Рішення

від 19.07.2023 по справі 385/277/23

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/277/23

Провадження № 2/385/161/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,

представника позивача - адвоката Любченка В.М.,

представника відповідача - адвоката Дяченко М.І.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Любченко В.М. звернувся з позовом до ФГ «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування додаткової угоди до договору оренди землі.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 згідно Державного Акту про право приватної власності на землю серія КР № 033801 від 05.12.2006 року, належить земельна ділянка з кадастровим номером 3521110100:02:000:0082, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області.

12.12.2012 року між позивачем та ФГ «Олена» було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну їй земельну ділянку тобто до 12.12.2022 року. Починаючи з осені 2022 року позивач не одноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці, та просила повернути належну їй земельну ділянку одразу після закінчення договору оренди, на дані звернення голова ФГ «Олена» відповів, що договір оренди буде зберігати свою чинність доки йому буде потрібно.

09.12.2022 року позивач звернулася до державного реєстратора з заявою про надання інформаційної довідки по належній їй земельній ділянці, яка є предметом розгляду даної справи.

Отримавши інформаційну довідку № 317193965 від 09.12.2022 року, позивачу стало відомо, що 01.12.2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 12.11.2022 року до договору оренди від 12.12.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 року з автоматичним продовженням дії договору. В даному випадку позивачка не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала те не бажає подальшої спів праці з ним. Всі ці обставини грубо порушують її права як власника земельної ділянки, тому він вимушений звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належні йому земельні ділянки використовуються без законних на то підстав.

Просить суд зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0082, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, 12.12.2012 року, зареєстрованої 01.12.2022 року, номер запису про інше речове право № 48602751.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2023 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Фермерського господарства «Олена», оригінал додаткової угоди №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена» від 12.12.2022, для огляду в судовому засіданні.

20.03.2023 року на електронну адресу суду від представника ФГ «Олена», адвоката Кінько О.В., надійшов відзив на позовну заяву. В якому представник відповідача вказує, що Позивачка до 05.12.2022 року не зверталася до відповідача з заявами про припинення договорів у зв`язку з закінченням строку його дії або про небажання після закінчення дії основних договорів співпрацювати з ФГ «ОЛЕНА». Позивачка отримувала від Відповідача орендну плату за весь період дії Договору, Відповідач в свою чергу як сторона за договором обробляє земельні ділянки відповідно до умов Договору та сплачує орендну плату за користування земельними ділянками. Договір сторонами виконується до теперішнього часу включно. Строк дії договору оренди землі від 12.12.2012 року укладеного між позивачкою та ФГ «ОЛЕНА» до 12 грудня 2022 року включно. 12 листопада 2022 року позивачка уклала з ФГ «Олена» додаткову угоду про продовження дії договору, а в грудні 2022 року звернулася із заявою про припинення договору оренди. Додаткова угода від 12.11.2022 про продовження дії договорів оренди землі свідчить про намір сторін продовжити строк дії договору. Оскільки між сторонами були узгоджені всі істотні умови, що містилися в додатковій угоді, до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0082, що зареєстровані в Держкомземі Гайворонського району 12.12.2012 року, були внесені зміни в Державний реєстр речових прав. Номер запису про інше речове 48602751 від 01.12.2022. Відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

24.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Кінько О.В. до суду надійшла заява щодо виконання ухвали про витребування доказів. В даній заяві зазначається, що витребувану додаткову угоду ФГ «Олена» не має можливості, оскільки її втрачено. На підтвердження чого до суду надано: акт про втрату документів від 14.03.2023 року; Наказ про службове розслідування; копію газети Урядовий Кур`єр .

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2023 року задоволено клопотання представника відповідача. Витребувано у Благовіщенської міської ради Кіровоградської області оригінал реєстраційної справи про внесення змін до іншого речового права права оренди (продовження строку оренди) на підставі додаткової угоди б/н від 12.11.2022 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3521110100:02:000:0082 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Олена» (орендар), що зареєстрований в Держкомземі Гайворонського району 12.12.2012 року, для огляду в судовому засіданні.

21.04.2023 року від Благовіщенської міської ради Кіровоградської області надійшла відповідь на Ухвалу від 17.04.2023 року. В якій зазначається, що всі оригінали поданих документів, тобто (договори оренди, та додаткові угоди), були повернуті заявникові, копії договорів, та додаткових угод у реєстраційній справі не зберігаються (а.с.73-79).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача, адвокат Любченко В.М., в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача ФГ «Олена», Дяченко М.І. , в судовому засіданні, просила в позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку cерії КР №033801 від 05.12.2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,85 га. Земельна ділянка № НОМЕР_1 розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0082 (а.с. 5-6).

09.01.2012 року між ОСОБА_1 та ФГ Олена» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Договір зареєстровано в книзі 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2012 р. Об`єкт оренди - земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 2,85 гектара ріллі, кадастровий номер якої 3521110100:02:000:0082 (п. 2.1 Договору) (а.с. 77-78). Про що сторонами Договору складено Акт прийому передачі земельної ділянки від 09.01.2012 року (а.с. 79).

12.11.2022 року між ОСОБА_1 та ФГ Олена» укладено Додаткову угоду Договору оренди земельної ділянки №082 про викладення в новій редакції від 09.01.2012 року. Відповідно до п. 3.1 Додаткової угоди - договір оренди укладено строком на 20 років з дати укладання цього Договору та діє до 12.12.2032 року (а.с. 74-76).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8541 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0082. Номер запису про інше речове право: 48602751; дата та час державної реєстрації - 01.12.2022; підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 12.12.2012, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 ; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 12.11.2022, видавник: Орендар: ФГ «Олена»; Орендодавець: ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65662580 від 03.12.2022, Корсун Віталіна Станіславівна , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с. 7-8).

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджувала, що спірну додаткову угоду до договору вона не підписувала, підпис у ній вчинено іншою особою. З метою перевірки відповідності підпису на вказаній додатковій угоді їй та проведення почеркознавчої експертизи, представник позивача подав до суду заяву в якій просив витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди від 12.12.2012 року.

Ухвалою суду від 20.03.2023 було витребувано оригінал вказаної додаткової угоди у відповідача.

Проте, ухвала суду про витребування документів, що безпосередньо стосуються предмету спору, не виконана, представником відповідача повідомлено суд про відсутність у відповідача оригіналу додаткової угоди від 12.11.2022, укладеної із позивачем (а.с. 44).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2023 року задоволено клопотання представника відповідача. Витребувано у Благовіщенської міської ради Кіровоградської області оригінал реєстраційної справи про внесення змін до іншого речового права права оренди (продовження строку оренди) на підставі додаткової угоди б/н від 12.11.2022 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3521110100:02:000:0082 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Олена» (орендар), що зареєстрований в Держкомземі Гайворонського району 12.12.2012 року, для огляду в судовому засіданні.

21.04.2023 року від Благовіщенської міської ради Кіровоградської області надійшла відповідь на Ухвалу від 17.04.2023 року. В якій зазначається, що всі оригінали поданих документів, тобто (договори оренди, та додаткові угоди), були повернуті заявникові, копії договорів, та додаткових угод у реєстраційній справі не зберігаються (а.с. 73-79).

Враховуючи, що суду не надано відповідачем оригіналу додаткової угоди від 12.11.2022, суд позбавлений можливості призначити у справі відповідну експертизу.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ про те, що додаткова угода №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди від 09.01.2012 року якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12.12.2032 року, позивачем не підписувалася та не укладалася.

Суд враховує, що відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу не підписання останньою додаткової угоди №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди від 09.01.2012 року.

Норми права та мотиви їх застосування.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджував, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року в справі № 704/360/18 (провадження № 61-396св21) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою… Отже, реєстрація права оренди ТОВ «Міжлісся» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію)…»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21, пункт 98) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розглядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем, заявлена вимога про скасування такої державної реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений ЦК України) суперечить завданням цивільного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом цивільних спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань, аби убезпечити особу повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.

У пункті 123 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 14-83гс21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що положення статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) обумовлено тим, що суд вирішує спір про право; скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме право, яке реєструється. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права, а є офіційним засвідченням державою факту набуття особою такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткової угоди, яка позивачем не укладалась, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації такої угоди опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі - задовольнити.

Зобов`язати Фермерське Господарство «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3521110100:02:000:0082, площею 2,8541 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди №б/н від 12.11.2022 року до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Олена», код ЄДРПОУ 20657357, 12.12.2012 року, зареєстрованої 01.12.2022 року, номер запису про інше речове право № 48602751.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.07.2023 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 19.07.2023