Постанова

від 13.09.2023 по справі 916/2066/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2066/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників:

від Одеської міської ради: Садардінова І.В.

від Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області: не з`явився

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра: не з`явився

від Комунального некомерційного підприємства Консультативно- діагностичний центр №29 Одеської міської ради: не з`явився

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Одеської міської ради та Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 року про зміну порядку виконання рішення, суддя І інстанції Бездоля Д.О., повний текст якої складено 31.05.2023

у справі №916/2066/22

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1.Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр №29 Одеської міської ради;

2. Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

3.Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області

про стягнення 132 728,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 по справі №916/2066/22 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22 задоволено частково; змінено порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 та визначено його таким чином: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра заборгованість Одеської міської ради, а саме: борг в сумі 119509,14грн., 3% річних в сумі 2864,98 грн., інфляційні втрати в сумі 10343,67 грн. та судовий збір в сумі 2480,80 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявник не довів суду обставини шляхом надання відповідних доказів, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та щодо наявності / відсутності у виконкому відкритих рахунків, зокрема й рахунку, призначеного для виконання зобов`язань Одеської міської ради. Також, суд зазначив, що згідно з п. 28 Порядку орган Казначейства на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Разом з цим, приймаючи до уваги, що на стадії виконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання, було встановлено, що Одеська міська рада, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, не має відкритих реєстраційних рахунків, що призводить до відсутності у стягувача можливості отримати присуджені рішенням суду до стягнення грошові кошти, суд, з урахуванням визначеної Порядком процедури виконання судових рішень про стягнення коштів місцевих бюджетів, вважав можливим задовольнити заяву стягувача частково та змінити порядок виконання рішення суду.

14.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022р. у справі №916/2066/22.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що у відповідності до п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі- Порядок) заборгованість, яка стягнута з Одеської міської ради у даній справі не відноситься до випадків, в яких можливе списання коштів з надходжень бюджету. Натомість, можливості стягнення коштів з «місцевого бюджету» іншим способом, аніж з надходжень бюджету Порядок не передбачає. На думку апелянта, з аналізу положень БК України та порядку, вбачається, що ними не передбачено можливості стягнення заборгованості Одеської міської ради зі сплати внесків на утримання будинку з місцевого бюджету.

Також Одеська міська рада зазначає, що вона не є розпорядником бюджетних коштів, не є суб?єктом виконання бюджетних зобов?язань, а тому щодо неї не можуть застосовуватись пункти Порядку, на які посилається суд першої інстанції.

18.07.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022р. у справі №916/2066/22.

Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області в апеляційній скарзі вказує, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п.19 Порядку) з обов?язковим наданням стягувачем до органу Казначейства оригіналу або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів ПО до відповідного бюджету ( у судових рішень про стягнення коштів з відповідного бюджету) у відповідності до п.6 Порядку.

На думку скаржника, враховуючи, що заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку не надходила до місцевого бюджету м. Одеси та не входить до переліку випадків, в яких можливе безспірне списання (стягнення) з надходжень бюджету, виконання такого рішення суду є неможливим.

Окрім цього, апелянт зазначає, що стягнення (повернення) коштів державного бюджету та місцевого бюджету здійснює Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, а не Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області.

В письмових поясненнях Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра зазначає, що в апеляційній скарзі не наводиться жодної позиції щодо необхідного порядку, за яким слід виконати рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2066/22, при цьому, останнє вважає, що з метою забезпечення відновлення порушених прав позивача, за результатами апеляційного розгляду необхідно змінити прядок його виконання та стягнути з Одеської міської ради за рахунок Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (головуючий суддя Ярош А.І., судді: Принцевська Н.М., Діброва Г.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 та призначено дану справу до розгляду на 22.08.2023 об 11:00.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Принцевської Н.М., відповідно до наказу голови суду від 17.08.2023 №148-в у відпустці з 09.08.2023 по 08.09.2023 та судді-члена колегії Діброви Г.І. відповідно до наказу голови суду від 19.07.2023 №148-в у відпустці з 07.08.2023 по 01.09.2023, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.08.2023 №167 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2066/22, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді: Савицький Я.Ф., Колоколов С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 та об`єднано апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області до участі у справі №916/2066/22 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи №916/2066/22 за апеляційними скаргами Одеської міської ради та Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 року про зміну порядку виконання рішення у справі №916/2066/22 на 13.09.2023 об 11:30.

В судовому засіданні 13.09.2023 прийняв участь представник Одеської міської ради; інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому 12.09.2023 до суду апеляційної інстанції від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за відсутності повноважного представника останнього.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які приймають участь в засіданні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра, Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр №29 Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області.

Заслухавши пояснення Одеської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра було задоволено частково; стягнуто з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп.

19.12.2022 на виконання вищевказаного рішення суду судом було видано відповідний наказ.

14.04.2023 до суду від стягувача надійшла заява, в якій останній просив суд:

-змінити порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22;

-стягнути з Одеської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра борг в сумі 119509 грн 14 коп, 3% річних в сумі 2864 грн 98 коп, інфляційні втрати в сумі 10343 грн 67 коп та судовий збір в сумі 2480 грн 80 коп за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси Виконавчого комітету Одеської міської ради.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі повернуло ОСББ «Сотка Добра» без виконання виданий судом у цій справі наказ на виконання судового рішення, оскільки Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків, з яких можливо здійснити стягнення. В цей же час, як наголошує заявник, Виконавчий комітет Одеської міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси, а тому, з метою виконання судового рішення, є необхідність у зміні порядку його виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 по справі №916/2066/22 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22 задоволено частково; змінено порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі № 916/2066/22 та визначено його таким чином: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра заборгованість Одеської міської ради, а саме: борг в сумі 119509,14грн., 3% річних в сумі 2864,98 грн., інфляційні втрати в сумі 10343,67 грн. та судовий збір в сумі 2480,80 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, процесуальна можливість оскарження якої в апеляційному порядку передбачена положеннями пункту 24 статті 255 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом статті 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами другою та четвертою статті 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра зазначило, що наказ господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у даній справі був пред`явлений позивачем до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, проте повернутий останнім без виконання на підставі пп.3 п. 9 Порядку № 845, у зв`язку з тим, що у казначействі рахунків для Одеської міської ради не відкрито, з огляду на що позивач просив суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення вказаної у наказі суду суми майнової шкоди та судового збору за подання апеляційної скарги через Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявник не довів суду обставини шляхом надання відповідних доказів, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та щодо наявності / відсутності у виконкому відкритих рахунків, зокрема й рахунку, призначеного для виконання зобов`язань Одеської міської ради. Також, суд зазначив, що згідно з п. 28 Порядку орган Казначейства на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Разом з цим, приймаючи до уваги, що на стадії виконання рішення суду, яке є обов`язковим до виконання, було встановлено, що Одеська міська рада, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, не має відкритих реєстраційних рахунків, що призводить до відсутності у стягувача можливості отримати присуджені рішенням суду до стягнення грошові кошти, суд першої інстанції, з урахуванням визначеної Порядком процедури виконання судових рішень про стягнення коштів місцевих бюджетів, вважав можливим задовольнити заяву стягувача частково та змінити порядок виконання рішення суду, а саме: стягнути з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра заборгованість Одеської міської ради.

Судова колегія не погоджується із наведеним вище висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

Так, відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами пунктів 16-21 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Судова колегія звертає увагу, що Порядком №845 встановлено виключений перелік випадків, в яких можливе таке списання.

Пункт 19 Порядку №845 передбачає безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами, викладеними скаржниками безпосередньо в апеляційних скаргах, що заборгованість, яка стягнута з Одеської міської ради у даній справі не відноситься до випадків, в яких можливе списання коштів з надходжень бюджету.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість за сплати внесків на отримання будинку не надходила до місцевого бюджету м. Одеси, та не входить до переліку випадків, в яких можливе безспірне списання з надходжень бюджету, судова колегія вважає невірним висновок суду першої інстанції щодо можливості виконання управлінням Казначейства вимог ухвали Господарського суду Одеської області, якою змінено порядок виконання рішення суду, а саме: стягнуто з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра заборгованість Одеської міської ради.

Крім того, статтею 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

За приписами статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В силу ч. 1 ст. 51 цього ж Закону, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у мiстi (у разi її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, Одеська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що виконавчий комітет місцевої районної ради є розпорядником коштів місцевого бюджету, повноваження з виконання якого покладено на нього законом та затверджено обсяг бюджетних видатків місцевою радою у встановленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Одеська міська рада (ідентифікаційний код 26597691), Виконавчий комітет Одеської міської ради (ідентифікаційний код 04056919), Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області (ідентифікаційний код 38016923) є різними, самостійними юридичними особами, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Як вказують приписи ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Діючі положення ГПК України не передбачають встановлення чи зміну способу або порядок виконання рішення суду шляхом фактичного виконання рішення суду іншою юридичною особою, яка не була стороною при розгляді справи, без визначеної законом правової підстави.

При цьому, визначення заявником способу виконання рішення як стягнення заборгованості за виконавчим документом через іншу юридичну особу фактично змінить зміст рішення, замінить боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, яка відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є окремою юридичною особою та наділена власними повноваженнями.

Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що заявник не довів суду обставини шляхом надання відповідних доказів, що саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та щодо наявності/відсутності у виконкому відкритих рахунків, зокрема й рахунку, призначеного для виконання зобов`язань Одеської міської ради.

Проте, боржником за наказом господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/2066/22 є саме Одеська міська рада, а Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області не було стороною у даній справі, щодо останньої не заявлялись жодні позовні вимоги у межах розглянутої справи, а отже вказана юридична особа не може виконувати обов`язки за боржника без існування законних на те підстав, а як вже зазначалося вище, заборгованість за сплати внесків на отримання будинку не надходила до місцевого бюджету м. Одеси, та не входить до переліку випадків, в яких можливе безспірне списання з надходжень бюджету.

Наразі, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ані про вибуття міської ради із визначених судовим рішенням правовідносин, ані про правонаступництво виконавчого комітету або управління Держказначейства після міської ради.

Відсутність в Одеській міській раді рахунків, відкритих в органах казначейства для здійснення примусового виконання рішення, не позбавляє позивача можливості виконати рішення суду у добровільному порядку, оскільки саме міська рада є власником грошових коштів, розпорядником яких виступає її виконавчий комітет.

Застосувавши ст.334 ГПК України, яка надає повноваження суду здійснювати заміну боржника, суд першої інстанції, всупереч вимог ст.14 Господарського процесуального кодексу України діяв без належної/відповідної заяви сторони у справі, адже заява позивача була подана в порядку ст.331 ГПК України, а також розглянута без участі Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області.

У відповідності до вимог частини 3 статті 331 ГПК України зміна способу виконання рішення суду можлива лише у випадку наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У випадку задоволення заяви позивача суд по суті не змінює спосіб та порядок виконання рішення, а залучає до виконання рішення третю особу, яка не була учасником справи, здійснивши, таким чином заміну сторони виконавчого провадження, тоді як юридична особа - Одеська міська рада не є припиненою і не перебуває у стані припинення, жодних рішень про перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої не приймалося.

Прийнявши вищевказану ухвалу, суд фактично замінив сторону виконавчого провадження: з Одеської міської ради на Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області, що суперечить ст. 334 ПІК України, згідно якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Діючі положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають встановлення чи зміну способу або порядок виконання рішення суду шляхом фактичного виконання рішення суду іншою юридичною особою, яка не була стороною при розгляді справи, без визначеної законом правової підстави. При цьому, визначення заявником способу виконання рішення як стягнення заборгованості за виконавчим документом через іншу юридичну особу фактично змінить зміст рішення, замінить боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, яка є окремою юридичною особою та наділена власними повноваженнями.

При цьому, судова колегія зазначає, що заявник не обгрунтував неможливість виконання Одеською міською радою судового рішення у даній справі, оскільки позивачем не доведено вжиття ним встановлених законодавством заходів, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема - направлення на адресу боржника вимоги про необхідність вжиття останнім заходів для відшкодування в порядку суброгації грошових коштів за наказом господарського суду Одеської області від 19.12.2022 у справі №916/2066/22.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З урахуванням вищезазначених приписів ст. 10 Закону України Про виконавче провадження та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що стягувачем не проведено всіх можливих заходів можливості виконати рішення суду, оскільки саме міська рада є власником грошових коштів.

Враховуючи викладене у сукупності, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про зміну порядку виконання рішення суду шляхом здійснення стягнення з Одеської міської ради за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеса - Виконавчого комітету Одеської міської ради, а також вважає невірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з місцевого бюджету м. Одеси через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області на користь ОСББ «Сотка Добра» заборгованість відповідача Одеської міської ради за рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22, оскільки заборгованість за сплати внесків на отримання будинку не входить до переліку випадків, в яких можливе безспірне списання з надходжень бюджету, а вимоги заявника про зміну порядку виконання вказаного судового рішення фактично призводить до заміни боржника та покладає обов`язок його виконання на іншу особу, яка не була долучена до участі у справі без достатніх визначених законодавцем умов.

Таким чином, доводи апеляційних скарг знайшли підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали та є підставою для її скасування.

З огляду на викладене у сукупності, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не було забезпечено повного та неухильного дотримання норм процесуального права, дослідження усіх обставин справи, у зв`язку з чим, враховуючи положення пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України, оскаржувану ухвалу слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання судових рішень у даній справі.

Відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Одеської міської ради та Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2023 у справі №916/2066/22 про зміну порядку виконання рішення скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 у справі №916/2066/22.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра на користь Одеської міської ради судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 2684 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра на користь Управління Державної казначейської служби України у м. Одеси Одеської області судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 2684 грн.

Повний текст постанови складено 19.09.2023.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Я.Ф. Савицький

С.І. Колоколов