Рішення

від 15.06.2023 по справі 308/273/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/273/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., секретаря судового засідання Вільчак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Демченко Тетяни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Демченко Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ГАБІ №162901 від 01.11.2022.

Позовні вимоги мотивує тим, що її довірителька проживає за адресою АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку проживає її колишній чоловік ОСОБА_2 , шлюб між якими розірвано в 2022 році, однак їх спільним місцем проживання є зазначений будинок.

Зазначає, що між сторонами існують неприязні відносини, неодноразово кожен з них викликав поліцію до місця їх спільного проживання, відносно як позивачки так і її колишнього чоловіка були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.

Вказує, що 01 листопада 2022 року в післяобідній час, ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання побачила, що ОСОБА_2 повиривав дроти від інтернету, що повністю від`єднало будинок від інтернет зв`язку. В результаті у колишнього подружжя виник конфлікт, на що позивач викликала поліцію.

Зауважує, що прибувши за місцем їх проживання працівники поліції вислухали її і провели спокійну розмову з її чоловіком, в ході якої позивач зрозуміла, що працівники поліції та ОСОБА_2 знайомі між собою. Відповідно протокол про адміністративне правопорушення вони на нього не склали, лише попросили їх вести себе належним чином, після чого поїхали.

Представник позивача вказує, що 28.12.2022 року у поштовій скринці ОСОБА_1 знайшла конверт на своє ім`я, в якому містилася постанова ГАБІ №162901 від 01.11.2022, згідно якої: «01.11.2022 року близько 16.00 год. у АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: поліції», чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП та на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Позивач вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки нею ніякого порушення у розумінні ст. 183 КУпАП не вчинялося, поліцейським не з`ясовано обставини виклику поліції та безпідставно винесено відносно неї постанову.

Вказала на неточності та нечитабельність тексту оскаржуваної постанови, а також на порушення процедури розгляду справи, оскільки їй не було роз`яснено її права та обов`язки, не надано оцінку пояснень та упереджено розглянуто справу.

Додатково представник позивача вказує, що оскаржувану постанову її довірителька наручно не отримувала, а про наявність такої дізналася лише 28.12.2022, коли побачила таку у своїй поштовій скринці.

Враховуючи зазначене, просить суд поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ГАБІ №162901 від 01.11.2022, а провадження по справі закрити. Додатково подала заяву про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із твердженнями позивача, 21.04.2023 року через канцелярію суду надійшов відзив на позов, зміст якого зводиться до того, що вимоги позовної заяви є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Зазначає, що працівниками поліції було встановлено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме завідомо неправдивий виклик поліції, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, та відповідно було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача.

Звернула увагу суду на те, що постанова серії ГАБІ №162901 від 01.11.2022 складена відповідачем відповідно до норм КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, а посилання позивача на порушення законодавства є безпідставними.

Додатково зазначила, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із позовною заявою, що є підставою для залишення такої без розгляду, та вказала на необґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, просила відмовити у задоволенні позову.

Позивач у судове засідання не з`явилася та її представник подала заяву, згідно якої просила провести розгляд справи без їх участі та задоволити таку.

Представник ГУНП в Закарпатській області у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, додаткових клопотань чи заперечень від відповідача до суду не надходило. Згідно поданого відзиву просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Зважаючи на ту обставину, що оскаржувана постанова винесена 01.11.2022, позивач не була присутня під час її винесення, отримала постанову поштою без рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість прийняти до уваги твердження відповідача про пропуск строку на оскарження та суд приходить до переконання, що позивачу необхідно поновити строк на подання даного позову.

Як вбачається із постанови серії ГАБІ №162901 від 01.11.2022 на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Із вказаної постанови вбачається, що 01.11.2022 року близько 16.00 год. у с. Концово, вул. Українська, 17, громадянка ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: поліції. Тим самим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Відповідно до ст. 183 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Водночас, у згаданій постанові відсутні будь-які дані та докази, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність такого порушення, не зазначено, яким саме способом було встановлено дані обставини та яким засобами проводилася його фіксація.

Належного спростування доводів позивача з посиланням на відповідні докази представником відповідача у поданому відзиві вказано не було.

Зазначенні обставини вказують на формальний розгляд справи, при винесенні постанови поліцейський не дав належної оцінки доводам позивача і не вжив всіх заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення, не прийняв до уваги пояснення позивача щодо причин виклику поліції та не навів мотивів їх відхилення. Крім того, поліцейським було розглянуто справу про адміністративне правопорушення не на місці імовірного вчинення, а у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності без її належного повідомлення про час та місце розгляду спави.

За таких обставин, постанова серії ГАБІ №162901 від 01.11.2022 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає до скасування, а провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.

Частиною першоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню та зазначені нормиКАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 536.8 грн. на користь позивача.

Також, відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Позивачем у поданій заяві про відшкодування витрат на правову допомогу заявлена вимога про компенсацію витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн., однак нею не додано жодних підтверджуючих документів (касових чеків, накладних, тощо), в обґрунтування такої суми та що такі витрати були нею понесені.

Додані до справи Витяг із договору про надання правової допомоги, Додаткова угода до договору про надання правової допомоги та розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу та Акт виконаних робіт, не є підтвердженням того, що позивач ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу саме у такому розмірі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на правову допомогу, а тому така вимога підлягає до частково задоволення.

На підставі ст. 183, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 77,134,139,210,241,243,294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із вказаним позовом.

Позовну заяву задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №162901 від 01.11.2022 року, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 536.8 (п`ятсот тридцять шість грн. вісімдесят коп.) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до адміністративного суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе