Ухвала

від 18.07.2023 по справі 927/1169/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1169/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-1» від 03.07.2023 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2023 у справі №927/1169/22

За позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вул. Шота Руставелі, буд. 9А, м. Київ, 01601

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-1»,

вул. Бібліотечна, 12, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Предмет спору: про стягнення 1 075 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-1» на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України заборгованість у розмірі 1075000,00 грн, судовий збір у сумі 16 125,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) у сумі 25 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОК-1» подано до суду заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2023 у справі №927/1169/22 на 1 рік до 20.03.2024 та затвердити графік виконання судового рішення:

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 31.07.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 31.08.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 30.09.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 31.10.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 30.11.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 31.12.2023;

- платіж на суму 100 000,00 грн сплачується відповідачем у строк до 31.01.2024;

- платіж на суму 166 125,00 грн сплачується відповідачем у строк до 20.03.2024.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/104/23 від 07.07.2023 на підставі п. 11 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2020 перебуванням судді Демидової М. О. у відпустці було призначено автоматизований розподіл заяви у справі №927/1169/22.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду заяви визначено суддю Шморгуна В.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 11.07.2023 призначено розгляд вказаної заяви на 18.07.2023 о 14:30 та запропоновано позивачу у строк до 18.07.2023 (до початку судового засідання) надати суду письмові пояснення по суті заяви та докази на підтвердження викладених у поясненнях обставин та заперечень (ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

11.07.2023 на електронну пошту суду від представника ДП «Ліси України» надійшли непідписані ЕЦП заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, які ухвалою суду від 18.07.2023 повернуті позивачу без розгляду.

17.07.2023 від представника ДП «Ліси України» засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, але у судове засідання 18.07.2023 не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарське процесуального кодексу України судове засідання проводилось за відсутності сторін (їх представників).

У судовому засіданні 18.07.2023 суд долучив до матеріалів справи заперечення позивача на заяву про розстрочення виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заперечення позивача, суд дійшов висновку, що заява боржника не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Подана відповідачем заява про розстрочення виконання рішення обґрунтована наступним:

- заборгованість відповідача перед ДП «Корюківське лісове господарство» утворилась внаслідок несвоєчасного проведення розрахунків із відповідачем з боку ТОВ «Кліар Енерджі», що є єдиним контрагентом ТОВ «ДОК-1»;

- скрутне матеріальне становище, яке посилилось у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Відповідач зареєстрований та знаходиться у м. Корюківці, яке фактично перебувало під окупацією російських військ з 25.02.2022 до початку квітня 2022 року, після чого на території Чернігівської області, зокрема Корюківської міської територіальної громади, йшли бойові дії. З 29.06.2022 Корюківська міська територіальна громада була внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Таким чином, ТОВ «ДОК-1» з 24.02.2022 по кінець вересня 2022 року не мало змоги здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток та, як наслідок, розраховуватись з контрагентами;

- відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 250 000,00 грн;

- Філія «Корюківське лісове господарство» ДП «Ліси України» також знаходиться у м. Корюківка Чернігівської області, а отже також перебувало в окупації та епіцентрі бойових дій, у зв`язку з чим позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 1 рік;

- ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача.

До заяви відповідач додав витяг з веб-порталу «ТСН» щодо перебігу бойових дій, які відбувались на Чернігівщині під час військового вторгнення та Переліки територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду з таких підстав:

- відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поданої заяви, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про існування загрози банкрутства, несприятливих умов праці, а також відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення, відсутності грошових коштів на рахунках;

- заборгованість відповідача перед позивачем виникла до обставин, на які він посилається у своїй заяві;

- Філія «Корюківське лісове господарство» ДП «Ліси України» з початком військової агресії також перебувала в окупації та епіцентрі бойових дій, тому тяжка економічна ситуація в країні не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, адже сторони перебувають у рівних умовах та надання боржнику відстрочення виконання рішення поставить сторони у нерівне майнове становище та порушить баланс інтересів сторін.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Передбачені ст. 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки або розстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку або розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Спираючись на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі «Чіжов проти України» Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Звертаючись з заявою про розстрочення виконання рішення, відповідач, зокрема, посилається на введений в Україні військовий стан, перебування м. Корюківки в окупації у період з 25.02.2022 по квітень 2022 року, внесення Корюківської міської територіальної громади до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у зв`язку з чим відповідач з 24.02.2022 по кінець вересня 2022 року не мав змоги здійснювати господарської діяльності, скрутне матеріальне становище, неможливість погашення боргу через наявність заборгованості ТОВ «Кліар Енерджі» перед відповідачем.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово було продовжено.

Суд вважає, що в даному випадку посилання відповідача на воєнний стан та відсутність у зв`язку з цим коштів для погашення заборгованості є безпідставними.

Так, розстрочення виконання рішення у даній справі стосується невиконання відповідачем зобов`язань за договором від 10.02.2022 про реструктуризацію заборгованості за договорами купівлі-продажу, а саме №16/1/2020-ХЛ від 02.01.2020, №28/1/2020-ХЛ від 17.01.2020, №12/2/2020-ХЛ від 10.04.2020, №1/3/20-ХЛ від 01.08.2020, №3/4/20-ХЛ від 01.10.2020, на виконання яких ДП «Холминське лісове господарство» поставило відповідачеві, а відповідач прийняв у 2020 році лісопродукцію, за яку не розрахувався у повному обсязі.

Тобто заборгованість відповідача, яка стягнута рішення суду від 21.03.2023 у цій справі, виникла задовго до початку військової агресії російської федерації проти України.

Доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, які б заважили відповідачу виконати сплату заборгованості вчасно, останнім матеріали справи не містять.

Так, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема, фінансової звітності, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).

Не надано відповідачем і доказів неможливості здійснення господарської діяльності у період з 24.02.2022 по кінець вересня 2022 року, а внесення Корюківської територіальної громади, де розташований ТОВ «ДОК-1» до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) не може беззаперечно свідчити про неспроможність провадити таку діяльність.

Крім того, суд наголошує, що тяжка економічна ситуація в країні, спричинена військовою агресією, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін.

Так, спірна заборгованість виникла перед ДП «Корюківське лісове господарство», яке також знаходиться у м. Корюківці, а отже сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія рф проти України та правовий режим військового стану в країні негативно впливає на обидві сторони цього спору, а відтак надання розстрочки відповідачу порушить баланс інтересів позивача.

Щодо доводів відповідача про наявність у його контрагента заборгованості перед ним, у зв`язку з чим і виникла спірна заборгованість, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження цього відповідач суду не надав, а відтак взагалі не довів наявності таких обставин.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.

Як позивач, так і відповідач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Таким чином, відсутність прибутку та невиконання контрагентом відповідача своїх грошових зобов`язань перед ним не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором.

Отже, наявність заборгованості у контрагента відповідача перед ним не є тими обставинами, з якими приписи процесуального закону пов`язують можливість надання відстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідно до чинного законодавства зобов`язання мають виконуватись належним чином, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Наведені відповідачем обставини не свідчать про необхідність надання розстрочення виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну підприємницьку діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Відповідач зазначає, що він частково погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 250 000,00 грн, однак жодних доказів на підтвердження цього суду не надав.

Таким чином, боржник не довів наявність виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду на цей час.

Також суд враховує, що відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду від 21.03.2023, за подання якої не сплатив судовий збір, хоча він повинен був знати про необхідність його сплати.

У зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено відповідачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи, що станом на дату постановлення даної ухвали (у встановлений судом строк та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 "Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень") відповідач не усунув зазначених недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу повернуто відповідачу без розгляду.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач такими діями, які пов`язані з свідомим поданням апеляційної скарги на рішення суду з недоліками та їх неусунення протягом тривалого часу, фактично вчинив дії щодо затягування набрання цим рішення законної сили та відстрочення сплати заборгованості.

Крім того, у своїй заяві відповідач зазначив про те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення, чим намагався ввести суд в оману, зважаючи на те, що позивачем подані заперечення щодо такого розстрочення.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач усіма способами намагається уникнути або відтягнути виконання рішення суду, у тому числі проявляючи недобросовісну процесуальну поведінку з метою затягування виконання своїх зобов`язань за відсутності для цього виняткових обставин та належних доказів на їх підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява ТОВ «ДОК-1» про розстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік задоволенню не підлягає.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини ухвали була підписана судом 18.07.2023 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Керуючись ст. 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК-1» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2023 у справі №927/1169/22 на 1 рік відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 24.07.2022.

Суддя В. В. Шморгун