Ухвала

від 24.07.2023 по справі 916/2066/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2066/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 року про зміну порядку виконання рішення, суддя І інстанції Бездоля Д.О., повний текст якої складено 31.05.2023

у справі №916/2066/22

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1.Комунального некомерційного підприємства Консультативно- діагностичний центр №29 Одеської міської ради;

2. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 132 728,63 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра було задоволено частково; стягнуто з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп.

19.12.2022 на виконання вищевказаного рішення суду судом було видано відповідний наказ.

14.04.2023 до суду від стягувача надійшла заява, в якій останній просив суд:

- змінити порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22;

- стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 по справі №916/2066/22 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22 задоволено частково; змінено порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 та визначено його таким чином: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра заборгованість Одеської міської ради, а саме: борг в сумі 119509,14грн., 3% річних в сумі 2864,98 грн., інфляційні втрати в сумі 10343,67 грн. та судовий збір в сумі 2480,80 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

18.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 в обґрунтування якого апелянт зазначає, що про винесене рішення Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області дізналося з заяви Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» від 05.06.2023 року, яка надійшла до управління Казначейства 27.06.2023 року, стосовно виконання наказу Господарського суду Одеської області від 19.12.2022 року по справі №916/2066/22 (з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 року по справі №916/2066/22) про стягнення з місцевого блюджету м. Одеси через управління Державної казначейської служби України y м. Одесі Одеської області на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» заборгованості Одеської міської ради, а саме: борг в сумі 119 509, 14 грн., 3% річних в сумі 2 864, 98 грн, інфляційних витрат в сумі 10 343, 67 грн та судовий збір в сумі 2 480, 80 грн.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 по справі №916/2066/22, з огляду на підстави наведені апелянтом, зазначає наступне.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 26.05.2023. Повний текст складено та підписано 31.05.2023.

Оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.06.2023.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області звернулось 18.07.2023 з апеляційною скаргою безпосередньо до апеляційного господарського суду.

Як зазначає сам скаржник, про винесене рішення Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області дізналося з заяви Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сотка Добра» від 05.06.2023 року, яка надійшла до управління Казначейства 27.06.2023 року.

Отже, у даному випадку, враховуючи те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області дізналося про існування даної справи 27.06.2023, то кінцевим строком права звернення на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 10.07.2023, втім, останній звернулся з апеляційної скаргою лише 18.07.2023.

За змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 по справі №916/2066/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В свою чергу, скаржник не навів об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність дійсних перешкод у реалізації останнім свого права на ознайомлення із повним текстом даної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частина перша статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судова колегія зазначає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані заявником, не можуть бути визнані поважними, оскільки з наданих письмових пояснень не вбачається яким чином зазначені заявником підстави заважали здійснити відповідні процесуальні дії в строк, встановлений законодавством.

Крім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

За умовами частин третьої, четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, а щодо органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування відповідно до частини четвертої вказаної норми.

Системний аналіз зазначених законодавчих положень свідчить про те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області в апеляційному господарському суді має здійснюватися виключно адвокатами або в порядку самопредставництва, при цьому підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання від імені скаржника підписана В.о. начальника Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області Іриною Гордєєвою, на підтвердження повноважень якої до апеляційної скарги додано копію Наказу №85-в від 22.06.2023 про надання відпустки Лопушан А.С.

Між тим колегія суддів зауважує, що вищенаведений документ, наданий апелянтом на підтвердження повноважень Гордєєвої І.В. діяти від імені Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області в порядку самопредставництва, не є належним доказом повноважності підписанта апеляційної скарги у розумінні приписів частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено підтвердження повноважень законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Водночас за умовами частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційна скарга Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області підписана її представником Іриною Гордєєвою, при цьому доказів на підтвердження того, що остання має статус адвоката скаржником не подано.

Крім того, колегія суддів також зауважує на тому, що у прохальній частині скарги апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22. При цьому не зазначає яке саме рішення скаржник просить ухвалити.

Отже, з огляду на викладене, скаржнику необхідно уточнити вимоги даної апеляційної скарги, а саме: з урахуванням визначених статтею 275 Господарського процесуального кодексу України повноважень суду апеляційної інстанції та змісту викладених скаржником доводів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення чітко вказати, яке саме судове рішення апелянт просить прийняти за наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22.

За таких обставин, з огляду на те, що до матеріалів даної апеляційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, доказів на підтвердження того, що В.о. начальника Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області Ірина Гордєєва у цій справі має право відповідно до закону представляти апелянта як адвокат або в порядку самопредставництва, а також те, що не сформульована вимога прохальної частини апеляційної скарги відповідно до змісту мотивувальної частини цієї скарги, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків, скаржнику в силу вимог процесуального закону необхідно звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, надати документи, що посвідчують відповідні повноваження зазначеної особи представляти інтереси Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області в судах України в порядку самопредставництва та надати відповідні уточнення прохальної частини апеляційної скарги.

Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.

Згідно з частиною 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 60, 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання відповідних уточнень прохальної частини апеляційної скарги, надання суду доказів, які б підтверджували повноваження В.о. начальника Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області Ірини Гордєєвої представляти інтереси скаржника у Південно-західному апеляційному господарському суді, а також звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

4.Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська