Ухвала

від 24.07.2023 по справі 925/958/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 липня 2023 року м. Черкаси справа № 925/958/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М., розглянувши заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову у справі за позовом Черкаської міської ради до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Степанки про стягнення 1290454 грн. 56 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Черкаська міська рада звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Степанки (далі - відповідач-1) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3884 га кадастровий номер 7110136400:01:009:0118, розташованої по вул. Кривалівська, 7 в м. Черкаси, за період з 29.01.2019 року по 23.06.2023 року в сумі 1290454 грн. 56 коп. та відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/958/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.08.2023 року.

Позивач, після відкриття провадження у справі, подав суду заяву (вх. № 11964/23), в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88916671101) та належить на праві власності СТОВ «Степанки» (код ЄДРПОУ:03793337, адреса: 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124) в межах суми стягнення 1290454,56 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що

згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2023 №334458005 вбачається, що за адресою м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7 розташований офісно-торговий центр (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88916671101) загальною площею 7 030,1 кв.м., крім того з вказаної інформаційної довідки вбачається, що СТОВ «Степанки» (далі - Відповідач) на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, серія та номер:151, виданого 29.01.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. являються власниками 20/25 частки у вказаному офісно-торговому центрі, що відповідає площі 5 490,0 кв.м. в Нерухомому майні. Нерухоме майно Відповідача знаходиться на земельній ділянці площею 3 884,0 кв.м. (кадастровий номер: 7110136400:01:009:0118), яка була утворена шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:01:009:0035 на дві земельні ділянки площею 0,3884 га (к/н: 7110136400:01:009:0118) та 0,1312 га (к/н: 7110136400:01:009:0119).

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.12.2022 №НВ-7100763872022 земельна ділянка к/н: 7110136400:01:009:0118 площею 0,3884 га є комунальною формою власності та зареєстрована 11.07.2022.

Відповідач за весь період перебування Об`єкта нерухомості у його власності, фактично користується земельною ділянкою, на якій розміщено цей Об`єкт нерухомості без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та не здійснюючи оплату за таке фактичне користування.

На адресу Відповідача неодноразово направлялися листи з вимогами оформити землекористування під належним йому Об`єктом нерухомості однак, станом на дату подачі позову, землекористування не оформлено та за таке фактичне землекористування Відповідачем не здійснена оплата до міського бюджету.

Згідно розрахунків, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів під Об`єктом нерухомості за період з 29.01.2019 (дати набуття права власності на майно) по 10.07.2022 (дати державної реєстрації в ДЗК земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:009:0118) Відповідачу було нараховано заборгованість в розмірі 1 035 048,95 грн., а також за період з 11.07.2022 (з дати державної реєстрації земельної ділянки з к/н: 7110136400:01:009:0118) по 23.06.2023 було нараховано заборгованість в розмірі 255 405,61 грн., а всього разом 1 290 454,56 грн.

На теперішній час Відповідач, будучи власником комплексу нежитлових приміщень; володіючи абсолютними права власника, може вільно розпоряджатися ним як об`єктом нерухомого майна на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб, незважаючи на наявний спір щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника землі та унеможливить виконання рішення суду у даній справі, а Позивачу необхідно буде звертатися до суду з іншими позовними заявами про визнання фраудаторними правочинів щодо купівлі-продажу та або іншого відчуження майна до нових власників, що призведе до тривалого поновлення інтересів територіальної громади м. Черкаси та нецільового використання бюджетних коштів через необхідність повторної сплати судового збору.

СТОВ «Степанки» вже значний проміжок часу (понад 4 роки) не вживається жодних дій щодо погашення заборгованості, зокрема ним без відповіді залишені листи з проханням оформити право користування земельною ділянкою та відшкодування збитків від 13.05.2019 №1745-01-25, від 14.07.2022 №1292-01-25 та від 02.02.2023 №352-01-25. Така поведінка відповідача свідчить про свідоме ухилення від виконання зобов`язань. Вказана обставина вказує на достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у Відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути (змінити власника), зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В свою чергу, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці належній Позивачеві, та вчинення будь - яких реєстраційних дій щодо нього не матиме надмірного обтяження для відповідача на час розгляду спору, оскільки спірний об`єкт і надалі перебуватиме у власності Відповідача.

У даному випадку наявність у відповідача правомочностей власника нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, розпорядитися спірним об`єктом на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Заявник вважає, що необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним, оскільки до ухвалення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу в користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

При цьому захід забезпечення позову, який просить застосувати Позивач, є належним, позаяк жодним чином не впливає на право СТОВ «Степанки» використовувати спірне майно в своїй господарській діяльності, тимчасово обмежуючи виключно право розпорядження ним. Адже арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тобто арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує саме право відповідача розпоряджатися спірним майном, не користуватися ним.

У вказаних висновках суд враховує правові висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 року у справі № 917/751/19.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв`язку з предметом позовної вимоги.

Позивач вказує, що у даному випадку наявність у відповідача правомочностей власника нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, розпорядитися спірним об`єктом на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88916671101) та належить на праві власності СТОВ «Степанки» (код ЄДРПОУ:03793337, адреса: 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124) в межах суми стягнення 1290454,56 грн. є співмірним та перебуває у зв`язку з предметом спору.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Такого правового висновку дійшла ОП КГС ВС у постанові від 17.06.2022 у справі N 908/2382/21.

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову, суд з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, необхідності запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову і вважає, що невжиття запропонованого позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду. Вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Черкаської міської ради про забезпечення позову вх. № 11964/23 від 19.07.2023 року.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88916671101) та належить на праві власності СТОВ «Степанки» (код ЄДРПОУ:03793337, адреса: 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124) в межах суми стягнення 1290454,56 грн.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягувачем за даною ухвалою є Черкаська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36.

Боржником за даною ухвалою є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Степанки», ідентифікаційний код юридичної особи 03793337, місцезнаходження: 19632, Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124.

Ухвала набрала законної сили: 24.07.2023 року.

Дата видачі ухвали: 24.07.2023 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання по 25.07.2026 року.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Суддя В.М. Грачов