Ухвала

від 21.07.2023 по справі 758/8368/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8368/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання прокурораПодільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023102070000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, у якому просить накласти арешт на мобільні телефони та ноутбук, що були вилучені в рамках кримінального провадження №42023102070000039 від 28.02.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що вилучені мобільні телефони та ноутбук визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є такими, що відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, з огляду на те, що на вилучених речах може міститися інформація, яка має значення для кримінального провадження, постановою слідчого щодо такого майна було призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу. З огляду на викладене, прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вилучені у ОСОБА_4 мобільні телефони та ноутбук, вказуючи на те, що у слідства є всі підстави вважати, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому існує реальна загроза його приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження.

З метою забезпечення арешту майна прокурор просив проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, щодо якого подане клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому.

Відповідно доч.1ст.172КПКУкраїнийого неприбуттянеперешкоджаєрозгляду клопотання,атомуслідчий суддявважаєзаможливе проводитирозглядклопотаннябез участіпрокуроратаз урахуваннямч.4ст.107КПКУкраїни без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 10, ч.11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається із клопотання та доданих до нього документів, у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №42023102070000039, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Досудове розслідування слідство здійснюється за матеріалами Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, за фактом вчинення складання чи видачі приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, під час здійснення фінансово-господарської діяльності та ведення обліку доходів і витрат, складення звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 упродовж 2019-2023 років.

В ході досудового розслідування встановлено факти, які свідчать про налагодження протиправного механізму, що спрямований на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (вчинення дій, спрямованих на приховування (маскування) джерел походження коштів чи використання коштів незаконного походження).

Так, за наявною інформацією, на рахунки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також на рахунки підконтрольних ОСОБА_4 юридичних осіб здійснюються фінансові операції, пов`язані з отриманням безготівкових коштів та внесенням готівки на рахунки останніх. Грошові кошти не підтверджено офіційно задекларованим доходам, тобто останнє може свідчити про легалізацію (відмивання) коштів здобутих злочинним шляхом.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини, за яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовують протиправні фінансові механізми, ймовірно, з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та для умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом складання, видачі як суб`єктами господарської діяльності завідомо підроблених офіційних документів щодо сум отриманого доходу, зокрема, від ТОВ «Лентіс Девілс» (код ЄДРПОУ 43204833), ТОВ «Транс-Лізинг 24» (код ЄДРПОУ 44298190), так і інших суб`єктів господарської діяльності без фактичного здійснення фінансово-господарських операцій, а також за відсутності офіційних джерел походження коштів, фінансові операції за якими здійснені упродовж 2019-2023 років.

Як встановлено органом досудового розслідування, ОСОБА_4 за звітний період грудня 2022 року самостійно задекларовано дохід фізичної особи підприємця у сумі меншій, ніж отримано від податкових агентів на 18 589 224,00 гривень, що в свою чергу ймовірно призвело до заниження податкових зобов`язань з єдиного податку (2%) на суму 371 784,48 гривень.

Фінансовий стан ОСОБА_5 також не відповідає витратам щодо придбаних транспортних засобів та квартири. Так, сума отриманих доходів ОСОБА_5 за період з 1998 до 2022 року менша за вартість придбаного нею рухомого та нерухомого майна на 52 340 275 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 ймовірно вчинено правочини, які можуть бути пов`язані з приховуванням джерел незаконного походження доходів у сумі 52 340 275 гривень, одержаних в готівковій формі без відображення в обліку, що ймовірно призвело до заниження податків (зборів) на загальну суму 10 206 353,63 гривень, у тому числі ПДФО (18%) на суму 9 421 249,50 гривень та військового збору (1,5%) на суму 785 104,13 гривень. До того ж, здійснення фінансових операцій з придбання ОСОБА_5 автомобілів може містити ознаки легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

13.06.2023 старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.05.2023 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон Iphone13 proMax, ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон Iphone14 proMax, ноутбук MacBookPro, serial TP9P763L6N.

Постановою старшого слідчогоСВПодільськогоУП ГУНПвм.Києві ОСОБА_6 від 13.06.2023 усе вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 22.05.2023, нею було надано дозвіл у тому числі на вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку та носіїв інформації, що використовуються для проведення фінансово-господарських операцій й підготовки проектів фінансово-господарської документації під час здійснення протиправної діяльності, тобто є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що вилучені мобільні телефони та ноутбук є предметами, на яких могли зберегтись сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

Із доданих до клопотання матеріалів також встановлено, що постановою старшого слідчогоСВПодільськогоУП ГУНПвм.Києві ОСОБА_6 від 13.06.2023 щодо вказаного майна, вилученого за місцем проживання ОСОБА_4 , призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу з метою перевірки наявності у ньому інформації, яка може мати значення для кримінального провадження.

На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, яке було виявлене та вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023102070000039 від 28.02.2023, а також збереження його як речових доказів, слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах власника майна та інших осіб, із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном задля забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурораПодільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023102070000039, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в рамках кримінального провадження №42023102070000039 від 28.02.2023, а саме на мобільний телефон Iphone13 proMax, ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільний телефон Iphone14 proMax, ноутбук MacBookPro, serial TP9P763L6N, що були вилучені 13.06.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна) та користуватись вказаним майном.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо до Київського апеляційного суду протягомп`яти днівз дняїї оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1