Постанова

від 17.07.2023 по справі 916/2092/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2092/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від прокуратури - Коновал С.С.;

Від Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області не з`явився;

Від Благодатненської початкової школи Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області не з`явився;

Від Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023

у справі №916/2092/22

за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури

до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

-Благодатненської початкової школи Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області;

- Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради

про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення

(суддя першої інстанції: Малярчук І.А., дата та місце прийняття рішення: 12.04.2023, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп..Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Керівник Доброславської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Благодатненської початкової школи Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області та Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Прокурор зазначає, що рішенням сесії Доброславської селищної ради від 11.05.2022 №1035-VIII припинено шляхом ліквідації Благодатненську початкову школу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області. На думку прокурора, спірне рішення впливає на таке конституційне право дітей, які проживають в с. Благодатне Доброславської селищної територіальної громади, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію навчального закладу. Доброславська селищна рада листом від 02.06.2022 № 02-14/923/01/747 повідомила окружну прокуратуру, про те, що розпорядженням Доброславського селищного голови від 28.12.2021 №170/2021-СР «Про проведення громадських обговорень (слухань) щодо реорганізації, перепрофілювання (зміни типу), припинення закладів освіти Доброславської селищної ради» було розпочато процедуру припинення шляхом ліквідації Благодатненської та Христо-Ботівської початкових шкіл.

Прокурор зауважує, що на офіційному веб-сайті Доброславської селищної ради https://dobroslavsrf-gromada.gov.ua/ в рубриці «Офіційні документи» відсутні будь-які повідомлення про проведення громадських слухань щодо реорганізації чи ліквідації Благодатненської початкової школи, а на вебсайті в рубриці Рішення сесії селищної ради/рішення сесії 2022 розміщено лише рішення від 11.05.2022 №1035-VIII Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради». За твердженням прокурора, 28.12.2022 на офіційному веб-сайті в рубриці «новини» Доброславська селищна рада опублікувала оголошення про проведення громадського обговорення щодо реорганізації, перепрофілювання (зміни типу), припинення закладів освіти Доброславської селищної ради, зазначивши що громадські обговорення відбудуться 25.01.2022, однак, з дати призначення громадських слухань і до прийняття оскаржуваного рішення пройшов термін значно менший, ніж передбачено чинним законодавством, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Проте, на вебсайті відсутні рубрики «Консультації з громадськістю» та відомості щодо результатів проведення громадських слухань в с. Благодатне Доброславської селищної територіальної громади щодо реорганізації чи ліквідації Благодатненської початкової школи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22 задоволено позов Керівника Доброславської окружної прокуратури до Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Благодатненської початкової школи Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення; визнано незаконним (недійсним) п.1.1. рішення сесії Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.05.2022 №1035-УІІІ «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради»; стягнуто з Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що рішення про ліквідацію Благодатненської школи було прийнято відповідачем з порушенням строку, визначеного положеннями ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», а саме, таке рішення прийнято органом місцевого самоврядування на 10 місяців раніше, ніж мінімальна встановлена законодавцем гранична межа. Таким чином рішення сесії Доброславської селищної ради від 11.05.2022 № 1035-VIII є незаконним в частині п.1.1.

Суд зазначив, що з огляду на наявні порушення, підлягає задоволенню у повному обсязі позовна вимога прокурора про визнання незаконним (недійсним) п.1.1. рішення сесії Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.05.2022 №1035-УІІІ «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради».

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Доброславська селищна рада Одеського району Одеської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованим; висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Заявник апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування впливає на таке конституційне право дітей мешканців с.Благодатне, як право на освіту, це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію навчального закладу, що, в свою чергу і було реалізоване Доброславською селищною радою.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення, прийняте Доброславською селищною радою з дотиманням вимог ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», оскільки прийняте з врахуванням думки територіальної громади у вигляді громадського слухання щодо ліквідації Благодатенської школи, розпорядження №170/2021-ср від 28.12.2021, проєкту відповідного рішення засновника, що не порушує конституційне право членів територіальної громади села брати участь у такому обговоренні, а одностайність жителів с.Благодатне свідчить про відсутність порушень інтересів територіальної громади та прав їх дітей на освіту.

Апелянт також вказує, що обставини справи свідчать про згоду громади села Благодатне із ліквідацією Благодатненської початкової школи Добросласької селищної ради, однак судом першої інстанції підтвердження представництва прокуратури прав та інтересів жителів громади, держави, їх підстави, не досліджувались.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 апеляційну скаргу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

15.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області надійшла заява про усунення недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн, а також докази надсилання копії апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2092/22.

26.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2092/22.

Крім того, 31.05.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Доброславської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

Прокурор звертає увагу, що рішення №1035-VIII «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради» прийнято 11.05.2022, тобто з моменту проведення гроамдських обговорень і до моменту прийняття рішення про ліквідацію Благодатненської початкової школи минуло лише 5 місяців, тобто менше року, що передбачено ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 Призначити розгляд апеляційної скарги Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 по справі №916/2092/22 на: 17.07.2023 року о 12-00 год.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені ним письмово у відзиві. Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників, які не з`явились, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Доброславської селищної ради від 11.05.2022 №1035-VIII «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області» припинено шляхом ліквідації Благодатненську початкову школу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

Згідно розпорядження Голови Доброславської селищної ради №170/2021-ср від 28.12.2021 «Про проведення громадських слухань щодо реорганізації, перепрофілювання (зміни типу), припинення закладів освіти Доброславської селищної ради» вирішено: провести громадські слухання щодо припинення Благодатненської початкової школи 25.01.2022 о 15год. 00 хв.; оприлюднити оголошення про початок процедури громадського обговорення у формі громадських слухань та проекти рішень, що підлягають обговоренню, не пізніше 30 календарних днів до дня проведення громадських слухань.

На підтвердження проведення громадських слухань із вищезазначеного питання до справи подано протокол №5 від 25.01.2022, до якого додано список 12 громадян, що приймали участь у громадських обговореннях.

Також прокурором до справи подано роздруківки із сайту Доброславської селищної ради від 08.06.2022, із яких вбачається, що на сайті відсутня опублікована інформація щодо розпорядження про проведення громадських слухань, розпорядження №170/2021-СР, проекти документів від 28.12.2021. На противагу цьому відповідач подав до суду роздруківки зі свого сайту, які не датовані, із яких вбачається розміщення на сайті оголошення про проведення громадських слухань щодо ліквідації Благодатненської школи, розпорядження №170/2021-ср від 28.12.2021, проект рішення щодо ліквідації вказаної школи, звіт про проведення громадських слухань.

Також до справи відповідачем подано до справи наказ №115-ОД від 25.08.2021 «Про організацію підвозу учнів до школи шкільним автобусом ПАЗ-32053-07АС» із с. Благодатне.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на переконання прокуратури, приймаючи спірне рішення, порушив вимоги законодавства про освіту та процедуру прийняття такого рішення, що зумовило порушення конституційних прав мешканців громади та відповідно суспільних інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 р. у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19).

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 р. у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) дійшла висновку, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що у даному випадку відбулося поєднання органу, уповноваженого на здійснення повноважень у сфері освіти на території громади та на захист інтересів держави, який повинен бути позивачем у справі, та відповідача. З огляду на предмет спору виключається можливість надання органу місцевого самоврядування статусу позивача у даному спорі.

У зв`язку з відсутністю іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, прокурор, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства та освіти, звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно недоведеності підстав для представництва прокурором інтересі держави та жителів громади у даній справі.

Враховуючи те, що підставою спору є рішення Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області щодо припинення шляхом ліквідації юридичної особи Благодатненської початкової школи Доброславської селищної ради, то орган місцевого самоврядування у спірних правовідносинах діяв не як суб`єкт владних повноважень (у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України), а як засновник юридичної особи комунальної установи, а тому оспорюване рішення є рішенням власника корпоративних прав (засновника).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18.

Як зазначалося раніше та підтверджено матеріалами справи, рішенням Доброславської селищної ради від 11.05.2022 №1035-VIII «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області» припинено шляхом ліквідації Благодатненську початкову школу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Як передбачено ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 3 Закону України Про освіту кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про освіту" визначено, що право на безоплатну освіту забезпечується, зокрема, для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, верховенство права; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб`єктів освітньої діяльності. Невід`ємним складником системи освіти є, у тому числі, повна загальна середня освіта. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки. Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти) (ч.1 ст.6, ч.1 ст.10, ч.ч.1, 2 ст.12 ЗУ Про освіту).

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України Про освіту для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про повну загальну середню освіту територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом: формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій).

За положеннями ч.3 ст.66 Закону України Про освіту сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення (ч.ч.1, 2 ст.32 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»).

Згідно з положеннями статті 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п.5, 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою КМУ №996 від 03.11.2010 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Інформація, пов`язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці «Консультації з громадськістю» офіційного вебсайту органу виконавчої влади. В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю, зокрема, щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; стосуються інтересів територіальних громад, тощо.

Положеннями п.п.14, 15 Порядку передбачено, що проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб`єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб`єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. В інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному вебсайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Згідно з пунктом 21 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики звіт про результати публічного громадського обговорення та електронних консультацій з громадськістю орган виконавчої влади в обов`язковому порядку доводить до відома громадськості шляхом оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті, урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада" (у разі проведення електронних консультацій з громадськістю на зазначеному вебсайті) та в інший прийнятний спосіб не пізніше ніж через два тижні після прийняття рішень за результатами обговорення.

Як визначено у ч.11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку. Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 06.02.2019 у справі № 720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі № 1640/3147/18 та від 08.06.2022 у справі № 819/707/18.

Положеннями п.2 ч.1, ч.4 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб`єкта владних повноважень, забезпечується шляхом, зокрема, оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб`єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб.

Як зазначено у ст.3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-яких правових колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст.3 Конвенції "Про права дитини", пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Рішенням Конституційного суду України від 04 березня 2004 року № 5- рп/2004 (справа №1-4/2004), у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. З ст. 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти) встановлено, що поняття «доступність», яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, доступність освіти за конституційно-правовим змістом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено у ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно - правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що рішенням сесії Доброславської селищної ради від 11.05.2022 № 1035-VIII припинено шляхом ліквідації Благодатненську початкову школу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області.

В свою чергу Розпорядження про призначення громадських слухань з цього питання було опубліковано 28.12.2021 та громадські слухання відбулись 25.01.2022.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставинам справи, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що рішення про ліквідацію Благодатненської школи було прийнято відповідачем з порушенням строку, визначеного положеннями ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», а саме рішення прийнято органом місцевого самоврядування менше ніж через 4 місяці після проведення громадських слухань, у той час як законодавством передбачено, що реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення

Доводи апелянта щодо необхідності ліквідації навчального закладу та, як наслідок, законності і обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки позовні вимоги про скасування відповідного рішення задоволені на підставі порушення Доброславською селищною радою Одеського району Одеської області процедури ліквідації юридичної особи, а саме ч.2 ст. 32 Закону України «Про загальну середню освіту» в частині необхідності проведення громадських обговорень не менше ніж за рік до прийняття спірного рішення органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, рішення сесії Доброславської селищної ради від 11.05.2022 № 1035-VIII є протиправним в частині п.1.1., у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив у повному обсязі позовні вимоги прокурора про визнання незаконним (недійсним) п.1.1. рішення сесії Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області від 11.05.2022 №1035-УІІІ «Про припинення шляхом ліквідації закладів освіти Доброславської селищної ради».

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

За таких обставин, апеляційна скарга Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2092/22 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2092/22 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2092/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2023 у справі №916/2092/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.07.2023 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.П. Разюк

А.І. Ярош