Рішення

від 18.07.2023 по справі 925/132/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/132/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Українська нафтотрейдінгова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт"

про стягнення 825434,11 грн.

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

позивач Сидоренко Ю.В., адвокат;

відповідач Олененко О.В., адвокат.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.

1.1.25.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт.

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення 825434,11 грн, з яких 655000 грн сума основного боргу, 19204,11 грн 3% річних та 151230 грн інфляційні втрати.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимог позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав грошове зобов`язання з оплати поставленого товару за договором поставки нафтопродуктів №125 від 19.08.2021.

1.4.26.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 925/132/23. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 год. 30 хв. 21.02.2023.

1.5.Ухвалу суду від 26.01.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу рекомендованим листом та електронною поштою, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуте поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 60-63 том 1).

1.6.17.03.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 123-125 том 1), у якому просив суд відмовити у позові; витребувати у позивача оригінали документів: договір поставки нафтопродуктів №125 від 19.08.2021, рахунок на оплату №ТД00-000093 від 19.08.2021, видаткову накладну №147 від 19.01.2022, товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №147 від 19.01.2022. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що відсутній факт укладення договору. Оскільки відповідач не підписав договір, то договір є неукладеним та не створює жодних правових наслідків та зобов`язань. Відповідач зазначив, що 14.11.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесені відомості щодо зміни керівництва відповідача та призначено керівником Семенька Сергія Миколайовича. Виходячи зі змісту доданих до позову копій документів вбачається, що вони датовані 19.08.2021 та 19.01.2022, тобто періодами до призначення Семенька С.М. директором товариства. Відповідно останній не міг підписувати вказані документи. У відповідача таких документів немає, що створює сумніви про відсутність існування вказаних оригіналів документів. Відповідач договору поставки не підписав. Тому відповідач просив витребувати у позивача оригінали документів. Відповідач заперечив проти розрахунку позивача 3% річних та інфляційних втрат та надав власний розрахунок 3% річних у розмірі 18684,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 148030,00 грн. У зв`язку з оголошенням воєнного стану вважав, що звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання згідно із ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України.

1.7.22.03.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 05.04.2023 о 11 год. 00 хв.

1.8.05.04.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 157-160, 174-180 том 1), у якій просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів; позов задовольнити повністю. В обґрунтування заперечень проти задоволення клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів позивач зазначив, що відповідач у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи зазначає про відправлення на адресу позивача проекту мирової угоди з метою врегулювання спору, що свідчить про визнання такої господарської операції відповідачем навіть без наявних у нього первинних документів. Проте позивач не отримав проекту мирової угоди від відповідача. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав видаткову накладну та товарно-транспортну накладну, частково сплатив кошти за рахунком та зазначив про направлення позивачу проекту мирової угоди з метою врегулювання спору. Відповідач не навів достатніх аргументів та доказів сумнівності у достовірності документів, окрім того, що на підприємстві відбулася заміна керівника, який не підписував ніяких документів, а тому сумнівається у достовірності таких документів. Тому твердження відповідача про відсутність у нього первинних документів та клопотання про витребування таких документів є затягуванням судового процесу з метою ухилення від сплати грошових зобов`язань перед позивачем. У позовній заяві позивач вказав про наявність у нього оригіналів первинних документів, окрім рахунку фактури, який знаходиться у відповідача і на підставі якого було здійснено часткову оплату та договору поставки, який знаходиться на підписанні у відповідача. Позивач повторно надіслав відповідачу договір поставки разом з претензією. Щодо твердження відповідача про неправильний розрахунок позивачем 3% річних та інфляційних втрат позивач заперечив та вказав, що розрахунок відповідача є таким, що не відповідає дійсності. Позивач зазначив, що відповідач не звільняється від відповідальності за невиконання свого грошового зобов`язання та повинен компенсувати втрати, які понесені позивачем за період користування відповідачем коштами позивача, оскільки відповідач не довів того, що форс-мажорні обставини спричинили неможливість виконання відповідачем зобов`язань.

1.9.У підготовчому судовому засіданні 13.04.2023 взяв участь представник позивача адвокат Вертеба Дмитро Сергійович у режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився у підготовче судове засідання.

1.10.Представник позивача адвокат Вертеба Д.С. у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів доказів. Визнав, що оригінал та копія договору не містять підпису та печатки відповідача. Вказав, що рахунок-фактура, який просить витребувати відповідач, вручений відповідачу та відсутній у позивача. Оригінали видаткової накладної та товарно-транспортна накладної є у позивача та можуть бути надані на вимогу суду.

1.11.13.04.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів доказів частково. Витребував у позивача оригінали: видаткової накладної від 19.01.2022 №147; товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 19.01.2022 №147. У решті клопотання відмовив.

1.12.13.04.2023 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 26.04.2023 до 12 год. 30 хв.

1.13.25.04.2023 позивач на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2023 подав оригінал видаткової накладної №147 від 19.01.2022 (а.с. 199 том 1) та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №147 від 19.01.2022(а.с. 197-198 том 1).

1.14.26.04.2023позивач подав до суду: 1) клопотання про повернення оригіналів доказів (а.с. 204-205 том 1); 2) клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи (а.с.206-207 том 1), зокрема копію проекту мирової угоди у справі №925/132/23, копію листа щодо розгляду проекту мирової угоди від 21.03.2023, докази направлення даного клопотання з додатками відповідачу.

1.15.У підготовче судове засідання 26.04.2023 з`явився представник відповідача адвокат Олененко Олександр Володимирович. Представник позивача адвокат Вертеба Дмитро Сергійович взяв участь у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції.

1.16.Представник відповідача адвокат Олененко О.В. у судовому засіданні просив суд оголосити перерву для вирішення питання укладення мирової угоди між сторонами. Представник позивача не заперечив.

1.17.26.04.2023 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 03.05.2023 до 12 год. 30 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 217 том 1).

1.18.03.05.2023 судове засідання, призначене на 12 год. 30 хв., не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

1.19.15.05.2023 суд призначив підготовче судове засідання на 23.05.2023 на 15 год. 00 хв.

1.20.23.05.2023 представник відповідача адвокат Олененко О.В. подав до суду:1) заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с 229, 262 том 1). Цього ж дня -23.05.2023 суд надав можливість представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи; 2) клопотання про призначення експертизи (а.с.230 том 1), у якому просив призначити у справі судову комплексну почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів у зв`язку з тим, що у відповідача виникає сумнів у даті виготовлення видаткової накладної від 19.01.2022 та товарно-транспортної накладної від 19.01.2022, підписи на видатковій накладній та ТТН різні.

1.21.У підготовчому судовому засіданні 23.05.2023 взяв участь представник позивача адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна у режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився у підготовче судове засідання.

1.22.23.05.2023 суд відклав підготовче судове засідання на 30.05.2023 на 15 год. 00 хв.

1.23.29.05.2023 участь представник позивача адвокат Сидоренко Ю.В. подала до суду заперечення на клопотання відповідача про проведення експертизи (а.с. 257-258 том 1), у якому просила суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи, закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті. В обґрунтування заперечень представник позивача зазначила, що відповідач, подавши таке клопотання, затягує розгляд справи, що є зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами. Обставиною, що має значення для справи є факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною №147 від 19.01.2022, оскільки саме він є підставою для стягнення основної суми боргу за прострочення зобов`язання з оплати за поставлений товар і штрафних санкцій, як відповідальності за неналежне виконання зобов`язання. Обставина отримання відповідачем поставленого товару підтверджується у сукупності такими документами, які наявні у матеріалах справи як платіжні дорученням №201 від 16.02.2022, №225 від 21.02.2022, оригінал банківської виписки від 16.02.2022 та 21.02.2022, податкова накладна №252 від 19.01.2022, акцизна накладна №149 від 19.01.2022. Таким чином, умови статті 99 ГПК України не виконуються, оскільки без проведення експертизи можливо встановити обставин, що мають значення для справи. А тому у клопотанні відповідача слід відмовити. Крім того, за поставкою, що відбувалась за видатковою накладною №147 від 19.01.2022, відповідач частково здійснив оплату за поставлену йому продукцію у розмірі 200000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №201 від 16.02.2022 та №225 від 21.02.2022, оригіналом банківської виписки від 16.02.2022 та 21.02.2022. Позивач звертає увагу суду на те, що у випадку отримання пропозиції щодо укладання договору, така пропозиція вважається прийнятою, якщо особа, яка одержала пропозицію, у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до пропозиції (відвантажила товар, надала послуги тощо) ч. 2 ст. 642 ЦК України. Тому, договір не може вважатися неукладеним після його повного чи часткового виконання. Крім того, на видатковій накладній та товарно-транспортній накладній окрім підпису директора міститься також і печатка підприємства. Відповідач не оспорює належність йому зазначеної печатки, матеріали справи не містять інформації про повідомлення відповідача про втрату, викрадення, заміну печатки підприємства. Таким чином, печатка підприємства є діючим атрибутом підприємства, який стоїть на первинних документах. Якщо відповідач для обґрунтування своєї позиції вбачав необхідність посилатися на такий доказ як висновок експерта (який буде наданий у випадку задоволення клопотання про призначення експертизи), він зобов`язаний повідомити про це одночасно із поданням відзиву. Чого зроблено не було. Натомість відповідачем у відзиві взагалі зазначено про бажання укласти мирову угоду і подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання учасникам справи часу для цього. Що саме по собі є підтвердженням визнання відповідачем і факту поставки, і факту заборгованості. Позивач зазначає, що відповідачем пропущено процесуальний строк для звернення із клопотанням про проведення експертизи, що є самостійною і достатньою підставою для відмові у задоволенні цього клопотання. Позовні вимоги про стягнення заборгованості по договору обґрунтовуються первинними документами: видатковими накладними та ТТН, оскільки ними підтверджується рух товару від постачальника до покупця. Також для додаткового підтвердження заборгованості по поставці за видатковою накладною № 147 від 19.01.2022, окрім самої видаткової накладної, до матеріалів справи було надано податкову накладну, оскільки в ній також відображені поставлені позиції товарів, його вартість та загальна сума поставки. І саме податкова накладна зареєстрована постачальником/продавцем на покупця є підставою формування податкового кредиту для нього, а отже, і підставою зменшення своїх податкових зобов`язань покупцем. Оскільки на податкову накладну №252 від 19.01.2022 не було зареєстровано розрахунку коригування з анулюванням даних, або відмовлено у реєстрації, або її не було скасовано відповідачем як помилкову, про що свідчить квитанція №2 про реєстрацію податкової накладної - вона також підтверджує отримання даного товару відповідачем.

1.24.30.05.2023 представник відповідача адвокат Олененко О.В. подав до суду заяву (а.с. 272 том 1), у якій просив клопотання відповідача про призначення судової експертизи від 23.05.2023 не розглядати, оскільки копія вказаного клопотання не направлена позивачу, підтримав та просив клопотання про призначення судової експертизи від 29.05.2023 задовольнити.

1.25.У підготовче судове засідання 30.05.2023 з`явився представник відповідача адвокат Олененко Олександр Володимирович. Представник позивача адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна взяла участь у режимі відеоконференції.

1.26.Представник позивача адвокат Сидоренко Ю.В. у підготовчому судовому засіданні пояснила, що питання врегулювання спору за участі судді їй необхідно узгодити з позивачем, зазначила, що позивач не заперечує проти мирової угоди при умові виконання зобов`язань відповідачем протягом одного місяця, а відповідач просить у мировій угоді три місяці.

1.27.Представник відповідача адвокат Олененко О.В. пояснив, що відповідач не заперечує проти врегулювання спору за участі судді, пояснив, що відповідачу необхідно 3 місяці, щоб виконати зобов`язання повністю.

1.28.30.05.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 01.06.2023 до 12 год. 00 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 267 том 1).

1.29.У підготовче судове засідання 01.06.2023 з`явився представник відповідача адвокат Олененко Олександр Володимирович. Представник позивача адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна взяла участь у режимі відеоконференції.

1.30.Представник позивача адвокат Сидоренко Ю.В. у підготовчому судовому засіданні пояснила, що позивач немає наміру врегулювати спір за участю судді, заперечила проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, позов підтримала повністю.

1.31.Представник відповідача адвокат Олененко О.В. у судовому засіданні просив клопотання відповідача про призначення судової експертизи задовольнити, заперечив проти задоволення позовних вимог.

1.32.01.06.2023 суд ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача адвоката Олененка про залишення клопотання про призначення судової експертизи від 23.05.2023 без розгляду, ухвалив відмовити відповідачу у клопотанні про призначення експертизи від 29.05.2023.

1.33.01.06.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.06.2023 на 14 год. 30 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 4 том 2).

1.34.У судове засідання 14.06.2023 з`явився представник відповідача адвокат Олененко Олександр Володимирович. Представник позивача адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна взяла участь у режимі відеоконференції.

1.35.14.06.2023 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 18.07.2023 до 14 год. 00 хв., про що учасник справи, який з`явився у судове засідання, повідомлений під розписку (а.с. 10 том 2).

1.36.У судове засідання 18.07.2023 з`явився представник відповідача адвокат Олененко Олександр Володимирович. Представник позивача адвокат Сидоренко Юлія Віталіївна взяла участь у режимі відеоконференції.

1.37.Представник позивача адвокат Сидоренко Ю.В. у судовому засіданні позов підтримала повністю, заперечила проти пояснень представника відповідача щодо виникнення обов`язку виконання відповідачем зобов`язань, пояснила, що згідно із статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, оскільки товар прийнятий відповідачем на підставі видаткової накладної 19.01.2022, то обов`язок у відповідача сплати за товар виник 20.10.2022.

1.38.Представник відповідача адвокат Олененко О.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскільки відповідач договір не підписав, то боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, претензію відповідач отримав 22.10.2022, відповідно строк виконання зобов`язання до 29.10.2020, прострочення виконання зобов`язання з 30.10.2022, крім того зазначив, що відповідач знаходиться у Миколаївській області, Первомайський район, с. Болеславчик, в той час на території якої ввелися постійні ракетні обстріли.

1.39.18.07.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.40.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/132/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення/

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; невиконання відповідачем обов`язку оплати поставленого товару.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання; виконання позивачем зобов`язання з поставки товару; невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати коштів за поставлений товар; розмір заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; порушення суб`єктивного права за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.19.01.2022 позивач поставив відповідачу товар (паливо дизельне) в кількості 30000 л, вартістю 855000,00 грн, про що сторони склали видаткову накладну №147 від 19.01.2022 (а.с. 21, 199 том 1).

3.1.2.Про транспортування товару в обсязі 30000 л, вартістю 855000,00 грн за видатковою накладною складено товаро-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів №147 від 19.01.2022 (а.с. 22, 200 том 1).

3.1.3.19.01.2022 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №ТД00-000093 від 19.01.2022 за паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО у кількості 30000 л на загальну суму 855000,00 грн з ПДВ (а.с. 23 том 1).

3.1.4.16 та 21 лютого 2022 року відповідач сплатив на користь позивача 200000,00 грн на підставі платіжних доручень №201 та №225 (а. с. 24-25 том 1): 16.02.2022 в сумі 100000,00 грн та 21.02.2022 в сумі 100000,00 грн.

3.1.5.У платіжних дорученнях 16 та 21 лютого 2022 року №201 та №225 у графі призначення платежу відповідач вказав: за паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО зг. рах. №ТД00-000093 від 19.01.2022 у т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн.

3.1.6.На операції з поставки товару позивач склав та зареєстрував податкову накладну №252 від 19.01.2022 (а. с. 31-32 том 1).

3.1.7.18.10.2022 позивач надіслав відповідачу претензію за вих.№18/10 щодо сплати заборгованості №1 на суму 655000,00 грн (а.с. 40-41 том 1), яку 22.10.2022 отримав відповідач (а.с. 45-46 том 1). Додатком до претензії позивач додав договір №125 від 19.08.2021 (а.с. 12-20 том 1) та акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 по 10.08.2022 за вказаним договором (а.с. 42 том 1).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та визнає встановленими наступні обставини:

4.6.Між сторонами виникли зобов?язальні правовідносин на підставі договору поставки, укладеного у спрощеній формі: шляхом передання та прийняття товару на підставі видаткової накладної №147 від 19.01.2022 та часткової оплати товару на підставі рахунку №ТД00-000093 від 19.01.2022.

4.7.Відповідач зобов`язання з оплати за поставку товару за видатковою накладною №147 від 19.01.2022 виконав частково.

4.8.На підставі рахунку №ТД00-000093 від 19.01.2022 відповідач частково сплатив на користь позивача 200000,00 грн.

4.9.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 655000,00 грн боргу за поставлений товар.

4.10.Відлік строку початку прострочення виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною від 19.01.2022№147 позивач обрахував з 27.01.2022.

4.11.У позові позивач просив суд стягнути 655000,00 грн заборгованості за поставлений товар з урахуванням інфляційних втрату розмірі 15230,00 грн за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року та 19204,11 грн 3% річних за період з 27.01.2022 по 13.01.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

5.12.Відповідно до частини 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

5.13.Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

5.14.Відповідно до частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

5.15.Дослідивши зміст та характер правовідносин, що виникли між сторонами, дії сторін, суд дійшов висновку, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

5.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.17.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.18.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.19.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.21.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.22.Мотивом застосування вказаних норм цивільного права є висновок суду про порушення відповідачем грошового зобов`язання та правові наслідки такого порушення у вигляді сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки, укладеного у спрощеній формі шляхом поставки, прийняття та часткової оплати товару.

6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов`язань з оплати товару, отриманого на підставі видаткової накладної.

6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.4. На підставі викладених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.5. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

6.6. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар (паливо дизельне), яке відповідач прийняв на підставі видаткової накладної без зауважень та претензій. За поставлений товар відповідач здійснив розрахунок з позивачем частково у розмірі 200000,00 грн.

6.7. Відповідач з вимогою про неналежне виконання умов договору до позивача не звертався.

6.8. Відповідно до частини 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

6.9. Дослідивши зміст та характер правовідносин, що виникли між сторонами, дії сторін, суд дійшов висновку, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб з моменту передання товару (паливо дизельне), тобто 19.01.2022.

6.10.Оплата за поставлений товару повинна бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 у справі №904/2164/18.

6.11. Строк оплати товару відповідачем за видатковою накладною від 19.01.2022 №147 настав 20.01.2022, а з 21.01.2022 настав період прострочення виконання грошового зобов`язання.

6.12. Відповідач не довів та не подав суду доказів про неможливість виконання договору поставки чи не отримання товару на суму заборгованості у розмірі 655000,00 грн.

6.13. Розмір невиконаного зобов`язання відповідача становить 655000,00 грн. За прострочення виконання якого позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням інфляційних втрату розмірі 15230,00 грн за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року та 19204,11 грн 3% річних за період з 27.01.2022 по 13.01.2023.

6.14.Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

6.15.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.16.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.17.Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

6.18.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

6.19.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.20.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.21.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.22.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.23.Строк оплати товару відповідачем за видатковою накладною від 19.01.2022 №147 настав - 20.01.2022, а прострочення виконання зобов`язання - 21.01.2022.

6.24.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

6.25.Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд установив, що розмір 3% річних за період прострочення з урахуванням суми боргу становить: 19625,75 грн (1827,12 грн за період з 21.01.2022 по 15.02.2022 (855000,00 борг x 3 % x 26 днів : 365 : 100) + 248,22 грн за період з 17.02.2022 по 20.02.2022 (755000,00 борг x 3 % x 4 дні : 365 : 100) +16850,55 грн за період з 22.02.2022 по 31.12.2022 (655 000,00 борг x 3 % x 313 днів : 365 : 100) +699,86 грн за період з 01.01.2023 по 13.01.2023 (655 000,00 борг x 3 % x 13 днів : 365 : 100)таінфляційних втрат 164397,84 грн (13680,00 грн за лютий 2022 року (855000,00 х 1,01600000 855000,00) +150717,84 грн за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 (655000,00 борг х1,23010358 -655000,00).

6.26.Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6.27.Розмір позовних вимог позивача, є меншим від розміру заборгованості відповідача встановленого судом. Суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

6.28.Вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товару за видатковою накладною №147 від 19.01.2022 у розмірі 655000,00 грн, з урахуванням індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 151230,00 грн, а також 3% річних у розмірі 19204,11 грн суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 12381,52 грн на підставі платіжної інструкції №123 від 17.01.2023 (а.с. 9 том 1).

7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4 Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 12381,52 грн.

Керуючись статтями 14, 92, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" (ідентифікаційний код 00292356, адреса місцезнаходження: 18016, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Українська нафтотрейдінгова компанія" (ідентифікаційний код 42073579, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Д, офіс 42) 655000,00 грн (шістсот п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) боргу, 151230,00 грн (сто п`ятдесят одну тисячу двісті тридцять гривень 00 копійок) інфляційних втрат, 19204,11 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті чотири гривні 11 копійок) 3% річних, 12381,52 грн (дванадцять тисяч триста вісімдесят одну гривню 52 копійки) витрат зі сплати судового збору.

Оригінали видаткової накладної №147 від 19.01.2022 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №147 від 19.01.2022повернути позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 24.07.2023.

Суддя А.І. Гладун