Постанова

від 12.07.2023 по справі 906/907/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/907/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Желіховський В.М.

Сільськогосподарського кооперативу "Діброва" - Невмержицька Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Діброва"

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 (колегія суддів: Грязнов В.В., Розізнана І.В., Філіпова Т.Л.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Сільськогосподарського кооперативу "Діброва" (далі - СГК "Діброва")

про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Суть спору

1. У цій справі колишній голова кооперативу звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, яким припинено його повноваження як керівника та звільнено з посади, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

2. Обґрунтовував свої вимоги порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, зокрема відсутністю кворуму, вважав, що довіреності, на підставі яких реєструвалися представники членів кооперативу для участі у зборах, мали бути посвідчені нотаріально, а не секретарем сільської ради, а тому є нікчемними. Звертав увагу на те, що був звільнений наказом з посади голови правління, тоді як він займав посаду голови кооперативу.

3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції вказане рішення скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив. СГК "Діброва" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, просив її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи потребує нотаріального посвідчення довіреність на право участі та голосування на загальних зборах сільськогосподарського кооперативу;

- що таке "управління корпоративними правами" в контексті застосування вимог частин 3, 5 ст.245 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- чи є нікчемною довіреність, посвідчена секретарем сільської ради, якою член кооперативу - фізична особа уповноважує представника не лише брати участь і голосувати на загальних зборах кооперативу, а також вчиняти дії щодо реалізації прав та обов`язків члена (засновника) кооперативу, зокрема брати участь в управлінні справами кооперативу в межах та в порядку, встановленому статутними документами, отримувати інформацію про діяльність кооперативу, подавати документи, заяви від імені довірителя (застосування положень частин 3, 5 ст. 245 ЦК).

5. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

6. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до СГК "Діброва" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 01.07.2021 №1/2021, про припинення повноважень та звільнення з посади керівника СГК "Діброва", скасування наказу про звільнення з посади голови правління СК "Діброва" та поновлення на посаді голови кооперативу.

7. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів кооперативу, на яких прийнято рішення про звільнення позивача з посади голови правління СГК "Діброва", а також порядку звільнення, що передбачений Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

8. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на статті 63, 93, 95 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.163 ЦК, положеннями Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", Закону "Про кооперацію" .

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 10.02.2000 загальні збори засновників у кількості 54 осіб підписали установчий договір про створення та діяльність СГК "Діброва" (далі - Установчий договір).

10. Пунктом 4.1 Установчого договору передбачено, що:

- членами кооперативу можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнають Статут кооперативу і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу; у члени кооперативу можуть бути прийняті громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу (п.4.1);

- у кооперативі діють такі органи управління і контролю: загальні збори членів кооперативу; правління кооперативу; голова кооперативу; ревізійна комісія (ревізор); за рішенням загальних зборів членів кооперативу може призначатися директор кооперативу та обиратися спостережна рада (п.5.2);

- засновниками кооперативу виступають фізичні особи - громадяни України, які досягли 16-річного віку, виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу як члени кооперативу та підписали цей Установчий договір.(п.9.1).

11. 15.02.2000 Баранівська районна державна адміністрація зареєстровала Статут СГК "Діброва", який затверджений установчими зборами засновників 10.02.2000.

12. Відповідно до ст.2 Статуту СГК "Діброва" засновники кооперативу - громадяни України, які підписали Установчий договір. У списку засновників СГК "Діброва" ОСОБА_1 відсутній.

13. З довідки Дубрівської сільської ради від 26.05.2021 №503 вбачається, що з 54 засновників (членів) СГК "Діброва" - 14 засновників (членів) кооперативу померли.

14. 16.06.2021 відбулося засідання ініціативної групи у складі 19 осіб членів (засновників) СГК "Діброва", результати якого оформлено протоколом №1. Ініціативна група вирішила провести 01.07.2021 об 11:00 год. загальні збори членів (засновників) СГК "Діброва" та винести на порядок денний майбутніх зборів такі питання:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва".

2. Про звільнення Голови правління СГК "Діброва".

3. Про призначення Голови правління СГК "Діброва".

4. Про виключення зі складу членів (засновників) СГК "Діброва" у зв`язку зі смертю.

5. Про надання повноважень на проведення реєстраційних дій.

15. Повідомлення про проведення загальних зборів направлено 35 засновникам та керівнику кооперативу ОСОБА_1 , а також опубліковано в газеті "Слово Полісся" (випуск за 18.06.2021). Відсутні докази надсилання повідомлення про проведення зборів засновникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 взяв участь у загальних зборах від 01.07.2022, не зважаючи на те, що повідомлення про проведення зборів йому не надсилалося).

16. 01.07.2021 відбулися загальні збори членів (засновників) СГК "Діброва", оформлені протоколом від 01.07.2021 №1/2021, якими прийнято такі рішення:

1. Обрали головою загальних зборів ОСОБА_7 , секретарем ОСОБА_14 - представника ОСОБА_8 .

2. У зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків керівника СГК "Діброва" припинили повноваження і звільнили з посади керівника СГК "Діброва" ОСОБА_1 з 01.07.2021 (на підставі ст.29 Статуту СГК "Діброва", ст.13 Закону "Про кооперацію", ч.3 ст.99 ЦК); зобов`язали ОСОБА_1 в триденний строк з дня проведення цих зборів передати новому керівникові СГК "Діброва" печатки, штампи, оригінали установчих документів, протоколи, накази СГК "Діброва" (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ та інші довідки про взяття підприємства на облік), а також інші фінансово-господарські, податкові, банківські документи підприємства.

3. Призначили на посаду голови правління СГК "Діброва" ОСОБА_7 з 02.07.2021.

4. Виключили зі складу членів (засновників) СГК "Діброва", у зв`язку зі смертю, 14 осіб згідно вказаного переліку.

5. Повноваження зі здійснення заходів щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ, пов`язані зі зміною керівника та зміною складу (кількості) членів (засновників) СГК "Діброва" доручили ОСОБА_7 .

17. За кожне з прийнятих рішень віддали свій голос 28 членів кооперативу.

18. Відповідно до протоколу від 01.07.2021 та реєстру присутніх осіб на загальних зборах членів (засновників) СГК "Діброва" були присутні 29 осіб, з них 10 членів (засновників) особисто, інтереси 19 членів кооперативу представляли довірені особи (15 довіреностей засвідчені секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району та 4 - державним нотаріусом).

19. Довіреностями, засвідченими секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району засновники (члени) уповноважили довірених осіб зокрема:

- представляти інтереси члена (засновника) кооперативу та брати участь у роботі Загальних зборів СГК "Діброва" з правами, наданими члену кооперативу законодавством України, Статутом та Установчим договором кооперативу, в тому числі ставити питання на голосування, та голосувати з будь-яких запропонованих для розгляду питань, голосувати щодо зміни правління, голови та виконавчого директора (керівника) СГК "Діброва";

- вчиняти дії щодо реалізації прав та обов`язків члена (засновника) кооперативу, зокрема брати участь в управлінні справами кооперативу в межах та в порядку, встановленому статутними документами, отримувати інформацію про діяльність кооперативу, подавати документи, заяви від імені довірителя.

20. У матеріалах справи наявний наказ голови правління СГК "Діброва" від 02.07.2021 №2-к "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління (керівника) СГК "Діброва".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

21. Господарський суд Житомирської області рішенням від 30.08.2022 у задоволенні позову відмовив.

22. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, тим, що:

- Статут СГК "Діброва" не був приведений відповідно до норм Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" (в редакції Закону від 20.11.2012 №5495-VI) та Закону "Про кооперацію" (в редакції станом на 19.01.2013), а тому до набрання чинності Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" від 21.07.2020 №819-IX, у спірних питаннях підлягали застосуванню положення вищевказаних законів;

- ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення позачергових загальних зборів сільськогосподарського кооперативу: відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення 19.06.2021 позивач отримав повідомлення про проведення загальних зборів, а також таке повідомлення опубліковано в газеті "Слово Полісся" (випуск за 18.06.2021);

- з 54 засновників (членів) СГК "Діброва" - 14 засновників (членів) кооперативу померли; загальна кількість членів на час проведення зборів становила 40 осіб і для проведення загальних зборів достатньо було присутності 21 особи, а присутніми були 29 осіб (що, у свою чергу, є більше половини і від кількості 54 членів), тому збори були правомочними; в матеріалах справи відсутні докази прийняття загальними зборами рішень щодо припинення членства засновників кооперативу, окрім померлих осіб;

- дослідивши зміст, наданих відповідачем копій довіреностей, суд встановив, що вказаними довіреностями засновники (члени) уповноважили довірених осіб на участь в загальних зборах кооперативу, на голосування з будь-яких питань порядку денного, підписувати протоколи загальних зборів, статут Товариства в новій редакції та інші необхідні документи тощо; таким чином, вказані довіреності не надають довіреним особам повноважень на управління і розпорядження корпоративними правами засновників СГК "Діброва", тому правомірно посвідчені органом місцевого самоврядування і є такими, що прирівнюються до нотаріально посвідчених; доводи ОСОБА_1 про нікчемність 15 довіреностей необґрунтовані;

- посилання позивача на скасування однієї з довіреностей за день до проведення загальних зборів не спростовує той факт, що при цьому кількість осіб, які брали участь у зборах залишається більше 50% членів СГК "Діброва;

- на порядок денний загальних зборів 01.07.2021 винесені ті питання, що опубліковані в оголошенні про їхнє проведення, тому необхідність у додатковому затвердженні списку питань, який виносився на порядок денний, відсутня; Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" не містить положень щодо обов`язкового затвердження порядку денного на загальних зборах;

- згідно ч.1 ст.29 статуту відповідача голова кооперативу є керівником кооперативу і очолює правління; тобто, голова СГК "Діброва" є одночасно і керівником цього кооперативу, і головою правління (у разі його існування); тому доводи ОСОБА_1 про його звільнення з неіснуючої посади голови правління є безпідставними; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч.3 ст.99 ЦК);

- ОСОБА_1 не є ні засновником, ні членом СГК "Діброва", сам факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем не свідчить про його членство в СГК "Діброва", яке згідно з ч.2 ст.10 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" має підтверджуватися посвідченням про членство у сільськогосподарському кооперативі, однак наявність якого позивач не підтвердив; такі докази в матеріалах справи відсутні;

- прийняття загальними зборами від 01.07.2021 рішення про припинення повноважень ОСОБА_1 (як керівника СГК "Діброва") і звільнення його з цієї посади з 01.07.2021 є правомірним;

- вимоги позивача про скасування наказу про звільнення його з посади голови правління СГК "Діброва" та поновлення на посаді є похідними від вимоги щодо оскарження рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 01.07.2021 №1/2021, тому не підлягають задоволенню.

23. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022 скасував та ухвалив нове про задоволення позову. Визнав недійним рішення загальних зборів членів (засновників) Кооперативу, оформлене протоколом від 01.07.2021 №1/2021 про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 з посади керівника СГК "Діброва", скасував наказ від 02.07.2021 №2-к "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління (керівника) СГК "Діброва", поновив ОСОБА_1 на посаді голови СГК "Діброва".

24. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що:

- висновки Північно-західного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 02.12.2022 у справі №906/908/21 про скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2022 та, зокрема, визнання недійсним рішення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва", які оформлені протоколом від 01.07.2021 №1/2021, мають преюдиціальний характер та враховуються під час розгляду цієї справи;

- у справі №906/908/21 встановлено, що довіреності, посвідчені секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області, вчинені з порушенням закону, не надавали уповноваженим особам права участі у загальних зборах кооперативу і не могли бути враховані при визначенні кворуму загальних зборів СГК "Діброва", проведених 01.07.2021;

- ч.1 ст.12 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" встановлює, що основними правами члена сільськогосподарського кооперативу є, крім іншого, право участі в управлінні сільськогосподарським кооперативом, право ухвального голосу на загальних зборах сільськогосподарського кооперативу, право обирати і бути обраним до органів управління; зміст довіреності свідчить, що уповноваженій особі надані повноваження щодо здійснення правомочностей члена сільськогосподарського кооперативу, визначені ст.12 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", а також положеннями статуту і установчого договору, тобто здійснювати управління корпоративними правами;

- на загальних зборах членів (засновників) СГК "Діброва", проведених 01.07.2021, був відсутній кворум, необхідний для їх проведення і прийняття рішень, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 01.07.2021 №1/2021;

- оскільки наявні підстави для задоволення вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва", оформлених протоколом від 01.07.2021 №1/2021, то підлягають задоволенню вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови СГК "Діброва" та скасування наказу від 02.07.2021 №2-к "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління (керівника) СГК "Діброва".

25. Отже, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, встановивши факт відсутності кворуму на загальних зборах через те, що 15 довіреностей членів кооперативу не були нотаріально посвідчені. Інші висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не спростував.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

26. 20.02.2023 СГК "Діброва" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

27. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та вказує, що:

1) суд апеляційної інстанції застосував статті 74, 75 ГПК без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №686/8227/17 та від 03.12.2020 у справі №910/1421/20 (щодо обов`язку позивача довести порушення своїх прав та інтересів), від 20.11.2019 у справі №752/900/15-ц (щодо захисту не теоретичних або примарних, а практичних та ефективних прав):

- суд апеляційної інстанції, врахувавши встановлені обставини у справі №906/908/21, фактично ухилився від надання власної юридичної оцінки обставинам справи щодо належності довіреностей і застосував преюдицію до правової оцінки, викладеної у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022, чим порушив вимоги ч.7 ст.75 ГПК;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: ч.1 ст.12, частин 1, 12 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", ст.167 ГК у взаємозв`язку із ч.2 ст.204, статтями 209, 215, 219, частинами 3, 5 ст.245 ЦК щодо чинності довіреності та презумпції правочину під час представлення інтересів на зборах:

- у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави не брати до уваги членів кооперативу, інтереси яких на зборах представляли особи, які діяли на підставі довіреностей, посвідчених секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області;

3) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.17 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" у взаємозв`язку із п.1 ч.1 ст.12, ч.1 ст.15, частинами 3, 16 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", ч.1 ст.102 ГК:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості прийняття загальними зборами членів кооперативу на підставі частин 1, 3 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" рішення про обрання голови правління кооперативу, яке ч.4 ст.17 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" віднесено до компетенції правління кооперативу, члени якого можуть бути обрані лише на загальних зборах;

- жодна із зазначених судом апеляційної інстанції норм законодавства та ст.26 Статуту не містять обов`язкового таємного голосування при обранні голови правління кооперативу; такі вимоги у ст.102 ГК ставляться до обрання голови кооперативу, членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ревізора), членів спостережної ради кооперативу;

- частина 3 ст.17 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст.102 ГК не визначають процедуру обрання голови правління відкритим чи таємним голосуванням, тому обрання порядку голосування належить до компетенції органу, що його обирає; це узгоджується із ч.16 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію";

- відсутній висновок Верховного Суду щодо процедури обрання голови правління кооперативу шляхом таємного чи відкритого голосування та суттєвості такого порушення при визначенні порушення прав члена кооперативу, який не виявив бажання приймати участь у зборах, та наступного визнання з цих підстав рішення зборів недійсними.

28. 09.05.2022 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

29. У відзиві ОСОБА_1 , зокрема, зазначає:

- Верховний Суд у постановах від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 та від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 визначив підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів, та безумовні підстави для таких наслідків у зв`язку з прямою вказівкою закону;

- на час проведення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва" і розгляду справи Господарським судом Житомирської області були чинні положення Статуту, які не суперечили Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" (від 17.07.1997 №469-ВР) та Закону "Про кооперацію" (від 10.07.2003 №1087-1V);

- загальні збори членів (засновників) СГК "Діброва", як позачергові, скликані з порушенням ст.25 Статуту СГК "Діброва" та ст.15 Закону "Про кооперацію", оскільки не відповідають встановленому порядку скликання позачергових зборів; СГК "Діброва" не надав доказів про направлення на адресу голови СГК "Діброва" ОСОБА_1 , правління кооперативу, вимоги третини членів (засновників) СГК "Діброва", тобто в кількості 18 чоловік, про скликання протягом 20 днів позачергових загальних зборів; проведення 01.07.2021 зборів за ініціативи засновників (членів) СГК "Діброва" незаконне;

- секретар Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області ОСОБА_9 був неуповноважений посвідчувати довіреності членів (засновників) СГК "Діброва"; вказані довіреності є нікчемними, тому кворум на загальних зборах був відсутній;

- Статут СГК "Діброва" не передбачає такого виконавчого органу у вигляді керівника або голови правління (керівника); ОСОБА_1 обіймав посаду голови СГК "Діброва", а не голови правління (керівника); протоколом від 01.04.2021 №1/2021 та наказом від 02.07.2021 №2-к ОСОБА_1 звільнено з посади, неіснуючої в переліку органів управління кооперативу.

30. 02.05.2023 від СГК "Діброва" надійшло повідомлення про подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21, в якому скаржник вказав:

- оскаржувану у цій справі постанову суд апеляційної інстанції обґрунтовував, виходячи із вимог ст.75 ГПК та преюдиціальності постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у справі №906/908/21, яку Верховний Суд постановою від 27.03.2023 скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у позові;

- СГК "Діброва" подало до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21, зазначивши підставами для перегляду: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (п.3 ч.2 ст.320 ГПК).

31. 15.05.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи №906/907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому, зокрема, зазначає:

- підставами для скасування Верховним Судом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у справі №906/908/21, на преюдиційні обставини у якій посилається Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 30.01.2023 у справі №906/907/21, було, зокрема, те, що на довіреність на право участі та голосування на загальних зборах не поширюються приписи ч.3 ст.245 ЦК щодо довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами; довіреності видані членами СГК "Діброва" саме на право участі та голосування на загальних зборах;

- Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21 залишив поза увагою, що довіреності членів (засновників) кооперативу на участь в загальних зборах і голосуванні (які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування відповідно до ч.5 ст.245 ЦК) за своїм змістом мають передбачати виключно лише право представника брати участь в загальних зборах та голосуванні, без права брати участь в управлінні та розпорядженні корпоративними правами;

- у справі №906/908/21 (як і у справі №906/907/21) довіреності членів (засновників) кооперативу надавали своїм представникам не тільки право представляти їх інтереси на загальних зборах СГК "Діброва" та голосувати з будь-яких питань порядку денного, підписувати протоколи, статут в новій редакції, документи та інше, але й повноваження вчиняти будь-які дії щодо реалізації прав члена (засновника), зокрема, брати участь в управлінні справами СГК "Діброва" в межах та порядку, визначених статутними документами, тобто на управління та розпорядження корпоративними правами, тому є підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21 щодо застосування ч.3 ст.245 ЦК у подібних правовідносинах.

32. 05.07.2023 надійшли заперечення СГК "Діброва" на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в яких просить відмовити позивачу у задоволенні клопотання, касаційний розгляд справи зупинити, а матеріали справи направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення заяви СГК "Діброва" про перегляд оскаржуваної постанови за нововиявленими обставинами.

33. У цих запереченнях СГК "Діброва", зокрема, вказує:

- першочерговим є розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21, оскільки рішення в останній ухвалено із застосуванням преюдиційності постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у справі №906/908/21, яка скасована постановою Верховного Суду від 27.03.2023;

- скасування Північно-західним апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови від 30.01.2023 у справі №906/907/21 в порядку перегляду за нововиявленими обставинами та ухвалення нової виключить предмет касаційного оскарження;

- наявні підстави для зняття з розгляду касаційної скарги та направлення справи до Північно-західного апеляційного господарського суду для перегляду оскаржуваної постанови за нововиявленими обставинами, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові власних висновків із застосування ст.245 ЦК не робив, а застосував ч.4 ст.75 ГПК;

- представник позивача ставить питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступлення від висновку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а не іншого касаційного суду, тому підстави для задоволення клопотання, виходячи з приписів частин 3-5 ст. 302 ГПК, відсутні.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

34. Верховний Суд у складі колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Кібенко О.Р. ухвалою від 18.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СГК "Діброва", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 17.05.2023.

35. У зв`язку з відпусткою суддів Бакуліної С.В. та Кібенко О.Р. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 для розгляду справи №906/907/21 було визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.

36. 12.05.2023 судді Верховного Суду Баранець О.М. та Студенець В.І. подали заяву про самовідвід від розгляду справи №906/907/21, яку Верховний Суд ухвалою від 12.05.2023 задовольнив.

37. Протоколом повторного автоматизованою розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 для розгляду справи №906/907/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Вронська Г.О.

38. Верховний Суд ухвалою від 17.05.2023 прийняв до провадження справу №906/907/21 за касаційною скаргою СГК "Діброва", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 21.06.2023.

39. У судовому засіданні 21.06.2023 Верховний Суд оголосив перерву до 12.07.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо зупинення провадження у справі (зняття з розгляду, зупинення касаційного перегляду)

40. У запереченнях від 05.07.2023 на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також в судовому засіданні представник СГК "Діброва" просить касаційний розгляд справи зупинити ("зняти справу з розгляду"), а матеріали справи направити до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення заяви СГК "Діброва" про перегляд оскаржуваної постанови за нововиявленими обставинами.

41. Необхідність зупинення провадження (зупинення касаційного розгляду) справи СГК "Діброва" мотивує тим, що:

- преюдиційність постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 у справі №906/908/21, застосованої в оскаржуваній постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21, відпала у зв`язку з ухваленням постанови Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21;

- скасування Північно-західним апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови від 30.01.2023 у справі №906/907/21 в порядку перегляду за нововиявленими обставинами та ухвалення нового рішення виключить предмет касаційного оскарження.

42. Верховний Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з огляду на таке.

43. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

44. За своєю правою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі із підстав, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

45. Згідно із п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

46. Верховний Суд звертає увагу, що п.5 ч.1 ст.227 ГПК передбачають зупинення провадження у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення саме іншої, а не цієї ж справи. Такого правового інституту як зупинення провадження у справі для перегляду рішення суду у цій же справі, норми ГПК не містять.

47. Така процесуальна дія як зупинення касаційного провадження (розгляду) та направлення судом касаційної інстанції матеріалів справи до суду апеляційної інстанції ГПК не передбачена.

48. Так, пункти 17.10 - 17.12 Розділу ХІ ГПК "Перехідні положення" встановлюють, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:

- у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали; в інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи (п.17.10);

- подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (п.17.11);

- суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (п.17.12).

49. Втім, ГПК не передбачає зворотного - можливості суду касаційної інстанції направити матеріали справи до суду апеляційної інстанції та зупинити касаційне провадження у справі до завершення перегляду апеляційним судом ухваленої ним постанови за нововиявленими обставинами.

50. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що підстави для перегляду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21 за нововиявленими обставинами, про які повідомляє СГК "Діброва", збігаються з підставами касаційного оскарження вказаної постанови.

51. З урахуванням викладених вище мотивів, Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання СГК "Діброва" про зупинення касаційного провадження (касаційного розгляду справи) та направлення матеріалів справи до Північно-західного апеляційного господарського суду для вирішення заяви СГК "Діброва" про перегляд постанови Північно-західного господарського суду від 15.01.2023 у справі №906/907/21 за нововиявленими обставинами.

Щодо довіреностей та кворуму

52. Суд першої інстанції у цій справі встановив наявність кворуму на загальних зборах членів кооперативу, тоді як суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нікчемність 15 довіреностей, які не були нотаріально посвідчені, а відтак констатував відсутність кворуму, що є безумовною підставою визнання оскаржуваного рішення недійсним.

53. Суд першої інстанції вказав, що засновники (члени) уповноважили довірених осіб на участь в загальних зборах кооперативу, на голосування з будь-яких питань порядку денного, підписувати протоколи загальних зборів, статут товариства в новій редакції та інші необхідні документи тощо; вказані довіреності не надають довіреним особам повноважень на управління і розпорядження корпоративними правами засновників СГК "Діброва", тому правомірно посвідчені органом місцевого самоврядування і є такими, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

54. Суд апеляційної інстанції із посиланням на висновки суду, зроблені у справі №906/908/21, обставини якої є подібними до обставин справи №906/907/21, з посиланням на положення ч.3 ст.245 ЦК, дійшов висновку, що довіреності, посвідчені секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області, вчинені з порушенням закону (є нікчемним правочином через недотримання нотаріальної форми), оскільки передбачають не лише повноваження на участь та голосування на загальних зборах, а й повноваження представника на управління корпоративними правами, а відтак ці довіреності не могли бути враховані при визначенні кворуму загальних зборів СГК "Діброва".

55. СГК "Діброва" у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: ч.1 ст.12, частин 1, 12 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", ст.167 ГК у взаємозв`язку із ч.2 ст.204, статтями 209, 215, 219, частинами 3, 5 ст.245 ЦК, щодо чинності довіреності та презумпції правочину під час представлення інтересів на зборах.

56. Скаржник вказує, що довіреності не надають довіреним особам повноважень на управління і розпорядження корпоративними правами засновників СГК "Діброва", тому правомірно посвідчені органом місцевого самоврядування і є такими, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (ч.3 ст.245 ЦК).

57. Верховний Суд погоджується із доводами скаржника з огляду на таке.

58. У цій справі СГК "Діброва" звернувся із касаційною скаргою 20.02.2023.

59. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч.4 ст.300 ГПК).

60. 27.03.2023 Верховний Суд розглянув справу №906/908/21, в якій член кооперативу оскаржував рішення загальних зборів членів СГК "Діброва", оформлені протоколом від 01.07.2021 №1/2021, у зв`язку з порушенням порядку підготовки та проведення зборів. Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21 зробив висновок щодо застосування ч.1 ст.12, частин 1, 12 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", ст.167 ГК у взаємозв`язку із ч.2 ст.204, статтями 209, 215, 219, частинами 3, 5 ст.245 ЦК, зокрема, вказав таке.

93. За приписами ст. 16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" вищим органом управління сільськогосподарського кооперативу є загальні збори сільськогосподарського кооперативу. У загальних зборах сільськогосподарського кооперативу з правом ухвального голосу мають право брати участь усі члени такого кооперативу.

Член, асоційований член сільськогосподарського кооперативу - фізична особа бере участь у загальних зборах сільськогосподарського кооперативу особисто. Член, асоційований член сільськогосподарського кооперативу - юридична особа бере участь у загальних зборах через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності про участь у загальних зборах сільськогосподарського кооперативу або рішення уповноваженого органу такої юридичної особи.

Загальні збори сільськогосподарського кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо в них беруть участь більше половини членів сільськогосподарського кооперативу, а збори уповноважених представників - за умови присутності не менше двох третин уповноважених представників.

Кожний член сільськогосподарського кооперативу чи уповноважений представник має один голос, який не може передаватися іншій особі.

94. За приписами ст.15 Закону "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

95. Статтею 26 Статуту передбачено, що рішення зборів є правомочними, коли на них присутні більше половини членів Кооперативу. При голосуванні підрахунок голосів здійснюється за принципом - один член кооперативу - один голос. Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів членів Кооперативу присутніх на зборах.

96. Як встановлено судами попередніх інстанцій для участі у зборах зареєструвались 29 осіб, з яких 10 членів особисто. При цьому, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 приймали участь особисто, разом з тим їх інтереси представляли і довірені особи за довіреностями.

97. Інтереси дев`ятнадцяти членів кооперативу були представлені довіреними особами, п`ятнадцять довіреностей, з яких були посвідчені секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району, чотири - державним нотаріусом.

98. Згідно з ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

99. Відповідно до частин 3 - 4 ст.245 ЦК довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з`єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім`ї і члена сім`ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з`єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

100. Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) (Закон від 12.02.2015 № 191-VIII) частину 5 ст.245 ЦК викладено в наступній редакції: "Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується нотаріусом або іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також може посвідчуватися депозитарною установою у визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах від імені юридичної особи видається в порядку, встановленому статтею 246 цього Кодексу, та не потребує посвідчення".

101. Водночас Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" (Закон від 07.04.2015 № 289-VIII) зазначену ч.5 ст.245 ЦК викладено в редакції: "довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством".

102. З аналізу норм ст.245 ЦК вбачається, що норми зазначеної статті визначають перелік довіреностей, які хоч і не є нотаріально посвідченими, але згідно із законом прирівнюються до них. Як виняток із загальних правил довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, яка посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

103. Верховний Суд констатує, що на довіреність на право участі та голосування на загальних зборах не поширюється норма ч.3 ст.245 ЦК щодо довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами.

104. Згідно з ч.1 ст.245 ЦК передбачено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

105. Верховний Суд зазначає, що оскільки рішення зборів членів кооперативу оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. Водночас обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності ні Законом "Про сільськогосподарську кооперацію", ні Законом "Про кооперацію" не передбачено.

106. Крім того, члени СГК "Діброва" довіреностями уповноважили довірених осіб на представлення їх інтересів, як членів СГК "Діброва" на загальних зборах членів Кооперативу, на голосування від їх імені з будь-яких питань порядку денного, підписання протоколів загальних зборів від їх імені, статуту товариства в новій редакції, та інші необхідні документи.

107. Тобто, довіреності видані членами СГК "Діброва" саме на право участі та голосування на загальних зборах.

61. Подібні за змістом висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20. Так, у п.8.57 Велика Палата, проаналізувавши зміст ст.245 ЦК, зокрема ч.5 цієї статті, вказала, що оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов`язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено.

62. Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав від відступу цих висновків.

63. ОСОБА_1 просить розглянути питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та вказує на наявність підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21, щодо застосування ст.245 ЦК у подібних правовідносинах.

64. Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21 залишив поза увагою те, що довіреності членів (засновників) кооперативу на участь в загальних зборах і голосуванні (які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування відповідно до ч.5 ст.245 ЦК) за своїм змістом мають передбачати виключно лише право представника брати участь в загальних зборах та голосуванні, без права брати участь в управлінні та розпорядженні корпоративними правами; такі довіреності, відповідно до ч.3 ст.245 ЦК, не можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, а підлягають посвідченню лише нотаріусом; недотримання нотаріального посвідчення такої довіреності вказує на її нікчемність.

65. Тобто, позивач по суті не згодний не з самими правовими висновками Верховного Суду, а з правовою оцінкою змісту довіреностей, які не були нотаріально посвідчені, вважає що ці довіреності містили повноваження на управління корпоративними правами, передбаченими у ст.12 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію".

66. Верховний Суд відхиляє цей довід позивача.

67. Дійсно, як встановив суд апеляційної інстанції, всі довіреності, які суд вважав нікчемними через недотримання нотаріальної форми, були розділені на дві групи повноважень (прав).

68. У першій частині довіреності було вказано що член кооперативу на підставі усного договору доручення цією довіреністю уповноважує представника представляти його інтереси як член кооперативу на загальних зборах, голосувати від його імені з будь-яких питань порядку денного, підписувати протоколи загальних зборів/рішення члена кооперативу від його імені, статут Товариства в новій редакції, та інші необхідні документи. Цей текст виділено жирним шрифтом та частково великими літерами (капслоком).

69. Далі у довіреностях вказано таке: "для цього надаю представникам право: здійснити необхідні дії для реєстрації до участі на загальних зборах, представляти мої інтереси та брати участь у роботі загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва", з правами, наданими членам (засновникам) законодавством України, статутом та установчим договором СГК "Діброва", в тому числі ставити питання на голосування та брати участь у голосуванні з будь-яких із запропонованих до розгляду питань, у процесі видачі цієї довіреності узгоджені нами та не потребує доказування такого узгодження для сторонніх осіб, а тому числі, але не виключно, голосувати щодо зміни правління, голови та виконавчого директора (керівника) СГК "Діброва"; вчиняти дії щодо реалізації моїх прав та виконання обов`язків як члена (засновника) СГК "Діброва", а саме: обирати та давати згоду на моє обрання до правління, дирекції, ревізійної комісії та інших органів СГК "Діброва", брати участь в управлінні справами СГК "Діброва" в межах та в порядку, визначених їх статутними документами, отримувати інформацію щодо діяльності СГК "Діброва", подавати від мого імені документи, включаючи заяви; підписувати та подавати від мого імені необхідні у кожному конкретному випадку документи, довідки, включаючи будь-які заяви на виконання цього доручення, а також виконувати всі юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цього доручення; вчиняти інші дії в межах та обсязі, передбачених законодавством України для такого роду повноважень".

70. Отже, всі повноваження були надані представникам виключно для виконання головного доручення - взяти участь у роботі зборів (представити на них інтереси члена кооперативу) і проголосувати.

71. Суд першої інстанції правильно оцінив таку довіреність як довіреність на участь і голосування у загальних зборах, яка відповідно до ст.245 ЦК не потребує нотаріального посвідчення і може бути видана у простій письмовій формі. Тоді як суд апеляційної інстанції припустився помилкових висновків про те, що така довіреність стосується саме управління корпоративними правами.

72. Верховний Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить визначення терміну "управління корпоративними правами". Законодавець, вживаючи термін "управління корпоративними правами", зазвичай має на увазі управління корпоративними правами (акціями, часткою, паєм) як єдиним об`єктом, а не реалізацію представником лише окремих прав учасника юридичної особи. Саме у такому значенні термін "управління корпоративними правами" вживається у чинному законодавстві, зокрема у ст. 36 Закону "Про запобігання корупції", Законі "Про управління об`єктами державної власності". Таким чином, поняття "управління корпоративними правами" відрізняється від повноважень представника реалізовувати окремі права члена кооперативу, визначені довіреністю для виконання основного доручення (участь і голосування на зборах).

73. Отже, суд апеляційної інстанції, помилково оцінив 15 довіреностей, посвідчених секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району, як нікчемні, і не врахував ці довіреності при визначенні кворуму, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність кворуму загальних зборів СГК "Діброва".

74. Водночас, суд першої інстанції правильно врахував при визначення кворуму довіреності засновників (членів) кооперативу, які були посвідчені органом місцевого самоврядування та вказав, що позачергові загальні збори членів (засновників) кооперативу проведені за участі 29 осіб (більшість від загальної кількості засновників (кворум), а тому є правомочними.

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду/палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

75. Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 просив розглянути питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та вказував на наявність підстав для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21, щодо застосування ст.245 ЦК у подібних правовідносинах.

76. У судовому засіданні від 21.06.2023 ОСОБА_1 уточнив своє клопотання, вказавши про передачу справи №906/907/21 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки постанова від 27.03.2023 у справі №906/908/21 ухвалена колегією суддів цієї палати (Кролевець О.А., Баранець О.М., Студенець В.І.).

77. СГК "Діброва" у запереченнях на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.

78. Верховний Суд відхиляє клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду/палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

79. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати (ч.1 ст.302 ГПК).

80. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (ч.3 ст.302 ГПК).

81. Відповідно до ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

82. Як зазначалося, клопотання про передачу справи було обґрунтоване необхідністю відступити від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №906/908/21.

83. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій необхідно мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16).

84. Подібні висновки наведені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та інших.

85. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2020 у справі №5017/1221/2012 вказала, що необхідність відступу має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані, також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

86. Однак ОСОБА_1 не навів у клопотанні доводів про те, у чому саме полягають неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21, не довів наявності суперечливої судової практики щодо застосування ст.245 ЦК при вирішенні спорів або різних доктринальних підходів до її тлумачення.

87. Доводи ОСОБА_1 фактично зводяться до його незгоди із правовою оцінкою змісту довіреностей, яка була надана судом першої інстанції та підтримана Верховним Судом у справі №906/908/21, а не з тлумаченням ст.245 ЦК, наданим Верховним Судом у постанові від 15.05.2023 і відповідними правовими висновками.

88. Враховуючи це, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 від 15.05.2023 та відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2023 у справі №906/908/21.

Щодо обрання голови правління кооперативу

89. СГК "Діброва" у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.17 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" у взаємозв`язку із п.1 ч.1 ст.12, ч.1 ст.15, частинами 3, 16 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", ч.1 ст.102 ГК щодо можливості прийняття загальними зборами членів кооперативу на підставі частин 1, 3 ст.16 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" рішення про обрання голови правління кооперативу, яке ч.4 ст.17 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" віднесено до компетенції правління кооперативу, члени якого можуть бути обрані лише на загальних зборах.

90. Верховний Суд не бере до уваги вказані доводи скаржника з огляду на таке.

91. ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва" про припинення повноважень та звільнення з посади керівника СГК "Діброва", скасувати наказ про звільнення з посади голови правління СК "Діброва" та поновити його на посаді голови кооперативу.

92. Позивач не просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва" про призначення голови правління СГК "Діброва" і, відповідно, суди попередніх інстанцій цю вимогу не розглядали.

93. Оскільки доводи СГК "Діброва" щодо призначення голови правління кооперативу, викладені у касаційній скарзі, не стосуються предмету спору у цій справі, Верховний Суд не бере їх до уваги.

Щодо преюдиції та порушення прав позивача

94. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції застосував статті 74, 75 ГПК без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №686/8227/17 та від 03.12.2020 у справі №910/1421/20 (щодо обов`язку позивача довести порушення своїх прав та інтересів), від 20.11.2019 у справі №752/900/15-ц (щодо захисту не теоретичних або примарних, а практичних та ефективних прав), та, пославшись на преюдицію, фактично ухилився від надання власної юридичної оцінки обставинам справи щодо дійсності довіреностей.

95. Верховний Суд погоджується із цими доводами скаржника з огляду на таке.

96. Згідно з ч.4 ст.75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

97. Відповідно до ч.5 ст.75 ГПК обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

98. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч.7 ст.75 ГПК).

99. Велика Палата Верховного Суду у п.32 постанови від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 сформулювала такий висновок: "Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи."

100. Однак суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що правові висновки Північно-західного апеляційного господарського суду, відображені у постанові від 02.12.2022 у справі №906/908/21, якою скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 04.07.2022 та, зокрема, визнано недійсним рішення загальних зборів членів (засновників) СГК "Діброва", оформлені протоколом від 01.07.2021 №1/2021, мають преюдиціальне значення, тому враховує їх під час розгляду цієї справи (№906/907/21). Правовий висновок, зроблений у справі №906/908/21 та який, на думку суду апеляційної інстанції, має преюдиціальне значення для цієї справи, стосується правової оцінки довіреностей, посвідчених секретарем Дубрівської сільської ради Баранівського району Житомирської області, та полягає у тому, що згідно з ч.3 ст.245 ЦК ці документи посвідчені з порушенням закону, а тому не надавали уповноваженим особам права участі у загальних зборах кооперативу і не могли бути враховані при визначенні кворуму загальних зборів СГК "Діброва", проведених 01.07.2021.

101. Виходячи з викладеного, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення приписів ст.75 ГПК, оскільки помилково вважав правовий висновок суду апеляційної інстанції, зазначений у постанові від 02.12.2022 у справі №906/908/21, таким, що має преюдиціальне значення для цієї справи, як і саму постанову в цілому (тобто те, як спір було вирішено по суті), однак не врахував, що таке значення можуть мати лише обставини, досліджені та встановленні судом на підставі певних доказів, а не правова оцінка, надана судом певним фактам.

102. Також суд апеляційної інстанції не врахував, що у цій справі та у справі №906/908/21 сторони спору (позивачі) є відмінними. Позивачем у справі №906/908/21 є ОСОБА_13 , яка була членом кооперативу на час виникнення спірних відносин, а у справі, яка переглядається, - ОСОБА_1 , який не був членом кооперативу.

103. Скаржник звертає увагу на постанову Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №686/8227/17, яка містить такі висновки.

"Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1ст.15 ЦК визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним".

104. Схожі за змістом висновки містяться й у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №910/1421/20, на яку також послався скаржник. Вказав, що вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

105. У постанові від 20.11.2019 у справі №752/900/15-ц, у якій позовні вимоги базувалися на стверджуваних позивачем порушеннях при видачі довіреності, Верховний Суд вказав, що порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. Відповідно до ст.16 ЦК, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту. При цьому, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

106. ОСОБА_1 не був учасником СГК "Діброва", тому його корпоративні права не могли бути порушені, а припинення його повноважень як керівника на підставі ч.3 ст.99 ЦК є правом загальних зборів Кооперативу, яке було реалізовано, про що зазначив як суд першої, так і апеляційної інстанції. Незгода ОСОБА_1 з таким рішенням та звільненням, як таким, не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу.

107. У постанові від 28.07.2021 у справі №918/456/20 Верховний Суд вказав, що рішення загальних зборів товариства (як акт юридичної особи) може оскаржувати не тільки його учасник, але й третя особа, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.20 ГК кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, утискають права та законні інтереси суб`єкта господарювання. При цьому позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та/або законних інтересів. Водночас порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/7847/17, від 16.10.2018 у справі №910/15792/14, від 22.05.2019 у справі №904/7274/17, 09.12.2020 у справі № 914/2259/17.

108. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

109. Верховний Суд також звертає увагу на те, що відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу містить низку доводів, у яких позивач стверджує про наявність порушень норм закону та статуту кооперативу, допущених при скликанні та проведенні загальних зборів та його звільненні, які за змістом не пов`язані із доводами касаційної скарги (переважно дублюють аргументи позову та апеляційної скарги).

110. Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.295 ГПК відзив на касаційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

111. У ч.1 ст.300 ГПК встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

112. Отже, Верховний Суд при касаційному перегляді не може вийти за межі доводів касаційної скарги і надати відповіді або врахувати доводи позивача (який не є заявником касаційної скарги), які не пов`язані із підставами касаційного оскарження та доводами касаційної скарги.

113. Враховуючи, що ОСОБА_1 не оскаржив в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, зокрема в мотивувальній частині, Верховний Суд врахував викладені ним у відзиві на касаційну скаргу доводи виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги СГК "Діброва", які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Інші доводи залишає без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

114. Згідно із ч.1 ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст.300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

115. З урахуванням викладених вище мотивів, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судові витрати

116. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на позивача.

Керуючись статтями 227, 228, 300, 301, 302, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Сільськогосподарського кооперативу "Діброва" про зупинення касаційного провадження.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №906/907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з уточненням щодо передачі справи №906/907/21 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. Касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Діброва" задовольнити.

4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №906/907/21 скасувати.

5. Залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2022 у справі №906/907/21.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського кооперативу "Діброва" (12736, Житомирська область, Баранівський район, село Дубрівка, код ЄДРПОУ 24704148) 9 080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Г. Вронська