забрюшеного простору тощо, у зв`язку з чим хворий і був госпіталізований (для діагностики та лікування).

Діагностика стану ОСОБА_3 та медична допомога, надана бригадою «швидкої допомоги» на догоспітальному етапі, була вірною і спрямована на запобігання прогресу основних захворювань, клініка яких протікає із синдромом «гострого живота».

У медичному центрі «INTO-SANA» діагностика стану хворого була проведена своєчасно, в повному обсязі: було проведено КТ-дослідження органів черевної порожнини, ЕКГ, консультацію судинного хірурга (після отримання КТ-дослідження). рентгенографія органів грудної та черевної порожнини, загальний аналіз, сечі, біохімічне дослідження крові, цукор крові.

Діагноз при госпіталізації ОСОБА_3 був виставлений правильно: клінічна картина та дані додаткових методів дослідження вказували на наявність у нього гострого тромбозу мезентеріальних судин (зокрема верхньої брижової артерії) на тлі поширеного системного атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, атеросклеротичного кардіо- та коронаросклерозу, постійної форми фібриляції передсердь та шлуночкових екстрасистол.

Тактика ведення (лікування) хворого на тромбоз верхньої брижової артерії була обрана правильно.

Якихось протипоказань до транспортування хворого до хірургічного центру не було.

Згідно з даними ЕКГ (при госпіталізації) - з боку серцево-судинної системи гострої коронарної патології не виявлено, у зв`язку з чим екстреної кардіологічної терапії хворий не потребував.

Згідно з клінічними даними, даними патологоанатомічного дослідження трупа та даними гістологічного дослідження - смерть ОСОБА_3 настала в результаті захворювання - хронічної ішемічної хвороби серця у вигляді збільшення розмірів та маси серця, гіпертрофії міокарда, стенозуючого коронаросклерозу, атеросклеротичного та постінфарктного кардіосклерозу (на тлі гіпертонічної хвороби, цукрового діабету), що ускладнився гострою легенево-серцевою недостатністю, що підтверджується повнокровністю внутрішніх органів, набряком речовини головного мозку та легенів, рідким станом крові на фоні тромбозу дрібних гілок легеневої артерії з інфарктом легкого, хронічного обструктиву.

Отже, причина смерті ОСОБА_3 встановлена ??патологоанатомом правильно.

Наявність у ОСОБА_3 хронічного обструктивного захворювання легень, тромбозу дрібних гілок легеневої артерії та інфаркту легені (давністю близько 7-10 днів) свідчить про те, що протягом декількох днів до смерті у нього могла поступово прогресувати легенево-серцева недостатність, яка ще могла компенсуватися станом серцево-судинної системи, проте 2010 року о 15:20 відбулася декомпенсація, що призвело до гострої серцевої смерті.

За результатами висновку експерта «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» № 57/14 від 20.05.2016р. ураховуючи викладене у висновку комісія зазначила, що ОСОБА_3 протягом багатьох років страждав поліорганною патологією практично усіх органів. На тлі поширеного атеросклеро-тичного ураження аорти, судин серця, нижніх кінцівок, у хворого було поеднане (або викликане атеросклеротичним змінами) захворювання серця, аорти, легенів, нирок, печінки, передміхурової залози, підшлункової залози, шлунка, очей. У нього (за даними патолого-анатомічного дослідження) неодноразово розвивався гострий коронарний синдром з виникненням інфаркту міокарду. В день смерті розвиток гострого коронарного синдрому маскувався клінікою абдомінальної катастрофи, що було підтверджено об`єктивним методом дослідження (ЯМР). Однак у клініці «INTO-SANA» передбачили можливість розвитку поєдна-ної патології і проводили лікування гострого коронарного синдрому в процесі підготовки до лікування можливого тромбозу брижової артерії.

На тлі зазначеної поліорганної патології у ОСОБА_3 виникла гостра серцево-судинна недостатність, що підтверджується і даними мікроскопічного дослідження гістологічних препаратів проведеного у ході виконання даної судово-медичної експертизи, яка і стала безпосередньою причиною смерті.

Отже діагнози, встановлені гр. ОСОБА_3 за життя на підставі даних клінічного обстеження, були підтверджені даними патологоанатомічного (макро- та мікроскопічного) дослідження його трупа. Лікування відповідало установленим діагнозам, а настання смерті було обумовлено тяжкістю його захворювання.

Таким чином комісія не вбачає недоліків у наданні медичної допомоги гр. ОСОБА_3 у ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA».

Згідно висновку експертів «Обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації» № 48-КЕ/2017 експерти встановили, що з наданої медичної документації відомо, що ОСОБА_3 декілька разів перебував на стаціонарному лікуванні в ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA» (з 11.02.2004 до 16.02.2004, з 05.01.2006 до 09.01.2006, з 23.02.2006 до 01.03.2006, з 03.07.2009 до 14.07.2009), де йому було діагностовано наступні захворювання: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз (за даними коронарографії від 13.02.2004 - стенозуючий коронаросклероз, передня коронарна артерія звужена в проксимальному (верхньому) відділі на 75%, в дистальному (нижньому) - на 50%), постійна форма фібриляції передсердь, політопні, поліморфні, шлуночкові екстрасистоли (Лаун 5), атеросклероз судин головного мозку і брахідефальних судин, стеноз обох внутрішніх сонних артерій, стан після транзиторної ішемічної атаки в басейні лівої середньої мозкової артерії (02.07.2009), гіпертонічна хвороба Ш, ризик 4, атеросклероз аорти, аневризма інфраренального сегменга аорти (13.07.2009), облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, цукровий діабет 2 типу некомпенсований, діабетичний нефросклероз, хронічне обструктивне захворювання легенів поза загостренням.

Хворий ОСОБА_3 був доставлений 31.10.2010 до приймального відділення ТОВ «Медичний центр INTO-SANA» з підозрою на гострий коронарний синдром (враховуючи наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця та неодноразового лікування з цього приводу) або гостру патологію шлунково-кишкового тракту для подальшого обстеження і лікування. На догоспітальному етапі проведена симптоматична терапія (аспекард, дексалгін, гепарин, ізоамік внутрішньовенно), яка в своєму обсязі є достатньою.

У ТОВ «Медичний центр INTO-SANA» хворий ОСОБА_3 був обстежений своєчасно і в повному обсязі для встановлення попереднього діагнозу. Для консультації та вирішення питання про подальшу тактику лікування встановленої патології, по санавіації викликаний судинний хірург КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги 1 медицини катастроф», яким запропоновано лікування, що потребує переведення до високоспеціалізованого судинного відділення лікувального закладу.

Тобто, при госпіталізації хворого ОСОБА_3 діагностичні заходи були проведені в повному обсязі. Хворий відразу після надходження оглянутий лікарями хірургами, анестезіологами, кардіологом, проведено комп`ютерно-томографічне дослідження черевної порожнини (через виражений больовий синдром був проведений огляд печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки, контрастування судин, що дало підставу визначити тромбоз верхньої брижової артерії).

Попередній діагноз хворому ОСОБА_3 встановлений на підставі огляду хворого, даних анамнезу життя, лабораторних та інструментальних досліджень. Припущення про виникнення у хворого ОСОБА_3 такого ускладнення, як тромбоз брижової артерії, обґрунтовано супутньою патологією у вигляді хронічної серцевої недостатності, фібриляції передсердь (як найбільш ймовірного фактору ризику тромбоемболії периферичних артерій) і наявності атеросклерозу аорти з аневризматичним її розширенням в інфраренальному відділі. Діагноз тромбозу верхньої брижової артерії запідозрений на підставі даних КТ в ангіографічноїму режимі. Однак, запропонована ангохірургом тактика селективного тромболізису, безумовно передбачає початкове проведення діагностичної селективної аортографії, після проведення якої встановлений попередній діагноз міг бути уточнений.

Під час перебування в стаціонарі в цей період дані про наявність у хворого гострого коронарного синдрому клінічно та інструментально не підтверджені, йому проводилась терапія в умовах відділення інтенсивної терапії для подальшого обстеження, в тому числі селективної аортографії, було прийняте рішення щодо переведення хворого ОСОБА_3 до стаціонару КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф».

Лікувальні заходи ТОВ «Медичний центр INTO-SANA» проводились вірно та були призначені з урахуванням всієї патології, що буда в анамнезі у хворого ОСОБА_3 .

Патологоанатомічний діагноз: «1. IXC з гіпертонією: вогнищевий постінфарктний і дрібновогнищевий атеросклероз, кардіосклероз, розширення порожнин серця, виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, виражений петрифікований стенозуючий коронаросклероз. Фон: Цукровий діабет 2 тип, декомпенсація (за даними). 2. Виражене застійне венозне повнокров?я внутрішніх органів. Двосторонній гідроторакс. Дифузний гемосидероз легенів. « Мускатна печінка». Серозно-десквамативна пневмонія. Субендокардіальні вогнища ішемії міокарда. Паренхіматозна дистрофія печінки, нирок, міокарда. Некротичний нефрит. Набряк легенів. 3. Хронічний ерозивний гастрит зі слабо вираженим загостренням. Хронічний неактивний панкреатит» є вірним, підтверджується макроскопічним описом хворобливих змін органів та їх тканин, а також підтверджується даними судово-медичної експертизи мікропрепаратів від трупа ОСОБА_3 , що була проведена у відділенні судово-медичної гістології в рамках виконання даної комісійної експертизи.

Вищевказаний патологоанатомічний діагноз відображений у лікарському свідоцтві про смерть №004478: « а) Гостра серцева недостатність. б) Фібриляція предсердь. в) Ділятація серця. г) Інша форма хронічної ішемічної хвороби серця і 28.8.7 ії. Цукровий табет. Гіпертонічна хвороба...», та відповідає заключному клінічному діагнозу, що був встановлений у ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA».

Діагноз тромбозу мезентеріальних судин при патологоанатомічному дослідженні трупа та гістологічних препаратів не підтверджений.

Слід зазначити, що пацієнт страждав важким генералізованим атеросклерозом.

Ще в 2004 році при коронарографії виявлено стенозуючі зміни передньої коронарної артерії (проксимальний відділ - 75%, дистальний -50%). Тоді ж від стентування хворий відмовився, що є одним дієвим методом лікування даної судинної патології. В подальшому, в 2009 році у хворого на тлі порушення ритму серця та вираженого атеросклерозу, розвинулася транзиторна ішемічна атака в басейні лівої середньої мозкової артерії. І не відомо до цього моменту, як лікувався хворий, чи дотримувався прийому статинів, антиагрегантів, антикоагулянтів на тлі фібриляції передсердь. Також не зрозуміло, яким чином з 14.07.2009 до 31.10.2010, тобто до надходження в стаціонар у важкому стані, коли розвинулася судинна катастрофа, лікувався хворий.

Гостра судинна патологія, що розвинулась, маніфестувала вираженим больовим синдромом в епігастрії, що могло проявлятися як загострення панкреатиту, тромбозу-атеросклерозу (ішемічної хвороби кишечника) початковими проявами гострого коронарного синдрому, абдомінальної форми інфаркту міокарда. Однак лабораторні дані і ЕКГ (нечітко видно) не підтверджують гостру патологію міокарда, а проведення комп?ютерна томографія черевної порожнини з контрастуванням діагностує мезентеріальний тромбоз (що не підтверджується при патологоанатомічному дослідженні, а також консультантом-рентгенологом при проведені даної комісійної експертизи). Надалі гостра судинна катастрофа розвивається блискавично, в дуже короткому проміжку часу (хворий надійшов в стаціонар о 12год 16хв, о 16час 00хв), за цей час діагностичні заходи були проведені в повному обсязі. Однак, тяжкість судинної патології, ішемічної хвороби серця, стенозуючого атеросклерозу, хронічного обструктивного захворювання легенів, порушення ритму серця, фібриляція передсердь на тлі некомпенсованого цукрового діабету, призвело до розвитку гострої серцево-судинної недостатності та неминучої смерті.

Неточність у відсутності вказівок на дефіцит пульсу при загальному огляді хворого безпосередньо залежить від частоти появи шлуночкових екстрасистол (як відомо, частота пульсу при первинному огляді визначається за 1 хвилину). Добове моніторування ЕКГ хворому не проводилося.

Утворенню тромбів в брижовій артерії сприяв цілий ряд факторів (хронічна серцева недостатність, фібриляція передсердь, наявність атеросклерозу аорти з аневризматичним її розширенням в інфраренальном відділі). Виявлена патологоанатомом наявність тромботичних мас в гілках легеневої артерії, побічно підтверджує ймовірність наявності тромботичних мас в артеріях і венах. Затвердження проф. ОСОБА_10 про те, що проведення лікування гепарином, аспірином і клопідогрелем призвело до розсмоктування тромбу не позбавлене підстави, якщо брати до уваги активацію процесів ендогенного фібринолізу. Проте, повний лізис обтуруючих просвіт артерії тромбу за короткий проміжок часу без будь-яких залишкових слідів малоймовірний.

Таким чином висновками експертів Обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облдержадміністрації №134-к від 30.09.2013р., «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» № 57/14 від 20.05.2016р., «Обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації» № 48-КЕ/2017 було встановлено, що діагнози встановленні за життя ОСОБА_3 на підставі даних клінічного дослідження, були підтверджені даними патологономічними дослідженнями. Діагнози при госпіталізації ОСОБА_3 були встановлені вірно. Тактика проведення лікування хворого по тромбозу верхньої бриживої артерії була вибрана правильно. Протипоказань до транспортування ОСОБА_3 до хірургічного центру не було. Лікування відповідало установленим діагнозам, а настання смерті було обумовлено тяжкістю його захворювання, які призвели до неминучої смерті. Лікувальні заходи ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA» проводились вірно та були призначені з урахуванням всієї патології, що була в анамнезі у хворого ОСОБА_3 . Експертами не було встановлено недоліків у наданні медичної допомоги ОСОБА_3 у ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA».

Не знайшла й свого підтвердження протиправність дій медичного персоналу і в межах кримінального провадження №42013170010000126, провадження у якому яке було закрито постановою слідчого за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, як кожний окремо так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем спростовано презумпцію винуватості у виниклих між сторонами деліктних правовідносинах, приймаючи до уваги наявність обставин, на які посилався представник відповідача, як на підставу своїх заперечень, оскільки надані з його боку докази, на підтвердження таких обставин, є більш вірогідними, ніж докази, надані з боку позивачів.

В свою чергу, позивачами по справі, враховуючи обсяг доказів наданих з їх боку під час розгляду справи, не доведено належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами надання ОСОБА_3 несвоєчасної та/або некваліфікованої медичної допомоги працівниками ТОВ «Медичний центр «INTO-SANA» під час перебування останнього у клініці 31.10.2010р., які в свою чергу стали наслідком його смерті. Викладені фактичні обставини у позовній заяві ґрунтуються виключно на припущеннях, що не може бути покладено судом, як підставу для задоволення позовних вимог.

Суд не приймає до уваги єдиний доказ наданий з боку позивачів, а саме висновок експертизи Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи №145 від 01.07.2013р., оскільки такий містить суперечності, ґрунтується на припущеннях, та спростовується іншими висновками експертів.

Інші надані з боку повивачів письмові докази, а саме копії медичної документації стосовно хворого ОСОБА_3 судом відхиляються, оскільки по перше, оцінка таких доказів потребує спеціальних знань в галузі медицини, по друге такі докази були предметом дослідження вказаних вище експертних висновків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачами заявлених позовних вимог, внаслідок чого у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, в силу ст.141 ЦПК України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263 ЦПК України,

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «INTO-SANA» про відшкодування моральної шкоди завданої смертю відмовити у повному обсязі.

Відомості про учасників справи:

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «INTO-SANA», ЄДРПОУ 21001593, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Віце-Адмірала Жукова, 3-7, кв.58.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 21 липня 2023р.

Суддя