Ухвала

від 23.05.2023 по справі 752/8492/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8492/18

Провадження № 2/752/172/23

У Х В А Л А

23 травня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні суду перебуває справа за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», КП «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

З урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 114-115) КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та КП «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» просять суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на користь КП «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» за період з 1 вересня 2010 року по 1 квітня 2015 року (включно) на загальну суму 69987,57 грн.; на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» за період з 1 травня 2017 року по 1 січня 2018 року (включно) у розмірі 3272,32 грн., а також судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О.В. від 30 травня 2018 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 29-31).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва від 2 липня 2018 року за № 1420 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням строку повноважень судді Мирошниченко О.В., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. (а.с. 40).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу в суді від 3 липня 2018 року, вказана цивільна справа розподілена судді Плахотнюк К.Г.

4 липня 2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, призначено судове засідання (а.с. 42).

В судовому засіданні сторони відсутні.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду від 3 лютого 2023 року клопотання представника КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" та КП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" задоволено; повторно витребувано з Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації довідки про зареєстроване в установленому законом порядку за адресою АДРЕСА_1 місце проживання з зазначенням числа, місяця та року народження відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 164-165).

Відповідно до інформації, що міститься в Реєстрі територіальної громади м. Києва (а.с. 172-173), яка надана на виконання ухвали суду відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 з 09.03.1982 по 18.12.2008. Знята з реєстрації місця проживання у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_1 померла ще до пред`явлення позову, а відтак, відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України, її цивільна правоздатність припинилась у момент її смерті.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає. За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

З наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак, помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 355 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 ЦК України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Наведене дає підстави для висновку, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.

Суд враховує те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.

Залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, apriori потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги до боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положенням ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, а також з метою захисту цивільних прав та обов`язків усіх учасників судового розгляду, з огляду на викладені підстави та обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , яка померла до відкриття провадження у справі, предметом розгляду якої є заборгованість, яка виникла, після смерті останньої.

Керуючись ст.ст. 55, 255, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - в частині позовних вимог до відповідачки ОСОБА_1 , - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк